Ліквідація підприємства

Що ж таке ліквідація підприємства?

Ліквідація підприємства – це припинення діяльності юрособи без правонаступництва, тобто без передачі прав і обов’язків до інших осіб. Підприємство може бути ліквідованим:

• за самостійним рішенням його учасників або органу підприємства, уповноваженого на це установчим документом, наприклад, статутом (самоліквідація);
• за рішенням суду. Її різновидом є ліквідація при банкрутстві, що здійснюється за рішенням господарського суду та спрямована на задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна підприємства.

У даній консультації ми розглядаємо тільки самоліквідацію, так як ліквідація при банкрутстві має свою специфіку, яка визначається ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII. Проте низка етапів у цьому випадку співпадають з самоліквідацією.

Також застерігаємо, що інших законно прозорих методів повної ліквідації підприємства немає: так звана “експрес-ліквідація”, яка пропагується деякими юридичними фірмами юридично сумнівна та ліквідацією не є. Ліквідація – це тривалий процес, що на практиці не може бути закінчений швидше, ніж за 3 місяці.

Загальна процедура ліквідації підприємства, юридичної особи

Етапи загальної процедури ліквідації підприємства можна представити наступним чином:

Крок 1. Зібрання загальних зборів та затвердження комісії з ліквідації. Це стосується господарських товариств, тобто ТОВ, акціонерних товариств. Також це може бути інший орган, визначений статутом, наприклад для приватного підприємства – просто рішення власника, якщо він один (ч. 2 ст. 135 ГКУ).

Крок 2. Реєстрація рішення про ліквідацію у держреєстратора, публікація оголошення та повідомлення кредиторів.

Крок 3. Проведення інвентаризації, оцінки майна та закриття рахунків.

Крок 4. Складання фінзвітності на дату прийняття рішення про ліквідацію. Для підприємства, яке ліквідується посередині звітного року, звітним є період із початку такого року до дати прийняття рішення про ліквідацію (така фінзвітність подається власникам для того, щоб вони оцінили наявне майно та існуючі зобов’язання). Але ця фінзвітність не є останньою, так як підприємство зобов’язане й надалі протягом періоду проведення ліквідації подавати будь-яку звітність, у т.ч. й фінансову, у звичайні її періоди та строки.

Крок 5. Припинення трудових відносин з працівниками.

Крок 6. Проведення розрахунків з дебіторами.

Крок 7. Вихід юрособи з інших підприємств, в яких вона є учасником. Без даних дій юрособа не може бути ліквідована (ч. 2 ст. 3 ЗУ “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 № 1576-XII).

Крок 8. Складання проміжного ліквідаційного балансу.

Крок 9. Проведення розрахунків з кредиторами.

Крок 10. Складання передліквідаційного балансу.

Крок 11. Проведення розрахунків в власниками (учасниками) юрособи.

Крок 12. Складання “нульового” ліквідаційного балансу.

Крок 13. Подання ліквідаційного балансу та останньої звітності в ДФС, ПФУ та органи держстатистики (за останній звітний період), здавання документів в архів, закриття банківського рахунку, знищення печаток. Також повертаються до відповідних органів місцевого самоврядування ліцензії та дозволи за наявності.

Крок 14. Анулювання реєстрації платника ПДВ.

Крок 15. Складання акту ліквідаційної комісії.

Крок 16. Завершення процедури ліквідації у держреєстратора.

Як спростити зустрічну звірку

Наталія Васильченкоголовний редактор системи «Експертус Головбух»

Кожні дві з трьох компаній щонайменше раз на квартал відповідають на запити податківців у межах зустрічної звірки. Ми підкажемо, що робити бухгалтерові, аби витрачати менше часу і зусиль на цю процедуру. Зокрема, нагадаємо, що замість паперових можна надавати електронні копії. І це не єдиний спосіб спростити зустрічну звірку.

Дізнайтеся інші способи спростити зустрічну звірку у системі"Експертус Головбух"

Бухгалтерський облік ліквідації. У процесах ліквідації бухгалтеру відводиться чимала роль, так як саме він проводить розрахунки з дебіторами і кредиторами, нараховує та сплачує вихідну допомогу, складає ліквідаційний баланс, проводить документальне оформлення передачі активів, бере участь у проведенні інвентаризації. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1996 ліквідаційна комісія може:

• користуватися послугами бухгалтерії підприємства аж до моменту ліквідації;
• найняти на період ліквідації фахівця з бухобліку, зареєстрованого як підприємець;
• доручити ведення обліку аудиторській фірмі;
• вести облік власними силами.

Тепер дані кроки розглянемо детальніше.

Види реорганізації підприємства

Затвердження комісії з ліквідації

Загальні збори. При затвердженні комісії з ліквідації для того, щоб загальні збори були повноважними та їх рішення не можна було оскаржити, на таких зборах мають бути присутні учасники, які сукупно володіють не менш ніж 50 % голосів для ТОВ. Саме ж рішення про ліквідацію приймається простою більшістю голосів з присутніх на зборах.

Протокол зборів. Рішення оформляємо протоколом. Документ обов’язково складається українською мовою (п. 1 ч. 1 ст. 15 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755 (далі – Закон № 755)). Обов’язково в ньому треба вказати:

• порядок проведення і строки ліквідації (не менше 2-х та не більше 6 місяців з дня оприлюднення рішення);
• персональний склад ліквідаційної комісії (ПІБ членів, реєстраційні номери її облікових карток платників податку);
• права та обов’язки комісії;
• режим роботи підприємства на період ліквідації;
• документ скласти комісії за підсумками роботи – ліквідаційний баланс.

Вимог до складу комісій немає, але, як правило, до її складу включають засновників підприємства, директора, головного бухгалтера, юриста, аудитора. Може бути комісія і у складі однієї особи – ліквідатора, наприклад, у приватного підприємства.

Повідомлення органу реєстрації та публікація оголошення

Повідомлення реєстратора. Реєстрація рішення про ліквідацію у держреєстратора здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про ліквідацію (центри надання адміністративних послуг при місцевих радах, нотаріуси, акредитовані суб’єкти).

Держреєстратор повідомляється шляхом подачі оригіналу або нотаріально завіреної копії протоколу рішення зборів учасників про ліквідацію або наказу (якщо вищий орган управління, наприклад, директор приватного підприємства). Також подаються реєстраційні номери облікових карток платників податків учасників ліквідаційної комісії та вноситься плата у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зміни в реєстрі (для січня 2018 р. – це 530 грн). Все це можна зробити у такому вигляді:

• паперовому (подати особисто через представника юрособи або направити поштою рекомендованим листом з описом вкладення);
• електронному (у цьому випадку можна скористатися порталом електронних сервісів https://kap.minjust.gov.ua).

Реєстратор повинен протягом 24 годин внести дані до реєстру, після чого інформація, що підприємство знаходиться в стані ліквідації має з’явитися в ЄДР. Відповідне повідомлення направляється держреєстратором органам статистики, ДФС, Пенсійного фонду. Причини, з яких держреєстратор має право відмовити в держреєстрації, перераховано в ст. 28 Закону № 755.

З моменту внесення до ЄДР відомостей, що підприємство перебуває у стані закриття, забороняється:

• реєструвати зміни до установчих документів;
• вносити зміни до ЄДР, що стосуються інформації про відокремлені підрозділи юрособи (крім даних про їх закриття);
• реєструвати нову юрособу, засновником (учасником) якої є юрособа щодо якої прийнято рішення про припинення (це стосується не тільки ліквідації, але й випадків реорганізації, коли відбувається припинення діяльності юрособи).

Публікація оголошення. Публікується повідомлення про ліквідацію підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (Бюлетень державної реєстрації), в якому вказується порядок і строк заявлення кредиторами вимог. Дане оголошення друкується реєстратором. Строк заявлення вимог не може бути меншим 2 місяців та більше 6 місяців.

Повідомлення кредиторів. Також слід здійснити письмове повідомлення кожного кредитора шляхом направлення йому цінного або рекомендованого листа.

Інвентаризація

Процедура інвентаризації. Припинення юрособи є випадком обов’язкового проведення інвентаризації в суцільному порядку на основі Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом МФУ від 02.09.2014 № 879. Згідно п. 6, п. 7 даного положення у разі припинення підприємства проводиться суцільна інвентаризація, що охоплює всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження та власності у т. ч.:

• предмети передані та отримані підприємством в оренду;
• матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;
• матеріальні цінності в переробці, комісії, монтажі;
• умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання).

Здійснюється вона на дату прийняття рішення про ліквідацію або іншу дату визначену зборами.

Інвентаризація

• Коли проводиться інвентаризація та зразки оформлення інвентаризації

Закриття рахунків. Після інвентаризації здійснюється закриття усіх поточних рахунків юрособи, за винятком одного, який буде використовуватися при проведенні ліквідації й виплат надалі.

Врахування результатів інвентаризації у фінзвітності. Результати проведення інвентаризації враховуються при складання фінзвітності на дату прийняття рішення про ліквідацію, а пізніше – при складанні проміжного ліквідаційного балансу. Попередньо мають бути виконані в обліку також такі кроки:

• створення забезпечення для погашення зобов’язань підприємства відповідно до п. 3 розділу ІІІ П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність” (рахунок 474 “Забезпечення інших виплат і платежів”);
• виведення з експлуатації та переведення на дату прийняття рішення про ліквідацію тих необоротних активів, які плануються до продажу з метою задоволення вимог кредиторів, в групи вибуття на субрахунок 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу”.

Нагадаємо, коли проводити інвентаризацію обов’язково:

Збільшити зображення

Як оцінити майно?

Одночасно з інвентаризацією треба здійснити оцінку майна підприємства, яке ліквідується з метою визначення його вартості. Така оцінка може бути здійснена як ліквідаційною комісією, так і шляхом залучення незалежних професійних оцінювачів.

Незалежна оцінка. В обов’язковому порядку незалежна оцінка проводиться тільки у разі ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною (комунальною) часткою майна (ст. 7 ЗУ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.06.2001 № 2658). Також необхідна при поверненні майна фізособам (роз’яснення ДФС, категорія 103.10 ЗІР).

Види вартості. Оцінка майна здійснюється на основі справедливої вартості. Для різних груп активів це можуть бути:

• для нематеріальних активів, основних засобів – ринкова вартість, відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання);
• для запасів – чиста реалізаційна вартість (ціна реалізації за мінусом витрат на реалізацію);
• для цінних паперів – поточна вартість на фондовому ринку (див. додаток до П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”).

Як “розпрощатися” з працівниками?

Процедура звільнення працівників у випадку ліквідації підприємства регулюється п. 1 ч. 1 ст. 40 та ст. 49²КЗпП. Тут треба витримати такі строки:

• не пізніше ніж за 3 місяці до запланованої дати повідомити профспілкову організацію (за наявності);
• не пізніше ніж за 2 місяці видати відповідний наказ з указанням дати та причини скорочення;
• протягом 2-х місяців повідомити кожного працівника, якого звільняють, під підпис (ст. 49² КЗпП). Протягом цих 2-х місяців з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати, а роботодавець не має права його звільнити з власної ініціативи (лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10);
• не пізніше ніж за 2 місяці повідомити за формою № 4-ПН державну службу зайнятості за місцем знаходження (затверджена наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 №317);
• у запланований день видати наказ про звільнення. Кожного працівника необхідно ознайомити з ним під підпис. Необхідно здійснити повний розрахунок з виплатою зарплати, компенсації за невикористану відпустку, а також вихідної допомоги, видати трудову книжку з відповідним записом та засвідчену копію наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).

Трудова книжка. У трудовій книжці у графі “Відомості… про припинення роботи із зазначенням причин” може бути зроблено запис: “Звільнений у зв’язку з ліквідацією підприємства (підстава: п. 1 ст. 40 КЗпП)”.

Підстава для розірвання трудового договору. Ліквідація підприємства входить у перелік причин розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Строк дії колективного договору. У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації (ст. 17 ЗУ “Про колективні договори і угоди” від 15.12.1993 № 3356). Це означає, що підприємство має обов’язки, що передбачені колективним договором до дня його остаточної ліквідації.

Надання інформації. Інформація про ліквідацію підприємства надається профспілкам та центру зайнятості із зазначенням професій, спеціальностей, кваліфікації та розміру оплати праці працівників, які звільняються (ст. 49² КЗпП).

Згода профспілки. Ліквідація підприємства є ситуацією, коли згода профспілки при звільненні не потрібна (ст. 43¹ КЗпП).

Тимчасова непрацездатність працівника. Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності забороняється. Однак, це правило не поширюється на випадок ліквідації (ч. 11 ст. 40 КЗпП).

Обов’язкове працевлаштування при ліквідації

Ще пільгові категорії. Не можна звільняти з ініціативи власника відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП:

• вагітних жінок;
• жінок, що мають дітей віком до 3-х років (або до 5 років згідно ч. 6 ст. 179 КЗпП);
• одиноких матерів за наявності дітей віком до 14 років або дитини інваліда.

При ліквідації такі категорії працівників повинні бути переведені на нове підприємство, що є правонаступником ліквідованого. Однак, навіть якщо правонаступника немає, то ч. 4 ст. 184 вимагає від власника “звільнення з обов’язковим працевлаштуванням”. На період їх працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців від дня закінчення строкового трудового договору (ч. 4 ст. 184 КЗпП). Це дійсно може стати проблемою, якщо у власника відсутнє місце, де він може працевлаштувати таких працівників. Щоб не було порушення виходів з даної ситуації декілька:

• діюче законодавство не забороняє звільнити таких працівників за згодою сторін, тобто не по причині ліквідації;
• обов’язок власника вважається виконаним, якщо він запропонував роботу, але працівниця відмовилася;
• власник доведе, що на момент звільнення не знав про вагітність працівниці.

Виплата вихідної допомоги

У разі звільнення працівників з причини ліквідації відповідно до ст. 40 КЗпП виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Розрахунок здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Беруться 2 останні календарних місяці, що передують звільненню.

Остаточний розрахунок з працівниками

Строки розрахунку при звільнені визначені ст. 116 КЗпП. Із працівником мають повністю розрахуватися в день звільнення. До отримання належних йому коштів працівник має отримати письмовий розрахунок всіх нарахованих йому сум. Якщо працівник не згоден з сумою розрахунку та має намір її оскаржувати, роботодавець все одно зобов’язаний виплатити нараховані ним суми у визначений законом термін.

Компенсація відпускних. Не забуваємо про компенсацію при звільненні днів невикористаної відпустки. Нарахування аналогічне нарахуванню відпускних.

Листки непрацездатності. У разі настання у застрахованої особи страхового випадку до ліквідації (реорганізації) підприємства та у разі відсутності правонаступника у підприємства, що ліквідовано, для отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застрахована особа має звернутися до ФСС самостійно та подати відповідні документи, зокрема заяву, листок непрацездатності, довідку з архівної установи про нараховану зарплату за відповідний розрахунковий період (помісячно) та інші в залежності від ситуації.

Якщо підприємство ще перебуває у стані припинення, про що свідчать дані ЄДР, то в такому разі до ФСС звертається сам ліквідатор із заявою-розрахунком для отримання коштів соцстрахування.

Заява-розрахунок лікарняних

• Заява-розрахунок лікарняних СКАЧАТИ

Як стягти дебіторську заборгованість

Обов’язок стягнення ліквідаційною комісією дебіторської заборгованості визначений ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України. Ліквідаційна комісія повинна письмово повідомити кожного з боржників про припинення юрособи. При цьому у разі їх відмови, можуть бути заявлені вимоги і позови про стягнення заборгованості з боржників у судовому порядку.

Проміжний ліквідаційний баланс

Даний баланс складається перед розрахунками з кредиторами. Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦКУ встановлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Таким чином, між балансами на дату ліквідації та проміжним має пройти мінімум 2 місяці. Законодавство не визначає, за якою формою його треба складати, але з даною метою цілком можуть бути використані форми № 1, 1-м або 1-мс визначені НП(С)БО 1 або П(С)БО 25 в залежності від класу підприємства (мікро-, мале, середнє, велике). Форма може бути довільною, так як це внутрішній документ, а тому не подається ні органам держстатистики, ні ДФС. В ньому мають бути склад майна підприємства та заявлені вимоги кредиторів. Даний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію, або учасниками.

У проміжному ліквідаційному балансі відображаються наслідки проведеної попередньо інвентаризації та оцінки активів і зобов’язань підприємства, а також уточнення кредиторської заборгованості. Перед розрахунками з кредиторами списуються безнадійні борги (як дебіторська, так і кредиторська заборгованість).

Як розраховуватися з кредиторами?

Послідовність задоволення вимог кредиторів. Вони задовольняються у такій послідовності (ст. 112 ЦКУ):

• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, інших ушкоджень здоров’я або смертю, а також задоволення вимог, що забезпечені заставою або іншим способом;
• задоволення вимог працівників, пов’язаних з трудовими відносинами (див. вище), авторська винагорода;
• сплата податків і зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету;
• усі інші вимоги (у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, які вчасно звернулися за стягненням).

Спори з кредиторами. Якщо комісія відмовила кредитору у задоволенні вимог, то він має право в місячний строк із дати отримання відповіді звернутися до суду з позовною заявою проти комісії. Також він має право вимагати порушення справи про банкрутство, що у разі виграшу може змінити надалі процедуру ліквідації. Якщо ж кредитор заявив свої вимоги після закінчення строку, установленого комісією для заявлення вимог, то спочатку задовольняються вимоги кредиторів, які звернулися вчасно. Тільки потім, якщо залишилося майно, задовольняються вимоги таких запізнілих кредиторів.

Передліквідаційний баланс

Передліквідаційний баланс складається після розрахунку з кредиторами перед розрахунком з учасниками. Для складання такого балансу, як і для проміжного ліквідаційного балансу, може бути використана будь-яка форма, так як даний баланс є внутрішнім, допоміжним. Даний баланс також затверджує орган, який прийняв рішення про ліквідацію юрособи. Цей баланс може бути складений також у формі передавального акту або розподільчого балансу.

Як розрахуватися з учасниками?

Розрахунок з учасниками відбувається майном, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, сплати податків і зборів (ч. 12 ст. 111 ЦКУ). Розподіл здійснюється відповідно до їх часток в статутному капіталі.

Оподаткування розрахунків з учасниками:

ПДФО та ВЗ. Підприємству не треба утримувати ПДФО з суми та вартості майна, що повертається (розподіляється) між засновниками (учасниками). При цьому ліквідаційна комісія подає форму № 1ДФ з ознакою доходу “112” (роз’яснення в категорії 103.25 ЗІР).

Однак, отриманий внаслідок ліквідації підприємства дохід у вигляді грошей або майна вважається інвестиційним прибутком, який підлягає оподаткуванню згідно п. 170.2 ПКУ за ставкою 18%. Така фізособа зобов’язана подати декларацію, відобразивши в ній суму інвестиційного прибутку або збитку та сплатити ПДФО і військовий збір (пп. 164.2.9, 170.2.1, пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). При передачі учаснику-фізособі майна його вартість повинна бути оцінена незалежним оцінювачем (роз’яснення ДФС, категорія 103.10 ЗІР).

Податок на прибуток. Розподіл майна не впливає на доходи та витрати підприємства. Однак, слід враховувати, що фінрезультат по передачі майна має бути нульовим (наприклад, передача автомобіля за узгодженою вартістю 180 000 грн, у т.ч. ПДВ 30000 грн, балансова вартість 150000 грн).

ПДВ. Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ операції з повернення майна учасникам пропорційно їх часткам прирівнюються до його продажу. Це не стосується тільки повернення грошових коштів (індивідуальна податкова консультація ДФС від 10.05.2017 № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Отже, при передачі майна учасникам у підприємства, що ліквідується відбувається нарахування податкового зобов’язання з ПДВ.

Ліквідаційний (“нульовий”) баланс

Складається після розрахунків з учасниками. Ліквідаційний баланс подається також до ДФС за місцем реєстрації разом з останньою звітністю. Всі показники на кінець у ньому мають бути нульовими (лист Мінфіну від 02.08.07 № 31-34000-10-10/15607). Ліквідаційний баланс подається до органів статистики та податкового органу як остання фінзвітність підприємства, що ліквідується (роз’яснення у категорії 135.06 ЗІР). Тільки за наявності такого балансу ДФС анулює реєстрацію платника ПДВ і прийме останню податкову декларацію платника податку на прибуток, щоб закрити всі розрахунки з ним.

Зняття з обліку в органі ДФС та ПФУ

Звітний період. Останнім звітним періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації. Юрособа в особі ліквідаційної комісії є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до ДФС за основним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у т.ч. якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду). Щодо строків подачі такої звітності, то вони є звичайними строками до відповідної звітності за п. 49.1 ПКУ (лист ДФС від 23.11.2016 № 7611/С/26-15-12-05-11). Однак, так як без останньої звітності ДФС не знімає з обліку як платника податку, то краще не тягнути, а подавати раніше.

Наприклад, якщо дата припинення підприємства – платника податку на прибуток із річним звітним періодом – припадає на 19 квітня 2018 року, то він повинен подати декларацію з такого податку за період із 01.01.2018 р. по 19.04.2018 р. разом з останньою фінзвітністю (до її складу входить “нульовий” ліквідаційний баланс). У полі 9 такої декларації “Особливі відмітки” треба зробити відмітку про те, що ця декларація – остання.

Банкрутство фізичної особи 2019

Перевірка з боку ДФС. Можлива також позапланова документальна податкова перевірка (пп. 78.1.7 ПКУ) (призначається в строк не пізніше 10 робочих днів з моменту розміщення інформації про початок ліквідації). Однак, вона є необов’язковою у разі відсутності податкового боргу (див. наказ МФУ від 09.12.2011 № 1588). ДФС зобов’язана повідомити держреєстратора про прийняття рішення щодо податкової перевірки. Важливість цього етапу полягає в тому, що без довідки про відсутність заборгованості за формою № 30-ОПП зі сплати податків та інших обов’язкових платежів державний реєстратор не може внести запис до ЄДР. Дана форма надсилається ДФС реєстратору та складається на основі перевірки (або без неї). Тривалість перевірки регламентована нормами п. 82.2 ПКУ та не перевищує:

• 15 робочих днів для великих платників податків;
• 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва;
• 10 робочих днів для інших платників податків.

Відповідно до п. 7 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія забезпечує своєчасне надання органам ДФС документів юрособи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Такі документи потрібні для визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів та ЄСВ.

Якщо ДФС не надає довідку. Складність цього етапу може проявитися в тому, що ДФС не проводить перевірку у встановлені ПКУ строки, чим тільки затягує ліквідаційну процедуру. Однак, ДФС нагадують про “принцип мовчазної згоди” у сфері держреєстрації –держреєстратор набуває право на проведення держреєстрації та інших реєстраційних дій без одержання від держорганів у порядку та випадках відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні держоргани у встановлені строки не направили до державного реєстратора такі документи або відомості (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 755, а також лист ДФС від 30.12.2016 №14612/М/99-99-14-03-03-14).

Анулювання реєстрації платника ПДВ. Відбувається після затвердження ліквідаційного балансу (пп. “б” п. 184.1 ПКУ, п. 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130). Для цього подається заява на анулювання реєстрації платником ПДВ за формою № 3-ПДВ зі згаданої постанови. Також анулювання може бути здійснене за самостійним рішенням ДФС.

Перевірка в Пенсійному фонді

Після отримання від держреєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юрособи щодо припинення юрособи орган Пенсійного фонду проводить у 10-денний термін документальну перевірку страхувальника щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. На основі акта перевірки ліквідатор здійснює остаточні розрахунки. У разі наявності відсутності боргу складається відповідна довідка, яка передається держреєстратору (подробиці в наказі правління ПФУ від 27.09.2010 № 21-6).

Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації

Акт ліквідаційної комісії. Ліквідаційна комісія складає акт, у якому зазначає: дату складання, перелік членів комісії, усі дії проведені в процедурі ліквідації (у хронологічному порядку), документи, отримані внаслідок цих дій. Даний документ підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власником підприємства, що ліквідується.

Подача документів держреєстратору. Не раніше строку закінчення заявлення вимог кредиторів ліквідаційній комісії треба подати:

• заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юрособи у зв’язку з ліквідацією (заява за формою 7);
• довідку архівної установи про прийняття документів тривалого зберігання.

Рішення приймається держреєстратором протягом 24 год після їх надходження, крім вихідних та святкових днів (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755).

Облік грошових коштів

• Облік грошових коштів на рахунках у банку

З якого моменту підприємства вважається ліквідованим?

За результатами розгляду поданих документів держреєстратор вносить запис до ЄДР про припинення юрособи. Цей день вважається датою ліквідації юрособи (ч. 2 ст. 104 ЦКУ). Відомості з ЄДР про держреєстрацію припинення підприємства є підставою для зняття його з обліку в органах держстатистики, ДФС, ПФУ (ч. 4, ст. 13 Закону № 755).