У випадку призначення позапланової невиїзної перевірки обов’язок щодо визначення можливості проведення або непроведення такої перевірки, тобто фактичної реалізації наказу про призначення такої перевірки, покладено на сам контролюючий орган. Останній повинен розпочати таку перевірку лише після дотримання норм Податкового кодексу України (ПК) про повідомлення платника про її призначення та проведення.
У свою чергу, платник у разі неповідомлення, або несвоєчасного його повідомлення про призначення такої перевірки позбавляється можливості до початку проведення невиїзної перевірки при непогодженні з відповідним наказом оскаржити його (обмежити реалізацію контролюючим органом відповідного наказу). Тому, на думку апеляційного суду, в такому випадку платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом пред’явлення відповідної позовної заяви до суду незалежно від того, проведено перевірку чи ні.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Крім цього, суд зазначив, що хоча законодавчо не визначено, за який час суб’єкт господарювання повинен бути повідомлений про початок проведення позапланової невиїзної перевірки, зміст положень статті 79 ПК спрямований не на дотримання певної формальності, а на дотримання права суб’єкта господарювання брати участь у проведенні перевірки. Або, щонайменше, — права подавати пояснення чи документи з приводу її проведення.
Виходячи з цього час, який повинен пройти з дня видання наказу про проведення перевірки до дати її початку, має бути не менший за час, необхідний для доставки рекомендованого листа з повідомленням (встановлений наказом УДППЗ «Укрпошта» «Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень» від 12.05.2006 № 211).
