Визначення показника середньооблікової кількості працівників
Як юридичній особі розрахувати середньооблікову кількість працівників з метою вибору відповідної групи платника єдиного податку?
Відповідно до підпункту 291.4.1 Податкового кодексу України (ПК) при розрахунку середньооблікової кількості працівників слід користуватися визначенням, наданим у підпункті 14.1.227 ПК. Згідно з ним до середньооблікової кількості працівників у юридичної особи включається кількість усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більше як один календарний місяць, а також кількість найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Крім того, середньооблікову кількість працівників можна визначити відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286 (далі — Інструкція №286).
Так, згідно з пунктом 3.1 Інструкції №286, середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:
- середньооблікової кількості штатних працівників;
- середньої кількості зовнішніх сумісників;
- середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.
А в свою чергу, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників враховуються всі категорії працівників облікового складу, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення трирічного (або в окремих випадках — шестирічного) віку.
Облік цих категорій працівників ведеться окремо.
