Податок на переказ коштів з-за кордону

Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Отримання переказів коштів з-за кордону зараз актуальне як ніколи. Перекази здійснюють батьки, члени подружжя, діти, інші родичі та не лише вони. Коли та як треба декларувати та сплачувати податки з грошових переказів з-за кордону, коли можна не сплачувати податки з закордонних переказів та які є способи здійснення таких переказів — у консультації

Чи оподатковуються грошові перекази з-за кордону

Так, оподатковуються. За загальним правилом оподатковуються всі перекази, які надходять в Україну фізособам. Ставки податків:

За підпунктом 170.11.1 ПК доходи з іноземним джерелом виплати оподатковується ПДФО за ставкою, що визначена у пункті 167.1 ПК, тобто 18%. До доходів, отриманих із джерелом за межами України, належать будь-які доходи, отримані резидентами, у т.ч. «від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи … спадщину, подарунки» (пп. 14.1.55 ПК). Переказ слід розглядати саме як подарунок.

Однак є винятки та суперечливі ситуації.

Оренда нерухомого майна за кордоном

Коли податки з грошових переказів з-за кордону можна не сплачувати

Саме «можна», оскільки ситуація суперечлива та однозначної позиції податківців щодо таких доходів немає. Усі ризики несплати, відповідальність за свої  рішення не сплачувати податки з таких доходів несе сам отримувач доходу. Подаємо перелік таких доходів і ситуацій. У чому суперечність — розглянемо далі.

ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ З-ЗА КОРДОНУ ВІД ОСІБ-РЕЗИДЕНТІВ, ЗА ЯКИМИ ПОДАТКИ* МОЖУТЬ НЕ СПЛАЧУВАТИСЯ

Доходи, за яким застосовується ставка ПДФО 0% (пп. «а» пп. 174.2.1 ПК)Доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу (ст. 165 ПК), зокрема такі:
платежі членам сім’ї 1-го та 2-го ступенів споріднення**
  • аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СК, у т.ч. аліменти, що виплачуються нерезидентом (пп. 165.1.14 ПК);
  • кошти, отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень статті 165 ПК (пп. 165.1.15 ПК). За наявним обмеженням вартість таких дарунків має не перевищувати 25% мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (2024 рік — 1775 грн; 2025 рік — 2000 грн) (пп. 165.1.39 ПК)***;
  • кошти, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізособи 1-го ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у т.ч. для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медпризначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю (пп. 165.1.19 ПК);
  • кошти, що надаються як допомога на поховання будь-якою фізособою (пп. 165.1.22 ПК)

*податки — це ПДФО та ВЗ. Останній також не сплачується, так як щодо нього діє загальне правило цього збору: якщо немає ПДФО, то й немає ВЗ;

** 1-й і 2-й ступінь споріднення — це чоловік, дружина, діти, у т.ч. усиновлені (1-й); рідні брати та сестри, баба та дід, онуки (2-й) (пп. 14.1.263 ПК) Перекази від інших родичів вже треба оподатковувати, якщо вони не згадуються у статті 165 ПК;

*** у розрахунку використано значення мінімальної зарплати на 1 січня 2024 року (7100 грн) та на 1 січня 2025 року (8000 грн) відповідно

Для працівника, з яким укладено трудовий договір, зберігаються гарантії і компенсації, встановлені законодавством про працю, а саме:

У чому суперечливість податкового законодавства у частині переказів з-за кордону

Підпункт 174.2.1 ПК (доходи від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення) суперечить підпункту 170.11.1 ПК (оподаткування доходу з іноземного джерела виплати). Крім того, останній пункт має вичерпний перелік винятків, а саме:

  • доходи у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (застосовується половинчаста ставка ПДФО — 9%) (пп. «а» пп. пп. 170.11.1 ПК);
  • прибуток від операцій з інвестиційними активами (пп. «б» пп. пп. 170.11.1 ПК);
  • прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) (пп. «в» пп. пп. 170.11.1 ПК);
  • виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину законодавства іноземної держави  (пп. «г» пп. пп. 170.11.1 ПК).

У цьому переліку винятків згадки про якісь інші доходи чи посилання на підпункт 174.2.1 ПК немає.

Щодо аліментів та інших доходів зі статті 165 ПК, то тут знову маємо протиріччя:

  • доходи зі статті 165 ПК «не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу»;
  • «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача…» (пп. 170.11.1 ПК). Перелік винятків (див. вище) вичерпний та ніякого посилання на статтю 165 ПК немає.

Виходить, що податківці цілком можуть займати найбільш фіскальну позицію та вимагати оподаткування всіх переказів в Україну незалежно від родинного статусу та їхнього призначення (аліменти тощо).

Однак на користь неоподаткування доходів від осіб 1-го та 2-го ступенів споріднення та деяких доходів зі статті 165 ПК також свідчать норми Сімейного кодексу України (даліСК). 

Купівля, продаж, обмін та переказ інвалюти

«Сімейні» доходи: «утримання» чи доходи

Якщо аналізувати норми СК, то маємо:

  • зарплата, пенсія, стипендія, інші доходи, які отримані одним з подружжя є спільною частковою власністю (ч. 2 ст. 61 СК). Як наслідок, якщо чоловік за кордоном заробив певний дохід, то це є також заробленим доходом дружини (умовна частка дружини у доході — 50%). З такого доходу в іншій країні вже були сплачені податки. Якщо такий дохід переказується дружині в Україну, то він не може повторно оподаткуватися (умова — в України має бути угоди з такаю країною про уникнення подвійного оподаткування; з країнами ЄС, США, Канадою та більшістю інших країн такі угоди є);
  • утримування батьками своїх неповнолітніх дітей віком до 18 років — це обов’язок батьків (ст. 180 СК);
  • утримування повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23-х років) — це теж обов’язок батьків (ст. 199 СК);
  • утримування повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, — це теж обов’язок батьків (ст. 198 СК);
  • утримування повнолітніми дітьми своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, — це обов’язок дітей (ст. 202 СК);
  • матеріальна підтримка дружини та чоловіка — це їхній взаємний обов’язок (ч. 1 ст. 75 СК).

Виходить, що оподаткування за ставкою ПДФО 0% доходів пп. «а» підпункту 174.2.1 ПК та звільнення від оподаткування таких доходів, як аліменти (ст. 165 ПК) має під собою аргументи сімейного законодавства. Переказ між особами 1-го та 2-го ступенів споріднення підпадає у переважній більшості випадків під «утримування» та є виконанням їхніх взаємних обов’язків. Хоча ПК й не використовує поняття «утримування» (ці всі платежі з точки зору ПК — доходи), але для спадщини, подарунків, якихось платежів законодавцем, враховуючи сімейне право,  закладені винятки. І СК нічого не говорить про те, що статус таких виплат («утримань») чи сімейні обов’язки якимось чином змінюються, якщо члени сім’ї:

  • перебуває за кордоном;
  • має нерезидентський статус;
  • здійснює платіж іншому члену сім’ї з-за кордону.

Син не перестає бути сином, якщо він став громадянином іншої країни, та не було рішення суду щодо позбавлення такого статусу. Отже, тлумаченні норм ПК щодо платежів між членами сім’ї в Україні та з-за кордону, враховуючи сімейне право, має бути однаковим.

Як бути, якщо переказ отримали від нерезидента

Якщо особа, яка переказує гроші є нерезидентом, то податківці мають ще один «фіскальний» аргумент за оподаткування таких доходів — підпункт 174.2.3 ПК, за яким за ставкою ПДФО 18% «для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента…». Цей пункт стосується спадщини, але податківці можуть його застосувати щодо дарунків (у т.ч. переказів) за пп. «а» підпункту  174.2.1 ПК. Однак щодо аліментів від нерезидентів у підпункті 165.1.14 ПК є прямий виняток — вони не оподатковуються.

Нерезидент — це особа, яка не відповідає вимогам резидентства з пп. «в» підпункту 14.1.213 ПК. Достатньою умовою бути резидентом є бути громадянином України. Якщо така умова не виконується, то для осіб, які не проживають в Україні, мають виконуватися такі умови:

  • особа має бути більш тісні особисті чи економічні звʼязку (центр життєвих інтересів) в Україні. Якщо це встановити неможливо, то вона має перебувати в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) впродовж періоду або періодів податкового року;
  • у такої особи в Україні знаходиться місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності;

Виходить, що якщо переказ здійснює особа, яка є членом сім’ї 1-го чи 2-го ступеня споріднення, але не є вже громадянином України, то податківці можуть розглядати таку особу як нерезидента й вимагати від неї оподаткування доходу ПДФО за ставкою 18%.

Чи сплачується ЄСВ із закордонних переказів

Ні, ЄСВ не сплачується, адже закордонні перекази не входять у базу його сплати. Закордонні перекази для отримувача — це не зарплатні доходи, не доходи за цивільно-правовими договорами, і не підприємницький дохід.

Грошові кошти та валютні операції

Як сплатити податки з грошового переказу в Україну

Для того, щоб сплатити ПДФО та ВЗ отримувачу переказу треба спершу подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій отримані перекази з-за кордону як доходи з іноземним джерелом виплати  включені до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача (пп. 170.11.1 ПК). Декларація подається самостійно отримувачем — банк чи інший посередник виплати доходу не виконує функцій податкового агента, такі податки не утримує, а тому й декларувати їх не може.

Доходи декларуються у гривнях з копійками — за курсом НБУ на дату зарахування коштів на рахунок фізособи. Переказ та інші іноземні доходи вказується у дужках у ряд. 10.7 декларації. Там же зазначається країна походження доходу і валюта розрахунку (наприклад, долар США, євро). Однак, якщо у отримувача були ще й інші доходи (зарплата, доходи за цивільно-правовими договорами, підприємницька діяльність), то треба декларувати також і їх. Навіть, якщо податки за такими доходами сплачуватися податковими агентами.

Декларація подається за відповідний рік до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПК), а ПДФО та ВЗ сплачуються до 1 серпня (п. 179.7 ПК). Реквізити для сплати податків можна знайти на сайті ДПС. Сплатити ПДФО та ВЗ одразу при отриманні переказу не можна — у отримувача ще немає задекларованого доходу, а отже, й податкового зобов’язання.

Щодо ситуації, коли податки можуть не сплачуватися, то декларація не подається — якщо доходи оподатковуються за ставкою 0% (особи 1-го та 2-го ступеня споріднення). У ситуації доходів, що згадані у статті 165 ПК, — декларація не подається, так як такі доходи не включаються до загального оподатковуваного доходу, а тому немає чого декларувати.

Детальніше про заповнення декларації читайте у матеріалі Декларація про майновий стан.

Як сплачувати податки з грошових переказів

Візьміть до уваги на рекомендації, якщо є можливість не сплачувати податки:

  • пересвідчитися про наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною, в якій платником зароблений дохід. Однак, якщо дохід був не офіційний — цю рекомендацію виконати неможливо;
  • якщо платник не є громадянином України, але може довести свій резидентський статус, то від нього треба взяти Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів;
  • завжди мати документи, які підтверджують сімейний зв’язок (свідоцтва про народження, про шлюб тощо). Знадобляться, якщо раптом буде позов ДПС щодо несплачених податків (якщо буде);
  • у реквізитах грошового переказу у призначенні платежу вказувати додаткову інформацію, наприклад, що цей платіж є аліментами, утриманням неповнолітньої дитини або іншим видом доходу, який відповідає переліку зі статті 165 ПК. Якщо вказати призначення та/або джерела доходу, це також може зменшити проблеми, які пов’язані з фінансовим моніторингом доходів, які отримані злочинним шляхом або «відмиванням» коштів;
  • можна здійснити платіж у криптовалюті. Такі платежі взагалі знаходяться поза правовим полем. Читайте детальніше: Криптовалюти: бухоблік та оподаткування.

Наостанок дещо про те, які взагалі способи переказів грошей з-за кордону діють та їхні ліміти.

Які штрафи за несплату податків із грошових переказів

Усі штрафи за неподачу декларації про майновий стан і доходи, несплату ПДФО та ВЗ наводимо у матеріалі Декларація про майновий стан.

Як переказати гроші з-за кордону в Україну

Традиційними способами переказу грошей в Україну з-за кордону є:

  • через міжнародні системи переказу коштів (Western Union, MoneyGram тощо). Однак за ними найбільша комісія;
  • з картки на картку (за допомогою карткових систем Visa, Mastercard). Максимальний переказ на прикладі карток Приватбанку 29999 грн за транзакцію, максимальний сумарний розмір переказаних коштів з-за кордону за день — не більше еквіваленту 10 тис. $, за тиждень — 25 тис. $, за місяць — 50 тис. $. Мінімальний переказ — 8$;
  • за допомогою системи SWIFT за номером IBAN. Ця система застосовується, якщо платіж перевищує ліміти з картки на картку.

Однак є ще 4-й та 5-й спосіб:

  • платежі криптовалютами, який насьогодні не має правового врегулювання. Не має лімітів та практично не має оподаткування. Однак віртуальні активи, у т.ч. криптовалюти, підлягають обов’язковому щорічному електронному декларуванню особами, які виконують функції держави, зокрема депутатами, посадовцями, поліціянами.
  • отримання платежу на гаманці в системах PayPal, Payoneer та їхнє подальше виведення на рахунки в українських банках.

Такі ліміти пов’язані з правилами фінансового моніторингу конкретного банку та вимогами НБУ. Час від часу вони змінюються, наведені вище розміри лімітів можуть бути не точними, тому ліміти треба уточнювати ліміти та вимоги щодо переказів в обслуговуючого банку.

Також є один виняток — перекази на картки, пов’язані з волонтерською діяльністю (дрони, бронежилети, допомога населенню, підтримка ЗСУ тощо). За ними ліміт — 400 тис. грн (порогове значення фінансового моніторингу).


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді