До Кодексу України про адміністративні правопорушення внесли зміни, щоб узгодити його з новим порядком подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи.
29.12.2022 стане чинним Закон України «Про внесення змін до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» від 16.11.2022 № 2756-IX (далі — Закон № 2756).
Закон № 2756 встановлює адмінвідповідальність для керівника юрособи у вигляді штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації та документів, які підтверджують відомості про кінцевого бенефіціара, що їх передбачає:
- не лише Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;
- а й Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідні зміни внесуть до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадаємо: 29.12.2022 набере чинності Закон України від 06.09.2022 № 2571-IX, який визначає новий порядок інформування про кінцевих бенефіціарів.
За інформацією ВРУ
Форс-мажорні обставини — це ті непереборні обставини, що можуть завадити веденню господарської діяльності. Однак це й те, що може зняти відповідальність за невиконання договору. Особливо актуальним форс-мажор стає під час стихійного лиха та війни. Коли такі обставини визнаються, як їх довести, чи треба доводити форс-мажор під час війни — відповіді на ці запитання знайдете у консультації
Коли індексацію знаходять із запізненням, у бухгалтерів з’являється два головні запитання: як правильно показати донараховані суми в Об’єднаній звітності та чи загрожують підприємству санкції за несвоєчасне нарахування і сплату податків. Розбираємося
За боргами слід платити, взяті зобов’язання виконувати. Штраф, пеня, неустойка — це покарання за невиконання свого обов’язку. Окрім них є й відшкодування інших втрат, яких зазнала друга сторона, наприклад, інфляції. Як же відобразити в обліку штрафи й пеню, що виникають за господарськими договорами, а також під час сплати податків і зборів — у консультації
Несплата будь-якого податку – це штраф та пеня. Це може статися як усвідомлено, так і через допущену помилку, яка виявлена самостійно чи органом ДПС. Про наслідки несвоєчасної сплати єдиного податку, штрафи за несплату єдиного податку під час воєнного стану — у цьому огляді
У період воєнного стану інспектори Держпраці можуть завітати для перевірки лише в особливій ситуації. Підстави для такого раптового візиту обмежені, як і питання для перевірки. Експерт нагадує випадки, коли Держпраці може провести позапланову перевірку, і розміри трудових штрафів у 2026 році
