Зарплату хочуть всі працюючі (та побільше!). Однак, можлива ситуація: директор – це власник підприємства, який хоче оптимізувати витрати по своєму бізнесу. Чи можна йому не виплачувати зарплату та відповідно й не платити по ньому ПДФО, військовий збір та ЄСВ? Розглянемо шляхи вирішення даного питання в консультації.
Зміст статті:
Директор – це працівник підприємства
Директор – працівник підприємства, який працює на основі трудового договору. Трудовий договір – це угода між працівником та власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов’язаний виконувати роботу, що визначена даною угодою, а власник зобов’язаний виплачувати працівникові зарплату. Саме про таке визначення трудового договору йдеться в ч. 1 ст. 21 КЗпП. Без нього працівник (отже, й директор) не може бути допущеним до роботи.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
З вищенаведеного випливає: взагалі не виплачувати директору зарплату, якщо він офіційно оформлений працівником підприємства, не можна!
Все це добре. Але якщо директор видає по собі наказ про те, що він працю безоплатно? Ні, такий наказ суперечить чинному законодавству. По-перше, згадаємо Конституцію України: кожний має право на заробітну плату, не нижчу від визначеного законом (ст. 43). Це право є невідчужуване, тобто від нього неможливо відмовитися. Про це ж саме говорить ст. 95 КЗпП: зарплата повинна бути не менше мінімальної, тобто директор не може видати наказ і призначити собі зарплату 0 грн. По-друге, уже згадана ч. 1 ст. 21 КЗпП – власник зобов’язаний платити. По-третє, такі дії розцінюються як недотримання мінімальних гарантій щодо оплати праці – штраф (див. нижче).
Отже, висновки:
- директор не може працювати без трудового договору;
- директор не може не отримувати взагалі зарплату, перебуваючи у трудових відносинах.
Відповідальність (штрафи)
Для тих, хто хоче посперечатися з вищенаведеними аргументами, нагадаємо штрафи про порушення трудового законодавства (ст. 265 КЗпП):
- недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці – штраф 10 мінзарплат ( у 2018 р. 37230 грн);
- неоформлене працевлаштування – штраф 30 мінзарплат (у 2018 р. – 111690 грн).
Останній штраф якраз стосується ситуації, коли з директором не укладений трудовий договір або директор не видає наказ про виконання своїх обов’язків. Доказом його роботи будуть підписана звітність. Навіть, якщо діяльність не проводиться взагалі, звітність подається у більшості випадків (можлива неподача тільки декларації по 3 групі єдиного податку у разі відсутності об’єкта оподаткування, але ще є баланс, звіт про фінансові результати та статзвітність). Дану звітність підписує керівник, а якщо є його підпис, то значить хоча б годину, але він виконував трудові обов’язки щодо підприємства. Дана логіка веде до штрафу в 30 мінзарплат.
По цих штрафах не існує строку позовної давності, тобто роботодавця (власника) можна притягнути до відповідальності навіть через 10 чи більше років.
Крім того, є ще й адміністративний штраф: у розмірі від 510 до 1700 грн. Він накладається на посадову особу, яка допустила таке правопорушення, тобто на самого ж директора (ст. 41 КУАП).
Шляхи вирішення проблеми
Але не все так безнадійно. Дану ситуацію можна вирішити трьома шляхами:
Розберемо законодавчі підстави, плюси та мінуси кожного з цих рішень.
Директор – працює за основним місцем на умовах неповного робочого часу
У даному варіанті вирішення проблеми у директора цілком законно може бути встановлений:
- неповний робочий день (працює, наприклад, годину на день);
- неповний робочий тиждень (працює, наприклад, один день на тиждень);
- одночасно неповний робочий день і неповний робочий тиждень (працює 1-2 години в певний день тижня).
Кожен з цих варіантів цілком законний, але повинен бути належним чином оформлений: найпростіше, встановити такий розпорядок за згодою між працівником (тобто директором) та власником. Директор має написати заяву згідно ст. 56 КЗпП на встановлення неповного робочого часу на ім’я загальних зборів. Загальні збори повинні її затвердити (рішення має бути зафіксоване у відповідному протоколі).
Не забуваємо при цьому правильно вести табель обліку робочого часу, так як саме він є підставою для нарахування зарплати: відмічаємо по днях роботи директора 1 годину, а решту днів ставимо прочерки.
Встановлення неповного робочого часу дозволить виплачувати директору зарплату меншу за мінімальну. Недолік даного підходу – необхідність сплачувати ЄСВ з зарплати не нижчою, ніж мінімальна, тобто з 3723 грн у 2018 р.
Приклад 1. Директору призначено оклад на рівні мінзарплати – 3723 грн. Йому у квітні встановлено неповний робочий час: на основі його заяви та протоколу рішення загальних зборів йому встановлено графік роботи тільки по вівторкам 1 годину на день з 0900 до 1000. Всього у квітні 2018 р. 20 робочих днів та 159 год (п’ятниця перед Великоднем 06 квітня має скорочений графік – 7 год).
Отже, за квітень директор відпрацював 1×4=4 год. Це становить по відношенню до місячної норми для повної ставки: 4/159 = 0,02516. Рахуємо зарплату: 3723 × 4/159 = 93,66 грн за місяць.
Розраховуємо обов’язкові платежі:
- ПДФО = 93,66×0,18 = 16,86 грн.
- ВЗ = 93,66×0,015 = 1,40 грн.
- ЄСВ = 3723,00×0,22 = 819,06 грн.
Сума до видачі директору: 93,66 – 16,86 – 1,4 = 74,40 грн.
Витрати підприємства по директору: 93,66 + 819,06 = 912,72 грн.
Отже, 912,72 грн – це мінімальна сума, до якої можна звести витрати по директору для підприємства у квітні 2018 р. при умові його роботи за основним місцем роботи.
Директор – працює за сумісництвом
У разі оформлення директора сумісником є виграш у знятті мінімального обмеження по ЄСВ. При цьому краще з директором встановити графік роботи за сумісництвом, який не збігається з їх графіком за основним місцем роботи (ведення табелю при цьому обов’язкове).
Приклад 2. На тих же умовах, що й у прикладі 1 директор оформлений як сумісник, тоді при нарахованій зарплаті 93,66 грн обов’язкові платежі будуть:
- ПДФО = 16,86 грн.
- ВЗ = 1,40 грн.
- ЄСВ = 93,66×0,22 = 20,61 грн.
Сума до видачі директору: 93,66 – 16,86 – 1,4 = 74,40 грн.
Витрати підприємства по директору: 93,66 + 20,61 = 114,27 грн.
Отже, 114,27 грн – це мінімальна сума, до якої можна звести витрати по директору для підприємства у квітні 2018 р. при умові оформлення його сумісником. Це на 798,45 грн за місяць менше, ніж за варіанту роботи як за основним місцем роботи (=912,72–114,27).
За таких обставин за рік директор буде обходитися підприємству ≈ 1400грн за умови мінзарплати 3723 грн. Це, в принципі, незначна сума для підприємства.
Мінуси цього рішення: у директора має бути основне місце роботи. За законодавством робота за сумісництвом – це робота у вільний від основної роботи час.Отже, якщо у директора відсутнє основне місце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумісництвом. Якщо директор на момент оформлення сумісником мав основне місце роботи, а потім звільнився за основним місцем роботи, то за сумісництвом він має перейти на основне місце роботи з відповідними наслідками по ЄСВ.
Другим мінусом є обмеження щодо роботи за сумісництвом для деяких категорій – державних службовців, військових, працівників органів внутрішніх справ. Щодо роботи за сумісництвом керівників підприємств недержавної форми власності жодних обмежень чинне законодавство України не встановлює.
Директора звільняємо та передаємо його функції власнику
Останній варіант дозволяє звести витрати взагалі в нуль, якщо директор є одним з засновників або єдиним засновником. Але на сьогодні даний варіант є “слизьким”. Спочатку розглянемо законодавчі підстави та як це робиться. Підставами є:
Оформити такі права власника необхідно рішенням загальних зборів (або рішенням засновника, якщо він один). Перед цим необхідно переконатися, що статут підприємства містить пункт, який дозволяє виконувати управління підприємством одному з його учасників. Якщо цього не зробити – це зачіпка при перевірці визнати наявність фактичних трудових відносин з власником (порушення ч. 2 ст. 65 ГКУ). У протоколі загальних зборів має бути зазначено, що такі обов’язки покладаються на засновника тимчасово. При цьому він не стає директором, а тільки отримує право від імені підприємства вчиняти дії без довіреності.
Після оформлення протоколу необхідно:
- повідомити держреєстратора шляхом подачі реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юрособу, які знаходяться в ЄДР (форма 4);
- повідомити орган ДФС шляхом внесення змін в довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП.
Найбезпечніший варіант – оформлення директора на умовах неповного робочого часу за основним місцем чи сумісництвом та виплати йому зарплати по мінімальних нормах!
А тепер про “мінус” даного варіанту: така практика існувала до 2017 р., поки не ввели жорсткі штрафи за порушення трудового законодавства. Сьогоднішня практика перевірок з боку органів Держпраці – виписування штрафу за неоформлені трудові відносини. Також ще до цього є негативні ухвали судів, наприклад, ВАСУ в ухвалі від 13.09.2006 у справі №К-6605/06, а також ВАСУ від 04.06.2008 у справі №К-32016/06.Однак, є й позитивне рішення: ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. у справі № 2a-1870/1072/12.
Отже, останній варіант небезпечний варіант з точки зору можливої судової тяганини та ймовірного штрафу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
Зміст статті:
