бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Після впровадження воєнного стану в регулюванні ЗЕД змінилися не лише правила оподаткування, а й деякі обмеження, зокрема щодо строків валютних розрахунків, тобто платежів за експортно-імпортними операціями. Про існуючі валютні обмеження у сфері ЗЕД і банківських валютних розрахунків після впровадження воєнного стану розповімо в цьому огляді.
Існуючі насьогодні види валютних обмежень унаочнено у таблиці нижче.
ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ 2022
Вид обмеження
Суть обмеження
Пояснення
Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями
(якщо операція на суму 400 тис. грн і більше)
120 к. днів — з 08.06.2022. Однак застосовується також до операцій, які розпочаті з 05.04.2022*;
365 к. днів — застосовується до операцій розпочатих до 05.04.2022
Впродовж даного часу має бути закритий ЗЕД-контракт. Контроль за дотриманням цих граничних строків покладається на комерційні банки**
Видача готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта банку за межами України***
не більше еквіваленту 50000 грн на календарний місяць — якщо рахунок у національній валюті;
не більше еквіваленту 10000 грн на день – якщо рахунок в іноземній валюті
Еквівалент визначається за курсом НБУ, який в умовах воєнного стану поки що залишається незмінним
Операції з рф і рб
Заборона валютних розрахунків російськими та білоруськими рублями, розрахунків з учасниками з цих країн при використанні платіжних карток та інших електронних платіжних засобів та ін.
Обмеження охоплюють практично всю сферу валютних розрахунків з учасниками з росії і білорусі
* у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 граничний строк розрахунків був установлений 90 к. днів;
** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, постанова НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі —Інструкція № 7);
*** з пп. «1» п. 52 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі —Постанова № 18)
Зверніть увагу на те, що:
відбулося збільшення граничного строку застосування банківського валютного нагляду, тобто максимальних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 к. днів до 120 к. днів (про застосування цього обмеження – див. далі). За період воєнного стану дані строки змінилися вже двічі — у квітні, коли поміняли 365 к. днів на 90 к. днів, та у червні, коли замінили 90 к. днів на 120 к. днів. При чому ця остання заміна сталася «назад», тобто строк 120 к. днів застосовується не тільки до операцій, які розпочато з 08.06.2022 року, але й до тих, які почалися раніше — до операцій з05.04.2022;
стандартним граничним строком розрахунків за ЗЕД-контрактами для «мирного» часу були й залишаються 365 к. днів. Як тільки воєнний стан буде відмінений, то має повернутися цей стандартний 365-денний період;
залишається відсутнім обов’язковий продаж виручки експортерами. Його не вводили й у період воєнного стану, хоча декілька років тому таке обмеження існувало та було пов’язаним з необхідністю підтримання курсу національної валюти. Скасований обов’язковий продаж був ще у 2019 році з валютною лібералізацією в Україні. Таким чином, уся виручка, як і раніше, залишається на поточному рахунку експортера.
Тепер детальніше розглянемо особливості й відповідальність щодо застосування кожного згаданих обмежень.
Увага: 120 к. днів — новий термін валютного нагляду за експортно-імпортними операціями, який застосовується до операцій розпочатих у період з 05 квітня 2022 року.
Чому строк валютного нагляду 120 к. днів діє «заднім числом»
Обмеження щодо тривалості валютного нагляду за ЗЕД-контрактами встановлено п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті з постанови правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5). Там воно визначене для звичайного, тобто «мирного» часу — 365 к. днів. Однак на період воєнного стану слід враховувати обмеження ще двох нормативних документів:
Виходить, що остання постанова НБУ заміняє цифру «90» на «120» у минулій Постанові № 18, у якій є пряма вказівка на період початку дії цього обмеження. Так, текст п. 142 Постанови № 18 відтепер читається так: «Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року». Отже, всі по всіх експортно-імпортних операціях, які вже були розпочато зі згаданої дати, діє 120-денний строк розрахунків.
Граничні строки розрахунків по операціям експорту
Згадане 120-денне обмеження слід читати так, що між датою початку операції та її завершенням має пройти не більше 120 к днів. При чому перший і останній день на прикладі експорту визначається так:
день початку нагляду — день експорту товару;
день закінчення нагляду — це день оплати такого товару закордонним покупцем.
При цьому день початку та день кінця визначається за правилами, які наведені у таблиці нижче (див. п. 7 розділу ІІ, п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7).
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД ЩОДО ЕКСПОРТУ
Дата початку нагляду
Дата кінця нагляду
дата оформлення митної декларації (тип ЕК-10 «Експорт» та ЕК-11 «Реекспорт»). Інформацію про них банк отримує з реєстру митних декларацій;
дата підписання акта приймання-передачі або іншого документа, який посвідчує передачу товару нерезиденту за ЗЕД-контрактом
день оплати – надходження коштів на поточний рахунок банку;
дата надходження коштів від банку – якщо був відкритий документарний акредитив
Зверніть увагу, що днем оплати товару вважається надходження грошей саме на поточний рахунок українського банку, так як саме такий тип рахунків згадується у Інструкції № 7. Зверніть увагу, що не на розподільчий рахунок, який може бути першим при зарахування коштів, а саме поточний рахунок клієнта.
Граничні строки розрахунків по операціям імпорту
Для імпортної операції відлік часу відбувається дещо інакше, а саме так, як показано у таблиці нижче (див. п. 7 розділу ІІ, п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7).
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД ЩОДО ІМПОРТУ
Дата початку нагляду
Дата кінця нагляду
дата платежу – дата, на яку були списані кошти з поточного рахунку резидента на користь нерезидента;
дата списання коштів з рахунка банку на користь нерезидента – при використанні акредитиву
дата оформлення митної декларації (тип ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави» або ІМ-76 «Знищення або руйнування»;
дата оформлення іншого документа – якщо імпортування товару сталося без оформлення митної декларації*
* діє лише після пред’явлення документа банку
Якщо відбувається імпорт послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, то датою закінчення нагляду вважається дата складання:
акта приймання-передачі;
рахунку (інвойсу);
або іншого документа, який за умовами ЗЕД-контракту засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання ним послуг, передачу прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав.
Однак такі документи необхідно банку пред’явити самостійно, так як електронного реєстру, на відміну від митних декларацій, немає. Також зверніть увагу, що банк може зняти операцію з нагляду лише «після пред’явлення» таких документів — якщо з цим затягнути, то можна вже заробити штраф, хоча дата самого документа й потрапить у згадані граничні строки розрахунків. Справа в тому, що якщо вимогу Інструкції № 7 розуміти буквально, то датою закінчення відліку граничного строку є все ж таки дата отримання банком документа, так як там зазначено «після пред’явлення». Багато чого тут ще й віддається на розсуд банку (п. 13 розділу ІІІ Інструкції № 7).
Дана проблема визначення дати завершення банківського нагляду не виникає при використанні митних декларацій, так як подача даних з реєстру автоматизована.
Увага: якщо замість митної декларації використовується інший документ — не затягуйте з пред’явленням документів банку.
Розповімо, хто із платників та в які строки має відновити реєстрацію ПН та РК. Консультація допоможе бути готовим реєструвати податкові накладні, правильно включати суми до «воєнного» податкового кредиту і подавати уточнення до декларації.
Про вартісний поріг операції для валютного нагляду
400 тис. грн — це так званий незначний розмір операції. При його перевищенні операція потрапляє під валютний нагляд. Ця сума співпадає з вартісною межею обов’язкового фінансового моніторингу, яка визначена Законом від 06.12.2019 № 361. Зверніть увагу, що дробити одну велику операцію на менші з метою уникнення валютного нагляду – прямо заборонено (пп. «1» п. 22 розділу ІІ Положення № 5).
Дане обмеження також застосовується й по частково завершених операціях. Так валютний нагляд банком завершується, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує ці 400 тис. грн (див. пп «1» п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7).
Про відповідальність за порушення строків валютного нагляду
існує пеня, яка нараховується з 1-го дня, який настає за граничним днем валютного нагляду. У даному випадку зі 121-го дня (у «мирний» час — 366-го). Вона становить 0,3% від суми неотриманої оплати за договором (вартості товару, який не був поставлений) — за кожний день прострочення;
валюта пені — гривня, якщо контракт укладений у гривні, та гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості — якщо контракт укладений у іноземній валюті;
загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати загальної суми неодержаних коштів за договором (вартості непоставленого товару).
При цьому ніяких штрафних санкцій банк самостійно не нараховує, а повідомляє про порушення органи ДПС (ч. 6. ст. 11 Закону № 2473). Як правило, про порушення граничних строків банк повідомляє й самого порушника, хоча й не має обов’язку це робити.
Увага: воєнний стан і карантин не скасовують пеню за порушення граничних строків розрахунків по експортно-імпортним операціям.
Податківці, в свою чергу, нараховують цю пеню та займаються її стягненням (ч. 8 ст. 13, ст. 15 Закону № 2473). Вони спочатку мають провести перевірку та зафіксувати порушення в акті перевірки, а потім надіслати відповідне податкове повідомлення-рішення (ППР). Така пеня включається до грошових зобов’язань резидента – платника податків (пп. 14.1.39 ПКУ) й підлягає сплаті впродовж 10 робочих днів після отримання ППР (абз. 1 п. 57.3 ПКУ).
На період дії воєнного стану та COVID-карантину ніяких винятків щодо даної пені немає, так як дана пеня визначена не ПКУ, а спеціальним Законом № 2473, норми якого мають перевагу над нормами іншого законодавства, у т.ч. ПКУ. Щодо самих перевірок — камеральні та документальні позапланові перевірки стали можливими ще з 27 травня 2022 року (детальніше — у матеріалі Повернення реєстрації ПН, податкових перевірок та бюджетного відшкодування ПДВ ― аналіз Закону № 2260).
Про валютні розрахунки з учасниками з росії та білорусі
Валютні обмеження щодо розрахунків з учасниками з рф і рб визначені п. 151 і п. 17 Постанови № 18. Так, окрім згаданих раніше обмежень, також є й такі валютні операції:
учасниками яких є юрособа або фізособа, яка має місцезнаходження в рф чи рб;
для виконання зобов’язань перед юрособами та фізособами, які мають місцезнаходження (зареєстровані/постійно проживають) в рф або в рб.
Операції з учасниками з рф і рб можна провести лише за наявності певних винятків, зокрема таких (повний перелік — див. п. 172 Постанови № 18):
переказ на спецрахунки НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ (або рахунки міністерств);
переказ коштів на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів;
перекази коштів осіб з походженням з рф чи рб між своїми власними рахунками.
Однак щодо операцій російськими рублями та білоруськими рублями згадані винятки теж не працюють.
