Виплата завдатку за попереднім договором купівлі-продажу нерухомості: що з ПДФО

2366

Запитання

Чи виникає об’єкт оподаткування у разі виплати податковим агентом фізичній особі забезпечувальної суми за попереднім (не основним) договором купівлі-продажу нерухомого майна?

Відповідь

Оподаткування операцій зпродажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентує стаття 172 Податкового кодексу України.

Укладання попередніх договорів передбачили статтею 635 Цивільного кодексу України; далі — ЦК. Так, попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються упродовж певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановили попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості (ст. 571 ЦК).

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановили договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде доходом фізособи в разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

За інформацією ДПС в Івано-Франківській області

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Алгоритм заповнення єдиної звітності для ФОП

Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
30151

Додаток 4ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: приклади

Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
88261

Додаток Д6 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

У консультації про те, коли подавати Додаток Д6 (ФІЗ-Д6) до Податкового розрахунку, що слугує для обліку спецстажу для майбутньої пенсії. Також ознайомитеся з тим, як заповнити Додаток Д6, отримаєте приклади заповнення Додатка Д6 для типових ситуацій
23167

Додаток Д5 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

Коли вперше подавати Додаток Д5 до Податкового розрахунку? Ознайомтеся з останніми змінами і скачайте приклади заповнення Додатка Д5 до об'єднаної звітності для типових ситуацій
44025

Додаток Д1 об'єднаної звітності: як заповнити

Згадайте основні правила заповнення Додатка Д1 до Податкового розрахунку сум доходу. Правильно звітувати з ЄСВ у Додатку Д1 вам допоможуть зразки заповнення для ситуацій із практики
65776