Виплата дивідендів

СКАЧАЙТЕ ПАМ'ЯТКУ: Граничні строки реєстрації ПН/РК і штрафи за їх порушення 📝

Дивіденди – це частина прибутку

У своєму «класичному» економічному розумінні дивіденди – це частина прибутку, яка розподілена між акціонерами (власниками) підприємства згідно їхньої частки у статутному капіталі (СК).

Загальний підхід до виплати дивідендів у підприємств різних організаційно-правових форм подібний, наприклад:

• АТ – дивідендами є частина чистого прибутку, яка виплачується акціонерові в розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, що належить йому (ч. 1 ст. 34 Закону «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 р. № 2465, далі – Закон про АТ);
• ТОВ – виплата дивідендів здійснюється теж за рахунок чистого прибутку особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток (ч. 1 ст. 26 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275, далі – Закон про ТОВ).

Виплачуватися дивіденди можуть не тільки господарськими товариствами, але й приватними підприємствами, так як учасники юрособи мають право брати участь у розподілі її прибутку та одержувати його частину (дивіденди) – про це прямо сказано у пп. «2» ч. 3 ст. 96¹ Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Приватні підприємства – це юрособа (див. ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України, далі – ГКУ).

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Дивіденди у податковому розумінні

У Податкового кодексі України (далі – ПКУ) є два розуміння дивідендів:

• «класичні» дивіденди – як розподіл прибутку, що розраховуються за правилами бухгалтерського обліку (абз. 1 пп. 14.1.49 ПКУ);
• прирівняні до дивідендів платежі та інші операції (див. абз. 3-7 пп. 14.1.49 ПКУ). До таких операцій зокрема належить так звана реінвестиція дивідендів, чим є спрямування дивідендів на збільшення СК. По-суті, це є «платіж у негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку» (див. абз. 3 пп. 14.1.49 ПКУ). Частка у СК – це майно, а збільшення її вартості – негрошова форма розрахунку. Щоправда, в оподаткуванні реінвестиції дивідендів є свої винятки, наприклад щодо ПДФО й ВЗ (див. далі).

Також до прирівняних до дивідендів належить ціла низка операцій з нерезидентами в контрольованих операціях (див. абз. 4-7 пп. 14.1.49 ПКУ), на що слід зважати платникам податку на прибуток. Однак у даній консультації розглянемо лише «внутрішні» дивіденди, реінвестицію дивідендів та «класичні» дивіденди у грошовій формі нерезидентам, які не належать до контрольованих операцій.

Коли виплачувати дивіденди не можна

Не можуть виплачувати дивіденди неприбуткові підприємства та платники податку на прибуток, що сплачують його за ставкою 0%. Така виплата не заборонена законодавством, але вона означає втрату їхнього податкового статусу та подальшою сплату податків за загальними правилами.

Для акціонерних товариств існує заборона на виплату дивідендів у деяких випадках, що визначені ст. 35 Закону про АТ, зокрема такі:

• низький розмір власного капіталу;
• недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Також є законодавчі обмеження на виплату дивідендів і у ТОВ, що визначені ст. 27 Закону про ТОВ, зокрема такі:

• учасник повністю або частково не вніс свій вклад у ТОВ;
• не здійснений розрахунок з учасниками, які вийшли з ТОВ;
• майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У статуті ТОВ можуть передбачатися й інші умови, за якими дивіденди не можуть виплачуватися (ч. 2 ст. 27 Закону про ТОВ).

Виплачуємо роялті резидентові США

Коли нерезидент має зареєструватися на території України
За якою ставкою оподатковувати роялті, виплачені нерезиденту
За яких умов можна застосувати знижену ставку оподаткування

ЕКСПЕРТ ПОЯСНЮЄ

Як часто можна виплачувати дивіденди

Якихось обмежень на частоту виплату дивідендів законодавство зараз не встановлює. Отже, дивіденди можуть виплачуватися й кілька разів на рік. Так, у ТОВ дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, який кратний кварталу, якщо інше не визначено статутом (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ).

Форми виплати дивідендів

Виплата дивідендів можлива у 2-х формах: грошовій та натуральній (майновій, негрошовій). Форма виплати дивідендів має бути зафіксована у протоколі рішення власників. Однак натуральна форма виплати дивідендів має обмеження:

• для акціонерних товариств вона взагалі заборонена. Виплата може бути тільки у грошовій формі (абз. 1 ч. 1 ст. 34 Закону про АТ);
• якщо підприємство, що нараховує дивіденди, чи особа, яка отримує дивіденди, є платниками єдиного податку, то виплачувати в натуральній формі також не можна, так як для них операції в негрошовій формі заборонені умовами перебування на спрощеній системі оподаткування. Якщо таке сталося, то з наступного звітного кварталу треба перейти на загальну систему оподаткування, тобто сплату податку на прибуток.

В інших випадках натуральна форма виплати дивідендів можлива, якщо це передбачено в статуті чи рішенні власників. Однак у такому разі нарахування дивідендів здійснюється все одно в грошовій формі, а потім відбувається продаж певних активів з проведенням взаємозаліку між власниками та підприємством зі сплатою всіх податків. Також зверніть увагу, що при виплаті дивідендів у натуральній формі виникає об’єкт оподаткування ПДВ (див. про цей податок далі).

Розподіл прибутку для дивідендів

Порядок розподілу прибутку зазначається в установчих документах господарського товариства (ч. 2 ст. 57 ГКУ). У статуті зокрема може визначатися періодичність нарахування та виплати дивідендів, форми їхньої виплати, строки виплати тощо (для АТ і ТОВ це «інші положення, що не суперечать закону», ч. 4 ст. 15 Закону про АТ, ч. 6 ст. 11 Закону про ТОВ).

Крім того, у статуті АТ може ще й зазначатися розмір дивідендів для власників привілейованих акцій ­– це такі акції, за якими дивіденди виплачуються завжди незалежно від наявності прибутку та рішення власників (пп. «7» ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 34 Закону про АТ). Джерелом виплати дивідендів за привілейованими акціями може бути й резервний капітал.

Заблоковані податкові накладні в бухобліку

Підприємство реалізувало товари і показало нарахування ПДВ на рахунках обліку. Проте під час реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) оформлену податкову накладну заблокувала система. Якими записами в обліку продавця і покупця показати заблоковані податкові накладні?

ЧИТАТИ ВІДПОВІДЬ ЕКСПЕРТА

Кворум для загальних зборів учасників

Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників (акціонерів, власників). Загальні збори мають право розподіляти прибуток, отриманий підприємством (ч. 2 ст. 34 Закону про АТ). Аналогічно і у ТОВ (пп. «12» ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ).

Загальні збори вважаються правомочними (такими, що мають кворум) для:

• АТ – якщо на зборах зареєструвалися акціонери, які володіють сукупно більше ніж 50% голосуючих акцій (ч. 3 ст. 66 Закону про АТ);
• ТОВ – вимог щодо кворуму у Законі про ТОВ немає. Статут теж зараз не може встановлювати кворум для загальних зборів ТОВ (КГС ВСУ від 16.02.2022 р. у справі № 922/1122/21).

Це слід врахувати при прийнятті рішення про виплату дивідендів, так як неправомочні збори = недійсні їхні рішення.

Оформлення рішення про виплату дивідендів

Оформляється рішення про виплату дивідендів протоколом загальних зборів. У ньому мають бути зокрема зазначені:

• сума прибутку, яка розподіляється на виплату дивідендів;
• період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал тощо);
• розмір дивідендів, їхня форма та строки виплати.

При цьому слід враховувати, що:

• у разі наявності нерозподіленого прибутку минулих періодів дивіденди можна виплачувати навіть при збитку за минулий рік. Також джерелом виплати може бути резервний капітал для дивідендів за привілейованими акціями;
• на дивіденди мають право й нові учасники господарського товариства, які не були такими у періоді, в якому був зароблений прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів (пп. «б» ст. 10 Закону «Про господарські товариства» від 19.09.1996 р. № 1576, далі – Закон № 1576).

Отже, підставою для нарахування та виплати дивідендів є протокол рішення загальних зборів, з яким і має працювати у подальшому бухгалтер.

Чи обов’язково виплачувати дивіденди

Виплата дивідендів не є обов’язковою (нюанси є лише при наявності державної або комунальної частки в статутному капіталі). Отриманий підприємством прибуток, окрім виплати дивідендів, ще й може бути розподілений на створення резервного капіталу, збільшення статутного капіталу, створення різних фондів. Або ж просто залишитися нерозподіленим.

Однак обов’язковою є виплата дивідендів за привілейованими акціями, які згадувалися вище.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Строки виплати дивідендів

Законодавчо встановлені строки виплати дивідендів існують тільки для акціонерних товариств. Так, згідно ч. 3 ст. 34 Закону про АТ дивіденди в Україні в АТ виплачуються за:

• простими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Однак загальні збори можуть установити й менший строк;
• привілейованими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців після закінчення звітного року.

Щодо строків виплати дивідендів для ТОВ, то є загальний строк 6 місяців з дня рішення зборів, але допускається, що статутом і загальними зборами може встановлюватися узагалі будь-який строк, тобто як більший, так і менший 6 місяців (див. ч. 4 ст. 25 Закону про ТОВ).

Якщо строки виплати дивідендів, записані у протоколі зборів учасників, будуть порушені, то з наступного дня після зазначеної у протоколі дати починається перебіг 3-річного строку позовної давності (3 роки) щодо заборгованості учасникам (ст. 257 і ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Оподаткування дивідендів 2023

А тепер розглянемо низку питань, пов’язаних з оподаткуванням дивідендів, яке залежить від податкового статусу юрособи, яка їх нараховує (платник податку на прибуток чи платник єдиного податку) та того, кому їх нараховують (юридичним чи фізичним особам, резидентам чи нерезидентам). Сплачуватися можуть:

• авансовий внесок з податку на прибуток;
• податок «на репатріацію» (податок на дохід нерезидента);
• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ);
• податок додану вартість (ПДВ).

Розглянемо нюанси по цим платежам більш детально і почнемо з останнього податку – ПДВ.

Коли дивіденди обкладаються ПДВ

ПДВ нараховується лише, коли дивіденди виплачуються у натуральній формі. Виплата дивідендів у грошовій формі не є операцією, яка оподатковується ПДВ (пп. 196.1.6 ПКУ).

Виплата дивідендів у натуральній формі прирівнюється до постачання товарів, тому оподатковується ПДВ на загальних підставах (пп. 14.1.202 ПКУ). При цьому оцінка переданих у рахунок сплати дивідендів активів не може бути меншою від (п. 188.1 ПКУ):

• ціни придбання – при переданні придбаних товарів;
• звичайної ціни – при переданні самостійно вироблених товарів (окрім товарів з держрегулюванням цін);
• балансової (залишкової) вартості необоротного активу, наприклад основного засобу, що визначається за даними бухгалтерського обліку станом на початок звітного податкового періоду, впродовж якого була здійснена їхня передача (постачання).

Однак не є об’єктом обкладання ПДВ виплата дивідендів шляхом збільшення частки (кількості акцій) у статутному капіталі (реінвестиція дивідендів) (пп. 196.1.1 ПКУ).

Мінімальне податкове зобов’язання у бухобліку

Консультація допоможе платникам на загальній і спрощеній системах оподаткування правильно показати у бухобліку та фінзвітності розрахунки за МПЗ

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Оподаткування виплати дивідендів юрособам – платникам податку на прибуток

Спершу розглянемо ситуацію, коли всі сторони (платник і учасник) є юрособами-платниками податку на прибуток. При нарахуванні дивідендів існує обов’язок сплатити авансовий внесок з податку на прибуток (абз. 1 пп. 57.1¹.2 ПКУ). Цей внесок не зменшує суму дивідендів, яка підлягає виплаті, та зараховується потім у рахунок сплати податку на прибуток.

Авансовий внесок сплачується до або одночасно з виплатою дивідендів (абз. 3 пп. 51.1¹.2 ПКУ). Тобто сам факт нарахування дивідендів ще не спричиняє негайну потребу сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток – ще є час до їхньої виплати. Сплата авансового внеску обов’язкова, так як за несплачений (несвоєчасно сплачений) внесок податківцями можуть бути застосовані штрафи такі ж, як і за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання, які передбачені ст. 124 ПКУ. А також податкова пеня за ст. 129 ПКУ.

Зверніть увагу, що авансовий внесок сплачується за кодом сплати «125», який відрізняється від такого для податку на прибуток («101»). Як наслідок, авансовий внесок треба сплатити навіть за наявності переплати з податку на прибуток. Не можна суму зайве сплаченого авансового внеску повернути й назад.

Авансовий внесок не сплачується, якщо виплата дивідендів відбувається:

• фізособам (абз. 4 пп. 57.1¹.3 ПКУ);
• платником податку на прибуток, у якого прибуток якого звільнений від оподаткування (абз. 3 пп. 57.1¹.3 ПКУ). Однак це стосується не всього прибутку, а тільки розміру прибутку, який звільнений від оподаткування. До таких платників зокрема належать підприємства та організації, які засновані ГО осіб з інвалідністю та є їхньою повною власністю (п. 142.1 ПКУ); Чорнобильська АЕС (п. 142.2 ПКУ), учасники проєкту «Укриття» (п. 142.3 ПКУ), учасники індустріальних парків (п. 142.4 ПКУ), а також підприємства літакобудування (п. 41 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ);
• платником єдиного податку (пп. 57.1¹.1 ПКУ – там мова йде саме про платника податку на прибуток). Єдинник за визначенням не може сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток, так як не є платником даного податку;
• материнською компанією, якщо сума виплачених нею дивідендів не більша за суму дивідендів, які вона отримала від інших осіб (пп. 57.1¹.3 ПКУ);
• інститутом спільного інвестування (пп. 57.1¹.6 ПКУ). Такі утворення звільнені від обов’язку сплати авансового внеску з податку на прибуток.

В отримувача податковий облік дивідендів такий:

• у малодоходників – облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку. При нарахуванні дивідендів отримувач визнає дохід (виняток – метод участі в капіталі, але там усе одно буде дохід від участі в капіталі);
• у великодоходників – є податкова різниця. Окрім визнання доходу за правилами бухгалтерського обліку ще й треба зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму отриманих дивідендів (пп. 140.4.1 ПКУ).

Таким чином, отримувати дивіденди більш вигідно у статусі великодоходника, так як база оподаткування податком на прибуток зменшується за рахунок існуючої податкової різниці.

Чи треба сплачувати авансовий внесок при реінвестиції дивідендів

Так, треба. Авансовий внесок сплачується, у т.ч. й при реінвестиції дивідендів, так як реінвестиція – це операція прирівняна до виплати дивідендів (абз. 3 пп. 14.1.49 ПКУ) як платіж учаснику у негрошовій формі у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

Реінівестиція дивідендів – це такі операції, як:

• спрямування прибутку на виплату дивідендів з подальшим збільшенням за їхній рахунок статутного капіталу (роз’яснення ДПС ЗІР 101.16 ПКУ);
• пряме спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу (ІПК ДПС від 22.10.2020 No 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06);
• будь-яка інша операція, яка передбачає здійснення фінансових або капітальних інвестицій за рахунок прибутку (пп. 14.1.81. ПКУ).

При цьому у ПКУ не визначається дата сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі реінвестиції дивідендів. Виходячи з загальних міркувань датою виплати дивідендів при реінвестиції можна вважати дату:

• взаємозаліку заборгованостей підприємства та його учасника за додатковим вкладом у статутний капітал підприємства ­– якщо дивіденди спочатку нараховуються, а потім спрямовуються на збільшення статутного капіталу;
• реєстрації змін у статутному капіталі підприємства у ЄДР / змін у статуті – якщо прибуток направлений на збільшення статутного капіталу «напряму».

ФОП працює з-за кордону: що з доходом та сплатою податків

Фізособи, зокрема громадяни України, які через війну зараз мешкають за кордоном, шукають способів провадити підприємницьку діяльність як ФОПи в Україні. Експерти системи "Експертус Головбух" на прикладі конкретних робочих ситуацій підкажуть, як правильно організувати таку діяльність, уникнути подвійного оподаткування та інших негативних наслідків

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток по дивідендах

Розраховувати авансовий внесок з податку на прибуток здійснюється таким чином (пп. 57.1¹.2 ПКУ):

У формулі:

• «сплачений» об’єкт оподаткування – це значення об’єкта оподаткування за звітний рік (рік, за який виплачуються дивіденди), з якого податок уже сплачено. Тобто це ряд. 04 річної податкової декларації з податку на прибуток;
• Якщо Дивіденди ≤ «Сплачений» об’єкт оподаткування, то авансовий внесок = 0 (не сплачується).

Увага: авансовий внесок не змінює суму дивідендів, яка підлягає виплаті.

Даний порядок розрахунку авансового внеску може бути застосований за тільки тоді, коли:

• декларація з податку на прибуток за звітний рік подана (інакше невизначеним буде об’єкт оподаткування);
• податок на прибуток сплачений (пп. 57.1¹.2 ПКУ).

Якщо ж хоча б одна з цих умов не виконана, то авансовий внесок з податку на прибуток сплачується з повної суми:

Прикладами застосування вищенаведеної формули (на повну суму дивідендів) можуть бути ситуації, коли дивіденди:

• виплачуються до сплати податку на прибуток. Або сплата була неповною;
• нараховуються за квартал поточного року, за який декларація ще не подавалася;
• сплачуються за збитковий звітний рік, тобто коли у декларації з податку на прибуток вийшов «мінус» у ряд. 04 (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 04.07.2019 р. № 3079/ІПК/10/26-15-12-03-11).

Однак, якщо дивіденди не сплачувалися кілька років, то розрахунок для кожного з таких років доведеться провести окремо. Розрахунок авансових внесків у такій та інших складних ситуаціях розглянуто у таблиці нижче.

Відображення авансових внесків у декларації

Авансовий внесок є невід’ємною частиною податку на прибуток. Він зараховується в рахунок зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке декларується в декларації за звітний період. Якщо ж сума авансового внеску перевищила суму податку на прибуток, то сума перевищення переноситься на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у таких звітних періодах.

Розрахована сума авансового внеску відображається у рядку 6 Додатка АВ до декларації. З цього рядка вона заноситься до рядка 20АВ декларації, а також рядка 16.2 Додатка ЗП.

Якщо у минулому звітному періоді уже сплачувався авансовий внесок, то він відображається у рядку 21 декларації.

У рядку 22 декларації наводиться різниця між нарахованим авансовим внеском (рядок 20АВ декларації) та рядком 21.

У Додатку ЗП заповнюється також рядок 16.3, якщо існують авансові внески, які не були зараховані у рахунок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток у минулих звітних періодах.

У рядках 16.4, 16.4.1 та 16.4.2 Додатку ЗП визначається, яка частина авансового внеску зараховується до погашення податкового зобов’язання в поточному звітному періоді. Результат розрахунку, що зменшує податкове зобов’язання з рядка 16.4.1, заноситься до рядка 16ЗП декларації.

Декларація з прибутку за рік: приклад заповнення із додатками

Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Бухгалтерські проведення – дивіденди юрособам

У бухгалтерському обліку нарахування та виплата дивідендів та сплата авансового внеску відображається так, як наведено у таблиці нижче. Як бачимо, для нарахування дивідендів ключовими є два субрахунки:

• 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;
• 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».

Однак учасники можуть прийняти рішення й не отримувати дивіденди, а спрямувати їх на збільшення капіталізації підприємства – збільшення статутного капіталу. Можливі бухгалтерські проведення з такої ситуації наведені у таблиці нижче.

Перевірка податку на прибуток за методикою ДПС

Консультація зорієнтує, як податківці здійснюють контроль за прибутками платників податків із 9 червня. Ознайомтеся з матеріалом, щоб знати, які питання перевіряють та які помилки і ризики можуть виникати у платників. Так уникнете неприємних сюрпризів

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Виплата дивідендів фізичним особам та їхнє оподаткування

Виплата дивідендів фізособам має такі особливості:

• не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток (незалежно від податкового статусу фізособи – звичайна фізособа, ФОП, резидент, нерезидент);
• з суми дивідендів утримується ПДФО;
• утримується військовий збір (ВЗ).

Не обкладаються ПДФО і ВЗ тільки дивіденди, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу (реінвестиція дивідендів), – за умови дотримання умов пп. 165.1.18 ПКУ.

Дивіденди не є базою обкладання ЄСВ.

Статус ФОП у отримувача ніяк не впливає на порядок оподаткування дивідендів у емітента. Дивіденди оподатковуються так, як і при виплаті звичайним фізособам.

ПДФО та ВЗ при оподаткуванні дивідендів

Дивіденди фізособам обкладаються за ставками ПДФО, які наведені у таблиці нижче.

Військовий збір в усіх випадках сплачується за загальною ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Якщо дивіденди нараховуються у натуральній формі, то використовуються ті ж самі ставки ПДФО, що й для грошової форми. Однак, якщо звичайна ціна переданого майна перевищує його вартісну оцінку (суму дивідендів) за протоколом рішення зборів, то така різниця є додатковим благом (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). Воно оподатковується за ставкою ПДФО 18% (+ ВЗ 1,5%). Нагадуємо, що при обкладанні ПДФО доходів у натуральній формі застосовується натуральний коефіцієнт 1,21951. Для нарахування ВЗ він не застосовується.

Якщо дивіденди виплачуються за минулі періоди, то їхнє оподаткування здійснюється за ставками на момент нарахування.

Податкова соціальна пільга (ПСП) щодо дивідендів не застосовується, так як це не є зарплатою чи прирівняною до неї виплатою. Але це не стосується доходів по привілейованим акціям, так як згідно пп. 57.1¹.4 ПКУ такі виплати прирівнюються до зарплати, а тому їх треба разом з зарплатою включати до загального доходу платника податку, якщо він працює на цьому ж підприємстві.

Сплата податків відбувається у терміни, що наведені у таблиці нижче.

Підвищення мінімальної зарплати з 01.04.2024: які виплати перерахувати

З 1 квітня 2024 року мінзарплата дорівнює 8000 грн. Показники, з якими працює бухгалтер, та на які вплине новий розмір мінімалки: mах і min ЄСВ, лікарняні та декретні, розмір ЄСВ за себе для підприємців, трудові штрафи

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА

Бухгалтерські проведення – дивіденди фізособам

ПДФО та ВЗ вираховуються з суми дивідендів, тому фізособа отримує суму меншу, аніж нараховані дивіденди. Це й бачимо у бухгалтерських проведеннях, які наведені у таблиці нижче.

Особливості оподаткування дивідендів нерезидентам

При виплаті дивідендів нерезидентам оподаткування дивідендів здійснюється з нарахуванням внесків і податків, які наведені у таблиці нижче.

У разі наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, нерезидент може зарахувати суми сплачених податків в Україні в рахунок податкових зобов’язань у своїй країні (на підставі довідки від ДПС).

У платника податку на прибуток операція з виплати дивідендів нерезиденту у натуральній (майновій, негрошовій) формі може потрапити під критерії контрольованої операції (лист Мінфіну від 26.09.2018 № 11420-10-10/25191), що вимагатиме застосування правил трансфертного ціноутворення. Нагадуємо, що реінвестиція дивідендів – це якраз операція у негрошовій формі. Крім того, ще є й інші прирівняні до дивідендів контрольовані операції (див. абз. 3-7 пп. 14.1.49 ПКУ), про які теж згадувалося раніше.

Особливості виплати дивідендів єдинником

Оподаткування нарахування дивідендів у платника єдиного податку 3 чи 4 групи має свої особливості, які зібрано у таблиці нижче.

Як виглядає облік нарахування й виплати дивідендів у платника єдиного податку ілюструє таблиця нижче.

Ласкаво просимо до системи «Експертус Головбух»

У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.

Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи

Отримати демодоступ ⚡️

Оподаткування дивідендів в отримувача, коли він або емітент є платником єдиного податку

Оподаткування дивідендів у отримувача має також свої особливості, коли він сам або емітент є платником єдиного податку. Як оподатковуються такі операції показує таблиця нижче.