Податок на переказ коштів з-за кордону

Чи оподатковуються грошові перекази з-за кордону

Так, оподатковуються. За загальним правилом оподатковуються всі перекази, які надходять в Україну фізособам. Ставки податків:

• податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% (підстава — оподаткування іноземних доходів за пп. 170.11.1 Податкового кодексу України; далі — ПК);
• військового збору (ВЗ) — 1,5% (підстава — п. 16¹ підрозд. 10 Перехідних положень ПК). Із набуттям чинності Закону від 10.10.2024 № 4015 ставка ВЗ щодо таких доходів зростає до 5% (детальніше — читайте у матеріалі Як зміняться ставки податків, коли Закон № 4015 набуде чинності).

За підпунктом 170.11.1 ПК доходи з іноземним джерелом виплати оподатковується ПДФО за ставкою, що визначена у пункті 167.1 ПК, тобто 18%. До доходів, отриманих із джерелом за межами України, належать будь-які доходи, отримані резидентами, у т.ч. «від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи … спадщину, подарунки…» (пп. 14.1.55 ПК). Переказ слід розглядати саме як подарунок.

Однак є винятки та суперечливі ситуації.

Оренда нерухомого майна за кордоном

Коли податки з грошових переказів з-за кордону можна не сплачувати

Саме «можна», оскільки ситуація суперечлива та однозначної позиції податківців щодо таких доходів немає. Усі ризики несплати, відповідальність за свої  рішення не сплачувати податки з таких доходів несе сам отримувач доходу. Подаємо перелік таких доходів і ситуацій. У чому суперечність — розглянемо далі.

Для працівника, з яким укладено трудовий договір, зберігаються гарантії і компенсації, встановлені законодавством про працю, а саме:

У чому суперечливість податкового законодавства у частині переказів з-за кордону

Підпункт 174.2.1 ПК (доходи від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення) суперечить підпункту 170.11.1 ПК (оподаткування доходу з іноземного джерела виплати). Крім того, останній пункт має вичерпний перелік винятків, а саме:

• доходи у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (застосовується половинчаста ставка ПДФО — 9%) (пп. «а» пп. пп. 170.11.1 ПК);
• прибуток від операцій з інвестиційними активами (пп. «б» пп. пп. 170.11.1 ПК);
• прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) (пп. «в» пп. пп. 170.11.1 ПК);
• виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину законодавства іноземної держави  (пп. «г» пп. пп. 170.11.1 ПК).

У цьому переліку винятків згадки про якісь інші доходи чи посилання на підпункт 174.2.1 ПК немає.

Щодо аліментів та інших доходів зі статті 165 ПК, то тут знову маємо протиріччя:

• доходи зі статті 165 ПК «не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу»;
• «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача…» (пп. 170.11.1 ПК). Перелік винятків (див. вище) вичерпний та ніякого посилання на статтю 165 ПК немає.

Виходить, що податківці цілком можуть займати найбільш фіскальну позицію та вимагати оподаткування всіх переказів в Україну незалежно від родинного статусу та їхнього призначення (аліменти тощо).

Однак на користь неоподаткування доходів від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення та деяких доходів зі статті 165 ПК також свідчать норми Сімейного кодексу України (далі — СК). 

Купівля, продаж, обмін та переказ інвалюти

«Сімейні» доходи: «утримання» чи доходи

Якщо аналізувати норми СК, то маємо:

• зарплата, пенсія, стипендія, інші доходи, які отримані одним з подружжя є спільною частковою власністю (ч. 2 ст. 61 СК). Як наслідок, якщо чоловік за кордоном заробив певний дохід, то це є також заробленим доходом дружини (умовна частка дружини у доході — 50%). З такого доходу в іншій країні вже були сплачені податки. Якщо такий дохід переказується дружині в Україну, то він не може повторно оподаткуватися (умова — в України має бути угоди з такаю країною про уникнення подвійного оподаткування; з країнами ЄС, США, Канадою та більшістю інших країн такі угоди є);
• утримування батьками своїх неповнолітніх дітей віком до 18 років — це обов’язок батьків (ст. 180 СК);
• утримування повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23-х років) — це теж обов’язок батьків (ст. 199 СК);
• утримування повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, — це теж обов’язок батьків (ст. 198 СК);
• утримування повнолітніми дітьми своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, — це обов’язок дітей (ст. 202 СК);
• матеріальна підтримка дружини та чоловіка — це їхній взаємний обов’язок (ч. 1 ст. 75 СК).

Виходить, що оподаткування за ставкою ПДФО 0% доходів пп. «а» підпункту 174.2.1 ПК та звільнення від оподаткування таких доходів, як аліменти (ст. 165 ПК) має під собою аргументи сімейного законодавства. Переказ між особами 1-го та 2-го ступенів споріднення підпадає у переважній більшості випадків під «утримування» та є виконанням їхніх взаємних обов’язків. Хоча ПК й не використовує поняття «утримування» (ці всі платежі з точки зору ПК — доходи), але для спадщини, подарунків, якихось платежів законодавцем, враховуючи сімейне право,  закладені винятки. І СК нічого не говорить про те, що статус таких виплат («утримань») чи сімейні обов’язки якимось чином змінюються, якщо члени сім’ї:

• перебуває за кордоном;
• має нерезидентський статус;
• здійснює платіж іншому члену сім’ї з-за кордону.

Син не перестає бути сином, якщо він став громадянином іншої країни, та не було рішення суду щодо позбавлення такого статусу. Отже, тлумаченні норм ПК щодо платежів між членами сім’ї в Україні та з-за кордону, враховуючи сімейне право, має бути однаковим.

ПРОКАЧАЙТЕ ПРОФЕСІЙНІ ЗНАННЯ ОНЛАЙН

Законодавство змінюється, робочих запитань стає більше, а часу — ні. Обирайте онлайн-курси Вищої школи Головбуха та навчайтеся тоді, коли зручно вам.

ОБРАТИ ПРОГРАМУ

Як бути, якщо переказ отримали від нерезидента

Якщо особа, яка переказує гроші є нерезидентом, то податківці мають ще один «фіскальний» аргумент за оподаткування таких доходів — підпункт 174.2.3 ПК, за яким за ставкою ПДФО 18% «для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента…». Цей пункт стосується спадщини, але податківці можуть його застосувати щодо дарунків (у т.ч. переказів) за пп. «а» підпункту  174.2.1 ПК. Однак щодо аліментів від нерезидентів у підпункті 165.1.14 ПК є прямий виняток — вони не оподатковуються.

Нерезидент — це особа, яка не відповідає вимогам резидентства з пп. «в» підпункту 14.1.213 ПК. Достатньою умовою бути резидентом є бути громадянином України. Якщо така умова не виконується, то для осіб, які не проживають в Україні, мають виконуватися такі умови:

• особа має бути більш тісні особисті чи економічні звʼязку (центр життєвих інтересів) в Україні. Якщо це встановити неможливо, то вона має перебувати в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) впродовж періоду або періодів податкового року;
• у такої особи в Україні знаходиться місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності;

Виходить, що якщо переказ здійснює особа, яка є членом сім’ї 1-го чи 2-го ступеня споріднення, але не є вже громадянином України, то податківці можуть розглядати таку особу як нерезидента й вимагати від неї оподаткування доходу ПДФО за ставкою 18%.

Чи сплачується ЄСВ із закордонних переказів

Ні, ЄСВ не сплачується, адже закордонні перекази не входять у базу його сплати. Закордонні перекази для отримувача — це не зарплатні доходи, не доходи за цивільно-правовими договорами, і не підприємницький дохід.

Грошові кошти та валютні операції

Як сплатити податки з грошового переказу в Україну

Для того, щоб сплатити ПДФО та ВЗ отримувачу переказу треба спершу подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій отримані перекази з-за кордону як доходи з іноземним джерелом виплати  включені до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача (пп. 170.11.1 ПК). Декларація подається самостійно отримувачем — банк чи інший посередник виплати доходу не виконує функцій податкового агента, такі податки не утримує, а тому й декларувати їх не може.

Доходи декларуються у гривнях з копійками — за курсом НБУ на дату зарахування коштів на рахунок фізособи. Переказ та інші іноземні доходи вказується у дужках у ряд. 10.7 декларації. Там же зазначається країна походження доходу і валюта розрахунку (наприклад, долар США, євро). Однак, якщо у отримувача були ще й інші доходи (зарплата, доходи за цивільно-правовими договорами, підприємницька діяльність), то треба декларувати також і їх. Навіть, якщо податки за такими доходами сплачуватися податковими агентами.

Декларація подається за відповідний рік до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПК), а ПДФО та ВЗ сплачуються до 1 серпня (п. 179.7 ПК). Реквізити для сплати податків можна знайти на сайті ДПС. Сплатити ПДФО та ВЗ одразу при отриманні переказу не можна — у отримувача ще немає задекларованого доходу, а отже, й податкового зобов’язання.

Щодо ситуації, коли податки можуть не сплачуватися, то декларація не подається — якщо доходи оподатковуються за ставкою 0% (особи 1-го та 2-го ступеня споріднення). У ситуації доходів, що згадані у статті 165 ПК, — декларація не подається, так як такі доходи не включаються до загального оподатковуваного доходу, а тому немає чого декларувати.

Детальніше про заповнення декларації читайте у матеріалі Декларація про майновий стан.

Як сплачувати податки з грошових переказів

Візьміть до уваги на рекомендації, якщо є можливість не сплачувати податки:

• пересвідчитися про наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною, в якій платником зароблений дохід. Однак, якщо дохід був не офіційний — цю рекомендацію виконати неможливо;
• якщо платник не є громадянином України, але може довести свій резидентський статус, то від нього треба взяти Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів;
• завжди мати документи, які підтверджують сімейний зв’язок (свідоцтва про народження, про шлюб тощо). Знадобляться, якщо раптом буде позов ДПС щодо несплачених податків (якщо буде);
• у реквізитах грошового переказу у призначенні платежу вказувати додаткову інформацію, наприклад, що цей платіж є аліментами, утриманням неповнолітньої дитини або іншим видом доходу, який відповідає переліку зі статті 165 ПК. Якщо вказати призначення та/або джерела доходу, це також може зменшити проблеми, які пов’язані з фінансовим моніторингом доходів, які отримані злочинним шляхом або «відмиванням» коштів;
• можна здійснити платіж у криптовалюті. Такі платежі взагалі знаходяться поза правовим полем. Читайте детальніше: Криптовалюти: бухоблік та оподаткування.

Наостанок дещо про те, які взагалі способи переказів грошей з-за кордону діють та їхні ліміти.

Які штрафи за несплату податків із грошових переказів

Усі штрафи за неподачу декларації про майновий стан і доходи, несплату ПДФО та ВЗ наводимо у матеріалі Декларація про майновий стан.

ПЕРСОНАЛЬНИЙ КОНСУЛЬТАНТ БУХГАЛТЕРА

Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇

ОТРИМАТИ ПІДКАЗКИ

Як переказати гроші з-за кордону в Україну

Традиційними способами переказу грошей в Україну з-за кордону є:

• через міжнародні системи переказу коштів (Western Union, MoneyGram тощо). Однак за ними найбільша комісія;
• з картки на картку (за допомогою карткових систем Visa, Mastercard). Максимальний переказ на прикладі карток Приватбанку 29999 грн за транзакцію, максимальний сумарний розмір переказаних коштів з-за кордону за день — не більше еквіваленту 10 тис. $, за тиждень — 25 тис. $, за місяць — 50 тис. $. Мінімальний переказ — 8$;
• за допомогою системи SWIFT за номером IBAN. Ця система застосовується, якщо платіж перевищує ліміти з картки на картку.

Однак є ще 4-й та 5-й спосіб:

• платежі криптовалютами, який насьогодні не має правового врегулювання. Не має лімітів та практично не має оподаткування. Однак віртуальні активи, у т.ч. криптовалюти, підлягають обов’язковому щорічному електронному декларуванню особами, які виконують функції держави, зокрема депутатами, посадовцями, поліціянами.
• отримання платежу на гаманці в системах PayPal, Payoneer та їхнє подальше виведення на рахунки в українських банках.

Такі ліміти пов’язані з правилами фінансового моніторингу конкретного банку та вимогами НБУ. Час від часу вони змінюються, наведені вище розміри лімітів можуть бути не точними, тому ліміти треба уточнювати ліміти та вимоги щодо переказів в обслуговуючого банку.

Також є один виняток — перекази на картки, пов’язані з волонтерською діяльністю (дрони, бронежилети, допомога населенню, підтримка ЗСУ тощо). За ними ліміт — 400 тис. грн (порогове значення фінансового моніторингу).