Мета змін — привести деякі норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2003 № 617 (у редакції наказу Мінфіну від 03.10.2007 № 1100), у відповідність до чинного законодавства та міжнародних стандартів фінансової звітності (зокрема МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»; далі — МСФЗ 5).
Проєктом наказу приводять у відповідність до вимог МСФЗ 5 відображення у бухобліку господарських операцій, пов’язаних з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групою активів, що належить до вибуття в результаті операції продажу, а також припиненою діяльністю.
Серед іншого, визначили, що витрати, пов’язані з розподілом необоротних активів — додаткові витрати, які виникають у зв’язку з розподілом активів між власниками, за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.
Витрати на продаж необоротних активів (групи вибуття) — додаткові витрати, які виникають у зв’язку з вибуттям необоротного активу (або групи вибуття), за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток.
Необоротні активи, утримувані для розподілу — необоротні активи, які підлягають розподілу між власниками.
Підприємство, яке зобов’язується виконати план продажу, пов’язаний з втратою контролю над дочірнім підприємством, визнає усі активи цього дочірнього підприємства як утримувані для продажу, якщо наведені умови, виконуються без урахування того, чи підприємство зберігатиме неконтрольовану частку у своєму колишньому дочірньому підприємстві після продажу.
Якщо підприємство перевело необоротний актив або групу вибуття з необоротних активів, утримуваних для продажу, до необоротних активів, утримуваних для розподілу між власниками, або навпаки, таку зміну вважають продовженням початкового плану вибуття.
До необоротних активів, які утримуються для розподілу між власниками, застосовують вимоги НП(С)БО 27.
Необоротний актив або групу вибуття визнають як утримувані для розподілу між власниками, якщо підприємство зобов’язується розподілити актив або групу вибуття між власниками. Для цього активи повинні бути готовими до розподілу у їх теперішньому стані, а здійснення їх розподілу — високоймовірним. Тобто визначили заходи, необхідні для завершення розподілу протягом одного року з дати визнання необоротних активів, утримуваних для розподілу.
Підприємство оцінює необоротний актив або групу вибуття, як утримувані для розподілу між власниками за меншою з двох оцінок:
- балансовою вартістю
або
- справедливою вартістю за вирахуванням витрат, пов’язаних з розподілом.
Суми коригування балансової вартості необоротних активів, утримуваних для розподілу, переведених зі складу необоротних активів, утримуваних для продажу включають до інших витрат (доходів) звітного періоду.