Ідея введення податку на виведений капітал «літає» у повітрі уже щонайменше 4 роки. Було підготовлено декілька законопроєктів, але його так і не ввели. Однак ймовірність заміни ним податку на прибуток все ж таки залишається досить високою. Отже, що таке податок на виведений капітал та до чого може призвести ця новація – у даному огляді.
⚡️ НОВА ДЕКА З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК: ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ⚡️
Податок на виведений капітал як заміна податку на прибуток
Введення податку на виведений капітал обговорювалося фахівцями активно ще осінню 2018 року. З того часу було підготовлено аж 3 проєкти з цього податку, а саме:
Жодний з цих проєктів до розгляду у ВР не дійшов. Загальна ідея та ставки податку у проєктах однакові, але деталі різні. Орієнтуватися далі будемо на положення останнього з них – законопроєкту № 3665. Він містить оновлену версію розділу ІІІ ПКУ, який нині присвячений податку на прибуток.
У 2021 році звітуватимете за новою формою Податкового розрахунку. Завдячуєте новинкою Мінфіну, який поєднав у ній два звіти — форму № 1ДФ і Звіт з ЄСВ. Що ще цікавого знаємо про «гібрида», коли вперше за ним звітувати і чи полегшить він вашу роботу? Нумо розбиратися!
Мета впровадження податку на виведений капітал
Як мета заміни податку на прибуток податком на виведений капітал розробниками декларується:
- деофшоризація, тобто прибрати класичні схеми виводу капіталу (дивіденди, проценти, роялті та інвестиції за кордон) в офшорні країни з низьким чи нульовим податком на прибуток;
- стимулювати суб’єктів господарювання залишати прибуток на розширення та оновлення виробництва;
- прибрати агресивні схеми податкового планування, коли підприємство спеціально роблять збитковим, аби не платити податок на прибуток. Або ж використовують подрібнення бізнесу з залученням єдиноподатників;
- спростити облік. Нинішній податок на прибуток автори проєкту вважають складним податком з точки зору розрахунку та адміністрування, вказують на високий ризик претензій при перевірках з боку податківців. Розрахунок прибутку потребує використання стандартів бухгалтерського обліку (НП(С)БО або МСФЗ);
- зменшити корупційну складову через більшу простоту й прозорість адміністрування нового податку. Як наслідок, залучення інвестицій.
Увага: Цифри для роздумів: 270 тис. платників податку на прибуток. З них 8 тис. платників збиткові. 90% усього податку сплачує всього лише 1100 платників
Коли пропонують впровадити податок на виведений капітал
В залежності від термінів прийняття проєкту № 3665 податок на виведений капітал має почати діяти:
- до 15 липня 2021 року – з 01 січня 2022 року;
- після 15 липня 2021 року – з 01 січня 2023 року.
Суть податку на виведений капітал та його відмінність від податку на прибуток
І податок на виведений капітал, і податок на прибуток – це різновиди податку на приріст капіталу. В обох податків, по-суті, однаковий об’єкт оподаткування – приріст капіталу, але різні підходи до його визначення. Різниця між ними така:
- податок на прибуток – це приріст капіталу взагалі, притік ресурсів на підприємство. Під ним розуміється різниця між доходами та витратами (фінансовий результат, прибуток або збиток). Даний прибуток рахується або за бухгалтерським правилами (більшість країн ЄС, Україна – з 2011 року), або ж за своїми, податковими, правилами (США, Україна – з 1997 по 2010 роки). І в першому, і в другому випадку прибуток може ще й коригуватися за певними правилами (так звані податкові різниці);
- податок на виведений капітал – це лише та частина приросту капіталу, яка не залишається для внутрішнього розвитку підприємства, тобто розподіляється на користь зовнішніх суб’єктів. Тобто оподатковується відтік ресурсів.
Увага: Податок на прибуток = оподаткування притоку ресурсів. Податок на виведений капітал – оподаткування відтоку ресурсів
Порівняння загальних правил обох податків наведено у таблиці нижче. При застосування податку на виведений капітал маємо цікавий результат: якщо підприємство не має платежів з відтоку ресурсів, то тоді податок нульовий.
Що оподатковуємо? (об’єкт оподаткування) |
Податок на прибуток | Податок на вилучений капітал |
Чистий притік ресурсів до підприємства (надходження – витрачання, тобто доходи – витрати, фінансовий результат) ± податкові різниці* | Відтік ресурсів за межі підприємства неплатникам податку**, наприклад: - дивіденди;
- проценти;
- роялті;
- продаж товарів, робіт, послуг по цінам нижче ринкових;
- придбання товарів, робіт, послуг за цінами вище ринкових;
- безповоротна фінансова допомога;
- безоплатна передача та інвестиції.
|
Джерело інформації для розрахунку податку |
дані бухгалтерського обліку доходів і витрат, фінансова звітність, а саме – звіт про фінансові результати | лише дані по окремим платежам, пов’язаних з виводом капіталу |
Подання фінансової звітності у податкову |
так | ні |
* податкові різниці – наприклад, зменшення фінрезультату на збитки минулих років, коригування на податкову амортизацію основних засобів, коригування операцій пов’язаних з трансфертним ціноутворенням, застосуванням неринкових цін, безкоштовними передачами неприбутковим організаціям тощо; ** неплатники – це нерезиденти, а також платники єдиного податку та неприбуткові організації. |
Увага: Якщо все залишати на розвиток підприємства й не виплачувати дивіденди, роялті, не мати інших операцій з виведення капіталу, то тоді буде й відсутній податок на виведений капітал
Критика податку на виведений капітал
Фахівці вказують на цілу низку проблем з податком на виведений капітал:
- сам по собі податок експериментальний. Він є тільки в Естонії (з 2000 р.), Латвії, Македонії та Молдови, а також у Грузії (з 2017 р.). Переважна більшість країн Європи використовують податок на прибуток. Якийсь результат від його впровадження слід очікувати лише через 5-10 років та його складно прорахувати;
- існує ризик втрати податкових надходжень у перші роки впровадження податку на виведений капітал, тобто зниження надходжень Держбюджету. На це вказували у свій час МВФ, Світовий банк, а також і Комітет з питань бюджету ВР, наприклад у висновку до проєкту № 3665. За оцінками Мінфіну втрати Держбюджету – 53,2 млрд грн, а втрати місцевих бюджетів від зниження надходжень по ПДФО по дивідендам – 3,2 млрд грн;
- необхідна компенсація за рахунок інших податків з причини втрати надходжень Державного бюджету. Наприклад, у Грузії це було підвищення акцизів та податків на автомобілі;
- головна мета податку – деофшоризація й детінізація – може бути й не досягнута, так я проблема далеко не в самому податку на прибуток, який пропонують замінити. На прикладі Естонії та інших країн він не дав значного приросту інвестицій, існуючі схеми оптимізації будуть замінені іншими;
- спірним є полегшення адміністрування, так як виникає потреба у більшому аналізі платежів та методів трансфертного ціноутворення, наприклад в операціях з завищеними (заниженими) цінами;
- покращити інвестиційний клімат можна й за рахунок існуючого податку на прибуток.
Увага: Податок на виведений капітал – експериментальний та малопоширений у Європі
Законодавець ухвалив зміни до ПКУ. Для когось це стало подарунком, а дехто, навпаки, дістав додатковий податковий тягар. Зосередимося на десятці найцікавіших змін до Податкового кодексу України.
Адміністрування податку на виведений капітал
Адміністрування податку на виведений капітал з боку ДПС за задумом проєкту № № 3665 передбачатиме:
- створення Реєстру платників податку на виведений капітал. До нього будуть включені усі платники податку на прибуток;
- створення автоматизованої системи аналізу податкової інформації та інтелектуальної перевірки Для її роботи платник податку, коли здійснює операцію з неплатником, має зазначати у розрахунковому документів (наприклад, платіжному дорученні) код операції. Вся ця інформація буде оброблятися системою й порівнюватися з податковою звітністю платника податку. Податківці при цьому обіцяють доступ до неї у електронному кабінеті;
- звітним періодом пропонується квартал.
Увага: Якщо впровадять податок на виведений капітал, бухгалтеру доведеться ставити спеціальні коди операцій у платіжках
Податок на вилучений капітал і єдиний податок
Спрощена система оподаткування за існуючими розробками залишається, але за проектом № 3665 оподатковується:
- платежів платником податку на виведений капітал єдиноподатнику, якщо такий є пов’язаною особою з ним – ставка 20%;
- операції з виведення капіталу здійснені на єдиноподатника – 15%, адже він не є платником податку на виведений капітал.
У разі переходу з податку на виведений капітал на єдиний податок доведеться нарахувати собі умовне повернення власником майна й оподаткувати за ставкою 15% суму перевищення між вартістю внеску до статутного капіталу (за статутними документами) та вартістю розподіленої частки, так як така операція прирівнюється до ліквідації платника.
Платники податку на виведений капітал
Платником (податковим агентом) буде те підприємство, яке виводить капітал. Такими будуть нинішні платники податку на прибуток.
Неплатниками залишаються фізособи, фізособи-підприємці загальної системи, єдиноподатники (юрособи та фізособи), неприбуткові організації.
Ставки податку на виведений капітал
У законопроєкті № 3665 пропонується 3 ставки податку:
- 15% – пряме виведення капіталу;
- 20% – прирівняні до виведення капіталу операції;
- 5% – по платежам щодо погашення боргів пов’язаним особам-нерезидентам.
Більш детально, які операції потрапляють під оподаткування податком на виведений капітал, – розглянемо розрахунок об’єкта оподаткування.
Розрахунок об’єкта оподаткування податком на виведений капітал
Податок визначається, як:
Податок на виведений капітал (ПВК) | = | ставка ПВК | × | база оподаткування ПВК | – | вирахування |
Увага: 15% – базова ставка ПВК, 20% – на прирівняні до виведення капіталу операції, 5% – операціям з нерезидентами, які є пов’язаними особами
Операції, які входять до бази оподаткування й відповідні ставки податку наведено нижче у таблиці. Щодо вирахувань – це суми, на які слід буде зменшити нарахований податок. До них за проєктом № 3665 (новий п. 140.7 ПКУ) відносяться зокрема такі платежі:
- сплачені раніше суми ПВК, який був сплачений по фінансовій допомозі, у разі її повернення;
- сплачені суми податку на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю);
- сплачені раніше суми на рахунки за кордоном у разі їх повернення в Україну;
- сплачені раніше суми інвестицій в об’єкти за межами України, якщо вони повертаються назад в Україну;
- сплачені суми ПВК при здійсненні вкладів до статутного капіталу чи спільної діяльності, у разі їх повернення;
- дивіденди, які були сплачені за кордоном на користь платника ПВК;
- виплата прибутку державі державним, казенним або комунальним підприємством.
База оподаткування ПВК | Види платежів (виведення ресурсів – операції між платником ПВК та неплатниками) | Ставка ПВК |
Операції з виведення капіталу | Дивіденди у грошовій/негрошовій формах, які сплачуються неплатнику ПВК* | 15% |
Повернення вкладів власнику (неплатнику ПВК) при його виході зі складу учасників/акціонерів чи ліквідації підприємства (сума перевищення = вартість повернення – вартість вкладу) |
Майно, що повертається у межах спільної діяльності неплатнику ПВК (сума перевищення = вартість майна, що повертається – вартість внеску) |
Виплати в грошовій/негрошовій формі частини прибутку державним/комунальним підприємствам. |
Платіж підприємств та організацій, які засновані ГО осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, на користь свого засновника, якщо виконуються такі умови: - кількість осіб з інвалідністю становить ≥ 50% СЧШП**;
- фонд оплати праці ≥ 25% суми загальних витрат на оплату праці.
|
Операції, які прирівняні до виведення капіталу | Виплата процентів, штрафів, комісій нерезидентам з держав з низькими ставками податку на прибуток (ставка податку | 20% |
Виплати за договорами страхування та перестрахування закордон (страховикам-нерезидентам). |
Сплата роялті (понад ліміт), здійснення фінансових інвестицій закордон, перекази на рахунки в іноземних банках з рахунку в українському банку |
Сплата зобов’язань по укладеним договорам, якщо їх виконання не призводить до отримання майна, робіт, послуг чи зарахування коштів на рахунок платника податку в українському банку |
Надання безповоротної фінансової допомоги, безоплатна передача майна та інші прирівняні операції |
Внески до статутного капіталу, внески до спільної діяльності, які здійснюються неплатникам ПВК |
Фінансова допомога, що не була повернута протягом 12 місяців***. Під фінансову допомогу потрапляє і різниця між ціною продажу і звичайною ціною, якщо це операція з пов’язаною особою. |
Придбання товарів, робіт, послуг у платників єдиного податку, які є пов’язаними особами |
Донараховані суми по контрольованим операціям за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають правилам “витягнутої руки” . |
Придбання робіт, послуг у нерезидентів–неплатників ВПК або надання майна, робіт, послуг таким нерезидентам, якщо розрахунки по ним перевищують 360 днів. |
Платежі пов’язаним особам-нерезидентам, що знаходяться в державах з низькою ставкою податку на прибуток (ставка податку |
Операції з пов’язаними особами-нерезидентами | Погашення боргових зобов’язань, крім тих, що оподатковуються по ставці 20% (див. вище) | 5% |
Операції з іншими платниками ПВК | Виплата дивідендів, повернення внесків до статутного капіталу, спільної діяльності | Не оподатковується |
Сплата роялті, використання трансфертних цін |
Фінансова допомога, відсотки та інші прирівняні платежі |
Отримання прибутку підприємством | Операції, що призводять до збільшення фінансового результату, наприклад реалізація продукції, товарів, робіт, послуг за звичайними цінами, цінами, які відповідають принципам “витягнутої руки”, дооцінка основних засобів, доходи від участі в капіталі тощо. | Не оподатковується |
* виняток – платежі акціями та платежі громадським організаціям осіб з інвалідністю; ** СЧШП = середньооблікова чисельність штатних працівників; *** крім фінансової допомоги наданої неприбутковим організаціям, а також працівникам – непов’язаним особам, якщо така допомога передбачена колективним договором. |
Зміна у трактуванні деяких термінів
Зверніть увагу, що під законопроєкт № 3665 для ПВК розширює або змінює розуміння деяких уже існуючих термінів:
- звичайна ціна – визначається для робіт (послуг) за договірною ціною, а для майна – можливо декілька методів. Базовий з них – за ціною придбання, а для необоротних активів – за балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку;
- фінансова допомога – крім існуючої поворотної та безповоротної, нею стають списання боргів неплатникам ПВК, а також в операція з пов’язаними особами, що є неплатниками ПВК: різниця між звичайною та договірною ціною, суми кредитів на строк більше року, суми штрафів, пені на їх користь;.
- безплатна передача товарів, робіт, послуг – ним стають і майно, роботи, послуги, які передаються пов’язаним особам, якщо строк оплати по ним більший за 24 місяці. Також нестача при інвентаризації понад 5% вартості однорідної групи.
Виплата дивідендів, ПДФО і податок на виведений капітал
Дивіденди у разі введення податку на виведений капітал доведеться виплачувати з новими правилами оподаткування. Для порівняння наводимо відмінності в таблиці нижче. Виходить, що якщо уже дивіденди були оподатковані ПВК, то ПДФО не утримується.
Податок на прибуток (зараз) | Податок на виведений капітал (пропонується) |
Податок/платіж | Ставка | Податок/платіж | Ставка |
ПП | ПДФО | ПВК | ПДФО |
Авансовий внесок при виплаті виплата юрособам-платникам податку на прибуток (з прибутку, з якого ще був не сплачений податок) | 18% | – | виплата неплатнику ПВК, у т.ч. єдиноподатникам, фізособам, нерезидентам | 15% | – |
по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування | – | 9% | виплата платнику ПВК | – | – |
основна ставка по нарахованим дивідендам фізособі | – | 5% |
Дивіденди нерезидентам (податок на доходи нерезидентів) | 15% | – |
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
