Трудовий договір — це угода між найманим працівником і роботодавцем. Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою. Роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачають законодавство про працю, колективний договір і угода сторін.
Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
Цивільно-правовий договір (угода) не передбачає наявність таких понять, як «роботодавець» та «працівник». Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Зазначені взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами. Їх регулює Цивільний кодекс України. На них не поширюють дію трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання. Розмір винагороди й термін оплати визначають угодою сторін, а не законодавством.
За маскування трудових відносин загрожує фінансовий штраф на підприємство — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоїли порушення (з 01.04.2024 — 80 000 грн, тобто 10 × 8000 грн).
До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовують попередження. За вчинення порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення — у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоїли порушення (з 01.04.2024 — 240 000 грн).
