Отримання переказів коштів з-за кордону зараз актуальне як ніколи. Перекази здійснюють батьки, члени подружжя, діти, інші родичі та не лише вони. Коли та як треба декларувати та сплачувати податки з грошових переказів з-за кордону, коли можна не сплачувати податки з закордонних переказів та які є способи здійснення таких переказів — у консультації
Чи оподатковуються грошові перекази з-за кордону
Так, оподатковуються. За загальним правилом оподатковуються всі перекази, які надходять в Україну фізособам. Ставки податків:
За підпунктом 170.11.1 ПК доходи з іноземним джерелом виплати оподатковується ПДФО за ставкою, що визначена у пункті 167.1 ПК, тобто 18%. До доходів, отриманих із джерелом за межами України, належать будь-які доходи, отримані резидентами, у т.ч. «від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи … спадщину, подарунки…» (пп. 14.1.55 ПК). Переказ слід розглядати саме як подарунок.
Однак є винятки та суперечливі ситуації.
Оренда нерухомого майна за кордоном
Коли податки з грошових переказів з-за кордону можна не сплачувати
Саме «можна», оскільки ситуація суперечлива та однозначної позиції податківців щодо таких доходів немає. Усі ризики несплати, відповідальність за свої рішення не сплачувати податки з таких доходів несе сам отримувач доходу. Подаємо перелік таких доходів і ситуацій. У чому суперечність — розглянемо далі.
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ З-ЗА КОРДОНУ ВІД ОСІБ-РЕЗИДЕНТІВ, ЗА ЯКИМИ ПОДАТКИ* МОЖУТЬ НЕ СПЛАЧУВАТИСЯ |
| Доходи, за яким застосовується ставка ПДФО 0% (пп. «а» пп. 174.2.1 ПК) | Доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу (ст. 165 ПК), зокрема такі: |
| платежі членам сім’ї 1-го та 2-го ступенів споріднення** | - аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СК, у т.ч. аліменти, що виплачуються нерезидентом (пп. 165.1.14 ПК);
- кошти, отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень статті 165 ПК (пп. 165.1.15 ПК). За наявним обмеженням вартість таких дарунків має не перевищувати 25% мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (2024 рік — 1775 грн; 2025 рік — 2000 грн) (пп. 165.1.39 ПК)***;
- кошти, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізособи 1-го ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у т.ч. для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медпризначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю (пп. 165.1.19 ПК);
- кошти, що надаються як допомога на поховання будь-якою фізособою (пп. 165.1.22 ПК)
|
*податки — це ПДФО та ВЗ. Останній також не сплачується, так як щодо нього діє загальне правило цього збору: якщо немає ПДФО, то й немає ВЗ; ** 1-й і 2-й ступінь споріднення — це чоловік, дружина, діти, у т.ч. усиновлені (1-й); рідні брати та сестри, баба та дід, онуки (2-й) (пп. 14.1.263 ПК) Перекази від інших родичів вже треба оподатковувати, якщо вони не згадуються у статті 165 ПК; *** у розрахунку використано значення мінімальної зарплати на 1 січня 2024 року (7100 грн) та на 1 січня 2025 року (8000 грн) відповідно |
Для працівника, з яким укладено трудовий договір, зберігаються гарантії і компенсації, встановлені законодавством про працю, а саме:
У чому суперечливість податкового законодавства у частині переказів з-за кордону
Підпункт 174.2.1 ПК (доходи від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення) суперечить підпункту 170.11.1 ПК (оподаткування доходу з іноземного джерела виплати). Крім того, останній пункт має вичерпний перелік винятків, а саме:
- доходи у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (застосовується половинчаста ставка ПДФО — 9%) (пп. «а» пп. пп. 170.11.1 ПК);
- прибуток від операцій з інвестиційними активами (пп. «б» пп. пп. 170.11.1 ПК);
- прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) (пп. «в» пп. пп. 170.11.1 ПК);
- виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину законодавства іноземної держави (пп. «г» пп. пп. 170.11.1 ПК).
У цьому переліку винятків згадки про якісь інші доходи чи посилання на підпункт 174.2.1 ПК немає.
Щодо аліментів та інших доходів зі статті 165 ПК, то тут знову маємо протиріччя:
- доходи зі статті 165 ПК «не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу»;
- «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача…» (пп. 170.11.1 ПК). Перелік винятків (див. вище) вичерпний та ніякого посилання на статтю 165 ПК немає.
Виходить, що податківці цілком можуть займати найбільш фіскальну позицію та вимагати оподаткування всіх переказів в Україну незалежно від родинного статусу та їхнього призначення (аліменти тощо).
Однак на користь неоподаткування доходів від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення та деяких доходів зі статті 165 ПК також свідчать норми Сімейного кодексу України (далі — СК).
Купівля, продаж, обмін та переказ інвалюти
«Сімейні» доходи: «утримання» чи доходи
Якщо аналізувати норми СК, то маємо:
- зарплата, пенсія, стипендія, інші доходи, які отримані одним з подружжя є спільною частковою власністю (ч. 2 ст. 61 СК). Як наслідок, якщо чоловік за кордоном заробив певний дохід, то це є також заробленим доходом дружини (умовна частка дружини у доході — 50%). З такого доходу в іншій країні вже були сплачені податки. Якщо такий дохід переказується дружині в Україну, то він не може повторно оподаткуватися (умова — в України має бути угоди з такаю країною про уникнення подвійного оподаткування; з країнами ЄС, США, Канадою та більшістю інших країн такі угоди є);
- утримування батьками своїх неповнолітніх дітей віком до 18 років — це обов’язок батьків (ст. 180 СК);
- утримування повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23-х років) — це теж обов’язок батьків (ст. 199 СК);
- утримування повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, — це теж обов’язок батьків (ст. 198 СК);
- утримування повнолітніми дітьми своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, — це обов’язок дітей (ст. 202 СК);
- матеріальна підтримка дружини та чоловіка — це їхній взаємний обов’язок (ч. 1 ст. 75 СК).
Виходить, що оподаткування за ставкою ПДФО 0% доходів пп. «а» підпункту 174.2.1 ПК та звільнення від оподаткування таких доходів, як аліменти (ст. 165 ПК) має під собою аргументи сімейного законодавства. Переказ між особами 1-го та 2-го ступенів споріднення підпадає у переважній більшості випадків під «утримування» та є виконанням їхніх взаємних обов’язків. Хоча ПК й не використовує поняття «утримування» (ці всі платежі з точки зору ПК — доходи), але для спадщини, подарунків, якихось платежів законодавцем, враховуючи сімейне право, закладені винятки. І СК нічого не говорить про те, що статус таких виплат («утримань») чи сімейні обов’язки якимось чином змінюються, якщо члени сім’ї:
- перебуває за кордоном;
- має нерезидентський статус;
- здійснює платіж іншому члену сім’ї з-за кордону.
Син не перестає бути сином, якщо він став громадянином іншої країни, та не було рішення суду щодо позбавлення такого статусу. Отже, тлумаченні норм ПК щодо платежів між членами сім’ї в Україні та з-за кордону, враховуючи сімейне право, має бути однаковим.
Як бути, якщо переказ отримали від нерезидента
Якщо особа, яка переказує гроші є нерезидентом, то податківці мають ще один «фіскальний» аргумент за оподаткування таких доходів — підпункт 174.2.3 ПК, за яким за ставкою ПДФО 18% «для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента…». Цей пункт стосується спадщини, але податківці можуть його застосувати щодо дарунків (у т.ч. переказів) за пп. «а» підпункту 174.2.1 ПК. Однак щодо аліментів від нерезидентів у підпункті 165.1.14 ПК є прямий виняток — вони не оподатковуються.
Нерезидент — це особа, яка не відповідає вимогам резидентства з пп. «в» підпункту 14.1.213 ПК. Достатньою умовою бути резидентом є бути громадянином України. Якщо така умова не виконується, то для осіб, які не проживають в Україні, мають виконуватися такі умови:
- особа має бути більш тісні особисті чи економічні звʼязку (центр життєвих інтересів) в Україні. Якщо це встановити неможливо, то вона має перебувати в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) впродовж періоду або періодів податкового року;
- у такої особи в Україні знаходиться місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності;
Виходить, що якщо переказ здійснює особа, яка є членом сім’ї 1-го чи 2-го ступеня споріднення, але не є вже громадянином України, то податківці можуть розглядати таку особу як нерезидента й вимагати від неї оподаткування доходу ПДФО за ставкою 18%.
Чи сплачується ЄСВ із закордонних переказів
Ні, ЄСВ не сплачується, адже закордонні перекази не входять у базу його сплати. Закордонні перекази для отримувача — це не зарплатні доходи, не доходи за цивільно-правовими договорами, і не підприємницький дохід.
Грошові кошти та валютні операції
Як сплатити податки з грошового переказу в Україну
Для того, щоб сплатити ПДФО та ВЗ отримувачу переказу треба спершу подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій отримані перекази з-за кордону як доходи з іноземним джерелом виплати включені до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача (пп. 170.11.1 ПК). Декларація подається самостійно отримувачем — банк чи інший посередник виплати доходу не виконує функцій податкового агента, такі податки не утримує, а тому й декларувати їх не може.
Доходи декларуються у гривнях з копійками — за курсом НБУ на дату зарахування коштів на рахунок фізособи. Переказ та інші іноземні доходи вказується у дужках у ряд. 10.7 декларації. Там же зазначається країна походження доходу і валюта розрахунку (наприклад, долар США, євро). Однак, якщо у отримувача були ще й інші доходи (зарплата, доходи за цивільно-правовими договорами, підприємницька діяльність), то треба декларувати також і їх. Навіть, якщо податки за такими доходами сплачуватися податковими агентами.
Декларація подається за відповідний рік до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПК), а ПДФО та ВЗ сплачуються до 1 серпня (п. 179.7 ПК). Реквізити для сплати податків можна знайти на сайті ДПС. Сплатити ПДФО та ВЗ одразу при отриманні переказу не можна — у отримувача ще немає задекларованого доходу, а отже, й податкового зобов’язання.
Щодо ситуації, коли податки можуть не сплачуватися, то декларація не подається — якщо доходи оподатковуються за ставкою 0% (особи 1-го та 2-го ступеня споріднення). У ситуації доходів, що згадані у статті 165 ПК, — декларація не подається, так як такі доходи не включаються до загального оподатковуваного доходу, а тому немає чого декларувати.
Детальніше про заповнення декларації читайте у матеріалі Декларація про майновий стан.
Як сплачувати податки з грошових переказів
Візьміть до уваги на рекомендації, якщо є можливість не сплачувати податки:
- пересвідчитися про наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною, в якій платником зароблений дохід. Однак, якщо дохід був не офіційний — цю рекомендацію виконати неможливо;
- якщо платник не є громадянином України, але може довести свій резидентський статус, то від нього треба взяти Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів;
- завжди мати документи, які підтверджують сімейний зв’язок (свідоцтва про народження, про шлюб тощо). Знадобляться, якщо раптом буде позов ДПС щодо несплачених податків (якщо буде);
- у реквізитах грошового переказу у призначенні платежу вказувати додаткову інформацію, наприклад, що цей платіж є аліментами, утриманням неповнолітньої дитини або іншим видом доходу, який відповідає переліку зі статті 165 ПК. Якщо вказати призначення та/або джерела доходу, це також може зменшити проблеми, які пов’язані з фінансовим моніторингом доходів, які отримані злочинним шляхом або «відмиванням» коштів;
- можна здійснити платіж у криптовалюті. Такі платежі взагалі знаходяться поза правовим полем. Читайте детальніше: Криптовалюти: бухоблік та оподаткування.
Наостанок дещо про те, які взагалі способи переказів грошей з-за кордону діють та їхні ліміти.
Які штрафи за несплату податків із грошових переказів
Усі штрафи за неподачу декларації про майновий стан і доходи, несплату ПДФО та ВЗ наводимо у матеріалі Декларація про майновий стан.
Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник
Як переказати гроші з-за кордону в Україну
Традиційними способами переказу грошей в Україну з-за кордону є:
- через міжнародні системи переказу коштів (Western Union, MoneyGram тощо). Однак за ними найбільша комісія;
- з картки на картку (за допомогою карткових систем Visa, Mastercard). Максимальний переказ на прикладі карток Приватбанку 29999 грн за транзакцію, максимальний сумарний розмір переказаних коштів з-за кордону за день — не більше еквіваленту 10 тис. $, за тиждень — 25 тис. $, за місяць — 50 тис. $. Мінімальний переказ — 8$;
- за допомогою системи SWIFT за номером IBAN. Ця система застосовується, якщо платіж перевищує ліміти з картки на картку.
Однак є ще 4-й та 5-й спосіб:
- платежі криптовалютами, який насьогодні не має правового врегулювання. Не має лімітів та практично не має оподаткування. Однак віртуальні активи, у т.ч. криптовалюти, підлягають обов’язковому щорічному електронному декларуванню особами, які виконують функції держави, зокрема депутатами, посадовцями, поліціянами.
- отримання платежу на гаманці в системах PayPal, Payoneer та їхнє подальше виведення на рахунки в українських банках.
Такі ліміти пов’язані з правилами фінансового моніторингу конкретного банку та вимогами НБУ. Час від часу вони змінюються, наведені вище розміри лімітів можуть бути не точними, тому ліміти треба уточнювати ліміти та вимоги щодо переказів в обслуговуючого банку.
Також є один виняток — перекази на картки, пов’язані з волонтерською діяльністю (дрони, бронежилети, допомога населенню, підтримка ЗСУ тощо). За ними ліміт — 400 тис. грн (порогове значення фінансового моніторингу).
