Профспілки просять Мінекономіки збільшити розмір гарантованої оплати за час простою: на скільки

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Федерація профспілок України (ФПУ) зверталась до Мінекономіки з проханням внести зміни до статті 113 Кодексу законів про працю України (КЗпП) щодо підвищення оплати часу простою не з вини працівника до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

oplata-pratsi.jpg

Чи індексувати зарплату в березні та квітні 2025 року

Наразі час простою не з вини працівника оплачують у розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП). Це мінімальна норма оплати часу простою не з вини працівника та не передбачає заборону проводити оплату в більшому розмірі.

Зокрема, комерційні підприємства можуть встановлювати у колективному договорі вищий розмір оплати часу простою, дотримуючи норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими та територіальними угодами.

Керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221). Наприклад, відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021—2025 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати.

За інформацією ФПУ


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Малоцінні необоротні матеріальні активи: відображаємо в обліку

Малоцінні, але необхідні, особливо в офісі. Хто відмовиться в спеку від кондиціонера чи в холод від обігрівача? Принтери, сканери, ксерокси, меблі, кондиціонери — більшість офісного обладнання належить до малоцінних необоротних матеріальних активів. Сьогодні про основні нюанси обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
274927

Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП)

Малоцінний в обліку не означає не потрібний у господарстві. Без цих дрібниць взагалі може зупинитися виробничий процес, оскільки без спецодягу та інструментів робітники не будуть працювати. Такі об’єкти, як правило, відображаються в обліку як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). У консультації — про визначення, облік та списання МШП
310818

Нарахування авансу зарплати

Заробітну плату за першу половину місяця називають «авансом». Як його розрахувати, показати в обліку та оподаткувати — розкажемо у статті
138202

Відклик з відпустки

Ситуації бувають різні: виробнича необхідність, непередбачувана відсутність колеги або нагальна потреба у фахівцеві. У таких випадках у роботодавця виникає потреба ініціювати відклик працівника з відпустки. Але як це зробити правильно, щоб не порушити трудові права працівника й не отримати штраф? У цій статті розберемося, коли відклик дозволений, які умови обов’язкові, та як усе оформити документально
80955

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді