Профспілки просять Мінекономіки збільшити розмір гарантованої оплати за час простою: на скільки

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Федерація профспілок України (ФПУ) зверталась до Мінекономіки з проханням внести зміни до статті 113 Кодексу законів про працю України (КЗпП) щодо підвищення оплати часу простою не з вини працівника до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

oplata-pratsi.jpg

Індексація зарплати за минулі періоди

Наразі час простою не з вини працівника оплачують у розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП). Це мінімальна норма оплати часу простою не з вини працівника та не передбачає заборону проводити оплату в більшому розмірі.

Зокрема, комерційні підприємства можуть встановлювати у колективному договорі вищий розмір оплати часу простою, дотримуючи норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими та територіальними угодами.

Керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221). Наприклад, відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021—2025 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати.

За інформацією ФПУ

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

Головбух

Статті за темою

Усі статті за темою

Резерв відпусток у медзакладі: створення, бухоблік, оподаткування

З’ясуємо, які медичні заклади зобов’язані створювати резерв відпусток. На прикладах обчислимо резерв, облікуємо його нарахування, використання та інвентаризацію. Завантажите акт інвентаризації резерву. Знатимете штрафи за нестворення
2774

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
135675

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді