Фахівці Офісу ВПП навели перелік найпоширеніших помилок в деклараціях з податку на прибуток:
Помилка 1: Всупереч пункту 46.2 Податкового кодексу України (ПК) платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією не подають квартальну фінансову звітність (з урахуванням вимог статті 137 ПК).
Фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Без неї податкову декларацію визнають неподатковою звітністю.
Отже, підприємство має подати нову декларацію (якщо встигає у строки), або — чекати на штраф.
Помилка 2: Показники не відповідають даним, які відображені у фінансовій звітності (Звіт про фінансові результати ф. № 2), що зазначені в декларації в:
- рядку 1 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку»;
- рядку 2 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ (+, -)».
Дані рядка 01 декларації мають відповідати сумі рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати (ф. № 2).
Дані рядка 02 — даним рядка 2290 (у разі отримання прибутку) або рядка 2295 (у разі отримання збитку) форми № 2. Слід врахувати, що прибуток (р. 2290 ф. № 2) переносять до декларації із додатним значенням, а збиток (р. 2295 ф. № 2) зазначають зі знаком «–».
Якщо є факт неправильного перенесення, цю помилку платник або контролюючий орган може виправити самостійно за результатами камеральної перевірки, шляхом складання відповідного акту та застосування передбаченої відповідальності (фінансової та/або адміністративної).
Виправлення помилок в декларації з податку на прибуток 2019
Помилка 3. Неправильно переносять збитки минулих періодів до рядка 3.2.4 додатку РІ (Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.2 ПК).
Це призводить до викривлення підсумкового (згорнутого) результату коригувань бухгалтерського фінрезультату на суму різниць по додатку РІ та, як наслідок, це впливає на визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.
У разі, не виправлення помилки платником самостійно, контролюючий орган в межах проведення камеральної перевірки коригує показники податкової звітності (зменшує збитки та/або донараховує податкові зобов’язання), що призводить до притягнення платника податку до відповідальності (фінансової та/або адміністративної).
Помилка 4: Відображають показникт за перше півріччя 2019 року без врахування даних попереднього звітного періоду (1-го кварталу 2019 року).
Приклад: підприємство задекларувало в першому кварталі 2019 року значну суму податку, що утримує нерезидент під час виплати доходів (прибутків) у рядку 23ПН декларації з податку на прибуток. Виплат нерезидентам у другому кварталі 2019 не було. Квартальщики, розраховують різницю між рядками 23 і 24, і записують її в рядок 25, використовуючи форму декларації, затверджену наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, з урахуванням змін, унесених наказом від 19.10.2018 № 842.
Під час подання декларації за перше півріччя 2019 року наростаючим підсумком підприємство залишило в рядку 23 ПН декларації суму першого кварталу, але не перенесло її до рядка 24 декларації «Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (р. 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)», що як наслідок призвело до повторного формування рядка 25 «Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду» (р. 23 ПН — р. 24)».
Не перенесення даних першого кварталу відображають у звітності й це призводить до задвоєння нарахувань. Зазначену помилку підприємство виявляє після граничного терміну сплати, що призводить до несплати податку вчасно та як наслідок — виникає сума податкового боргу. Це призводить до технічного боргу.
Борг виправляють у подальшому подаючи уточнюючу декларацію. Але це має свої негативні наслідки: зокрема, зіпсовану податкову історію та «підмочену» репутацію в очах партнерів.
