Податок на прибуток: платники, ставки, різниці

UA RU
Що таке податок на прибуток — один із загальнодержавних податків в Україні. У цій статті наведено основні положення щодо оподаткування прибутку підприємств, які регулює переважно розділ ІІІ Податкового кодексу України (ПК).

У цьому матеріалі ми розповімо все про податок на прибуток, хто є платником податку на прибуток та яка ставка у податку на прибуток. Податок на прибуток це прямий податок що стягується з прибутку підприємства, установи, банку, тощо.

Платники податку на прибуток

Оскільки податок на прибуток це прямий податок з прибутку, платниками податку на прибуток підприємств є суб’єкти господарської діяльності — юридичні особи. Такі платники податку на прибуток можуть бути як резидентами, так і нерезидентами.

Платник податку на прибуток (резидент) — це юридична особа, яка зареєстрована в Україні відповідно до чинного законодавства України та здійснює господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Серед платників податку на прибуток — резидентів є окремі платники податку на прибуток, яким чинне законодавство встановлює особливі, відмінні від визначених для інших платників податку на прибуток, умови оподаткування. Зокрема, Національний банк України, який здійснює розрахунки з Державним бюджетом України згідно із Законом України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV, та Управитель фонду операцій з нерухомістю, який провадить діяльність відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 № 978-IV.

Водночас не всі юридичні особи — резиденти є платниками податку на прибуток на загальних підставах. До складу платників податку на прибуток не належать неприбуткові підприємства, установи та організації, а також підприємства на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (п. 133.4 і 133.5 ПК).

Платник податку на прибуток підприємств (нерезидент) — це юридична особа (підприємство, постійне представництво нерезидента), що не є резидентом, але отримує доходи із джерелом походження з України.

Так само й не всі юридичні особи — нерезиденти є платниками податку на прибуток підприємства. До складу платників податку на прибуток не належать установи та організації, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Об’єкт оподаткування податком на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, отриманий платником податку на прибуток на території України та за її межами, який визначають шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці (ст. 134 ПК).

Об’єкт оподаткування = фінансовий (бухгалтерський) результат ± різниці

Фінансовий результат платника податку на прибуток — це результат від усіх видів діяльності юридичної особи. Він може бути як додатним (прибуток), так і від’ємним (збиток).

Фінансовий результат до оподаткування зафіксовано в однойменному рядку Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2). Тобто прибуток ― у рядку 2290, а збиток — у рядку 2295 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2).

Іншою важливою складовою об’єкта оподаткування, поряд із фінансовим результатом, є різниці, що відповідно до наведеної формули можуть збільшувати або зменшувати об’єкт оподаткування

Різниці — це коригування фінансового результату до оподаткування на показники, визначені у статтях 138-141 ПК, положеннях розділів I, II та Перехідних положеннях ПК.

► Подання звіту про контрольовані операції: майстер-клас від податківців

Втім, платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за даними бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 20 млн. грн., мають право прийняти рішення не враховувати різниці (за винятком від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПК). У разі прийняття такого рішення платник податку на прибуток має зазначити його в податковій декларації за звітний рік. Протягом наступних звітних періодів, у яких річний дохід платника податку на прибуток не перевищує 20 млн. грн., платник подаьку на прибуток таке рішення не декларує та автоматично не враховує різниці.

Починаючи зі звітного року, в якому у платника податку на прибуток виникає перевищення річного доходу 20 млн. грн., він автоматично втрачає право на неврахування різниць та зобов’язаний зважати на них, визначаючи об’єкт оподаткування (пп. 134.1.1 ПК).

Наведемо групи різниць та їх вплив на фінансовий результат під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Вид різниць

Вплив на фінансовий результат

Різниці, що виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст. 138 ПК)

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
    • на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
    • на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
    • на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта
  • зменшення прибутку (збільшення збитку):
  • на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ПК;
  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПК, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
  • на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ

Різниці, що виникають під час формування резервів (забезпечень) (ст. 139 ПК):

забезпечення для відшкодування майбутніх витрат;

  • збільшення прибутку (зменшення збитку) на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, резервів сумнівних боргів та резервів банків та небанківських фінансових установ) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • зменшення прибутку (збільшення збитку):
    • на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів сумнівних боргів та резервів банків та небанківських фінансових установ), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
    • на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, резервів сумнівних боргів та резервів банків та небанківських фінансових установ), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ

Резерв сумнівних боргів

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
    • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
    • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПК, понад суму резерву сумнівних боргів;
  • зменшення прибутку (збільшення збитку) на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ

Резерв банків

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
  • на суму перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

а) 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року — 30%, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року — 25%) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ;

  • на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПК, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом

Різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПК)

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
  • на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
  • на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПК;
  • на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 ПК;
  • на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;
  • на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.5 ПК та операцій, які визнані контрольованими відповідно до статті 39 ПК), придбаних від неприбуткових організацій, та нерезидентів з «низькоподаткового» переліку;
  • на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків — в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному;
  • на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь різних категорій нерезидентів та осіб, які сплачують податок у складі інших податків, та звільнених від оподаткування податком на прибуток юридичних осіб;
  • на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 ПК, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
  • зменшення прибутку (збільшення збитку):
    • на суму процентів, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 ПК, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5% до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 ПК;
    • на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
    • на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПК);
    • на суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

Різниці, що виникають при оподаткуванні окремих видів діяльності (ст. 141 ПК) страховика (п. 141.1 ПК)

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
    • на суму витрат на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до НП(С)БО та МСФЗ
    • на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до Методики
    • зменшення прибутку (збільшення збитку)
    • на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ
    • на суму страхового резерву (технічного або математичного) сформованого в розмірі та порядку, передбачених Методикою

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю (п. 141.2 ПК)

  • збільшення прибутку (зменшення збитку):
    • на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
    • на суму уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів;
  • зменшення прибутку (збільшення збитку) на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ

Інші різниці

База оподаткування податком на прибуток

База оподаткування податком на прибуток підприємства — це об’єкт оподаткування у грошовому виразі, тобто фінансовий результат до оподаткування, скоригований на різниці.

► Як заповнити додаток РІ до деки з податку на прибуток

Ставки податку на прибуток

Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств дорівнює 18%.

Однак для підприємств, які здійснюють страхову діяльність та працюють у сфері азартних ігор, передбачені інші умови. Так, наприклад, дохід страхових компаній — резидентів оподатковується за ставкою 0% або 3% (залежить від виду страхування). Дохід підприємств у сфері азартних ігор (букмекерська, казино, лотереї тощо) оподатковується за ставками 10% (лотереї та гральні автомати) чи 18% (букмекери та інші види азартних ігор). При цьому, визначаючи суму доходу, віднімають суму виграшу, виплачену гравцеві.

Податок на дохід зазначених видів діяльності є обов’язковою частиною податку на прибуток.

► Уточнюємо декларацію з податку на прибуток

Податок на доходи нерезидентів

Усі доходи юридичних осіб — нерезидентів, отримані в Україні, підлягають оподаткуванню.

Податок на доходи нерезидентів обчислюють за такими ставками:

  • 20% — податок на доходи нерезидентів за виготовлення чи розповсюдження рекламних матеріалів в України;
  • 18% — на прибуток від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань;
  • 6% — від суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту;
  • 0% — від суми договорів страхування у межах договорів із обов’язкових видів страхування на користь фізичних осіб — нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації;
  • 4% — податок на доходи нерезидентів у межах інших договорів страхування ризиків за межами України на користь нерезидентів;
  • 12% — від суми доходів від інших видів страхової діяльності;
  • 15% — податок на доходи нерезидентів від інших видів господарської діяльності.

Визначаючи, обчислюючи та нараховуючи податок на доходи нерезидентів, необхідно спиратися на міжнародні договори України щодо недопущення подвійного оподаткування та інші українські нормативні акти щодо країни реєстрації нерезидента.

Інколи неможливо визначити точну суму прибутку нерезидента — платника податку на прибуток з джерелом походження в Україні. В таких випадках фінансовий результат визначають шляхом віднімання витрат від суми доходів й коригування отриманого результату на коефіцієнт 0,7.

► Податковий кредит та списання кредиторської заборгованості

Звільнення від оподаткування

Від оподаткування на постійній основі звільняється прибуток підприємств і організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і перебувають у повній їх власності. Чисельність інвалідів, які працюють на таких підприємствах (організаціях) за основним місцем роботи, має становити не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників, а фонд оплати праці таких інвалідів — не менше 25% від загальних витрат на оплату праці (ст. 142 ПК).

► Податок на прибуток підприємств: відповіді на актуальні запитання


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді