Відповідно до порядку проведення розрахунків, госпсуб’єкти зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (розд. ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; далі — Закон про РРО).
Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначили статтею 9 Закону про РРО.
Реєстр ІПК з податку на нерухомість — це зручний інструмент для пошуку офіційних відповідей податківців на ваші запитання
Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного госпсуб’єкта.
ДПС звертає увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб — підприємців.
Отже, продаж власновирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватися із застосуванням РРО/ПРРО.
