Виплата дивідендів

Дивіденди – це частина прибутку

У своєму «класичному» економічному розумінні дивіденди – це частина прибутку, яка розподілена між акціонерами (власниками) підприємства згідно їхньої частки у статутному капіталі (СК).

Загальний підхід до виплати дивідендів у підприємств різних організаційно-правових форм подібний, наприклад:

• АТ – дивідендами є частина чистого прибутку, яка виплачується акціонерові в розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, що належить йому (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX, далі – Закон про АТ);
• ТОВ – виплата дивідендів здійснюється теж за рахунок чистого прибутку особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, далі – Закон про ТОВ).

Виплачуватися дивіденди можуть не тільки господарськими товариствами, але й приватними підприємствами, так як учасники юрособи мають право брати участь у розподілі її прибутку та одержувати його частину (дивіденди) – про це прямо говорить підпункт 2 частини 3 статті 96¹ Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Приватні підприємства – це юрособа (див. ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України, далі – ГК).

Завчасно утримали військовий збір за ставкою 5%: як виправити

Дивіденди у податковому розумінні

У Податкового кодексі України (далі – ПК) є два розуміння дивідендів:

• «класичні» дивіденди – як розподіл прибутку, що розраховуються за правилами бухгалтерського обліку (абз. 1 пп. 14.1.49 ПК);
• прирівняні до дивідендів платежі та інші операції (див. абз. 3-7 пп. 14.1.49 ПК). До таких операцій зокрема належить так звана реінвестиція дивідендів, чим є спрямування дивідендів на збільшення СК. По-суті, це є «платіж у негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку» (див. абз. 3 пп. 14.1.49 ПК). Частка у СК – це майно, а збільшення її вартості – негрошова форма розрахунку. Щоправда, в оподаткуванні реінвестиції дивідендів є свої винятки, наприклад щодо ПДФО й ВЗ (див. далі).

Також до прирівняних до дивідендів належить ціла низка операцій з нерезидентами в контрольованих операціях (див. абз. 4-7 пп. 14.1.49 ПК), на що слід зважати платникам податку на прибуток. Однак у даній консультації розглянемо лише «внутрішні» дивіденди, реінвестицію дивідендів та «класичні» дивіденди у грошовій формі нерезидентам, які не належать до контрольованих операцій.

Виплата дивідендів: коли виплачувати не можна

Не можуть виплачувати дивіденди неприбуткові підприємства та платники податку на прибуток, що сплачують його за ставкою 0%. Така виплата не заборонена законодавством, але вона означає втрату їхнього податкового статусу та подальшою сплату податків за загальними правилами.

Для акціонерних товариств існує заборона на виплату дивідендів у деяких випадках, що визначені у статті 35 Закону про АТ, зокрема такі:

• низький розмір власного капіталу;
• недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Також є законодавчі обмеження на виплату дивідендів і у ТОВ, що визначені у статті 27 Закону про ТОВ, зокрема такі:

• учасник повністю або частково не вніс свій вклад у ТОВ;
• не здійснений розрахунок з учасниками, які вийшли з ТОВ;
• майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У статуті ТОВ можуть передбачатися й інші умови, за якими дивіденди не можуть виплачуватися (ч. 2 ст. 27 Закону про ТОВ).

«Клуб білого бізнесу» — які переваги надає сумлінним платникам

▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НОВАЦІЙ

Як часто можна виплачувати дивіденди

Якихось обмежень на частоту виплату дивідендів законодавство зараз не встановлює. Отже, дивіденди можуть виплачуватися й кілька разів на рік. Так, у ТОВ дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, який кратний кварталу, якщо інше не визначено статутом (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ).

Форми виплати дивідендів

Виплата дивідендів можлива у 2-х формах: грошовій та натуральній (майновій, негрошовій). Форма виплати дивідендів має бути зафіксована у протоколі рішення власників. Однак натуральна форма виплати дивідендів має обмеження:

• для акціонерних товариств вона взагалі заборонена. Виплата може бути тільки у грошовій формі (абз. 1 ч. 1 ст. 34 Закону про АТ);
• якщо підприємство, що нараховує дивіденди, чи особа, яка отримує дивіденди, є платниками єдиного податку, то виплачувати в натуральній формі також не можна, так як для них операції в негрошовій формі заборонені умовами перебування на спрощеній системі оподаткування. Якщо таке сталося, то з наступного звітного кварталу треба перейти на загальну систему оподаткування, тобто сплату податку на прибуток.

В інших випадках натуральна форма виплати дивідендів можлива, якщо це передбачено в статуті чи рішенні власників. Однак у такому разі нарахування дивідендів здійснюється все одно в грошовій формі, а потім відбувається продаж певних активів з проведенням взаємозаліку між власниками та підприємством зі сплатою всіх податків. Також зверніть увагу, що при виплаті дивідендів у натуральній формі виникає об’єкт оподаткування ПДВ (див. про цей податок далі).

Розподіл прибутку для дивідендів

Порядок розподілу прибутку зазначається в установчих документах господарського товариства (ч. 2 ст. 57 ГК). У статуті зокрема може визначатися періодичність нарахування та виплати дивідендів, форми їхньої виплати, строки виплати тощо (для АТ і ТОВ це «інші положення, що не суперечать закону», ч. 4 ст. 15 Закону про АТ, ч. 6 ст. 11 Закону про ТОВ).

Крім того, у статуті АТ може ще й зазначатися розмір дивідендів для власників привілейованих акцій ­– це такі акції, за якими дивіденди виплачуються завжди незалежно від наявності прибутку та рішення власників (пп. 7 ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 34 Закону про АТ). Джерелом виплати дивідендів за привілейованими акціями може бути й резервний капітал.

Помилковий платіж: як повернути кошти або зарахувати на потрібний бюджетний рахунок без штрафів

Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА + ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Кворум для загальних зборів учасників

Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників (акціонерів, власників). Загальні збори мають право розподіляти прибуток, отриманий підприємством (ч. 2 ст. 34 Закону про АТ). Аналогічно і у ТОВ (пп. 12 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ).

Загальні збори вважаються правомочними (такими, що мають кворум) для:

• АТ – якщо на зборах зареєструвалися акціонери, які володіють сукупно більше ніж 50% голосуючих акцій (ч. 3 ст. 66 Закону про АТ);
• ТОВ – вимог щодо кворуму у Законі про ТОВ немає. Статут теж зараз не може встановлювати кворум для загальних зборів ТОВ (КГС ВСУ від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21).

Це слід врахувати при прийнятті рішення про виплату дивідендів, так як неправомочні збори = недійсні їхні рішення.

Оформлення рішення про виплату дивідендів

Оформляється рішення про виплату дивідендів протоколом загальних зборів. У ньому мають бути зокрема зазначені:

• сума прибутку, яка розподіляється на виплату дивідендів;
• період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал тощо);
• розмір дивідендів, їхня форма та строки виплати.

При цьому слід враховувати, що:

• у разі наявності нерозподіленого прибутку минулих періодів дивіденди можна виплачувати навіть при збитку за минулий рік. Також джерелом виплати може бути резервний капітал для дивідендів за привілейованими акціями;
• на дивіденди мають право й нові учасники господарського товариства, які не були такими у періоді, в якому був зароблений прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів (пп. «б» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1996 № 1576-XII, далі – Закон № 1576).

Отже, підставою для нарахування та виплати дивідендів є протокол рішення загальних зборів, з яким і має працювати у подальшому бухгалтер.

Чи обов’язково виплачувати дивіденди

Виплата дивідендів не є обов’язковою (нюанси є лише при наявності державної або комунальної частки в статутному капіталі). Отриманий підприємством прибуток, окрім виплати дивідендів, ще й може бути розподілений на створення резервного капіталу, збільшення статутного капіталу, створення різних фондів. Або ж просто залишитися нерозподіленим.

Однак обов’язковою є виплата дивідендів за привілейованими акціями, які згадувалися вище.

ОНЛАЙН-ПОМІЧНИК ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник

ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНСТРУКЦІЄЮ

Строки виплати дивідендів

Законодавчо встановлені строки виплати дивідендів існують тільки для акціонерних товариств. Так, згідно з частиною 3 статті 34 Закону про АТ дивіденди в Україні в АТ виплачуються за:

• простими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Однак загальні збори можуть установити й менший строк;
• привілейованими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців після закінчення звітного року.

Щодо строків виплати дивідендів для ТОВ, то є загальний строк 6 місяців з дня рішення зборів, але допускається, що статутом і загальними зборами може встановлюватися узагалі будь-який строк, тобто як більший, так і менший 6 місяців (див. ч. 4 ст. 25 Закону про ТОВ).

Якщо строки виплати дивідендів, записані у протоколі зборів учасників, будуть порушені, то з наступного дня після зазначеної у протоколі дати починається перебіг 3-річного строку позовної давності (3 роки) щодо заборгованості учасникам (ст. 257 ЦК і ч. 5 ст. 261 ЦК). 

Оподаткування дивідендів 2024

А тепер розглянемо низку питань, пов’язаних з оподаткуванням дивідендів, яке залежить від податкового статусу юрособи, яка їх нараховує (платник податку на прибуток чи платник єдиного податку) та того, кому їх нараховують (юридичним чи фізичним особам, резидентам чи нерезидентам). Сплачуватися можуть:

• авансовий внесок з податку на прибуток;
• податок «на репатріацію» (податок на дохід нерезидента);
• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ);
• податок додану вартість (ПДВ).

Розглянемо нюанси щодо цих платежів більш детально і почнемо з останнього податку – ПДВ.

Коли дивіденди обкладаються ПДВ

ПДВ нараховується лише, коли дивіденди виплачуються у натуральній формі. Виплата дивідендів у грошовій формі не є операцією, яка оподатковується ПДВ (пп. 196.1.6 ПК).

Виплата дивідендів у натуральній формі прирівнюється до постачання товарів, тому оподатковується ПДВ на загальних підставах (пп. 14.1.202 ПК). При цьому оцінка переданих у рахунок сплати дивідендів активів не може бути меншою від (п. 188.1 ПК):

• ціни придбання – при переданні придбаних товарів;
• звичайної ціни – при переданні самостійно вироблених товарів (окрім товарів з держрегулюванням цін);
• балансової (залишкової) вартості необоротного активу, наприклад основного засобу, що визначається за даними бухгалтерського обліку станом на початок звітного податкового періоду, впродовж якого була здійснена їхня передача (постачання).

Однак не є об’єктом обкладання ПДВ виплата дивідендів шляхом збільшення частки (кількості акцій) у статутному капіталі (реінвестиція дивідендів) (пп. 196.1.1 ПК).

Штрафи-2024: несвоєчасне подання звітності та несплата податків

📌Не подали або несвоєчасно подали податкову звітність
📌Не дотримали строків зберігання документів
📌Невчасно сплатили податки

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ШТРАФИ

Оподаткування виплати дивідендів юридичній особі – платникам податку на прибуток

Спершу розглянемо ситуацію, коли всі сторони (платник і учасник) є юрособами-платниками податку на прибуток. При нарахуванні дивідендів існує обов’язок сплатити авансовий внесок з податку на прибуток (абз. 1 пп. 57.1¹.2 ПК). Цей внесок не зменшує суму дивідендів, яка підлягає виплаті, та зараховується потім у рахунок сплати податку на прибуток.

Авансовий внесок сплачується до або одночасно з виплатою дивідендів (абз. 3 пп. 51.1¹.2 ПК). Тобто сам факт нарахування дивідендів ще не спричиняє негайну потребу сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток – ще є час до їхньої виплати. Сплата авансового внеску обов’язкова, так як за несплачений (несвоєчасно сплачений) внесок податківцями можуть бути застосовані штрафи такі ж, як і за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання, які передбачені у статті 124 ПК. А також податкова пеня за статтею 129 ПК.

Зверніть увагу, що авансовий внесок сплачується за кодом сплати «125», який відрізняється від такого для податку на прибуток («101»). Як наслідок, авансовий внесок треба сплатити навіть за наявності переплати з податку на прибуток. Не можна суму зайве сплаченого авансового внеску повернути й назад.

Авансовий внесок не сплачується, якщо виплата дивідендів відбувається:

• фізособам (абз. 4 пп. 57.1¹.3 ПК);
• платником податку на прибуток, у якого прибуток якого звільнений від оподаткування (абз. 3 пп. 57.1¹.3 ПК). Однак це стосується не всього прибутку, а тільки розміру прибутку, який звільнений від оподаткування. До таких платників зокрема належать підприємства та організації, які засновані ГО осіб з інвалідністю та є їхньою повною власністю (п. 142.1 ПК); Чорнобильська АЕС (п. 142.2 ПК), учасники проєкту «Укриття» (п. 142.3 ПК), учасники індустріальних парків (п. 142.4 ПК), а також підприємства літакобудування (п. 41 підрозділу 4 Перехідних положень ПК);
• платником єдиного податку (пп. 57.1¹.1 ПК – там мова йде саме про платника податку на прибуток). Єдинник за визначенням не може сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток, так як не є платником даного податку;
• материнською компанією, якщо сума виплачених нею дивідендів не більша за суму дивідендів, які вона отримала від інших осіб (пп. 57.1¹.3 ПК);
• інститутом спільного інвестування (пп. 57.1¹.6 ПК). Такі утворення звільнені від обов’язку сплати авансового внеску з податку на прибуток.

В отримувача податковий облік дивідендів такий:

• у малодоходників – облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку. При нарахуванні дивідендів отримувач визнає дохід (виняток – метод участі в капіталі, але там усе одно буде дохід від участі в капіталі);
• у великодоходників – є податкова різниця. Окрім визнання доходу за правилами бухгалтерського обліку ще й треба зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих дивідендів (пп. 140.4.1 ПК).

Таким чином, отримувати дивіденди більш вигідно у статусі великодоходника, так як база оподаткування податком на прибуток зменшується за рахунок існуючої податкової різниці.

Чи треба сплачувати авансовий внесок при реінвестиції дивідендів

Так, треба. Авансовий внесок сплачується, у т.ч. й при реінвестиції дивідендів, так як реінвестиція – це операція прирівняна до виплати дивідендів (абз. 3 пп. 14.1.49 ПК) як платіж учаснику у негрошовій формі у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

Реінівестиція дивідендів – це такі операції, як:

• спрямування прибутку на виплату дивідендів з подальшим збільшенням за їхній рахунок статутного капіталу (роз’яснення ДПС ЗІР 101.16);
• пряме спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу (ІПК ДПС від 22.10.2020 № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06);
• будь-яка інша операція, яка передбачає здійснення фінансових або капітальних інвестицій за рахунок прибутку (пп. 14.1.81. ПК).

При цьому у ПК не визначається дата сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі реінвестиції дивідендів. Виходячи з загальних міркувань датою виплати дивідендів при реінвестиції можна вважати дату:

• взаємозаліку заборгованостей підприємства та його учасника за додатковим вкладом у статутний капітал підприємства ­– якщо дивіденди спочатку нараховуються, а потім спрямовуються на збільшення статутного капіталу;
• реєстрації змін у статутному капіталі підприємства у ЄДР / змін у статуті – якщо прибуток направлений на збільшення статутного капіталу «напряму».

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2025 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2025 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток за дивідендами

Розраховувати авансовий внесок з податку на прибуток здійснюється таким чином (пп. 57.1¹.2 ПК):

У формулі:

• «сплачений» об’єкт оподаткування – це значення об’єкта оподаткування за звітний рік (рік, за який виплачуються дивіденди), з якого податок уже сплачено. Тобто це ряд. 04 річної податкової декларації з податку на прибуток;
• Якщо Дивіденди ≤ «Сплачений» об’єкт оподаткування, то авансовий внесок = 0 (не сплачується).

Увага: авансовий внесок не змінює суму дивідендів, яка підлягає виплаті.

Даний порядок розрахунку авансового внеску може бути застосований за тільки тоді, коли:

• декларація з податку на прибуток за звітний рік подана (інакше невизначеним буде об’єкт оподаткування);
• податок на прибуток сплачений (пп. 57.1¹.2 ПК).

Якщо ж хоча б одна з цих умов не виконана, то авансовий внесок з податку на прибуток сплачується з повної суми:

Прикладами застосування вищенаведеної формули (на повну суму дивідендів) можуть бути ситуації, коли дивіденди:

• виплачуються до сплати податку на прибуток. Або сплата була неповною;
• нараховуються за квартал поточного року, за який декларація ще не подавалася;
• сплачуються за збитковий звітний рік, тобто коли у декларації з податку на прибуток вийшов «мінус» у ряд. 04 (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 04.07.2019 № 3079/ІПК/10/26-15-12-03-11).

Однак, якщо дивіденди не сплачувалися кілька років, то розрахунок для кожного з таких років доведеться провести окремо. Розрахунок авансових внесків у такій та інших складних ситуаціях розглянуто у таблиці нижче.

Відображення авансових внесків у декларації

Авансовий внесок є невід’ємною частиною податку на прибуток. Він зараховується в рахунок зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке декларується в декларації за звітний період. Якщо ж сума авансового внеску перевищила суму податку на прибуток, то сума перевищення переноситься на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у таких звітних періодах.

Розрахована сума авансового внеску відображається у рядку 6 Додатка АВ до декларації. З цього рядка вона заноситься до рядка 20АВ декларації, а також рядка 16.2 Додатка ЗП.

Якщо у минулому звітному періоді уже сплачувався авансовий внесок, то він відображається у рядку 21 декларації.

У рядку 22 декларації наводиться різниця між нарахованим авансовим внеском (рядок 20АВ декларації) та рядком 21.

У Додатку ЗП заповнюється також рядок 16.3, якщо існують авансові внески, які не були зараховані у рахунок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток у минулих звітних періодах.

У рядках 16.4, 16.4.1 та 16.4.2 Додатку ЗП визначається, яка частина авансового внеску зараховується до погашення податкового зобов’язання в поточному звітному періоді. Результат розрахунку, що зменшує податкове зобов’язання з рядка 16.4.1, заноситься до рядка 16ЗП декларації.

Декларація з прибутку за рік: приклад заповнення із додатками

Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Виплати дивідендів: проводки

У бухгалтерському обліку нарахування та виплата дивідендів та сплата авансового внеску відображається так, як наведено у таблиці нижче. Як бачимо, для нарахування дивідендів ключовими є два субрахунки:

• 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;
• 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».

Однак учасники можуть прийняти рішення й не отримувати дивіденди, а спрямувати їх на збільшення капіталізації підприємства – збільшення статутного капіталу. Можливі бухгалтерські проведення з такої ситуації наведені у таблиці нижче.

Створення підприємства

• Послідовність дій під час реєстрації підприємства
• Як змінити назву юридичної особи
• Як зареєструвати іноземне підприємство в Україні

Виплата дивідендів фізичній особі та їхнє оподаткування

Виплата дивідендів фізичним особам має такі особливості:

• не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток (незалежно від податкового статусу фізособи – звичайна фізособа, ФОП, резидент, нерезидент);
• з суми дивідендів утримується ПДФО;
• утримується військовий збір (ВЗ).

Не обкладаються ПДФО і ВЗ тільки дивіденди, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу (реінвестиція дивідендів), – за умови дотримання умов підпункту 165.1.18 ПК. 

Дивіденди не є базою обкладання ЄСВ.

Статус ФОП у отримувача ніяк не впливає на порядок оподаткування дивідендів у емітента. Дивіденди оподатковуються так, як і при виплаті звичайним фізособам.

ПДФО та ВЗ при оподаткуванні дивідендів

Дивіденди фізособам обкладаються за ставками ПДФО, які наведені у таблиці нижче.

Військовий збір в усіх випадках сплачується за загальною ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПК).

Якщо дивіденди нараховуються у натуральній формі, то використовуються ті ж самі ставки ПДФО, що й для грошової форми. Однак, якщо звичайна ціна переданого майна перевищує його вартісну оцінку (суму дивідендів) за протоколом рішення зборів, то така різниця є додатковим благом (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК). Воно оподатковується за ставкою ПДФО 18% (+ ВЗ 1,5%). Нагадуємо, що при обкладанні ПДФО доходів у натуральній формі застосовується натуральний коефіцієнт 1,21951. Для нарахування ВЗ він не застосовується.

Якщо дивіденди виплачуються за минулі періоди, то їхнє оподаткування здійснюється за ставками на момент нарахування.

Податкова соціальна пільга (ПСП) щодо дивідендів не застосовується, так як це не є зарплатою чи прирівняною до неї виплатою. Але це не стосується доходів за привілейованими акціями, так як згідно з підпунктом 57.1¹.4 ПК такі виплати прирівнюються до зарплати, а тому їх треба разом з зарплатою включати до загального доходу платника податку, якщо він працює на цьому ж підприємстві.

Сплата податків відбувається у терміни, що наведені у таблиці нижче.

Приклади заповнення призначення платежу за новим форматом для сплати зарплатних податків

Із 1 грудня реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції на сплату податків, зборів та ЄСВ заповнюйте лише за новими правилами. Експерт пояснить, як деталізувати призначення платежу, які поля платіжки обов’язкові, як не припуститися помилок

ПІДКАЗКИ В КОНСУЛЬТАЦІЇ

Бухгалтерські проведення – дивіденди фізособам

ПДФО та ВЗ вираховуються з суми дивідендів, тому фізособа отримує суму меншу, аніж нараховані дивіденди. Це й бачимо у бухгалтерських проведеннях, які наведені у таблиці нижче.

Виплата дивідендів нерезиденту: особливості оподаткування

При виплаті дивідендів нерезидентам оподаткування дивідендів здійснюється з нарахуванням внесків і податків, які наведені у таблиці нижче.

У разі наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, нерезидент може зарахувати суми сплачених податків в Україні в рахунок податкових зобов’язань у своїй країні (на підставі довідки від ДПС).

У платника податку на прибуток операція з виплати дивідендів нерезиденту у натуральній (майновій, негрошовій) формі може потрапити під критерії контрольованої операції (лист Мінфіну від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191), що вимагатиме застосування правил трансфертного ціноутворення. Нагадуємо, що реінвестиція дивідендів – це якраз операція у негрошовій формі. Крім того, ще є й інші прирівняні до дивідендів контрольовані операції (див. абз. 3-7 пп. 14.1.49 ПК), про які теж згадувалося раніше.

Однак зверніть увагу на «воєнні» обмеження, які пов’язані з переказами коштів на рахунки у банках-нерезидентах (у гривні та іноземній валюті), які є за пунктом 14 постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі – Постанова № 18), а саме:

• до 13 травня 2024 року такі перекази на закордонні рахунки, у т.ч. й для виплати дивідендів нерезидентам, були заборонені;
• з 13 травня 2024 року (пп. «46» п. 14  Постанови № 18, внесений постановою правління НБУ від 03.05.2024 № 56) – переказувати дивіденди за корпоративним правами та акціями в іноземній валюті за кордон на користь іноземних інвесторів/нерезидентів дозволено. Однак є умови: дивіденди нараховані за періоди з 1 січня 2024 року, тобто не включаються дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні роки, за рахунок резервного чи інших частин власного капіталу підприємства; кошти переказуються безпосередньо на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів за кордоном та/або через депозитарну систему України; ліміт переказу впродовж календарного місяця не ≤  еквівалент 1 млн євро за курсом НБУ на дату операції.

Отже, виплата дивідендів за минулі періоди до 1 січня 2024 року в іноземній валюті поки що перебуває під забороною.

Виплата дивідендів тов на єдиному податку: особливості виплати 

Оподаткування нарахування дивідендів у платника єдиного податку групи 3 чи 4 має свої особливості, які зібрано у таблиці нижче.

Як виглядає облік нарахування й виплати дивідендів у платника єдиного податку ілюструє таблиця нижче.

Віддай авто дяді… або Військово транспортний обов’язок за Законом № 3633

Новий закон про мобілізацію вплине як на життя громадян, так і на діяльність юридичних осіб. Пояснимо, які новації стосовно військово-транспортного обов’язку запрацюють найближчим часом

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Оподаткування дивідендів в отримувача, коли він або емітент є платником єдиного податку

Оподаткування дивідендів у отримувача має також свої особливості, коли він сам або емітент є платником єдиного податку. Як оподатковуються такі операції показує таблиця нижче.