Простій — це зупинення роботи через:
- відсутність організаційних або технічних умов, що необхідні для виконання роботи;
- невідворотню силу
- інші обставини.
Час, на який можна вводити простій, законодавство не обмежує. Це може бути одна чи декілька годин — залежно від того, скільки тривало відключення електроенергії.
Про початок простою, окрім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник має попередити власника, уповноважений ним орган, бригадира, майстра чи посадових осіб підприємства.
Прості оплачують в розмірі 66,667% окладу працівника. Особливість розрахунку цієї виплати полягає у тому, що час простою вимірюють у годинах. Доплату до рівня мінімальної зарплати у разі простою не нараховують.
Якщо роботодавець відмовляється оплачувати простій за період відсутності електроенергії, він порушує трудове законодавство. За це порушення закон передбачає п’ять видів відповідальності — дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, фінансова та кримінальну. Їх застосовують незалежно один від одного.
