Лист ДПС від 30.10.2023 № 27210/7/99-00-09-04-02-07
З метою формування єдиної позиції при застосуванні норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі — Закон № 481) ДПС відкликає з місць лист від 13.10.2021 № 23274/7/99-00-09-03-02-07.
Одночасно ДПС доводить до відома платників позицію, яку погодила з Мінфіном, з питання здійснення на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним госпсуб’єктами (далі — СГ) оптової торгівлі пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) — це документ державного зразка, який засвідчує право СГ (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності упродовж визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносять:
- оптова торгівля пальним — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ (у числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представник роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
- зберігання пального — діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з термінологічними визначеннями до місць здійснення діяльності відносять:
- місце оптової торгівлі пальним — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовують для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
- місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовують для зберігання пального на праві власності або користування.
СГ, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним не подають копії документів, які передбачили для подання разом із заявою для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової (або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачили право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ст. 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не передбачають прямих заборон чи обмежень платнику укладати договори відповідального зберігання пального.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідальне зберігання — господарська операція, що здійснює платник і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику без зміни якісних або кількісних характеристик (пп. 14.1.32 Податкового кодексу України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 статті 627 Глави 52 Цивільного кодексу України; далі — ЦК). Тож реалізацію товарів можуть здійснювати шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб. Найбільш поширеними за реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 гл. 66 ЦК).
Таким чином, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ — ліцензіат може:
- передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним. У свою чергу, такі ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
- здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ/місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
Чи має право агропідприємство — платник єдиного податку четвертої групи — продавати та використовувати для власних потреб сонячну електроенергію? Розберемо умови ліцензування, розрахунок сільгоспчастки, бухоблік, нюанси оподаткування ПДВ та акцизним податком
