Адвокат з податкових питань на прикладі судового рішення пояснив, як податківці можуть виходити за межі повноважень наданих та окреслених ПК щодо проведення камеральних перевірок
Постанова ВС від 06.06.2023 у справі № 480/8796/21
Громадянин звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДПС у Сумській, в якій просив визнати неправомірними і скасувати податкове повідомлення ― рішення (ППР):
- від 25.08.2021 № 5772/18282406 про збільшення грошового зобов’язання з військового збору (ВЗ) на суму 5 095 327,50 грн та сплату штрафних санкцій у сумі 509 532,75 грн;
- від 25.08.2021 № 5773/18282406 про збільшення грошового зобов’язання з ПДФО у сумі 61 143 930,00 грн та сплату штрафних санкцій у сумі 6 114 393,00 грн.
Позивач вказував, що податківці порушили встановлений законом порядок проведення камеральної перевірки. Зокрема, контролери провели камеральну перевірку не виключно на підставі даних податкових деклараціях (розрахунках) позивача, як це передбачено абзацом першим підпункту 75.1.1 Податкового кодексу України (ПК), а протиправно використали при перевірці копії договорів купівлі-продажу, довідки про рух коштів за рахунками позивача, платіжні доручення тощо. А тому ППР є протиправними.
Сумський окружний адмінсуд рішенням від 20.06.2022 відмовив у позові. Другий апеляційний адмінсуд постановою від 19.04.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду (ВС) по даній справі
Одним з критеріїв, якому має відповідати рішення суб’єкта владних повноважень, є межі його повноважень та спосіб реалізації владних управлінських функцій, що визначені в даному випадку ПК. Завданням адмінсуду - перевірити оскаржуване рішення на відповідність наведеним вище критеріям.
Попередні суди встановили, що оскаржувані ППР, якими донарахували грошове зобов’язання з ПДФО та ВЗ та застосували штрафні санкції, контролери прийняли за результатами камеральної перевірки.
Камеральна перевірка один з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 ПК. За своєю правовою сутністю вона є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагають. Оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Це свідчить про обов’язковий характер камеральної перевірки, яку проводять у випадку подання платником звітних документів до контролерів.
Тобто, камеральною перевіркою охоплюють лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об’єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюють.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає:
- встановити повноту, своєчасність подання платником податкової звітності,
- перевірку правильності оформлення документів податкової звітності ― повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо,
- перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами ― арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
Однак, під час камеральної перевірки податківці використали окрім інформації з Державного реєстру фізичних осіб також:
- копію договору купівлі-продажу корпоративних прав від 04.12.2020,
- копії довідок про рух коштів,
- копії платіжних доручень.
Про це прямо зазначили в акті камеральної перевірки, предмет якої не охоплює перевірку таких документів. Тобто, перевірка мала ознаки як камеральної так і документальної перевірки.
ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд.
РЕЗЮМЕ
Як бачимо податківці вийшли за межі повноважень, наданих та окреслених ПК щодо проведення саме камеральних перевірок. Використавши під час перевірки документи, які не входять до складу податкової звітності, перетворили камеральну перевірку на документальну перевірку, тим самим нівелювали результати проведеної перевірки.
Вказане рішення дає платнику податків чіткий сигнал до того, що необхідно уважно вивчати кожне твердження податківців в акті камеральної перевірки на предмет визначення меж такої перевірки, як камеральної, а не документальної. Іншими словами будь-які посилання в акті камеральної перевірки на документи чи інші джерела інформації для висновків є ознаками документальної перевірки.
Тримайте зразки заповнення податкових накладних, що їх складають на експортні операції та в разі нарахування компенсувального ПДВ за придбаннями з ПДВ, використаними не в господарській діяльності. Із 1 жовтня 2024 року маєте оформлювати такі податкові накладні за новими правилами
