Підприємець планує відкрити новий заклад ресторанного господарства з кухнею, але не може визначитись із вибором типу такого закладу: бар чи кафе? У чому ж полягає відмінність між баром і кафе?
Класифікація закладів ресторанного господарства на сьогодні в Україні регламентується наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» від 24.07.2002 № 219 (далі — Правила № 219).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Зокрема, відповідно до пункту 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії. А ресторани та бари в свою чергу також поділяються на класи (перший, вищий, люкс). Саме тип і клас закладу визначає, які виробничі, торгові та побутові приміщення, а також устаткування для приготування і продажу продукції повинні мати суб’єкти господарської діяльності.
Більш детально типи і класи обслуговування закладами ресторанного господарства визначено в державних стандартах: «Ресторанне господарство. Терміни та визначення» ДСТУ 3862-99 (далі — ДСТУ 3862) і «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» ДСТУ 4281:2004 (далі — ДСТУ 4281). Крім цього, на доповнення зазначених норм Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України розробило вимоги до підприємств громадського харчування, викладені у рекомендаціях «Характеристики підприємств громадського харчування по типах і класам» (лист МЗЕЗторгу від 09.09.1998 № 15-03/29-577).
Так, згідно з пунктом 5.7 ДСТУ 3862 бар — різновид ресторану, характерними ознаками якого є наявність барної стійки в поєднанні з широким асортиментом алкогольних, безалкогольних, змішаних алкогольних та безалкогольних напоїв, закусок, десертів, кондитерських та булочних виробів закупних товарів. У свою чергу, в пункті 3.20 ДСТУ 4281 баром визнається заклад ресторанного господарства, у якому алкогольні, безалкогольні, змішані напої та страви до них і закупні товари продають через барну стійку.
За асортиментом і способом приготування продукції, що реалізується, бари поділяються на винні, пивні, молочні, кавові, гриль-бари та коктейль-бари (ДСТУ 3862). За специфікою обслуговування клієнтів — відео-бар, вар’єте-бар, диско-бар.
Як правило, бари розміщуються в приміщеннях готелів, ресторанів, кафе, але у той же час це можуть бути й самостійні заклади. Бари, організовані в складі ресторанів і кафе, мають окрім залу допоміжне приміщення бармена. У барах, що є самостійними підприємствами громадського харчування, додатково виділяються виробничі приміщення для приготування холодних закусок та інших страв і напоїв.
Як уже згадувалось, бари, як і ресторани, за рівнем обслуговування і номенклатурою наданих послуг поділяються на відповідні класи (люкс, вищий, перший).
Клас закладу ресторанного господарства — сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, яка характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів (абз. 5 п. 1.3 Правил № 219).
Для бару «люкс» характерні: вишуканість інтер’єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних вишуканих замовлених і фірмових напоїв, коктейлів і закусок, трудомістких у виготовленні, використання різноманітного і навіть екзотичного набору сировини. Обсяг приготованих фірмових напоїв, коктейлів і закусок повинен становити не менше 80%.
«Вищий клас» — оригінальний інтер’єр, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент вишуканих і фірмових напоїв, коктейлів, закусок (не менше 50%).
«Перший клас» — гармонійність, комфортність і вибір послуг, асортимент напоїв нескладного та складного приготування, в т. ч. фірмових до 20%.
Обслуговування в барі — це послуга з приготування й реалізації широкого асортименту напоїв, закусок, кондитерських виробів, товарів промислового виробництва, створення умов для їх споживання біля барної стійки або в залі. При цьому обслуговування в барах здійснюється метрдотелями, барменами, офіціантами, що мають спеціальну освіту і пройшли професійну підготовку.
Що ж до кафе, то відповідно до пункту 3.13 ДСТУ 4281 це заклад ресторанного господарства з широким асортиментом страв нескладного готування, кондитерських виробів і напоїв, у якому застосовують самообслуговування або обслуговування офіціантами. Разом з тим, пункт 5.6 ДСТУ 3862 визначає кафе як заклад з обмеженим, порівняно з рестораном, асортиментом страв, винно-горілчаних напоїв, тютюнових, булочних, кондитерських виробів та закупних товарів. Таке ж визначення викладене і в листі МЗЕЗторгу України від 09.09.1998 № 15-03/29-577. За асортиментом продукції розрізняють спеціалізовані кафе: кафе-кондитерська, кафе-морозиво, кафе-молочне тощо (ДСТУ 3862). За контингентом споживачів кафе поділяються на: кафе молодіжне, кафе дитяче і т. д. За місцем розташування — кафе-відділ (кафетерій).
Спеціалізовані кафе характеризуються наявністю в продажу кулінарної продукції, відповідної назві підприємства. Допускається також продаж продукції власного виробництва нескладного приготування, фруктів, соків, алкогольних і безалкогольних напоїв, холодних і гарячих напоїв.
Кафе, на відміну від барів, не поділяються на класи, тому асортимент страв залежить тільки від їхньої спеціалізації. Посуд, меблі, інтер’єр таких закладів не відрізняються вишуканістю і спеціальним підбором. У кафе може застосовуватися метод самообслуговування, який є неприпустимим у барі.
Зокрема, згідно з пунктом 3.15 ДСТУ 4281 кафе-бар — різновид кафе, до складу якого входить бар, торговельна зала якого суміжна з торговельною залою кафе або барна стойка розміщена в торговельній залі кафе.
Отже, підприємець може на власний розсуд обрати найбільш близький для нього тип закладу ресторанного господарства, але з урахуванням вимог чинного законодавства та державних нормативів.
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в системі актуальних консультацій «Експертус Податки»
