Апеляційний суд визнав неправомірним притягнення до відповідальності платника податків за надання ним під час перевірки в якості бухгалтерського реєстру, наприклад, Головної книги, в якій міститься узагальнена інформація за рахунками про обороти по дебету рахунків.
За чинним законодавством, обирати певну систему реєстрів має саме підприємство. І вести такі регістри суб’єкт господарювання може за власним розсудом з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Зокрема, пунктами 3, 8 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2000 № 356 (далі — Методрекомендації), визначено, що облікові реєстри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.
Пункт 16 Методрекомендацій передбачає ведення такого реєстру бухгалтерського обліку як Головна книга, яка (відповідно до пунктів 10, 12, 13 Методрекомендацій) використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги із журналів заносяться підсумки оборотів з кредиту рахунків. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку. Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно:
- визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;
- обирає форму бухобліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
