Штрафи за несвоєчасне подання звітності та несплату податків СКАЧАТИ ТАБЛИЦЮ
Питання адміністративного арешту майна платника, що має податковий борг, врегулювали нормами статті 94 Податкового кодексу України (ПК). Адміністративний арешт майна платника податків (далі — арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосований, якщо з'ясовують одну з таких обставин:
- платник порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізособа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, крім випадків, що визначили законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до ПК, або коли платник, що отримав податкове повідомлення-рішення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передають в податкову заставу;
- платник (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджує акт перевірки. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника.
