Відповідь
Відповідно до
ст. 486 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Провадження у справі про
порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у
ст. 508 МКУ, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням.
Форма постанови в справі про порушення митних правил затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за № 1015/21327 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова).
Відповідно до
ст. 464 МКУ штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної
відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається МКУ залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України (
ст. 539 МКУ).
Реквізити рахунку для сплати суми штрафу зазначаються в Постанові або у супровідному листі, яким ця Постанова надсилається особі.
ЗІР, категорія 220.03
Форс-мажорні обставини — це ті непереборні обставини, що можуть завадити веденню господарської діяльності. Однак це й те, що може зняти відповідальність за невиконання договору. Особливо актуальним форс-мажор стає під час стихійного лиха та війни. Коли такі обставини визнаються, як їх довести, чи треба доводити форс-мажор під час війни — відповіді на ці запитання знайдете у консультації
Коли індексацію знаходять із запізненням, у бухгалтерів з’являється два головні запитання: як правильно показати донараховані суми в Об’єднаній звітності та чи загрожують підприємству санкції за несвоєчасне нарахування і сплату податків. Розбираємося
За боргами слід платити, взяті зобов’язання виконувати. Штраф, пеня, неустойка — це покарання за невиконання свого обов’язку. Окрім них є й відшкодування інших втрат, яких зазнала друга сторона, наприклад, інфляції. Як же відобразити в обліку штрафи й пеню, що виникають за господарськими договорами, а також під час сплати податків і зборів — у консультації
Несплата будь-якого податку – це штраф та пеня. Це може статися як усвідомлено, так і через допущену помилку, яка виявлена самостійно чи органом ДПС. Про наслідки несвоєчасної сплати єдиного податку, штрафи за несплату єдиного податку під час воєнного стану — у цьому огляді
У період воєнного стану інспектори Держпраці можуть завітати для перевірки лише в особливій ситуації. Підстави для такого раптового візиту обмежені, як і питання для перевірки. Експерт нагадує випадки, коли Держпраці може провести позапланову перевірку, і розміри трудових штрафів у 2026 році