Коли у бухгалтера з’являється обов’язки з фінансового моніторингу операцій підприємства чи фізособи-підприємця, у якого він веде облік. Яких саме бухгалтерів це стосується, як стати на облік у Держфінмоніторинг, про які операції потрібно повідомляти та чи можна цього всього уникнути – питання даного огляду.
Як фінансовий моніторинг пов’язаний з бухгалтерами
Діючі правила фінансового моніторингу зачіпають не тільки такі фінансові установи, як банки та страхові компанії, але й бухгалтерів, бухгалтерів-підприємців, бухгалтерські фірми, аудиторів, аудиторські фірми, податкових консультантів, адвокатів та їхні бюро, а також нотаріусів. Виною цьому є ст. 6 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361 (далі – Закон № 361). За ним бухгалтерів та суб’єктів господарювання, які надають послуги з ведення бухгалтерського обліку, віднесено до спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу.
Таким суб’єктам слід стати на облік у Державній службі фінмоніторингу (далі – Держфінмоніторинг). Це державний орган, який має статус спеціально уповноваженого органу. В обов’язки Держфінмоніторингу зокрема входить розробка рекомендацій щодо фінансового моніторингу (типологій), збирання інформації про підозрілі операції, винесення кінцевих рішень щодо їхнього припинення, контроль за суб’єктами, які здійснюють первинний фінансовий моніторинг, тобто моніторинг «на місцях», а також притягати до відповідальності за порушення у даній сфері
Закон № 361 є результатом виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань – врахування рекомендацій такої міжнародної організації, як FATF. Більш детально про загальну систему фінансового моніторингу читайте у матеріалі Фінансовий моніторинг 2022.
Увага: на бухгалтерів поширюються обов’язки з фінансового моніторингу.
Податкова реформа стартувала з 01.01.2022. Окремі норми Закону № 1914 діють 22.12.2021, 01.03.2022 та 01.07.2022. Цей документ передбачає індексацію та підвищення ставок деяких податків, запровадження мінімального податкового зобов'язання, зміну підходів до оподаткування ПДВ, податком на прибуток і акцизом, а також рентною платою. Більш детальний аналіз Закону № 1914 в роз'ясненні експерта.
Чи всі бухгалтери зобов’язані здійснювати фінансовий моніторинг
Ні, не всі. Самостійно здійснювати фінансовий моніторинг та повідомляти за власною ініціативою Держфінмоніторинг мають лише:
Всі вони за ст. 6 Закону № 361 належать до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Аналогічна вимога щодо фінансового моніторингу існує щодо споріднених бухгалтерської професій – до аудиторів та податкових консультантів. При цьому не можна послатися на комерційну таємницю – всіх цих професій немає у переліку «зберігачів таємниць» у ч. 3 ст. 10 Закону № 361, до якого зокрема потрапили адвокати та нотаріуси.
Увага: бухгалтери-підприємці та бухгалтерські фірми – це спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Отже, обов’язки щодо фінансового моніторингу з Закону № 361 НЕ стосуються штатних бухгалтерів та бухгалтерів-сумісників, які працюють за трудовим договором, тобто тих бухгалтерів, які є найманими працівниками (пп. «7» ч. 2 ст. 6 Закону № 361). Однак деякі обов’язки з фінансового моніторингу все ж таки мають головні бухгалтери, що й розглянемо детальніше.
Головні бухгалтери та фінансовий моніторинг
В обмеженому вигляді обов’язки фінансового моніторингу є у кожного найманого головного бухгалтера (або бухгалтера, якщо він єдиний на підприємстві). Обмеженість полягає у тому, що головному бухгалтеру не потрібно:
- ставати на облік у Держфінмоніторинг;
- за власною ініціативою моніторити та повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції;
- подавати на регулярній основі Держфінмоніторинг якісь звіти.
Однак є такий обов’язок щодо фінансового моніторингу у головного бухгалтера, як відповісти на письмовий запит, який отриманий від Держфінмоніторингу чи іншого державного органу фінансового моніторингу, якщо такий надійде (ч. 7 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., далі – Закон про бухоблік). Запит має бути на офіційному бланку.
Облікова політика — надважливий для підприємства документ. Експерт роз'яснить що в ній варто фіксувати, коли вносити зміни та чого ліпше в ній не прописувати, аби уникнути претензій податківців. Зразок наказу та положення про облікову політику допоможуть вам сформувати ідеальну облікову політику.
Можна сказати, що головні бухгалтери є «пасивними» суб’єктами фінансового моніторингу, які повинні відповісти виключно на те питання, яке їм було поставлено у запиті й не зобов’язані давати будь-яку додаткову інформацію. Бухгалтери-підприємці ж є «активними» суб’єктами фінансового моніторингу, так як мають без будь-яких запитів надсилати до Держфінмоніторингу інформацію, яка вимагається.
У відповідь на отриманий запит головний бухгалтер має (ч. 7 ст. 16 Закону № 361, ч. 2 ст. 166-9 КпАП):
- підготувати інформацію, яка пов’язана з аналізом операцій, про які запитується;
- зробити потрібні довідки та копії відповідних документів, навіть якщо по ним є обмежений доступ.
Правило комерційної таємниці, на жаль, для найманих бухгалтерів та внутрішніх аудиторів також не діє (див. ч. 3 ст. 10 Закону № 361). Крім того, такий бухгалтер звільняється від будь-якої відповідальності, у т.ч. дисциплінарної, за подачу інформації з питань фінансового моніторингу, навіть якщо вона завдає шкоди підприємству, на якому він працює (ч. 8 ст. 8 Закону про бухоблік).
На відповідь відводиться 10 робочих днів (30 робочих днів – за погодженням з суб’єктом, який надіслав запит, ч. 13 ст. 18 Закону № 361).
Увага: головний бухгалтер зобов’язаний відповісти на запит з Держфінмоніторингу, якщо такий надійде.
При підготовці відповіді на запит з фінансового моніторингу головному бухгалтеру слід керуватися Порядком подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу, затвердженому наказом Кабміну від 17.06.2015 р. № 411. Зверніть увагу, що даний порядок обмежує відповідь строком 5 робочих днів з дати отримання запиту, тому краще дане питання одразу узгодити з Держфінмоніторинг, посилаючись на норму ч. 13 ст. 18 Закону № 361.
Штрафи за порушення у головного бухгалтера не такі, як за «активний» фінансовий моніторинг. Так, якщо бухгалтер не надішле інформацію на запит, то матиме адміністративний штраф від 1700 до 3400 грн (ч. 2 с. 166-9 КУпАП). Штраф може бути накладений посадовими особами Держфінмоніторингу або іншого державного органу фінансового моніторингу, який надсилав цей запит.
Фінансовий моніторинг – можливі значні штрафи
Відсутність реєстрації у Держфінмоніторинг не позбавляє обов’язку здійснювати фінансовий моніторинг. За невиконання вимог Закону № 361 передбачена адміністративна відповідальність у вигляді досить значних штрафів, зокрема за:
- непроведення належної перевірки, зокрема ідентифікації та верифікації операцій, з’ясування обставин платежу, відповідності його критеріям порогової операції, виявлення підозрілих операцій – штраф 204 тис. грн;
- неподання або несвоєчасне подання інформації про підозрілі операції до Держфінмоніторинг, подання неправдивої інформації – штраф 340 тис. грн.
Щоправда, дані наведені суми штрафів – максимальні, а Держфінмоніторинг може накладати й менші. Також Держфінмоніторинг замість штрафу має право накладати інші види покарань (ч. 3, ч. 7, ч. 8 ст. 32 Закону № 361):
- письмове застереження;
- анулювання ліцензії;
- відсторонення уповноваженого працівника (можливо тільки у юросіб).
Що таке фінансовий моніторинг для бухгалтера-підприємця
Фінансовий моніторинг – це обов’язкові заходи, які вводяться державою та міжнародною організацією FATF для протидії сумнівним грошовим потокам, які пов’язані з:
- відмиванням (легалізацією) грошових коштів одержаних злочинним шляхом;
- фінансуванням тероризму;
- фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
Зрозуміло, що останні два пункти врядчи пов’язані якось з тими суб’єктами господарювання, облік для яких веде бухгалтер, але перший пункт актуальний для багатьох – відмивання (легалізація) грошових коштів. Під нього можуть потрапити будь-які операції з неоприбуткованою готівкою, видачею зарплати «в конвертах».
Бухгалтер, який працює як ФОП, у межах заходів фінансового моніторингу повинен повідомляти про:
- підозрілі операцій, тобто такі, по яким є припущення, що вони належать до сумнівних грошових потоків або сумнівних операцій з активами. Завжди й НЕЗАЛЕЖНО ВІД СУМИ. Інформувати слід навіть про спроби проведення таких операцій. Повідомлення направляється до Держфінмоніторинг негайно після виникнення підозри. Така підозра має бути обґрунтована висновками, копіями документів та іншою інформацією, на основі яких сформовано підозру, а також додатковою інформацією на запити Держфінмоніторингу (див. пп. «в» пп. «8» ч. 2 ст. 8 Закону № 361). Також бухгалтер має задокументувати заходи вжиті з метою фінансового моніторингу (пп. «17» ч. 2 ст. 8 Закону № 361);
- розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР та реальними власниками – не пізніше 10-го робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені (див. пп. «г» пп. «8» ч. 2 ст. 8 Закону № 361).
При цьому бухгалтер-підприємець не повинен (див. ч. 2 ст. 10 Закону № 361):
- перевіряти критерії порогових операцій, які визначені абз. 2-5 ст. 20 Закону № 361, наприклад щодо платежів в офшорні зони;
- здійснювати виявлення, реєстрацію та зберігання інформації про порогові фінансові операції (що таке порогові операції – див. нижче).
Однак такі платежі можуть стати предметом перевірки інших суб’єктів фінансового моніторингу, зокрема банків. Бухгалтеру-підприємцю, можливо, доведеться з ними взаємодіяти, аби допомогти клієнту вирішити дану проблемну ситуацію.
Увага: для дотримання вимог з фінансового моніторингу бухгалтеру-підприємцю треба:
- стати на облік у Держфінмоніторингу;
- повідомляти про підозрілі операції;
- повідомляти про невідповідності (розбіжності) у даних щодо кінцевих бенефіціарів.
Аналогічні вимоги діють і щодо аудиторів і податкових консультантів.
Чи повинен бухгалтер-підприємець повідомляти про всі операції клієнта понад 400 тис. грн
Ні, не повинен. Для бухгалтера, який працює як ФОП, розмір операції вирішального значення не відіграє. І ось чому.
Ті ситуації, про які має повідомляти спеціально визначений суб’єкт первинного фінансового моніторингу визначені у пп. «в» та «г» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону № 361. Решта положень ст. 8 Закону № 361 бухгалтерів-підприємців не стосуються (абз. 2 ч. 2 ст. 10 Закону № 361). Це значить, що повідомляти треба лише про підозрілі операції та про невідповідність кінцевих бенефіціарів. Якщо клієнт проводить нестандартну для себе операцію, а бухгалтер має впевненість і може взяти на себе відповідальність щодо того, що така операція не пов’язана з незаконною діяльністю, то вона не є підозрілою. Тоді нічого повідомляти Держфінмоніторинг про такі операції не потрібно. І більші чи менші такі операції за 400 тис. грн значення не має.
Увага: 400 тис. – це один з критеріїв порогової операції.
Щодо самої цифри «400 тис. грн», то це перший критерій так званої порогової фінансової операції, поняття якої визначене у ч. 1 ст. 20 Закону № 361. Фінансовому моніторингу підлягають порогові фінансові операції та підозрілі фінансові операції (діяльність) (пп. «67» ст. 1 Закону № 361). Однак ч. 2 ст. 10 Закону № 361, по-суті, знімає зі спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу, до яких належить і бухгалтер-підприємець, обов’язок моніторити й повідомляти про порогові фінансові операції. Залишаються лише підозрілі операції.
Увага: підозрілі операції, на відміну від порогових, не мають вартісного критерію.
Штрафи за РРО-порушення чималі. Щоб не потрапити під санкції, вивчайте разом з нами нові правила роботи з РРО/ програмними РРО, РК і застосовуйте їх на практиці.
Яку операцію клієнта слід вважати підозрілою
На підставі пп. «46» ст. 1 Закону № 361 можна зробити висновок, що підозріла фінансова операція – це операція, яка може бути пов’язана з:
- відмиванням (легалізацією) доходів, які одержані злочинним шляхом (несплата податків – це теж злочин);
- фінансуванням тероризму;
- фінансуванням зброї масового знищення;
- вчиненням кримінального порушення;
- діяннями, за які передбачені міжнародні санкції.
Ніяких чітких правил щодо фінансового моніторингу немає. Є лише певні рекомендації (типології) Держфінмоніторингу та ФАТФ. Якщо бухгалтер розуміє доцільність нестандартної операції, переконаний у її законності та здатний взяти на себе відповідальність, то він може нікуди не повідомляти.
Підозру можуть викликати, наприклад, такі ситуації:
- клієнт здійснює операцію з неоприбуткованою готівкою;
- у клієнта є тіньові операції, які проходять поза обліком;
- клієнт здійснює платіж або іншу операцію, у яких немає економічного смислу;
- певні операції з суб’єктом господарювання, діяльність якого має ознаки фіктивності. Наприклад з підприємством, у якого немає чи майже немає активів, мало чи взагалі відсутні господарські операції, малий статутний капітал, новоствореним суб’єктом господарювання.
Взагалі бухгалтер-підприємець має повідомити Держфінмоніторинг і правоохоронні органи про будь-яку операцію, якщо він може підвести під свої підозри певну доказову базу, висновки, копії документів (ч. 9 ст. 23 Закону № 361).
Як бухгалтеру-підприємцю зареєструватися у Держфінмоніторингу
Насьогодні стати на облік та повідомляти про підозрілі операції можна користуючись вказівками з Порядку подання інформації для взяття на облік, затвердженому постановою Кабміну «Деякі питання організації фінансового моніторингу» від 09.09.2020 р. № 850 (далі – Порядок № 850). Зареєструватися треба не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом).
Як стати на облік та повідомляти про підозрілі операції до 01 травня 2022 року – роз’яснюють Рекомендації Держфінмоніторингу. Так, бухгалтеру-підприємцю треба подати до Держфінмоніторингу форму № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу», яка затверджена наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24. Форм містить зокрема такі дані (п. 6 Порядку № 850):
- про держреєстрацію бухгалтера-підприємця або іншого суб’єкта господарювання;
- місцезнаходження;
- про відповідального працівника та особу, яка виконує обов’язки цього працівника, якщо він тимчасово відсутній (для бухгалтерських фірм);
- відокремлені підрозділи, що є окремими юрособами і яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, яка пов’язана з фінансовим моніторингом.
У реєстраційній формі слід також зазначити свій код, який можна знайти на сайті Держфінмоніторингу. Деякі з них:
- бухгалтер (суб’єкта господарювання, який надає послуги з бухобліку) – 7340;
- аудитор – 7320;
- суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування – 7360.
Інформацію про підозрілі операції насьогодні можна подати або поштою (з повідомленням про вручення), або в електронному вигляді, користуючись Порядком електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, який затверджений наказом Мінфіну від 24.11.2015 р. № 1085. Проте електронним способом подати можна далеко не всю інформацію, зокрема не можна проінформувати про розбіжності у інформації про кінцевих бенефіціарів.
Увага: з травня 2022 року має запрацювати е-кабінет Держфінмоніторингу та всю взаємодію можна буде проводити в електронний спосіб.
СКАЧАТИ
Робота з електронним кабінетом Держфінмоніторингу
З 01 травня 2022 року повинен запрацювати нарешті е-кабінет Держфінмоніторингу, який передбачений п. 4 Порядку № 850. Тоді постановка на облік і повідомлення про підозрілі операції здійснюватимуться через нього, а згадана форма № 1-ФМ втратить чинність. Для забезпечення його роботи прийнято таку нормативку:
Знайти Е-кабінет можна за адресою https://cabinet.fiu.gov.ua/. Він має зокрема забезпечити:
- реєстрацію та облік суб’єктів фінансового моніторингу;
- прийняття інформації про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу.
Для роботи з е-кабінетом знадобиться кваліфікований електронний підпис. Для виконання обов’язків як спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу бухгалтер зможе скористатися:
- Повідомленням про суб’єкта первинного фінансового моніторингу (U-FM), яке замінить форму 1-ФМ. Також воно подається для внесення змін;
- Повідомленням про підозрілу діяльність (N-FM);
- Повідомленням про розбіжності відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (G-FM).
Юридичні особи мають надати оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. З’ясуємо, коли і в якій формі це потрібно зробити.
Чи можна бухгалтеру уникнути обов’язків з фінансового моніторингу
Ні, повністю уникнути обов’язків з фінансового моніторингу не можна. Як мінімум, треба стати на облік у Держфінмоніторинг. Не реєструватися можна лише, якщо з клієнтом не укладено жодних договорів, а фінансових операцій з клієнтом не здійснювалися. Очевидно, що це вже мова про приховану діяльність і такий варіант не розглядаємо.
Після реєстрації бухгалтер-підприємець може перебувати на обліку у Держфінмоніторингу, але ніяких повідомлень туди не направляти, якщо підозрілих операцій у клієнта немає, а кінцеві бенефіціари всі співпадають з ЄДР.
Також уникнути повідомлень до Держфінмоніторингу можна за певних обставин:
- бухгалтер-підприємець не ставить ніяких підписів на документах. Він тільки готує їх для особи, в якої веде облік, а все підписує така особа. Як правило, таким є облік доходів і витрат у підприємців. Формально бухгалтер не має ніякої причетності до операцій;
- зміст актів виконаних робіт/наданих послуг такий, що не можна визначити, чи дійсно бухгалтер-підприємець міг знати про підозрілі операції, наприклад надавалися лише інформаційні послуги з підготовки проєктів декларацій.
Якщо очевидним є доступ бухгалтера-підприємця до інформації про підозрілу операцію, то йому все ж таки слід повідомити Держфінмоніторинг, аби не було потенційного штрафу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»
