Лист ПФУ від 08.11.2024 № 2800-030401-8/68922
Середньоденну заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування в трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин, до яких належить і період тимчасової непрацездатності.
Як зазначили фахівці ПФУ в листі, середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ, які подають до ДПС.
Отже, під час обчислення середньоденної заробітної плати в місяцях розрахункового періоду зарплату потрібно враховувати в частині, на яку нараховували ЄСВ, у межах розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому дні тимчасової непрацездатності працівника виключають із розрахункового періоду, а суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно, не враховують.