Документування та облік калькуляції зернових

UA RU
Автор
експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Полтава
Дізнайтеся, як калькулювати зернові культури, чи потрібно подавати цю інформацію до податкової, які види групування витрат застосувати та як організувати бухоблік. Скористайтеся наочними прикладами та готовим зразком калькуляції фактичних витрат.

Камбек реєстрації ПН/РК

Калькуляція — підрахунок витрат, ціни продажу в розрізі окремих видів витрат. Калькуляції бувають планові (у т. ч. нормативні) та фактичні.

Калькуляція допоможе визначити обґрунтовану ціну продажу за методом «витрати плюс». Це коли сільгосппідприємство визначає витрати на виробництво (так звану виробничу собівартість) і додає відсоток прибутку. Фактична ціна продажу може відрізнятися від калькуляційної. Адже калькуляція ціни продажу — своєрідний орієнтир. Сільгосппідприємство орієнтує себе, чи є вирощування відповідної продукції вигідним і наскільки.

Також призначення калькуляції — контроль за витратами. У такому разі сільгосппідприємство складає насамперед планову (нормативну) калькуляцію, а за фактом вирощування сільгосппродукції — фактичну калькуляцію. Коли сільгосппідприємство порівнює фактичну та планову калькуляцію, то воно визначає відхилення та шукає їхні причини. Приміром, якщо підприємство бачить, що заплановані витрати на пальне менші, ніж фактичні, то воно шукає причину цього. Зокрема, підприємство з’ясовує, чи витрачають на ньому пальне безконтрольно, та вирішує, чи доцільно придбати та встановити на сільгосптехніку систему контролю транспорту GPS/GPRS.

Сільгосппідприємство порівнює між собою калькуляції за різні періоди, аналізує, як змінилися витрати, з’ясовує причини таких змін і визначає заходи, щоб вирішити проблемні моменти.

Кожне підприємство самостійно розробляє форму калькуляції. Її затверджує керівник сільгосппідприємства чи інша відповідальна особа.

Яка бухгалтерська основа для калькуляції зернових культур

Основа для калькуляції виробничої собівартості сільгосппродукції — дані рахунка 23, на якому цю собівартість обліковують. Якщо сільгосппідприємство затвердило власним наказом статті калькуляції і на рахунку 23 витрати обліковує у розрізі аналітичних рахунків, кожен із яких — окрема стаття калькуляції, то по суті рахунок 23 — фактична калькуляція.

Якщо облік автоматизовано, потрібно лише роздрукувати обороти за таким рахунком за обраний період (наприклад, рік) і отримаємо фактичну калькуляцію за всіма обсягами сільгосппродукції за період.

Чи надавати до податкової калькуляцію зернових

Усе залежить від ситуації. Обов’язку надавати планову (нормативну) калькуляцію немає. Адже платник податків зобов’язаний надавати до податкової документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки (п. 85.2 Податкового кодексу України; ПКУ). Податкова перевіряє правильність сплати податків. Платник податків зобов’язаний вести облік на підставі первинних та інших документів, які пов’язані з обчисленням податків (п. 44.1 ПКУ). Однак калькуляція — це не первинний документ, тому що вона не фіксує господарську операцію (ІПК ДПС від 31.01.2020 № 408/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Показники фактичної калькуляції відображають на рахунку 23. Тобто надати фактичну калькуляцію — це надати виписку з цього рахунка.

Які види групування витрат застосувати при калькуляції зернових

У бухобліку застосовують різні види групування витрат, які можна покласти в основу калькуляції. Розглянемо основні.

Об’єкти витрат

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведуть за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, яку виробляють. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можуть вести за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності (Інструкція № 291).

Витрати, які пов’язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнають витратами основної діяльності. Облік витрат ведуть за окремими об’єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати» (п. 17 НП(С)БО 30 «Біологічні активи»).

Тобто те, що в Інструкції № 291 названо видами або групами продукції, у НП(С)БО 30 «Біологічні активи» називають об’єктами обліку.

Калькуляція зернових культур: як документувати та обліковувати

Розглянемо умовний Приклад 1.

СКАЧАТИ ПРИКЛАД ⤵️

Калькуляція зернових культур: як документувати та обліковувати

Статті калькуляції

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлює підприємство (п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати»). Тобто обов’язкового для всіх переліку статей калькуляції немає.

Статті калькуляції можуть бути такими: роботи, виконані власною сільгосптехнікою; робота сільгосптехніки сторонніх виконавців; добрива; гербіциди; загальновиробничі витрати.

На прикладі вирощування кукурудзи розглянемо ще один варіант калькуляції: дискування; культивація; коткування; посів; внесення міндобрив; внесення гербіцидів; міжрядний обробіток з підживленням; збирання; загальновиробничі витрати.

Залежно від технологічних особливостей кожного сільгосппідприємства, вагомості окремих видів витрат можуть бути й інші статті калькуляції. Наприклад, якщо сільгосппідприємство, щоб вирощувати зернові культури, застосовує полив, то витрати на нього можна зазначати окремою калькуляційною статтею.

Підприємство самостійно визначає перелік і склад статей калькуляції, номенклатура яких може включати:

  • сировину та матеріали;
  • купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
  • паливо й енергію на технологічні цілі;
  • зворотні відходи (вираховують);
  • основну заробітну плату;
  • додаткову заробітну плату;
  • відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
  • втрати від браку;
  • інші прямі витрати;
  • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Якщо сільгосппідприємство вирішить розробити власну калькуляцію, то воно може взяти за основу структуру собівартості, яка наведена в таблиці 1.1 розділу 1 та таблиці розділу 2 Звіту за формою № 50-сг (річна):

  • насіння та посадковий матеріал;
  • мінеральні добрива;
  • ПММ;
  • інші прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • ЄСВ;
  • амортизація;
  • послуги сторонніх організацій;
  • інші прямі та загальновиробничі витрати.

Якщо сільгосппідприємство обере для власних потреб зазначені статті калькуляції, то йому буде легше складати Звіт за формою № 50-сг (річна).

Пам’ятайте, що процедуру калькуляції використовують насамперед для того, щоб управляти витратами. Тому статті калькуляції мають працювати саме на виконання такої мети, а не для того, щоб полегшити складання Звіту за формою № 50-сг (річна). Тобто підприємство має в статті калькуляції виділити такі групи витрат, за якими здійснюватиме контроль.

Економічні елементи

Витрати операційної діяльності групують за такими економічними елементами:

  • матеріальні затрати;
  • витрати на оплату праці;
  • відрахування на соціальні заходи;
  • амортизація;
  • інші операційні витрати (п. 21 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Це означає, що у бухобліку доцільно запровадити облік витрат, у т. ч. за елементами. Крім того, калькуляційні статті можна визначати на рівні таких економічних елементів.

Як організувати бухоблік у розрізі трьох груп витрат при калькуляції зернових

Кожне групування витрат потрібно відображати на окремому аналітичному рахунку. Такий рахунок у комп’ютерній програмі «1С: Бухгалтерія 8» називають субконто. На першому субконто зазначають інформацію про витрати у розрізі окремих об’єктів витрат, на другому — інформацію про витрати у розрізі статей калькуляції, на третьому — інформацію про витрати у розрізі елементів витрат.

Розглянемо умовний Приклад 2.

СКАЧАТИ ПРИКЛАД ⤵️

Калькуляція зернових культур: як документувати та обліковувати

Калькуляція фактичних витрат на вирощування зернових

СКАЧАТИ ЗРАЗОК ⤵️

Калькуляція зернових культур: як документувати та обліковувати


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді