Патент – це документ, який посвідчує право власності на винахід. Як відобразити його в обліку? Якщо це нематеріальний актив, то як формується його первісна вартість та які витрати до неї входять? Як такі витрати оподатковуються? У статті дамо відповіді на ці насправді складні питання.
Захист від податкового тиску СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО⚡️
Що таке патент з правового погляду
Патент – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Правила видачі патентів, їх види, строк дії та інші питання визначені Законом “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.1993 № 3687 (далі – Закон № 3687).
Отримання патенту – це складний процес, який включає подачу заявки до Національного органу інтелектуальної власності (скорочено – НОІВ). Його функції виконує ДП “Український інститут інтелектуальної власності” (він же – Украпатент, див. розпорядження Кабміну від 13.10.2020 № 1267-р).
Після останніх змін, які внесені Законом від 21.07.2020 № 816 (далі – Закон № 816, набув чинності 16.08.2020 р.) заявки на винахід можна передбачено подавати у електронній формі.
Винаходи, корисні моделі та промислові зразки – яка різниця
Патентується результат технічного відкриття. Згаданий вище Закон № 816 вивів з-під патентування право на промисловий зразок. По ньому тепер отримується не патент, а свідоцтво (ч. 1 ст. 462 ЦКУ). Справа в тому, що промисловий зразок “не дотягує” до винахідницького рівня і проявляється як певний результат творчості у сфері конструювання, що включає зокрема оформлення та розробку зовнішнього виду пристрою. У створенні промислового зразка немає відкриття.
Увага: Промислові зразки більше не патентуються. Патент дається лише під винахід чи корисну модель
Отже, з 16.08.2020 р. патентуються лише винаходи та корисні моделі. Різниця між ними майже невловима:
- винахід може мати відношення до будь-якого матеріального продукту, на якому він може вирішити певне завдання;
- корисна модель пов’язується лише з певним технічним пристроєм.
Наприклад, удосконалення конкретного виду двигуна для певної моделі літака тощо – це корисна модель, а розробка нового типу двигуна, робота якого базується на нових фізичних принципах – винахід. Тобто винахід має вищий рівень і більш універсальний.
Однак, розрізнення цих понять залишимо фахівцям, так як для бухгалтера результат один – є патент. Щоправда, у цьому питанні є досить суттєвий для обліку нюанс – патент на винахід він чи корисну модель – різниця є у охоронних строках їх дії, а вони відрізняються удвічі (ч. 4 ст. 6 Закону № 3687):
- винахід – 20 років;
- корисна модель – 10 років.
Облік цих термінів починається від дати подачі заявки до НОІВ. А впливати це може на амортизацію при визнанні цих патентів нематеріальними активами (див. нижче).
Хто може отримати патент
Патент може отримати винахідник як фізособа, яка шляхом своєї інтелектуально-творчої діяльності створила винахід (корисну модель). Тобто патент може отримати фізособа самостійно без залучення якихось підприємств, установ, де вона працює. Незалежно від своєї професії, виду діяльності тощо.
Увага: Підприємство отримує патент на службовий винахід (корисну модель)
Якщо ж говорити про підприємство чи іншого суб’єкта господарювання, то тоді постає інший термін – службовий винахід (корисна модель). За ст. 1 Закону № 3687 під ним розуміється винахід (корисна) модель, який створений працівником.
При цьому не все так просто, адже працівник може оформити патент і сам на себе. Для існування службового винаходу та права роботодавця його зареєструвати ще й треба дотримуватися цілої низки умов (абз. 13 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону № 3687):
- у працівника мають бути відповідні службові обов’язки, які зафіксовані у трудовому договорі, посадових інструкціях. Вони мають передбачати виконання певних робіт, результатом яких може бути винахід (корисна модель);
- було доручення роботодавця, при чому обов’язково у письмовій формі і має бути пов’язаним зі специфікою діяльності підприємства. Роль такого доручення на практиці може виконувати технічне завдання, але слід подбати про наявність підписів про його видачу-отримання відповідних керівників і самого виконавця-винахідника;
- використання виробничих секретів та обладнання роботодавця. Якщо працівник доведе, що все зробив у себе вдома/у гаражі, то він матиме й право на патент, попри якісь доручення, які йому давали.
І це ще не всі умови, адже необхідно оформити передачу інтелектуальних прав від працівника до підприємства для оформлення патенту на службовий винахід (корисну модель):
- повідомлення роботодавцю – подає працівник-винахідник;
- письмовий договір між роботодавцем та працівником-винахідником – у ньому визначається розмір та умови виплати винагороди відповідно за винахід.
Увага: Роботодавець має належним чином оформити свої трудові відносини з працівником-винахідником, аби мати право на отримання патенту на себе. Також обов’язковою є виплата винагороди такому працівнику
Роботодавець має подати заявку на реєстрацію винаходу протягом 4-х місяців з дати подачі згаданого повідомлення працівником (ч. 3 ст. 9 Закону № 3687). Якщо він цього не робить – право на реєстрацію патенту отримує працівник-винахідник, а роботодавець тоді має переважне право на придбання ліцензії на використання винаходу (ч. 4 ст. 9 Закону № 3687). Окрім цього є ще один варіант у роботодавця, якщо у нього бракує часу займатися такими питаннями, – передати право на отримання патенту іншій особі.
Як отримують патент
Подача заяви до Укрпатенту – це тільки початок. Детально все описано у відповідному розділі Закону № 3687 – розділі IV (ст. 12-ст. 271). Аби не мати зайвого клопоту у цій справі зазвичай звертаються до фахових юристів з інтелектуальної власності або спеціального представника – патентного повіреного. Усі консультації надають в Укрпатенті.
Однак, сам процес отримання патенту пов’язаний з обов’язковим платежами, про які має знати та обліковувати бухгалтер.
Обов’язкові платежі, які пов’язані з отриманням патенту
Є ціла низка обов’язкових платежів пов’язаних з отриманням та подальшим супроводом патенту. Визначені вони постановою Кабміну від 23.12.2004 р. № 1716, розмір державного мита – декретом Кабміну “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93. Зведемо їх в окрему таблицю:
№ | Призначення платежу | Розмір, грн |
1 | Збір за подачу заявки на винахід | 1600 |
2 | Збір за подачу заявки на корисну модель | 2400 |
3 | Збір за проведення кваліфікаційної експертизи на винахід | 6000 |
4 | Державне мито за видачу патенту на винахід | 17 |
5 | Збір за публікації про видачу патенту на винахід | 400 |
6 | Збір за публікації про видачу патенту на корисну модель | 600 |
7 | Щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, сплачується 20 років для винаходу з дати подачі заявки. В залежності від року користування – щороку оплата більша. Ще можливі 5 додаткових років по 30400 грн | 600-7600 |
8 | Щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, сплачується 10 років для корисної моделі з дати подачі заявки | 900-6300 |
Строк, протягом якого до податкового боржника не застосовуватимуть заходи стягнення, скоротили удвічі! Як податківці стягуватимуть борг, та які обставини пом’якшать податкові штрафи підкаже експерт.
Що таке патент з бухгалтерського погляду
З бухгалтерської точки зору патент слід визнавати нематеріальним активом, так як він відповідає наступним критеріям визнання нематеріальних активів (п. 4 НП(С)БО 8 “Нематеріальні активи”):
- відсутність матеріальної форми;
- немонетарний – він не є грошовими коштами чи заборгованістю по сплаті грошей;
- ідентифікований – його можна відокремити від решти активів підприємства, розпорядитися ним, наприклад продати, подарувати;
- приносить економічні вигоди – використання патенту може приносити вигоди від виробництва продукції й надання послуг, пов’язаних з застосуванням такого винаходу (корисної моделі). Також сам по собі патент можна дати в користування іншим суб’єктам за ліцензійні платежі (роялті);
- його вартість може бути достовірно визначити – витрати на отримання патенту можна порахувати.
Два останніх критерії – це загальні критерії визнання будь-якого активу. Однак, саме з останнім – достовірним визначенням вартості – не все так просто. Є проблема обліку витрат на патентування.
Облік витрат на патентування
Проблема в обліку витрат і визначенні первісної вартості патенту як нематеріального активу наступна: патент пов’язується з винаходом, а отже, у його первісну вартість мають увійти й пов’язані витрати з розробкою такого винаходу (корисної моделі). Однак, саме тут є протиріччя:
- витрати на дослідження належать до витрат періоду й не визнаються нематеріальними активами (п. 9 НП(С)БО 8). Це рахунок 941 “Витрати на дослідження і розробки”;
- витрати на розробку можуть входити до первісної вартості нематеріального активу (п. 7 НП(С)БО 8). Розробка – це застосування уже результатів проведених досліджень (див. визначення у п. 4 НП(С)БО 8). Це уже буде рахунок 154 “Придбання (виготовлення) нематеріальних активів”.
Увага: Патент – це нематеріальний актив, первісну вартість якого у частині витрат на розробку винаходу (корисної моделі) досить важко вирахувати
Причини цього протиріччя наступні:
- розділити витрати на дослідження й витрати на розробку часто є неможливим. Приклад – зарплата виконавців. Працівники займаються одночасно й розробкою й дослідженнями;
- працівник може займатися ще й іншими проектами.
Виходить, що виділити витрати на розробку та включити до первісної вартості патенту можна тільки за наступних умов: було складене технічне завдання, кошторис робіт та на ці роботи були виділені окремі працівники або оплата здійснювалася окремо, окремий облік матеріалів. Для досконалості ще й треба визначити базу розподілу загальновиробничих витрат, так як при розробці могло використовуватися обладнання. Через складність такого підрахунку на практиці інколи роблять наступним чином:
- первісну вартість патенту рахують тільки в сумі витрат пов’язаних з реєстрацією патенту (державні мита, обов’язкові збори, оплату послуг патентного повіреного), а також тієї грошової винагороди, що виплачується працівнику-винахіднику за розробку;
- якщо вартість нематеріальних активів у вигляді патентів треба збільшити/показати достовірно – запрошують професійного оцінювача та здійснюють дооцінку.
Увага: Плата за щорічну підтримку патенту до первісної вартості не входить (!)
Такий підхід більш раціональний, аніж рахувати внутрішню вартість створення винаходу, яка все одно буде досить умовною через неможливість об’єктивно ці витрати виділити. І все одно вона не буде відповідати ринковій вартості такого винаходу (корисної моделі).
Увага: Патенти як нематеріальні активи можна переоцінювати
Також при обліку витрат бухгалтеру слід звернути увагу на те, що обов’язкова винагорода працівнику-винахіднику не входить до фонду оплати праці (пп. 3.14 Інструкції зі статистики заробітної плати, постанова Держкомстату від 13.01.2004 № 5.), а тому на неї не нараховується ЄСВ. Однак, ПДФО та військовий збір утримуємо стандартним чином – 18% та 1,5% відповідно. Це підтверджує і п. 9 переліку звільнених від ЄСВ, постанова Кабміну від 22.12. 2010 р. № 1170.
Ознака доходу для форми 1ДФ – 103 (доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав).
Увага: Винагорода працівнику-винахіднику звільнена від ЄСВ. Її слід нарахувати обов’язково – це плата за передачу прав на об’єкт інтелектуальної власності
Введення в експлуатацію патенту
Формування первісної вартості патенту як нематеріального активу та введення його в експлуатацію оформляємо Актом введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (форма НА-1). Додатково відкриваємо Інвентарну картку обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (форма НА-2). Затверджені дані документи наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732.
В обліку такий патент обліковуємо на рахунку 124 “Права на об’єкти промислової власності” за підрахованою перед цим і занесеною до форма НА-1 та НА-2 первісною вартістю.
Облік витрат на амортизацію та підтримку патенту
При введенні в експлуатацію патенту як нематеріального активу строк корисного використання, як правило прив’язують до строку його дії. Аналогічна норма діє і в пп. 138.3.4 ПКУ, за якою строк амортизації визначається відповідно до правовстановлюючого документа. І тільки якщо такий строк правовстановлюючим документом не визначений, то для цілей ПКУ діє обмеження 10 років. За п. 26 П(С)БО 8 також рекомендується враховувати правові або інші подібні обмеження щодо строків використання. Через це по патентах зазвичай встановлюють наступні строки амортизації:
- 20 років – для патентів на винаходи;
- 10 років – для патентів на корисні моделі.
Увага: Амортизація патентів – прямолінійна. Строк амортизації = строк дії патенту
Ще одні витрати пов’язані з патентом – щорічний збір за підтримку дії патенту на винахід, який сплачується з дати подачі заявки. Його сума щороку зростає. Враховуючи, що такий збір не стосується якогось певного періоду в році, то краще за все його відобразити як витрати майбутніх періодів за однойменним рахунком 39. Далі щокварталу їх списуємо на рахунок відповідних витрат періоду, в залежності від того у якій саме діяльності використовується патент:
- рахунок 23 “Виробництво” – патент пов’язаний з виробництвом певного продукту;
- рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” – патент пов’язаний з виробництвом одразу декількох продуктів і неможливо віднести напряму на конкретний виріб.
Увага: Плата за підтримку патенту – це витрати майбутніх періодів
Також можливі інші рахунки витрат (адміністративні, збутові), якщо патент пов’язаний з такою діяльністю.
Закупили ЗІЗ, зокрема респіратори, маски повнолицьові та напівмаски, захисні окуляри тощо. Зазначені засоби придбали з ПДВ, тож за наявності зареєстрованої ПН від постачальника, віднесли суми вхідного ПДВ до податкового кредиту. РИЗИКУЄТЕ ОПИНИТИСЯ У СУДІ
Бухгалтерський облік патентів
У бухгалтерських проводках процес патентування та подальшого обліку патентів виглядає наступним чином:
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Облік процесу патентування |
1 | Сплачуємо за послуги патентного повіреного | 371 | 311 | 12000 |
2 | Відображаємо наявність права на податковий кредит, якщо повірений платник ПДВ | 644.1 | 644.2 | 2000 |
3 | Відображаємо податковий кредит, якщо повірений зареєстрував податкову накладну | 641.1 | 644.1 | 2000 |
4 | Вартість послуг патентного повіреного віднесена до первісної вартості нематеріального активу (НА) | 154 | 631 | 10000 |
5 | Нарахована винагорода працівник-винахіднику при передачі майнових прав на винахід | 154 | 663 | 31055,90 |
6 | Утриманий ПДФО (=31055,90×0,18) | 663 | 641.2 | 5590,06 |
7 | Утриманий військовий збір (=31055,90×0,015) | 663 | 642 | 465,84 |
8 | Виплачена винагорода працівнику-винахіднику (=31055,90 – 5590,06 – 465,84). | 663 | 311 | 25000 |
9 | Сплачений збір за заявку на винахід та віднесений до складу первісної вартості НА | 685 | 311 | 1600 |
154 | 685 | 1600 |
10 | Сплачений збір за заявку проведення кваліфікаційної експертизи та включений до складу первісної вартості НА | 685 | 311 | 6000 |
154 | 685 | 6000 |
11 | Сплачено державне мито за видачу патенту на винахід та включено до складу первісної вартості НА | 642 | 311 | 17 |
154 | 642 | 17 |
12 | Сплачений збір за публікації про видачу патенту та включено до складу первісної вартості НА | 685 | 311 | 400 |
154 | 685 | 400 |
13 | Взаємозалік по наданим послугам патентного повіреного | 631 | 371 | 12000 |
14 | Введення в експлуатацію патенту як НА (=10000+25000+1600+6000+17+400). Складання акта за формою НА-1 та інвентарної картки НА-2. | 124 | 154 | 43017 |
Подальший облік використання патенту |
1 | Сплачено річний збір за підтримку дії патенту за 1-й рік | 685 | 311 | 600 |
2 | Віднесено суму збору до витрат майбутніх періодів | 39 | 385 | 600 |
3 | Нарахування амортизації у наступному місяці після введення НА в експлуатацію. Строк 20 років (240 місяців). Амортизація прямолінійним методом = 43017/240 = 179,24 грн. | 23, 91, 92, 93 | 133 | 179,24 |
4 | У кінці кварталу списано ¼ річного збору за підтримку патенту на витрати періоду | 23, 91, 92, 93 | 39 | 150 |
Оподаткування патентування
Якогось специфічного оподаткування для патентів немає. Платники податку на прибуток, які належать до високодоходників, визначають податкові різниці лише, якщо:
- вказали замалий строк амортизації (менше 5 років, пп. 138.3.4 ПКУ);
- проводили переоцінку патентів як нематеріальних активів (пп. 138.1 та пп. 138.2 ПКУ).
У малодоходників і єдиноподатників взагалі все співпадає з бухгалтерським обліком.
Щодо ПДВ, то якщо послуги пов’язані зі створенням патенту, наприклад послуги патентного повіреного, купуються у платника ПДВ, то податковий кредит буде, так як патентування – це частина господарської діяльності підприємства.
Облік придбання та продажу патентів
Облік і оподаткування таких операцій аналогічні придбанню/продажу основних засобів, інших необоротних активів. Продаж, наприклад через групу вибуття по рахунку 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу”.
По обліку ПДВ продаж патентів також аналогічний продажу товарів. Якщо передаються всі виключні майнові права на патент (користування, володіння, розпорядження), тобто патент передається у власність і нашій особі, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.
Увага: Плата за користування патентами (роялті) не обкладається ПДВ
Однак, якщо передається тільки право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то тоді платежі за використання вважаються роялті і ПДВ не обкладається. Таке роз’яснення від ДПС щодо обкладання ПДВ продажу нематеріальних активів, але на прикладі торговельних марок, є у 101.04 ЗІР. Воно цілком підходить і до патентів.
