Все про продаж товарів через інтернет
У 2019 році ЄС ухвалив Регламент 2019/1020 про нагляд за ринком і відповідність продукції, в якому серед іншого розглядаються проблеми, пов’язані з електронною торгівлею і цифровим середовищем. Тож, Україна має привести своє законодавство у відповідність до цього Регламенту.
На офіційному вебпорталі Мінекономіки оприлюднили проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу»
Законопроєктом поширюють інструменти державного ринкового нагляду на інтернет-торгівлю чи інші способи дистанційної торгівлі.
Дистанційна торгівля — це форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями (Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 № 103).
Із появою інтернет-торгівлі і розвитком електронної (дистанційної) торгівлі з’явилися суб’єкти госпдіяльності. Їх визначають як надавачів послуг з виконання замовлень (надавачі послуг фулфілменту). Ці суб’єкти не набувають права власності на товар, однак надають послуги зі складування, пакування, адресування та відправлення. Тобто через них на ринок можуть потрапляти небезпечні товари, однак, вони не несуть відповідальності за ці товари.
Наприклад, споживач купує через інтернет дешевий домкрат автомобільний українського або імпортного виробництва. Він здійснює замовлення і оплату через сайт. Отримує товар через пошту. А відправником, наприклад, є український ФОП. Товар виявився неналежної якості й несе загрозу споживачу і оточуючим. Споживач звертається до Держпраці — органу ринкового нагляду — і повідомляє про небезпеку цієї продукції. Сьогодні у Держпраці немає права здійснювати перевірку ФОП, оскільки ФОП не є виробником, імпортером, дистриб’ютором чи продавцем, і не набув права власності на цей товар.
За ухвалення законопроєкту й імплементації норм Регламенту ЄС 1020 Держпраці матиме право:
- перевіряти ФОП, який надіслав товар;
- вжити заходів для вилучення аналогічних домкратів з українського ринку.
Якщо споживач отримав небезпечний товар через пошту напряму від іноземного продавця, Держпраці матиме можливість впливати на інтернет-ресурс, на якому споживач купив цей пристрій. Тобто змусити власника сайту розмістити інформацію про небезпеку товару або вилучити інформацію про товар із сайту.
Законопроєктом:
- включають до переліку осіб, на яких поширюють державний ринковий нагляд, надавачів послуг з виконання замовлень (фулфілменту);
- вводять поняття надавача послуг інформаційного суспільства, на якого органи ринкового нагляду також матимуть вплив.
Документом визначають, що надавач послуг фулфілменту — будь-яка фізична чи юрособа, яка у ході госпдіяльності пропонує принаймні дві з таких послуг: складування, пакування, адресування та відправлення без набуття права власності на відповідну продукцію. Виняток - поштові послуги, доставка, транспортування.
Надавач послуг інформаційного суспільства — надавач будь-якої послуги, яку зазвичай надають за винагороду, на відстані (без одночасної присутності сторін), електронними засобами та за індивідуальним запитом одержувача послуг.
Госпсуб’єктіа зобов’яжуть надавати на запит органів ринкового нагляду інформацію, необхідну для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщена інформація, пов’язана з товаром, який перевіряють.
Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів
