незалежний експерт із трудового законодавства, Слов'янськ
Відрядження може стосуватися кожного працівника. І медзаклад тут не виняток. Лікарі, молодший медперсонал, допоміжний персонал — усі вони можуть побувати з різних причин у відрядженні. Не говорячи уже про адміністративно-управлінський персонал та керівників, які найчастіше бувають у відрядженнях. Які особливості оформлення відряджень для медзакладів-КНП — розглянемо у консультації
У консультації висвітлимо особливості відряджень саме до реорганізованих медзакладів у формі комунальних неприбуткових підприємств (КНП), а не бюджетних установ. У порівнянні з останніми вони мають наступні відмінності:
на них прямим чином не поширюється дія низки «бюджетної» нормативки щодо відряджень. Мова йде про Інструкцію про службові відрядження в межах України та закордон (наказ Мінфіну від 13.03.1998 № 59, далі — Інструкція № 59) та постанову КМУ «Про суми та склад витрат державних службовців…» від 02.02.2011 № 98 (далі — Постанова № 98). Чому «прямим чином»? Тому що у певних випадках, вони можуть вживатися, про що детальніше розглянуто нижче;
сума добових може бути й більша за «бюджетні» 300 грн, а сума витрат за готель може бути більша за «бюджетні» 900 грн/доба.
На цьому відмінності й закінчуються. Інше все, як і в усіх. А чим же тоді облік відряджень медпрацівників у КНП відмінний від обліку у звичайних підприємств? Тим, що фінансування може бути за рахунок бюджетних коштів і ось тут якраз треба буде згадати «бюджетне» минуле.
Коли на медзаклад-КНП працюють «бюджетні» правила відряджень
Згадаймо вступні частини Інструкції № 59 та Постанови № 98. У них чітко сказано, що їх застосовують у випадку, якщо організація «частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Це означає, що якщо відрядження здійснюється за певною програмою з місцевого (або державного) бюджету, тобто за рахунок бюджетних коштів, то треба застосувати цю бюджетну нормативку. На це також вказують фахівці Мінфіну у листі від 24.05.2019 № 05230-15-2/13698. І тоді добові 300 грн та готель 900 грн стають нормою, яку не можна порушувати. І це не тільки при відрядженнях, але й при направленні медпрацівників на навчання за рахунок певної цільової бюджетної програми. Додамо, що фінансування з НСЗУ по програмі медичних гарантій — це не фінансування медзакладу з бюджету, бо це не бюджетні асигнування, а оплата послуги, яку надав медзаклад за договором для НСЗУ. Отже, щодо медпрацівників, які їдуть у відрядження й фінансуються з рахунок коштів НСЗУ —використовуєте правила «комерційних», а не «бюджетних» відряджень.
Увага: у загальному випадку для медзакладів діють правила «комерційних» відряджень.
Також є ще один нюанс щодо Інструкції № 59: його полюбляють податківці. У своїх листах вони постійно посилаються на неї незалежно від того, яке підприємство: приватне, державне, комунальне чи це бюджетна установа. Тому правила оплати відряджень, розрахунку добових, документального підтвердження витрат у медзакладу мають бути такими ж, як в Інструкції № 59 з урахуванням пункту 170.9 ПК. Це допоможе уникнути суперечок з податківцями щодо отримання відрядженою особою додаткового блага.
Як приклад, наведемо ситуацію з оплатою вихідних днів у відрядженні: застосовуємо пункт 10-11 Інструкції № 59, адже ПК цю ситуацію не врегульовує, а ДПС все одно «відправить» на цю інструкцію. Тобто при вибутті у відрядження у вихідний день надаєте медпрацівнику інший день відпочинку після повернення, а при поверненні його назад у вихідний день це робити не обов’язково. Крім того, нарахування зарплати медпрацівнику за такий день можливе тільки, якщо він доведе, що працював у цей день. У загальному випадку на відрядження поширюється графік роботи цього працівника у медзакладі. Якщо субота-неділя у нього вихідні, то вони будуть вихідними й у відрядженні (добові отримає, зарплату за ці дні — ні).
Отже, якщо не 300 грн, то скільки можуть бути добові для медпрацівника? Будь-якими, але не меншими 300 грн. Менше не рекомендуємо — такі добові можна розцінити як порушення трудових прав медпрацівника. Добові мають забезпечувати йому фінансування харчування та інших потреб у відрядженні й важко буде обґрунтувати при перевірках Мінпраці, чому добові вийшли раптом меншими за усталену державну норму. Щодо максимальної суми, то обмеження не встановлені, але враховуйте норми пп. 170.9.1 ПК:
добові для відрядження по Україні мають становити не більше ніж 0,1 розміру мінімальної зарплати на 1 січня за кожен день відрядження. У 2025 році максимальний розмір неоподатковуваних добових становить 800 грн за добу. Максимальний розмір добових для закордонних відряджень становить 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ;
якщо добові більші, то сума перевищення підпадає під оподаткування ПДФО та ВЗ (18% та 5% відповідно) як додаткове благо. ЄСВ з такої суми не сплачуєте. Наприклад, добові 900,00 грн, тоді — 800,00 грн не оподатковуєте, а 100,00 грн підпадають під оподаткування
Однак кожного разу призначати різну суму добових не рекомендуємо, адже добові за трудовим законодавством це сума, що покриває особисті потреби працівника у відрядженні. Такі потреби однакові для кожного медпрацівника, незалежно від того, чи він належить до молодшого медперсоналу, лікарів чи адмінперсоналу, керівників. Затвердіть суму добових внутрішнім нормативним документом по медзакладу (наказ про суму добових, положення про відрядження) тощо.
Нагадуємо також загальне правило: виплачуйте добові медпрацівнику перед відрядженням (ст. 121 КЗпП). Інакше це буде порушення трудового законодавства (лист Мінсоцполітики від 07.11.2013 № 998/13/155-13).
Окремо виділимо жіночу частину медпрацівників, оскільки зазвичай у медзакладах вони становлять зазвичай більшу частину. Є загальні обмеження щодо їх відряджень (це для всіх, а не тільки медзакладів, ст. 176-177 КЗпП):
заборонено направляти у відрядження вагітних жінок;
заборонено направляти жінок, що мають дітей віком до 3 років;
потрібно отримати згоду на відрядження у жінок з дітьми від 3 до 14 років або дітьми-інвалідами. Вони законно можуть відмовити.
Нагадаємо також ситуації, коли медпрацівник не вважається направленим у відрядження:
поїздка здійснюється в межах одного населеного пункту. Якщо це приміська зона, то треба перевірити, чи не віднесена вона уже до територіального складу міста;
у медпрацівника роз’їзна робота з пересувним характером. Наприклад, лікарня має районний чи обласний статус. Є водії, медперсонал, які за своїми посадовими інструкціями виїжджають на виклики, наприклад, по швидкій. Перевірте відповідні посадові інструкції таких працівників і відкоригуйте їх у разі потреби. Їм за колективним договором виплачують надбавку за роз’їзний характер роботи, а не добові;
якщо медпрацівник поїхав без наказу керівника. Це не відрядження;
якщо їде медпрацівник, у якого посада та посадова інструкція суперечать меті відрядження. Так, не може їхати хірург укладати договір (ст. 21 ст. 31 КЗпП). Якщо це так, то треба компенсувати йому іншим чином (премія тощо), але не через відрядження, оскільки ДПС визнає такі відшкодування як додаткове благо;
працівник їде на навчання або семінар. Навчання не вважають відрядженням, але добові та оплата вартості житла має відбуватися за правилами відряджень. Семінари Мінфін також прирівняв до навчання (лист Мінфіну від 20.05.2013 № 31-07230-16-27/15177). Хоча по грошах і підтвердних документах виходить практично одне й те саме, що й відрядження, але наказ має бути інший.
