Операція за ціною, яка відрізняється від звичайної, – це підстава податківцям донарахувати на різницю дохід, податкове зобов’язання з ПДВ. З’ясуємо, як з цим боротися, що таке звичайні ціни та як їх обґрунтувати.
⚡️ Як аграріям організувати новий вид діяльності
Призначення звичайних цін на простому прикладі
Уявимо ситуацію, що ніяких обмежень по ціні продажу товару не існує взагалі і є платник ПДВ, який бажає даний податок оптимізувати. У нього є товар, який коштує 120 тис. грн з ПДВ, але продає він його всього лише за 12 тис. грн з ПДВ, скажімо, фізособі-підприємцю 2 групи. Останній перепродає товар за 100 тис. грн тому, кому й треба було спочатку. Підприємство має:
- всього лише 2 тис. грн зобов’язання з ПДВ замість 20 тис. грн, які мали бути;
- весь прибуток залишається у потрібного підприємця-посередника, який ПДВ взагалі є неплатником ПДВ.
Здавалося б, дієва схема. Однак існує межа ціни, нижче якої настає донарахування ПДВ. І такою межею є звичайна ціна.
Якщо у нашому прикладі це буде 96 тис. грн з ПДВ (умовно), то підприємству, що застосувало таку схему, доведеться донарахувати податок:
- ПДВ за звичайною ціною = 96000/6 = 16000 грн;
- ПДВ за проведеною операцією – 2000 грн;
- донарахований ПДВ = 16000 – 2000 = 14000 грн.
Або ж такий ПДВ донарахують самі податківці в ході податкової перевірки нарахування й сплати ПДВ. До речі, вони мають право надсилати й письмові запити щодо визначення рівня звичайних цін (п. 73.3 ПКУ).
Увага: можливість ухилення від оподаткування шляхом перенесення бази оподаткування на посередників – причина існування податкового механізму звичайних цін.
Безперешкодно реєструють ПН/РК лише тих сільгоспвиробників, яким пощастило отримати антиблокувальний імунітет або безпечно пройти всі етапи автоматизованого моніторингу. Розберемо, куди подавати розблокувальні документи, розглянемо судову практику у справах по розблокуванню, а також зʼясуємо, чому податківці відмовляють у прийнятті Таблиці даних платника ПДВ і що треба зробити сільгоспвиробнику, щоб її врахували.
Звичайна ціна: оподаткування
Податковий механізм звичайних цін застосовується не лише в обліку ПДВ, але й інших податків – ПДФО й військового збору, а також єдиного податку. Всі ці ситуації розглянемо далі.
Також схожий за суттю механізм застосовується й при визначенні податку на прибуток за наявності контрольованих операцій й наявності трансфертного ціноутворення. Щоправда, поняття звичайної ціни у даному разі не застосовується (пп. 14.1.71 ПКУ). Однак ту ж саму роль звичайних цін, по-суті, відіграють ціни визначені за так званим правилом «витягнутої руки», з урахуванням методів трансфертного ціноутворення.
Як же визначається звичайна ціна?
Звичайна ціна — це ринкова ціна
Звичайна ціна – це та ціна товарів (робіт, послуг), яка визначена сторонами договору. Вважається, що вона відповідає ринковій ціні, якщо не доведено зворотне (п. 14.1.71 ПКУ). Виходить, що якщо податківці під час перевірки визнають невідповідність ціни договору ринковій ціні, то звичайною ціною стає ця ринкова ціна, яку вони знайшли. Аналогічно і сам суб’єкт господарювання у цілій низці ситуацій має застосовувати як базу нарахування ПДВ саме ринкову ціну (перелік наведений нижче).
Якщо застовпована знижка (загальна для всіх, не індивідуальна) – ПДВ визначається з договірної вартості, з урахуванням знижки (індивідуальна податкова консультація ДПС від 18.04.2019 р. № 1683/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Виходить, що якщо ціна договору не відповідає ринковій, то вона не вважається звичайною й для визначення податкового зобов’язання з ПДВ має бути застосована ця ринкова ціна.
У свою чергу, ринковою ціною за пп. 14.1.219 ПКУ вважається ціна, яка виникає в угоді між покупцем і продавцем, коли дотримуються такі умови:
- обидві сторони угоди взаємно незалежні, як юридично, так і фактично;
- покупець дійсно бажає отримати, а продавець продати;
- обидві сторони володіють достатньою інформацією про такі товари, роботи, послуги;
- обидві сторони знають ціни, які склалися на ринку ідентичних/однорідних товарів, робіт, послуг;
- співставлення здійснюється у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Отже, виходячи з наведених умов:
- не можна вважати звичайною ціну по операції між пов’язаними особами, наприклад між засновником і підприємством;
- довести неринковість ціни можна, якщо є ринок ідентичних/однорідних товарів. Якщо об’єкт продажу унікальний та з відсутнім ринком, то ціна за договором автоматично – звичайна;
- якщо здійснюється порівняння з іншими товарами, то умови їх реалізації мають бути порівнюваними, співставними.
Як звичайна ціна вважаються також:
- ціна на товари, роботи, послуги, які регулюються державою – за умови, що вони відповідають правилам державного регулювання, яке існує зараз або у разі його впровадження у майбутньому. Наприклад, ціни на природний газ для потреб населення, електричну енергію, бензин, дизпаливо. Також може бути встановлене державне регулювання на продукти, які мають істотну соціальну значущість – гречка, молоко пастеризоване 2.5%, яйця курячі, хліб житньо-пшеничний, тушка куряча та ін. Повний перелік таких товарів можна знайти у постанові Кабміну від 22.04.2020 р. № 341 (увага: станом на грудень 2021 державне регулювання ціни відсутнє, наявність товарів у даному переліку означає лише потенційну можливість впровадження такого регулювання щодо них);
- мінімальна або індикативна ціна – за умови, що ціна за договором виявилася нижче з таку. Наприклад, ціни на алкогольні напої;
- ціна аукціону (публічних торгів) – за умови, що такий аукціон був обов’язковий за законодавством;
- форвардна/ф’ючерсна ціна – на дату укладання форвардного/ф’ючерсного контракту;
- ціна, яку визначив оцінювач, – якщо умовою продажу товару була експертна оцінка.
Відносність звичайних цін на прикладі безоплатного харчування працівників
З урахуванням вищенаведених правил визначення звичайної ціни очевидним є те, що однозначної звичайної ціни просто бути не може. Наприклад, працівникам підприємства надається безкоштовне харчування (обід). Що вважати звичайною ціною такого обіду? Варіантів тут може бути декілька:
- ціна придбання такого обіду. Це ситуація, коли підприємство придбаває обід у певному закладі харчування. Звичайною буде ціна саме такого закладу, навіть якщо там у підприємства є знижка. Таку знижку отримують всі працівники, тому її не можна вважати індивідуальною;
- ціна такого обіду у їдальні підприємства. Теж типова ситуація, коли підприємство має їдальню, у якій частина працівників мають безплатні обіди. У такому разі звичайною слід вважати ціну продажу такого обіду іншим відвідувачам їдальні.
Як наслідок практично однаковий обід – з тих самих продуктів, такої ж кількості – матиме дві різні звичайні ціни, в залежності від того, як даний обід організований.
Операції з ПДВ та звичайні ціни
Операції з ПДВ, у яких застосовуються звичайні ціни, унаочнені у таблиці нижче.
| ЗВИЧАЙНІ ЦІНИ У ПДВ-ОПЕРАЦІЯХ |
| № | Операція | База оподаткування ПДВ | Підстава |
| 1 | постачання самостійно виготовленої продукції (товарів), а також робіт, послуг | не нижче звичайної ціни. При цьому допускається, аби ціна постачання була нижчою за собівартість, якщо вона відповідає ринковій* | п. 188.1 ПКУ |
| 2 | ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків | - звичайна ціна (ЗЦ) – якщо вона більша за балансову (залишкову) вартість основних засобів;
- балансова (залишкова) вартість основних засобів – якщо звичайна ціна менша за неї
| п. 189.9 ПКУ |
| 3 | постачання необоротних активів, якщо за даними обліку неможливо встановити їхню балансову (залишкову) вартість | звичайна ціна таких необоротних активів | п. 188.1 ПКУ |
| 4 | безоплатно отримані послуги від нерезидента на території України | звичайна ціна | п. 190.2 ПКУ |
| 5 | анулювання реєстрації платником ПДВ у ситуації, коли товари, роботи, послуги, по яким було визнано податковий кредит, не були використані у господарській діяльності платника податків** | звичайна ціна відповідних товарів/послуг чи необоротних активів | п. 184.7 ПКУ |
| 6 | операції з необоротними активами за п. 198.5 ПКУ, якщо дані про їхню балансову (залишкову) вартість відсутні, наприклад їхнє переведення до необ’єктної чи негосподарської діяльності*** | звичайна ціна таких необоротних активів | п. 189.1 ПКУ |
| 7 | постачання вживаних транспортних засобів за договорами комісії | - договірна (контрактна) вартість – якщо вона більша або рівна звичайній ціні;
- звичайна ціна – якщо вона менша за договірну (контрактну) вартість
| п. 189.3 ПКУ |
| 8 | безоплатне отримання послуг від нерезидента | вартість послуг, розрахована на основі їхньої звичайної ціни | п. 190.2 ПКУ |
| * лист ДФС від 15.08.2016 р. № 27600/7/99-14-02-01-17; ** виняток – анулювання реєстрації при реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення *** це ситуації нарахування компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ |
За якими правилами оподатковувати операції з постачання сільгосппродукції, на яку знову діє 20%-ва ставка ПДВ, що розпочали до 1 серпня, а закінчили після цієї дати? Ситуацію проаналізував експерт.
ПДФО та звичайні ціни
Щодо операцій, коли звичайна ціна стає базою для нарахування ПДФО і військового збору (ВЗ), то їх унаочнено у таблиці нижче.
| ОПЕРАЦІЇ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ, У ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ЗВИЧАЙНІ ЦІНИ |
| № | Операція | База оподаткування ПДФО і ВЗ | Підстава |
| 1 | безоплатне отримання фізособами, у т.ч. ФОП-загальносистемниками, товарів, робіт, послуг | вартість таких безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг, яка визначена за звичайною ціною | пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ |
| 2 | надання фізособі індивідуальної знижки на товари, роботи, послуги* | сума знижки від звичайної ціни | пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ |
| 3 | нарахування доходів фізособам у негрошовій формі | дохід, розрахований за звичайними цінами** | п. 164.5 ПКУ |
| 4 | визначення доходів при продажу та придбанні інвестиційних активів | - продаж – вартість інвестиційного активу за ціною, не нижчою за звичайну ціну;
- придбання – вартість інвестиційного активу за ціною, не вищою за звичайну ціну
| пп. 170.2.2 ПКУ |
| * виняток – продаж житлової нерухомості, яка була в іпотечній заставі, внаслідок накладання стягнення на таку нерухомість; ** до таких доходів застосовується також збільшуючий натуральний коефіцієнт 1,21951 |
Єдиний податок та звичайні ціни
Також ще одна ситуація, пов’язана з єдиним податком, хоча в ПКУ вона не має чіткого врегулювання: безоплатне отримання товарів у єдиноподатників 3 групи, навіть якщо відсутній договір дарування. Податківці наполягають на тому, щоб такий платник податку:
- визначив звичайну ціну таких товарів. Якщо договору немає – теж застосовується звичайна ціна (підстава – ч. 4 с. 632 ЦКУ);
- визнав дохід на основі звичайної ціни;
- сплатив єдиний податок з даного доходу. Для єдиноподатника 3 групи це 3% (платник ПДВ) або 5% (неплатник ПДВ).
Така позиція податківців викладена у роз’ясненні ДПС ЗІР 108.01.02, а також у роз’ясненні ДПС у Запорізькій області.
Щодо інших єдиноподатників (1-2 група, 4 група) дана проблема в них не постає.
Інші ситуації використання звичайних цін
Існують також ще ситуації використання звичайних цін, які унаочнено у таблиці нижче.
| ОПЕРАЦІЇ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ, У ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ЗВИЧАЙНІ ЦІНИ |
| № | Операція | Правило застосування звичайних цін | Підстава |
| Обмеження при виплатах страхових відшкодувань |
| 1 | отримання фізособами страхового відшкодування при страхуванні майна* | страхові відшкодування не перевищують суми: вартість застрахованого майна, яка розрахована за звичайними цінами на дату укладання страхового договору + суми страхових внесків | пп. «б» пп. 165.1.27 ПКУ |
| 2 | отримання фізособами страхового відшкодування при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів («автоцивілка») | страхове відшкодування має бути не вище розміру заподіяної шкоди, визначеної за звичайними цінами | пп. «в» пп. 165.1.27 ПКУ |
| відчуження майна у податковій заставі |
| 3 | продаж готової продукції, товарів і товарних запасів, якщо до застави потрапили лише вони | продаж можна здійснювати без згоди ДПС, але за цінами, які не нижчі за звичайні ціни | абз. 2 п. 92.1 ПКУ |
| спеціальний режим оподаткування щодо виробів мистецтва, антикваріату та колекціонування |
| 4 | продаж виробів мистецтва, антикваріату та колекціонування | оподатковується маржинальний прибуток, який визначається як різниця між цінами продажу та придбання таких товарів, які розраховуються за звичайними цінами | ст. 210 ПКУ |
| * крім страхування життя та недержавного пенсійного страхування |
Звичайні ціни та суборенда
При укладанні договору суборенди платником ПДВ у разі здавання орендованого приміщення у оренду за ціною нижчою, ніж вартість оренди – ж ризик донарахування податкового зобов’язання з ПДВ. Податківці вважають звичайною ціною саме ціну за першим договором – договором оренди. Таку їхню позицію можна бачити у справах ВСУ КАС № 280/977/19 та № 160/5150/20. Отже, суборендодавцю слід заздалегідь подбати про обґрунтування того, що ціна суборенди є звичайною або ж донараховувати ПДВ на різницю.
Увага: звичайна ціна суборенди = ціна оренди (позиція ДПС).
Ірина Висіцькаадвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», Київ Розберімося, хто може викупити землю, яких умов треба дотримати, щоб викупити земельні ділянки у власність, а також які документи та куди подати.
Як доводять «звичайність» ціни
Для доведення слід перевірити фактичну ціну на відповідність визначенням звичайної ціни та ринкової ціни, які наведено вище. Однак ключових зачіпок усього дві – пошук цін на ідентичні товари чи товари-аналоги та співставні умови продажу.
Пошук цін на ідентичні/аналогічні товари здійснюємо на основі даних таких джерел:
Останній варіант підходить для унікальних товарів, наприклад основних засобів, по яких немає активного ринку або неможливо знайти співставні умови у даному регіоні.
Співставність умов продажу – це перевірка таких умов, як:
- якість товарів, що порівнюються;
- втрата товаром своїх властивостей і через це – зниження ціни;
- сезон продажу, так як можливі сезонні коливання попиту та ціни;
- регіон продажу товарів, адже попит і пропозиція можуть бути різними у різних регіонах держави;
- розмір партій товарів – вони мають бути подібними за кількістю товарів у партії;
- спосіб розрахунків – готівковий чи безготівковий, попередня оплата чи післяплата;
- наближення кінцевого терміну зберігання. Через це також може бути зниження ціни на товар;
- обставини передання товару. Наприклад, це міг бути дослідний зразок для ознайомлення з продукцією підприємства;
- існування знижок на товар для ВСІХ покупців цього товару. Наприклад, була оголошена акція, з якою публічно були ознайомлені всі покупці. Такі ціни слід вважати тоді звичайними, так як продаж товару у такому разі відбувається на основі так званого публічного договору (ст. 633 ЦКУ). Однак зверніть увагу саме на масовість застосування такої знижки, адже якщо знижка індивідуальна, то податківці мають підстави для донарахування бази ПДВ до рівня звичайної ціни;
- інші економічні (комерційні) умови продажу – умови здійснення операції, включаючи перехід ризиків, ділова репутація на ринку, партнерство. Наприклад, тут може бути продає сількогосподарської продукції за зниженою ціною пайовикам заради збереження їхньої лояльності до орендаря земельних ділянок.
Наведені вище обставини співставності – це ті зачіпки, які можуть допомогти у обґрунтуванні відповідності ціни товарів, робіт і послуг ринковій. Якщо товари продавалися у непорівнюваних економічних умовах, то ціну цих підібраних аналогів не можна вважати звичайною, навіть якщо товари повністю співпадають по назві. Щоправда, такі обґрунтування податківці в ході перевірки визнають не завжди й доводиться подавати заперечення на акт перевірки, а то й звертатися до суду.
Документи, складання яких допомагає у обґрунтуванні звичайної ціни
При доведенні також слід використати:
- наказ щодо встановлення знижки на товар – у ньому обґрунтувати причини зниження ціни, наприклад псування товару, втрату ним своїх властивостей, повну попередню оплату від покупця, укладання угоди про наміри щодо майбутніх поставок товару тощо;
- положення про ціноутворення/цінову політику на підприємстві (або в окремому наказі керівника). Якщо такого немає, то можна розробити та визначити в ньому умови надання знижок/надбавок за товар. Наприклад, при придбанні 10 т ячменю знижка 3%, при придбанні від 10 до 20 т – 5%, а у разі повної передоплати – додаткова знижка 3% і т.д. Можна встановити порядок розрахунку цін для певних груп покупців, наприклад орендодавців, обґрунтувавши комерційний зиск надання їм знижок, – «для збереження зацікавленості у продовженні оренди» тощо;
- акт уцінки товару – доцільний, коли уцінка відбувається через закінчення строку придатності, втрату властивостей, пошкодження товару, що реалізується;
- копії оприлюднених рекламних оголошень з засобів масової інформації, рекламних стендів, торговельних точок;
- копії прайс-листів – як своїх, так і конкурентів;
- відповіді Держстату або спеціалізованих інформаційно-аналітичних агентств на запит – такі запити зазвичай роблять, коли вже виникла проблема з податківцями. Дізнавшись середню ціну по певному регіону чи ринку можна використати як додаткове обґрунтування;
- роздруківки зі спеціалізованих періодичних видань, а також Інтернет-ресурсів. Наприклад, це можуть бути дані про ціни на зернові – з товарних бірж на Біржовому віснику Київагропромобіржі або ж інших аналітичних агентств.
Якщо є ризики донарахування ПДВ, то всі ці документи рекомендуємо складати до спеціально заведеної папки. Якщо ж ПДВ все ж таки донарахували, – подайте заперечення на акт перевірки й підібрані документи.
Увага: головна мета наказів про знижки, положень про ціноутворення – довести, що реалізація товарів відбувається в унікальних економічних (комерційних) умовах.
Як доводять неринковість ціни податківці
Податківці окрім вищеназваних відкритих джерел ще й користуються своєю внутрішньою, так званою податковою інформацією. Що туди входить – визначено п. 72.1 ПКУ, зокрема:
- дані декларацій;
- копії первинних документів, які подавали платники податків до ДПС;
- інформація за наслідками податкового контролю;
- інформація від органів державної влади;
- дані про експортно-імпортні операції платників податків.
Рекомендації податківцям, як перевіряти звичайні ціни, можна знайти у листі ДФС від 15.08.2016 р. № 27600/7/99-99-14-02-02-17. Там є зокрема «цікаві» для платника податків моменти, зокрема:
- при обґрунтуванні цін на оренду нерухомості до уваги слід брати приналежність будівлі, споруди до однакових класифікаційних типів за ДК 018-2000, а також їхню площу та місцезнаходження;
- податківці можуть довести, що покупець здійснює фіктивну господарську діяльність. Тоді автоматично донарахують ПДВ за продаж за ціною нижче звичайної;
- як звичайну ціну вони можуть зарахувати суму: «ціна зі знижкою від підприємства» + «надбавка при перепродажу посередником». Це якщо вони доведуть неринковість ціни першого продавця або ж фіктивність діяльності самого посередника чи самої такої операції з продажу посереднику.
Як скласти податкову накладну при різниці між продажною та звичайною ціною
Приклад 1 (ПДВ на звичайну ціну, друга податкова накладна). Підприємство-виробник дверей продало 6 дверей підприємству сина директора за зниженою ціною, яка становить 60% від звичайної відпускної ціни. Продукція була належної якості. Відпускна ціна на такі двері у підприємства 9600 грн/двері, у т.ч. ПДВ. Аналогічна ціна діє у конкурентів. Продаж здійснено за 5760 грн/двері, у т.ч. ПДВ.
Ціни без ПДВ при цьому такі:
- звичайна ціна відпускна – 8000 грн (=9600×5/6);
- ціна продажу пов’язаному підприємству – 4800 грн (=5760×5/6).
Розрахунок бази обкладання ПДВ через перевищення: (8000 – 4800)×6 = 3200×6 = 19200 грн. Сума ПДВ, який слід донарахувати: 19200×0,2 = 3840 грн.
Увага: застосування звичайних цін потребує складання 2-х податкових накладних: одну на фактичну ціну, іншу – на різницю між звичайною та фактичною.
У такому разі потрібно скласти дві податкові накладні:
- першу – звичайну податкова накладна за фактичною ціною, тобто на суму 5760×6 = 34560 грн, у т.ч. ПДВ 5760 грн;
- другу – на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною, тобто на суму 23040 грн (=19200+3840), у т.ч. ПДВ 3840 грн.
Така друга податкова накладна має мати тип причини 15 – «на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
Реквізити такої другої накладної мають бути такі:
- графа 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – має бути зазначено «Перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною, зазначеною у ПН № __ від _____». Зазначаємо номер першої ПН, яка була виписана покупцю на фактичну ціну проданого товару.
- ІПН покупця – власний;
- отримувач (покупець) – власні дані;
- податковий номер – власний;
- графи 3.1-3.3, 4, 5 та 12 розділу Б – не заповнюються.
Усі інші графи цієї другої податкової накладної заповнюємо у звичайному порядку. Також цю другу податкову накладну можна скласти одразу по всім подібним операціям за місяць, тобто зведену. Тоді у лівому верхньому кутку слід зробити відповідну позначку «Х» та поставити код причини «03». Зведена податкова накладна має бути з датою складання не пізніше останнього дня місяця такої операції та бути зареєстрованою не пізніше 20-го календарного дня наступного місяця (п. 201.10 ПКУ).
Інші приклади використання звичайних цін
Приклад 2 (нарахування доходу фізособі). Працівнику підприємства подарували сувенір, виробництво яких здійснює підприємство. Відпускна ціна такого сувеніру 2400 грн, у т.ч. ПДВ. Її й будемо вважати звичайною.
Оподаткування підлягає вартість подарунку, яка перевищує неоподатковувану суму, – 25% мінімальної зарплати на 01 січня (пп. 165.1.39 ПКУ). Станом на січень 2022 року така сума складає = 0,25×6500 грн = 1625 грн (для Додатка 4ДФ ознака доходу «160»).
Визначаємо загальну базу обкладання ПДФО з використанням натурального коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ: 2400×1,2919512 =2926,83 грн. Різниця з неоподатковуваною сумою: 2926,83 – 1625 = 1301,83 грн (для Додатка 4ДФ ознака доходу «126»). З неї і рахуємо ПДФО: 1301,83×0,18 = 234,33 грн.
Для військового збору натуральний коефіцієнт не застосовують, тому сума різниці стає іншою: 2400 – 1625 = 775 грн (див., наприклад, ІПК ДФС від 14.01.2019 № 100/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Військовий збір = 775 ×0,015 = 11,63 грн.
Усього при виплаті зарплати працівнику слід буде утримати додаткових 245,96 грн (= 234,33 + 11,63).
У розрахунках використовуємо ціну з ПДВ, адже працівник за звичайних обставин не міг би купити даний сувенір дешевше, без ПДВ. Також і тут, як і у минулому прикладі, підприємству слід скласти дві податкові накладні:
- першу – за фактичною ціною. У даному разі вона «нульова»;
- другу – на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною. Це 2000 грн (без ПДВ) та сума ПДВ – 400 грн.
Заповнення реквізитів першої, «нульової», податкової накладної при цьому має свої особливості:
- тип причини – «02» (постачання неплатнику);
- ІПН покупця – зазначаємо умовний «100000000000»;
- отримувач (покупець) – «Неплатник»;
- податковий номер – нічого не зазначаємо;
- графи 7 та 10 – зазначаємо «0»;
- графа 11 (сума ПДВ) – не заповнюємо.
Друга податкова накладна заповнюється аналогічно прикладу 1.
Приклад 3 (ліквідація основного засобу за самостійним рішенням). Підприємство вирішило ліквідувати збудоване 5 років назад службове приміщення. Причина ліквідації – необхідність розширення автостоянки. Приміщення уже майже повністю амортизоване й має балансову (залишкову) вартість 25000 грн. Однак аналогічна споруда коштує значно дорожче. Підприємство для визначення та обґрунтування звичайної ціни звернулося до експерта-оцінювача. Він надав звіт про оцінку майна, за яким ринкова вартість будівлі – 450000 грн. Інший, дешевший, спосіб – замість оцінювача докласти копії оголошень про продаж аналогічної нерухомості у даному регіоні. Однак залучити професійного оцінювача – менше податкових ризиків.
Як наслідок, нарахування ПДВ здійснюємо звичайну ціну, а не балансову вартість:
- 450000 грн ×0,2 = 90000 грн
