Доплата за шкідливі умови праці працівникам медзакладів

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Лікарі та працівники медзакладів, коли допомагають іншим, часто самі наражаються на небезпеку – шкідливі умови праці впливають на їхнє здоров'я. Через підвищений ризик для них має бути певна надбавка за шкідливі умови праці. Розглянемо, як проводити розрахунок доплати за шкідливі умови праці

Доплата, надбавка чи підвищення окладу за шкідливі умови

Спершу визначимося з поняттями. Надбавка, доплата, підвищення окладу – це не одне й те саме в розрахунку заробітної плати. Їх поєднує те, що вони збільшують розмір нарахованої заробітної плати. Для медпрацівників вони прописані у профільному для них нормативному документі – Умовах оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соцзахисту, які затверджені наказом Мінсоцполітики і МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 (далі – Умови № 308). Незважаючи на те, що Умови № 308 зорієнтовані на оплату праці за бюджетною єдиною тарифною сіткою (ЄТС) та для нинішніх медзакладів-КНП носять суто рекомендаційний характер, але у своїх положеннях про оплату праці більшість медзакладів-КНП за основу беруть саме цей нормативний документ.

За Умовами № 308 під час нарахування заробітної плати медпрацівникам робота у шкідливих і важких умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я може враховуватися кількома способами. Так, це можуть бути:

  • підвищення окладу у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці (пп. 2.4.5 Умов № 308). Такий варіант найбільш поширений для медиків в Умовах № 308 (Додатки 3-5);
  • надбавка працівникам психіатричних лікарень/відділень, які мають посилений (суворий) нагляд (пп. 4.5.1 Умов № 308). За своєю суттю це теж шкідливі умови, хоча в Умовах № 308 так і не називаються;
  • доплата за використання дезінфікувальних засобів (пп. 3.4.7 Умов № 308). Про зв’язок даної доплати з роботою в умовах підвищеного ризику для здоров’я вказує зокрема лист Мінсоцполітики від 17.03.2017 № 737/0/101-17/28;
  • доплата шеф-кухарю, який не звільнений від основної роботи (пп. 3.4.6 Умов № 308). Щоправда, Умови № 308 не вказують, що дана доплата прямо пов’язана з несприятливими умовами, але це можна дописати в умовах колективного договору;
  • доплата за шкідливі умови праці. Така доплата допомога може бути тільки у робітників медзакладу, а не лікарів. Хто з медпрацівників належить до них – розберемо далі. Крім того, тими ж умовами колективного договору робіт зі шкідливими умовами, а отже, й потенційних медпрацівників, які можуть отримувати дану доплату, можна розширити.

Увага: у лікарів підвищений ризик для здоров’я здебільшого має враховуватися збільшеним розміром окладу.

Доплата за шкідливі умови праці чи надбавка: у чому різниця

Коли складаєте внутрішні нормативні документи, зверніть увагу, що доплата й надбавка за шкідливі умови праці – це не синоніми. Вважається, що доплата за шкідливі умови праці здійснюється за більшу, аніж за наявними нормами кількість праці, а надбавка – це винагорода за кращу якість роботи. Якщо говорити про шкідливі умови праці, то можна вважати, що медик дійсно працює більше (не обов’язково в годинах), оскільки має вищий рівень психоемоційної напруги, можливий постійний чи періодичний контакт із лікарськими засобами, біологічним матеріалом, що становить ризик для здоров’я працівника. Отже, правильно тут говорити саме про доплату за шкідливість, а не надбавку.

Увага: «за шкідливість» – це має бути доплата, а не надбавка (!). Перевірте внутрішні документи.

Однак зверніть увагу на таке:

  • за своєю суттю межа на прикладі тих надбавок/доплат за шкідливість, як бачимо, досить таки «розмита». Додаткову оплату працівникам психоневрологічних лікарень в Умовах № 308 законодавці чомусь назвали саме надбавкою. Головне, щоб у внутрішніх нормативних документах медзакладу була однаковість у вживанні даних термінів. Оскільки Умови № 308 – це лише рекомендація, то у колективному договорі краще навіть у психоневрологічних відділеннях вживати поняття саме «доплата»;
  • у правилах розрахунку доплати до мінімальної зарплати мова йде про доплату (а не надбавку!) за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. Вона не враховується у мінімальній зарплаті, тобто йде «зверху». Це стаття 31 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі Закон про оплату праці). Звідси виходить, що якщо додаткову виплату назвати надбавкою, то формально вона не відповідає переліку у статті 31 Закону про оплату праці, а отже, її не можна виключати при розрахунку доплати до мінімальної зарплати (див. приклад 3). Отже, такі «дрібниці» як «доплата» чи «надбавка» все ж таки мають значення (!).

Від премій надбавки і доплати відрізняються тим, що не мають зв’язку з результатами праці. Наприклад, якщо у медпрацівника є дисциплінарне стягнення, то позбавити його доплат і надбавок не можна. Звичайно, якщо зберігаються умови для їхнього отримання. Натомість позбавити премії за такої ситуації дійсно можна.

Увага: надбавка чи доплата за шкідливі умови праці – назва додаткової виплати медпрацівнику у колективному договорі має значення у розрахунку різних виплат, наприклад доплати до мінімальної зарплати.

Які працівники мають шкідливі умови праці

Медпрацівники, які мають шкідливі умови праці, за Умовами № 308 повинні мати збільшені розміри посадових окладів на 15%, 25%, 30%, 60% (пп. 2.4.5 Умов № 308). Ці відсотки визначаються за спеціальними переліками, які можна знайти у додатках до Умов № 308, а саме:

  • Додаток 3 – перелік закладів та посад з підвищеними окладами за шкідливі та важкі умови праці. Наприклад протичумні лепрозорії, інфекційні лікарні;
  • Додаток 4 – заклади та посади з підвищеним окладом 60%. Наприклад, діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих;
  • Додаток 5 – заклади та посади з медичної допомоги постраждалим від аварії на ЧАЕС. Наприклад, лабораторні центри та спеціалізовані лікарні, які створені для таких пацієнтів;
  • Додаток 6 – перелік робіт з важкими і шкідливими умовами праці з доплатою 12% для робітників закладів охорони здоров’я. Зверніть увагу, що даний додаток стосується не всіх медпрацівників, а лише РОБІТНИКІВ. До них зокрема належать працюючі за такими посадами: дезінфектор, молодша медична сестра / брат з догляду за хворими (санітарка-буфетниця, санітарка-прибиральниця тощо), фасувальник медичних виробів (див. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я», наказ МОЗ від 29.03.2002 № 117). Також сюди належать роботи, які виконуються обслуговуючими робітниками медзакладів, які не мають прямого відношення до охорони здоров’я, наприклад газозварювальні роботи.

Увага: молодші медичні сестри/брати з догляду за хворими, санітарки-буфетниці, санітарки-прибиральниці належать до РОБІТНИКІВ медзакладу та можуть мати доплату за важкі та шкідливі умови праці та доплату за використання дезінфікуючих засобів.

Таким чином, Додатки 3-5 стосуються підвищених окладів, а Додаток 6 – доплати за шкідливі умови. Однак крім них ще окремо є:

  • НАДБАВКА 50% посадового окладупрацівникам психіатричних лікарень з посиленим (суворим) наглядом (пп. 4.5.1 Умов № 308);
  • ДОПЛАТА 20% шеф-кухарю, який не звільнений від основної роботи (пп. 3.4.6 Умов № 308);
  • ДОПЛАТА 10% до посадового окладу – за використання дезінфікувальних засобів (пп. 3.4.7 Умов № 308). Вона встановлюється у т. ч. й молодшим медичним сестрам/медичним братам, які використовують у роботі дезінфікуючі засоби. Також вона встановлюється робітникам, які зайняті прибиранням туалетів. Зверніть увагу, що право на таку доплату має будь-який працівник медзакладу, який використовує у своїй роботі дезінфікуючі засоби, а не тільки медичні сестри чи прибиральниці.

Доплата за шкідливі умови праці: які умови 

Усе мають визначати внутрішні документи. В окремому положенні про оплату праці чи додатках до колективного договору. Конкретний перелік посад працівників та видів робіт у несприятливих умовах підвищеного ризику для здоров’я, пов’язане підвищення окладів чи встановлення доплат/надбавок затверджується керівником після погодження з профспілкою (пп. «12» пп. 2.4.5 Умов № 308). До уваги беруться функціональні обов’язки та обсяг роботи у таких шкідливих/важких умовах. Наприклад, може бути затверджений Перелік посад (професій, робіт), робота на яких дає право на доплату за використання дезінфікуючих засобів. Якихось критеріїв визначення професій/робіт зі шкідливими умовами на законодавчому рівні немає.

Також створюємо й інші умови:

  • передбачаємо роботу у шкідливих умовах у посадовій інструкції працівника. Наприклад, можна вказати використання тих же дезінфікуючих засобів;
  • проводимо атестацію робочого місця, якщо передбачається робота у шкідливих умовах. Однак, якщо планується нарахування лише доплати «за використання дезінфікуючих засобів», то атестація не потрібна. Такий порядок зокрема описаний у листі від 20.03.2020 № 3512-06/19728-07 щодо закладів МОН, але варто застосувати й медзакладам. Причиною можна назвати вимоги Закону «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі Закон про охорону праці).
  • затверджуємо переліки дезінфікуючих засобів, які можуть використовувати працівники. Це потрібно теж для дотримання заходів з охорони праці;
  • здійснюємо регулярні й обов’язкові медичні огляди працівників, які працюють на роботах зі шкідливими умовами (ст. 17 Закону про охорону праці). Однак для доплати «за використання дезінфікуючих засобів» такі огляди також не потрібні.

Увага: керівник має затвердити перелік посад і робіт, яким підвищуються оклади чи встановлюються доплати/надбавки за несприятливі для здоров’я умови роботи.

Атестація робочих місць і регулярні медичні огляди потрібно здійснювати лише, якщо встановлюються доплата з шкідливі та важкі умови праці (12%). Причина у назві – в Законі про охорону праці згадуються лише шкідливі/небезпечні умови праці та немає нічого про роботу з дезінфікуючими засобами. Дані доплати за Умовами № 308, як уже згадувалося, формально відрізняються.

Шкідливі умови праці: чи впливають на підвищення окладу

Перелік у Додатках 3, 4 і 5 Умов № 308 досить таки великий, а тому у таблиці нижче наведемо лише %, на які збільшується посадовий оклад, а також деякі категорії таких робіт.

Оскільки медзаклади-КНП зараз самі затверджують посадові оклади, то запропоновані Умовами № 308 підвищення мають лише рекомендаційний характер. Наприклад, у лікаря-рентгенолога в інфекційному відділенні посадовий оклад має бути на 30% вищим, аніж у звичайному. У медичної сестри палати інтенсивної терапії оклад має бути на 15% вищим, аніж у медичної сестри хірургічного відділення і т.д.

ПРИКЛАДИ ПОСАД, У ЯКИХ МАЮТЬ БУТИ ПІДВИЩЕНІ ОКЛАДИ

кому має бути таке підвищення

% підвищення окладу

центри профілактики і боротьби зі СНІД

60

працівники психіатричних лікарень/відділень з посиленим (суворим) наглядом, а також центрів та відділень судово-психіатричної експертизи, судово-психіатричних експертних комісій, які обслуговують спецконтингент

50

спеціалізовані заклади, які здійснюють діагностику туберкульозу і надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на заразну форму туберкульозу, у т.ч. працівникам, які здійснюють догляд за такими хворими*

60

спеціалізовані центри і заклади щодо надання допомоги потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС

25

лепрозорії, психіатричні лікарні, швидка медична допомога, будинки-інтернати для громадян похилого віку

25

палати інтенсивної терапії, анестезіологія, інфекційні лікарні, шкірно-венерологічні диспансери, фізіотерапевтичні відділення, опікові палати, рентгенівські і радіологічні кабінети, хіміотерапевтичні кабінети, хірургічні відділення з використанням рентген-установок, лазерних установок при операціях, УЗД-діагностика, заклади переливання крові, санаторії

15

лікарі-рентгенологи в інфекційних лікарнях

30

заклади діагностики і лікування активної форми туберкульозу

30

лікування заразної форми туберкульозу

60

*про підвищення окладів таким працівникам також згадує ст. 22 Закону «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 № 2586-III

Це далеко не повний перелік. Більш детально у пп. 2.4.5 Умов № 308 і згаданих до них Додатків 3-6. 

Шкідливі умови праці: чи є це доплата до окладу

У Додатку 6 згадуються роботи, які стосуються робітників закладів охорони здоров’я, зокрема дезінфекторів, молодших медичних сестер/братів з догляду за хворими, санітарок-буфетниць та санітарок-прибиральниць. Їх у цьому переліку можуть стосуватися такі роботи:

  • прання, сушіння і прасування спецодягу, білизни;
  • прання білизни та спецодягу вручну з використанням мийних і дезінфекційних засобів;
  • роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паромасляних печей та інших апаратів для смаження і випікання;
  • обробка, обмивання м’яса, риби, обсмаженням птиці;
  • роботи, пов'язані з миттям посуду, тари і технологічного обладнання вручну із застосуванням кислот та інших хімічних речовин.

У цьому переліку недаремно виділили роботи з дезінфекції. Так як є ще й підпункт 3.4.7 Умов № 308 про доплату за використання дезінфікуючих засобів, то неодмінно постають питання, а яку ж доплату тоді нараховувати – 10% чи 12%? Заперечень щодо наявності двох доплат одночасно на рівні законодавства немає (лист Мінекономіки від 20.03.2020 № 3512-06/19728-07). Однак це питання слід врегулювати у колективному договорі. Краще прописати умову, що у такого працівника залишається одна – найбільша 12%. Наприклад, санітарка, яка займається пранням спецодягу з використанням дезінфікуючих засобів отримуватиме 12% доплати «за шкідливі умови», а молодша медична сестра, яка періодично використовує дезінфікуючі засоби – 10% доплати «за використання дезінфікуючих засобів».

Увага: хто отримує доплату «за використання дезінфікуючих засобів», а хто «за шкідливі умови», вирішуємо на рівні внутрішніх положень про оплату праці або додатків до колективного договору.

Також зверніть увагу, що:

  • доплата за використання дезінфікуючих засобів та доплата за шкідливі умови праці – це дві різні виплати;
  • доплата за використання дезінфікуючих засобів та працівникам за прибирання туалетів – це довга назва однієї доплати, а не дві різні доплати. Підтвердження тому – пп. 3.4.7 Умов № 308. 

Інші надбавки й доплати за шкідливі умови праці

Медзаклади, які є зараз у більшості КНП, можуть у колективному договорі прописати ще й інші надбавки/доплати чи збільшити наявні. Якщо вони самостійно заробляють кошти, то можуть встановлювати будь-які додаткові виплати своїм працівникам.

Розрахунок доплати за шкідливі умови праці

Чим відрізняється «підвищення окладу» і встановлення доплати/надбавки за роботу у шкідливих та важких умовах праці? Різниця полягає у такому:

  • підвищення окладу збільшує автоматично й базу нарахування інших доплат, надбавок – за стаж, премій, науковий ступінь тощо;
  • доплата (надбавка) розраховується від окладу та на інші виплати не впливає.

З реорганізацією медзакладів скасування доплати за шкідливі умови праці не було. Однак у зв’язку з реорганізацією медзаклади можуть встановлювати оклади самостійно, що можуть відрізнятися від ЄТС бюджетників. Насьогодні поняття «підвищений оклад у зв’язку з роботою у шкідливих та важких умовах» стало досить умовним, так як усі медзаклади-КНП самостійно визначають оклади й у певному медзакладі-КНП на посадах без шкідливих і важких умов праці посадові оклади можуть виявитися більшими, аніж у медзакладу-КНП з такими умовами.

Увага: підвищений посадовий оклад для медзакладів-КНП є досить невизначеним поняттям, так як такі медзаклади визначають свої оклади самостійно.

Доплата за шкідливі умови праці 2024 і мінімалка

Також є різниця і щодо розрахунку доплати до мінімальної зарплати, а саме:

  • підвищення окладу за шкідливі умови праці враховується у суму мінімальної зарплати, а тому зменшує доплату до мінімальної зарплати, якщо вона існувала;
  • доплата за шкідливі умови праці не враховується у мінімальній зарплаті й нараховується понад її суму. Це підтверджує лист Мінсоцполітики від 15.02.2017 № 356/0/101/17/282. Однак тут слід ще й слідкувати про те, як дана доплата значиться в умовах колективного договору. І в статті 31 Законі про оплату праці мова йде про доплати, а не надбавки.

Наостанок узагальнимо різниці між доплатою за шкідливі умови та за дезінфікуючі засоби.

РІЗНИЦЯ МІЖ ДОПЛАТОЮ ЗА ШКІДЛИВІ УМОВИ ТА ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ

предмет порівняння

за шкідливі умови

за використання дезінфікуючих засобів

норма Умов № 308, яка регулює дану доплату

Додаток 6 Умов № 308, пп. 3.4.5 Умов № 308

пп. 3.4.7 Умов № 308

за що встановлюється доплата

за виконання робіт, які відповідають Додатку 6 Умов № 308 та переліку таких робіт зі шкідливими та важкими умовами, що затверджені наказом керівника медзакладу

  • використання дезінфікуючих засобів у роботі (постійне чи періодичне)*;
  • за прибирання туалетів

хто має право на доплату

робітники медзакладу

будь-які працівники медзакладу, які використовують дезінфікуючі засоби

атестація робочого місця

треба

не потрібна

регулярні й обов’язкові медичні огляди працівників

треба

не потрібні

розмір

до 12% посадового окладу**

10% посадового окладу

врахування у розрахунку мінімальної зарплати

(ст. 31 Закону про оплату праці)

виключається, нараховується “зверху” мінімальної зарплати

* за одноразове таку доплату не встановлюють;

** може бути й меншою, наприклад ті ж самі 10%, що й за дезінфікуючі засоби

Проілюструємо нарахування доплат за роботу з підвищеним ризиком для здоров’я та доплати до мінімальної зарплати на прикладах.

Приклад 1 (доплата за шкідливість і мінімалка). У березні 2024 року працівник медзакладу за умовами колективного договору має оклад 6773 грн та доплату за шкідливі умови 12%. Сума доплати до мінімальної зарплати буде: 7100 – 6773 = 327 грн. Всього такому працівнику буде нараховано 6773 + 327 + 6773×0,12 = 6773+327 + 812,76 = 7912,76 грн.

Дану доплату «за шкідливі умови» виключили при визначенні розміру доплати до мінімальної зарплати, так як:

  • по-перше, вона має статус саме доплати, а не надбавки;
  • по-друге, вказаний прямий зв’язок зі шкідливими та важкими умовами праці.

Приклад 2 (доплата за шкідливість і мінімалка). У березні 2024 року працівник медзакладу за умовами колективного договору має оклад 4633 грн та доплату за використання дезінфікуючих засобів 10%. Сума доплати до мінімальної зарплати буде: 7100 – 4633 = 2467 грн. Всього такому працівнику буде нараховано 4633 + 2467 + 4633×0,1 = 4633 + 2467 + 463,30= 7563,30 грн.

Дану доплату «за дезінфікуючі засоби» виключили при визначенні розміру доплати до мінімальної зарплати, так як:

  • по-перше, вона має статус саме доплати, а не надбавки;
  • по-друге, вона розглядається як така, що стосується роботи в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (листи Мінсоцполітики від 17.03.2017 № 737/0/101-17/28, від 25.05.2017 № 1545/0/101-17/28, від 10.01.2018 № 27/0/101-18).

Приклад 3 (надбавка медпрацівнику і мінімалка). Медпрацівник з окладом 4633 грн у березні 2024 р. за умовами колективного договору має надбавку до окладу як працівник відділення психіатричної лікарні з посиленим (суворим) наглядом 50%. Виходить, що розмір такої надбавки складе 4633 грн × 0,5 = 2316,50 грн.

Отже, такому медпрацівнику нараховано 4633 + 2316,50 = 6949,50 грн.

Сума доплати до мінімальної зарплати буде: 7100 – 6949,50 = 150,50 грн. Всього такому працівнику буде нараховано 4633 + 2316,50 + 150,50= 7100 грн.

Дана надбавка з прикладу 3 була врахована при розмірі мінімальної зарплати, а не нарахована «зверху», так як:

  • по-перше, в умовах колективного договору вона визначена як надбавка, а не доплата (порівняйте з прикладами 1 та 2);
  • по-друге, ніде у назві такої надбавки немає прямої прив’язки цієї виплати до шкідливих і важких умов праці.

Отже, така надбавка не відповідає вимогам статті 31 Закону про оплату праці.



зміст

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді