Відповідальність бухгалтера: судова практика

UA RU
Автор
експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю
Робота бухгалтера апріорі пов’язана з низкою ризиків. Тому керівник підприємства прагне всі ці ризики для себе зменшити й перекласти на інших. Втрата майна — також ризик, що часто зумовлений суб’єктивним фактором, тобто конкретними діями конкретних працівників. Бухгалтер — один із них. У статті дізнаєтеся, що таке кримінальна, матеріальна, адміністративна, а також дисциплінарна відповідальність бухгалтера

Однією з найвідповідальніших професій в Україні є головний бухгалтер. У цій консультації розглянемо, до яких видів відповідальності можуть притягнути головного бухгалтера та яких норм законодавства потрібно дотримуватися, щоб не довелося відповідати за певними видами відповідальності.

Національна сертифікація бухгалтерів — 2025

За які правопорушення настає кримінальна відповідальність бухгалтера

За частинами 1-2 статті 2 Кримінального кодексу України (далі — КК), підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Водночас особа вважається невинною у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведе у законному порядку і не встановить обвинувальний вирок суду.

Зверніть увагу, що Європейський суд з прав людини у справі «Констас проти Греції» (у § 36) зазначив: «Презумпція невинуватості не може припиняти діяти під час апеляційного розгляду лише через те, що провадження у першій інстанції завершилось визнанням особи винною, якщо було подано апеляційну скаргу». Отже, якщо особа і визнає себе правопорушником, вона все ще вважається невинуватою, допоки її вину не встановить апеляційний суд.

Згідно з частиною 3 статті 18 КК службовими особами, зокрема, є особи, які постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом чи повноважною службовою особою (керівником) підприємства, установи, організації, судом або законом.

Як зазначив Верховний Суд (далі — ВС) у постанові від 09.09.2020 у справі № 751/6180/15-к (провадження № 51-1572км20), під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Натомість адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Отже, в розумінні КК головний бухгалтер є службовою особою.

Найчастіше підставою для порушення кримінальної справи щодо головних бухгалтерів є порушення, що відповідають статтям 212 «Ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» та 2121 «Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» КК.

Зверніть увагу, що абзац 1 пункту 56.22 статті 56 ПК вказує на таке. Якщо платник податків оскаржує рішення органу контролю в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

А у Постанові від 13.12.2022 у справі № 464/6127/18 (провадження № 51-517км22), ВС використав пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів», фактично процитував пункт 56.22 статті 56 ПК, але вказав, що такі дії суду мають місце за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України. Згідно з нормами податкового законодавства для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Разом із тим, ВС став на бік платників податків.

Отже, Постанова ВС вказує нам на таке:

  • платник податків повинен оскаржити рішення податківців у суді, щоб не було кримінальних справ щодо його бухгалтера;
  • рішення органу ДПС не є єдиним документом, на підставі якого можуть порушити кримінальну справу;
  • первинні документи, що використанні у податковому обліку повинні ґрунтуватися на реальних господарських операціях.

Зверніть увагу, що у цій справі ВС вказав, що суди попередніх інстанцій ухвалили виправдання посадових осіб підприємства за результатами детального дослідження сукупності всіх зібраних доказів.

Статті 212 та 2121 КК мають декілька частин, залежно від певних обставин справи (наприклад, чи вчинені вони за попередньою змовою групою осіб; чи вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих (особливо великих) розмірах; чи вчинені вони особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків). Тому, якщо узагальнити, для цих двох статей КК є такі спільні важливі риси:

  • винну особу можуть притягнути до відповідальності лише за несплату податків, зборів (обов’язкових платежів), включених до системи оподаткування. Наприклад, якщо у 2024 році буде запроваджено, скажімо податок на виведений капітал, за несплату у 2023 році такого податку не можуть притягати до відповідальності, бо у 2023 році такого податку ще немає;
  • під «ухиленням від сплати», у таких випадках слід розуміти не просто несплату податків, а умисне ухилення від їх сплати (ст. 24 КК). ВС у постанові від 09.11.2022 у справі № 604/597/16 (провадження № 51-6096км21) вказав на те, що ВС бере до уваги, що під час кваліфікації дій особи як ухилення від сплати податків сторона обвинувачення має довести прямий умисел особи, тобто факт того, що особа розуміла та усвідомлювала наявність у неї обов’язку сплатити податок у певному розмірі, який вона свідомо не виконала шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов’язку. Водночас на переконання ВС у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність у особи прямого умислу на отримання податкових вигод, що спричинило ухилення від сплати податків, або свідчили про обізнаність останнього з протизаконними діями третіх осіб чи про перебування з ними у зговорі;
  • кримінальна відповідальність настає з суми несплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), яка перевищує 3000 установлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 212 КК ) — з 01.01.2023 (станом на 01.01.2024 такий розмір ще не затверджений законодавцем) ця сума становить 4 026 000 грн. Тобто, якщо умисно не сплачено 4 025 999 грн, бухгалтера не можна притягати до кримінальної відповідальності за цією статтею;
  • кримінальна відповідальність настає з суми несплачених внесків, яка перевищує 1000 установлених законом неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 2121 КК) — з 01.01.2023 ця сума становить 1 342 000 грн;
  • під час кваліфікації злочину слід виходити з того, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян у цьому випадку дорівнює розміру податкової соціальної пільги, чинної станом на початок поточного року (п. 5 підрозд. 1 розд. XX ПК).

Залежно від складу порушення, відповідальність варіює від штрафів (за ст. 212 КК від 85 тис. грн (найменше порушення) і до 425 тис. грн (за найгірше порушення), а за ст. 2121 КК від 17 тис. грн до 425 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого. За найважче порушення (ч. 3 ст. 212 та 2121 КК) додатково передбачена конфіскація майна.

Увага! За частинами четвертими статей 212 та 2121 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), ЄСВ, а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Натомість згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, притягнення до кримінальної відповідальності — стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Отже, податки, збори та ЄСВ потрібно сплатити до повідомлення особі про підозру.

Додатково підставою для порушення кримінальної справи щодо головних бухгалтерів можуть бути такі статті КК:

  • статті 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»;
  • стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем». Це правопорушення більше стосується бухгалтерів державних чи комунальних підприємств, а також в установах чи організаціях. Полягає у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;
  • стаття 3641 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми». Йдеться про зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав;
  • стаття 366 «Службове підроблення». ВС у постанові від 01.06.2023 у справі № 461/1315/19 (провадження № 51- 1377 км 23) вказав на таке. Частина 1 статті 366 КК передбачає відповідальність за службове підроблення, тобто складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Під складанням неправдивих документів розуміється повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою;
  • стаття 367 «Службова недбалість» Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відповідальність за переліченими статтями КК (в залежності від порушення) може бути:

  • застосування штрафів;
  • виправні роботи;
  • арешт;
  • обмеженням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
  • позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Кримінальна відповідальність бухгалтера за розтрату майна

Стаття 191 КК описує склад порушення та відповідальність за нього, а саме за: «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Звернемося до судової практики, а саме — до правової позиції ВС. Наприклад, у постанові від 28.05.2023 у справі № 484/223/17 (провадження № 51-1120км19) ВС звернувся до роз’яснень пункту 23 постанови Пленуму ВС № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» і погодився, що у статті 191 КК предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що було в неї на законних підставах і щодо якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання, зберігання тощо.

У постанові від 23.02.2023 у справі № 686/628/19 (провадження № 51-3573км22) ВС дослідив такі обставини справи.

Головний бухгалтер як службова особа, з метою привласнення грошових коштів Підприємства, на своєму робочому місці, використовував службову комп’ютерну техніку та наданий банком електронно-цифровий ключ доступу, діяв умисно, із корисливим мотивом, вніс у електронну відомість розподілу заробітної плати працівникам Підприємства для зарахування на зарплатні рахунки завідомо неправдиві відомості про зарахування на свій особистий картковий зарплатний рахунок у банку грошових коштів в чималій сумі, що не відповідало розрахунково-платіжній відомості з нарахування заробітної плати працівникам вказаного підприємства за певний звітний період. Після цього засвідчила її електронним цифровим ключем доступу та подала через систему «Приват 24» до ПАТ КБ «ПриватБанк» для перерахунку і в такий спосіб привласнив собі ці кошти.

Надалі бухгалтер вчинив низку тотожних дій, спрямованих на службове підроблення офіційних документів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами Підприємства.

Увага! Такі дії обвинуваченого суд кваліфікував за частиною 1 статті 366 КК, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та за частиною 2 статті 191 КК — як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Якщо систематизувати інформацію зі статті 191 КК, отримаємо такий результат:

Частина ст. 191 КК

Суть порушення

Вид відповідальності (караються)

ч. 1

Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні

  • штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. грн до 85 тис. грн);
  • виправними роботами на строк до 2 років;
  • обмеженням волі на строк до 4 років;
  • позбавленням волі на строк до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого

 

ч. 2

Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем

  • обмеженням волі на строк до 5 років;
  • позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч. 3

Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб

  • обмеженням волі на строк від 3 до 5років;
  • позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

ч. 4

Дії, передбачені частинами 1, 2, 3 цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану

позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

 

ч. 5

Дії, передбачені частинами 1, 2, 3, 4 цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою

позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна

 

 

Матеріальна відповідальність головного бухгалтера

Зазвичай головний бухгалтер, саме як бухгалтер не є матеріально відповідальною особою, в силу особливостей своєї посади. Проте бувають випадки, коли на нього може бути покладена матеріальна відповідальність.

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Згідно з пунктом 2 статті 133 КЗпП, обмежену матеріальну відповідальність несуть головні бухгалтери у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно:

  •  зайвими грошовими виплатами працівникам;
  •  неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей;
  •  невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Випадки повної матеріальної відповідальності головного бухгалтера передбачені у підпунктах 1-4, 7, 10 статті 134 КЗпП. У цьому випадку бухгалтери несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

  •  між бухгалтером і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Для бухгалтера це випадок, коли він виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи;
  • майно та інші цінності бухгалтер одержав під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
  • шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  • шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
  • шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;
  • шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Зверніть увагу, що ВС у своїй постанові від 27.07.2023 у справі № 334/10099/21 (провадження № 61-10880св22) вказав на таке.

Під час спорів щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, потрібно установити такі факти:

  •  наявність прямої дійсної шкоди та її розмір;
  •  якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина;
  •  у якій конкретно обстановці заподіяно шкоду;
  •  чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними;
  •  який майновий стан працівника.

А згідно зі статтею 130 КЗпП, за наявності підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення головного бухгалтера до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність головного бухгалтера

Відповідно до статті 9 КпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку закон передбачає адміністративну відповідальність.

Зверніть увагу, що за приписами статті 36 КпАП, під час вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Наприклад, якщо головний бухгалтер порушив порядок ведення податкового обліку, а також не подав вчасно платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, це буде два різних правопорушення.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Увага! Згідно зі статтею 38 КпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а під час правопорушення, що триває (наприклад, не ведеться податковий облік), — не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду. Якщо ж справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а під час правопорушення, що триває, не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення, крім окремих справ, що не пов’язані із працею бухгалтера.

Найпоширенішими порушеннями, за якими передбачена відповідальність головного бухгалтера, є такі статті КпАП:

  • 1631 «Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків». Тобто, коли відсутній податковий облік, порушення бухгалтером встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у т.ч. неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачають закони України;
  • 1632 «Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)». Застосовується за неподання або несвоєчасне подання головним бухгалтером платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів);
  • 1633 «Невиконання законних вимог посадових осіб податкових органів». Застосовується за невиконання головним бухгалтером, у т.ч. комерційних банків та інших фінансово-кредитних установи, законних вимог посадових осіб податкових органів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 статті 20 ПК;
  • 1634 «Порушення порядку утримання та перерахування ПДФО і подання відомостей про виплачені доходи». Застосовується за неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО під час виплати фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволяє законодавство), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян;
  • 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань». Застосовується за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності;
  • 1644 «Несвоєчасне здавання виторгу». У випадку, коли здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, здійснюється з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій;
  • 1863 «Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень». Застосовується за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення ЄДР. Тут же, із більшою санкцією за перше порушення, порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело;
  • 18823 «Перешкоджання уповноваженим особам податкових органів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок». Сюди підпадають вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою ЄСВ, уповноваженим особам органів ПФУ у проведенні перевірок, пов’язаних з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів ПФУ, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом.

Мірою відповідальності є штраф, який обчислюється кратно встановленій штрафній санкції з суми 17,00 грн. Утім спочатку до бухгалтера можуть застосувати попередження заміть штрафу.

Увага! За порушення, що передбачені статтями 1631 1632 1633 1634 КпАП стягнення застосовують, згідно зі статтею 221 цього кодексу судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені законодавством. У таких випадках державні органи складають протокол і передають розгляд справи місцевому загальному суду. Тоді бухгалтеру, щодо якого відкрите провадження, потрібно подавати пояснення в справі про адміністративне порушення.

А от порушення за статтею 1642 КпАП розглядає Держаудитслужба (ст. 2341), за статтею 1644 — Органи Національної поліції (ст. 222), за статтею 1863 — Органи державної статистики (ст. 2443), за статтею 18823 розглядають: податкова (ст. 2342), ПФУ (ст. 2442), відповідні соціальні Фонди (статті 2449, 24410). У цьому випадку, якщо головний бухгалтер не згоден із застосуванням штрафу, йому треба подати позовну заяву до свого місцевого загального суду, але такі справи розглядаються за КАС України.

Дисциплінарна відповідальність головного бухгалтера

За порушення трудової дисципліни КЗпП передбачена дисциплінарна відповідальність відповідно до статті 147 цього кодексу, а саме:

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Зверніть увагу, що законодавство, статути і положення про дисципліну можуть передбачати для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Тобто, у кожного власника можуть бути свої нюанси щодо дотримання трудової дисципліни.

У той же час, за приписами статті 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення роботодавець застосовує безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Увага! Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У статті 149 КЗпП викладений порядок застосування дисциплінарних стягнень. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець обов’язково повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Водночас за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як дисциплінарне стягнення, на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та пункту 1, 2 статті 41 КЗпП, розглядається звільнення з підстав: 

  • систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
  • прогулу (у т.ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
  • появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • вчинення за місцем роботи викрадення (у т.ч. дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
  • одноразового грубого порушення трудових обов’язків головним бухгалтером підприємства, установи, організації;
  • винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку роботодавця.

Увага! ВС у постановах від 26.09.2018р у справі № 522/652/16-ц (провадження № 61-27557св18), від 27.07.2022 у справі № 754/695/20 (провадження № 61-16433св21) фактично вказав, що систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, та порушив її знову.

Зверніть увагу, що за приписами статті 151 КЗпП, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді