Додаток РІ до декларації з податку на прибуток: як заповнювати

Додаток РІ до податкової декларації 2025 та його призначення

Додаток РІ до декларації з податку на прибуток (ПП) призначений для відображення податкових різниць при розрахунку об’єкта оподаткування (пп. 134.1.1 ПК), а його підсумок формує ряд. 03 РІ декларації. Такі податкові різниці збільшують або зменшують фінансовий результат (ФР) до оподаткування у декларації. Ці різниці описані в ПК:

• більшість різниць — у розділі ІІІ;
• різниці щодо пропорційного коригування доходів/витрат з метою трансфертного ціноутворення — розділ І (пп. 39.5.5);
• різниці щодо довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування — розділ ІІ;
• різниці по різним перехідним операціям, які існують тимчасово — у Перехідних положень ПК.

У свою чергу, ряд. 03РІ декларації є коригуючим, тобто на його значення ФР до оподаткування може бути як збільшений (додатній підсумок Додатка РІ), так і зменшений (від’ємний підсумок Додатка РІ).

Увага: Додаток РІ — це податкові різниці. Він розшифровує ряд. 03 РІ Податкової декларації з ПП.

Подаємо декларацію з прибутку за рік

Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА

Обов’язковість Додатка РІ

Додаток РІ подається:

• обов’язково — для великодоходників, тобто для платників податку, річний дохід яких за даними бухгалтерського обліку (без ПДВ та інших непрямих податків) перевищує 40 млн грн (ряд. 01 декларації). До цієї суми включаємо абсолютно всі доходи зі Звіту про фінансові результати, як виручка, так і інший операційний дохід, фінансові доходи тощо;
• добровільно — для малодоходників, тобто платників податку, у яких дохід не більше 40 млн грн (ряд. 01 декларації), але вони вирішили коригувати ФР;
• обов’язково — всіма платниками податку на прибуток, як малодоходниками, так і великодоходниками, якщо вони вирішили зменшити ФР на збитки минулих періодів (пп. 140.4.4 ПК) або ж податкові різниці виникли за іншими розділами ПК, ніж розділ ІІІ. Детальніше — читайте нижче «Податкові різниці у Додатку РІ, які стосуються всіх платників податку на прибуток».

Увага: у малодоходників також можуть бути ситуації, коли вони зобов’язані скласти Додаток РІ до декларації з ПП.

Отже, Додаток РІ може подаватися й платниками податку, які не застосовують податкові різниці, наприклад, якщо збиток минулого кварталу (або року) вирішено перенести на зменшення ФР поточного періоду. Аби це зробити суму збитку включають до ряд. 3.2.4 Додатка РІ, що й спричиняє необхідність подачі цього додатка.

Додаток РІ: алгоритм заповнення та структура

Знання структури Додатка РІ пришвидшує пошук потрібного рядка. Так, Додаток РІ складається з 4-х розділів:

• розділ 1 — різниці по амортизації основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів (розділ ІІІ ПК);
• розділ 2 — різниці по забезпеченнях, резервах (розділ ІІІ ПК);
• розділ 3 — різниці з розділів І та ІІ ПК, наприклад різниці по трансфертному ціноутворенню. Також збитки минулих періодів (ряд. 3.2.4), сума від’ємного значення реорганізованого підприємства (ряд. 3.2.4.1);
• розділ 4 — інші різниці, зокрема перехідні (тимчасові) з розділу Перехідних положень ПК.

Увага: додаток РІ до податкової декларації за аналогією з активним бухгалтерським рахунком має дві сторони — ліву (збільшення) та праву (зменшення).

Також кожний розділ складається з 2-х колонок:

• податкові різниці на збільшення (зліва). У нумерації такі різниці мають другою цифру «1», наприклад 1.1.1;
• податкові різниці на зменшення (справа). У нумерації такі різниці мають другою цифру «2», наприклад 1.2.1.

Такою побудовою Додаток РІ чимось нагадує схему активного бухгалтерського рахунку — Дебет (збільшення), а Кредит (зменшення). Наприкінці ще є підсумки («обороти») — ряд. 01 і ряд. 02 з кінцевим результатом («сальдо») — ряд. 03.

Податкові різниці усі пронумеровані:

• перша цифра — номер розділу;
• друга — тип різниці, 1 чи 2, тобто збільшення чи зменшення;
• третя і четверта — порядковий номер.

Також справа може бути вказані інші додатки до податкової декларації, у якій така податкова різниці розраховується, наприклад Додаток АМ (амортизація), Додаток ЦП (цінні папери), Додаток ТЦ (трансфертне ціноутворення).

Декларація з прибутку за І квартал 2025 та виправлення помилок

Після заповнення рядків з податковими різницями слід порахувати підсумок:

• податкових різниць на збільшення — ряд. 01 у кінці Додатка РІ;
• податкових різниць на зменшення — ряд. 02 у кінці Додатка РІ.

У суму включаємо значення по всім рядкам, як з кодами з 3-х цифр, так і з 4-х цифр.

Після підрахунку проміжних підсумків рахується загальний результат податкових різниць:

Підсумок = Податкові різниці на збільшення (ряд. 01 Додатка РІ) — Податкові різниці на зменшення (ряд. 02 Додатка РІ) = ряд. 03 Додатка РІ = ряд. 03 РІ декларації з ПП

Зверніть увагу, що підсумок може бути як додатній, так і від’ємний. Якщо він від’ємний, то при переносі у ряд. 03 РІ декларації простежте, аби знак «—» не втратити, оскільки це впливає на подальший розрахунок бази оподаткування ПП (див. алгоритм заповнення декларації з ПП). Ряд. 03 РІ зі знаком «—» зменшує ФР та суму ПП.

Також результат податкових різниць у ряд. 03 може бути і «нульовий», коли податкові різниці «на збільшення» та «на зменшення» рівні. У такому разі Додаток РІ все одно подаємо і ставимо «0» у ряд. 03 РІ (не прочерк!).

Увага: Додаток РІ невід’ємний супутник Додатків АМ, ЦП і ТЦ, адже підсумки з них заносяться у Додаток РІ.

Тримайте тижневу добірку експертних матеріалів:

• Чи індексувати зарплату в березні та квітні 2025 року
• Приклади розрахунку лікарняних сумісникам
• Як подати Додаток 4ДФ до Податкового розрахунку

Правила подачі Додатка РІ

Зверніть увагу на таке:

• якщо різниці «на збільшення» дорівнюють різницям «на зменшення», то Додаток РІ подається все одно навіть за нульового ряд. 03 РІ декларації;
• малодоходники розділи 1 та 2 Додатка РІ заповнювати не можуть. Різниці за амортизації та формування резервів — це не їх різниці. У них може бути тільки розділ 3 (ряд. 3.2.4 щодо збитків минулих періодів) та в деяких випадках різниці з розділу 4, які пов’язані з перехідними положеннями ПК;
• до ряд. 03 РІ декларації переноситься різниця між податковими різницями «на збільшення» і такими «на зменшення». Значення може бути як «+», так і «—».

Не подавати Додаток РІ можна лише у ситуації, коли підприємство малодоходник і зменшення ФР на збитки минулих періодів або інших податкових різниць воно не застосовувало.

Увага: «нульовий» ряд. 03 РІ Декларації — Додаток РІ все одно подаємо, якщо були податкові різниці.

У великодоходника не подати Додаток РІ не вийде — практично завжди існує амортизація основних засобів, по якій є податкова різниця на збільшення та на зменшення (див. далі «Податкові різниці високодоходників»). Хоча результат такої «амортизаційної» різниці може бути й нульовим, але уже Додаток РІ пустим бути не може й обов’язковий до подання.

Увага: у квартальних деклараціях великодоходників Додаток РІ є практично завжди.

Якщо потрібна податкова різниця відсутня у формі Додатка РІ

І таке можливе. Оновлення Додатка РІ відстає від змін у ПК, які можуть статися й посеред звітного періоду. Якщо податкова різниця є у ПК, але відсутній спеціальний рядок у діючій формі Додатка РІ, то діємо таким чином:

• знаходимо будь-який вільний рядок «на збільшення» чи «на зменшення» — в залежності від типу різниці (збільшуюча чи зменшуюча). Заносимо дані до нього;
• ставимо позначку «х» у полі «Наявність доповнення» прикінцевої частини декларації;
• вказуємо у графі «Зміст доповнення» коди використаних рядків Додатка РІ та ставимо посилання на відповідні норми ПК.

При цьому податківці не вимагають подавати якісь доповнення до декларації з цієї підстави.

У такому підході потреба виникає часто при звітуванні за І квартал, коли зміни в ПК починають діяти з 01 січня, а оновлену форму Додатка РІ ще не прийняли. Наприклад, у 2025 році звітування за І квартал буде за старою формою, а за перше півріччя — вже за новою (див. нижче).

Увага: відсутність рядка у Додатку РІ не значить, що можна «пропустити» податкову різницю.

КУРСИ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА ОНЛАЙН

«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!

ОБРАТИ ПРОГРАМУ

Рішення про незастосування податкових різниць

На подачу Додатка РІ, як бачимо, впливає рішення про незастосування податкових різниць. Нагадаємо ці правила:

• новостворені підприємства вказують, чи використовують податкові різниці при подачі першої декларації з податку на прибуток (для них це буде річна декларація);
• діючі підприємства можуть прийняти рішення про незастосування коригувань ФР не більше 1 разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Якщо у такого платника в будь-якому наступному році річний дохід перевищить 40 млн грн, то платник визначає об’єкт оподаткування, починаючи з такого року, шляхом коригування ФР до оподаткування на усі різниці.

Рішення про незастосування податкових різниць зазначається у прикінцевій частині декларації у спеціальному полі «Наявність рішення про незастосування коригувань ФР до оподаткування на усі різниці». Для цього ставиться знак «+» і здійснюється запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, наприклад внутрішній наказ по підприємству, його назва, дата та номер. Якщо це рішення не змінюється, то малодоходникам щоразу при подачі річної декларації слід його наводити у цьому полі.

Увага: не подати Додаток РІ можна лише в одному випадку — взагалі відсутні податкові різниці, які підлягають внесенню до нього. Це ймовірно лише у малодоходників, які прийняли рішення про незастосування податкових різниць.

Податкові різниці у Додатку РІ, які стосуються всіх платників податку на прибуток

Увага: збитки минулих періодів — це також податкова різниця для Додатка РІ. Однак лише за умови, що вони використовуються на зменшення ФР поточного періоду.

Отримали компенсацію за програмою «Доступні кредити 5-7-9»: чи коригувати фінрезультат на «грантові» різниці

Юрособа на загальній системі застосовує податкові різниці, має кредит на обладнання за програмою «Доступні кредити 5–7–9», за якою Фонд розвитку підприємництва компенсує частину відсотків за кредитом. Чи потрібно показувати компенсовані відсотки в додатку РІ до квартальної/піврічної прибуткової декларації?

ЕКСПЕРТ ПОЯСНЮЄ

Зміни у Додатку РІ для звітування за 2025 рік

Зміни до Додатка РІ є й у 2025 році, які вніс наказ Мінфіну від 05.12.2024 № 621 (із змінами наказу Мінфіну від 24.12.2024 № 659). Цей документ набрав чинності в день офіційного опублікування — 21.01.2025, а значить за правилами пункту 46.6 ПК з оновленим додатком РІ квартальні платники податку вперше мають подавати за результатами півріччя 2025 року. Хоча податківці можуть бути й іншої думки.

Унаслідок цих змін виклали у новій редакції рядки 3.2.3.3, 3.1.6.2 та 3.1.7.1 додатку РІ. Нагадаємо, що ці рядки призначені для коригування фінансового результату до оподаткування:

• згідно підпункт 140.4.3 ПК — на суму доходів від участі в капіталі нерезидентів та дивідендів від нерезидентів за певних умов;
• підпункту 140.5.4 ПК — на суму 30% вартості придбань в неприбуткових організацій та особливих нерезидентів;
• підпункту 140.5.5-1 ПК — на суму 30% вартості постачань на користь особливих нерезидентів.

Пов’язане ці оновлення із «суто редакційними» (див. роз’яснення ДПС від 27.08.2024) змінами до статті 39 ПК, які вніс Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» від 18.06.2024 № 3813-IX та які набрали чинності з 01.01.2025. Тож із цими змінами заповнення рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2 та 3.1.7.1 додатка РІ не змінилося.

Крім того, нещодавно ДПС опублікувала (повідомлення від 13.03.2025) черговий проект змін до декларації, за яким додаток РІ поповнять двома новими рядками:

• 3.1.16 — «Сума витрат, визнаних платником податку у бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, якщо у платника податку за сукупністю умов здійснення операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення такої операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (підпункт 140.6.1 пункту 140.6 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)»;
• 3.1.17 — «Сума амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів, розрахована відповідно до положень пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України щодо операцій, які здійснювалися із залученням основних засобів та/або нематеріальних активів (підпункт 140.6.3 пункту 140.6 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Податкові різниці високодоходників 2025

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації та інших операцій з необоротними активами

До цієї групи різниць належать:

• різниці за операціями з виробничими основними засобами та нематеріальними активами (п. 138.1 ПК та п. 138.2 ПК);
• різниці за операціями з невиробничими основними засобами та нематеріальними активами (пп 138.3.2 ПК).

Виробничі основні засоби та нематеріальні активи. Суть коригувань щодо амортизації необоротних активів полягає в такому (ряд. 1.1.1 та 1.2.1 ПК):

• ФР збільшується на суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів, яка нарахована відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• ФР зменшується на суму амортизації основних засобів і нематеріальних активів, яка нарахована за правилами п. 138.3 ПК, серед яких зокрема дотримання мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, визначених ПК. Також нагадуємо, що малоцінні необоротні матеріальні активи не вважаються для цілей ПК основними засобами.

Зверніть увагу, не підлягають податковій амортизації невиробничі основні засоби й нематеріальні активи, а також їх ремонти/поліпшення (пп. 138.3.2 ПК). Також пп. 138.3.1 ПК забороняє нарахування амортизації за період невикористання ОЗ у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Увага: основні засоби й нематеріальні активи у невиробничій/негосподарській діяльності — типова причина появи податкової різниці.

Також коригування проводяться при переоцінці та зміні корисності необоротних активів (ряд. 1.1.1.1, 1.2.1.1 та 1.2.1.2 Додатка РІ);

• ФР збільшується на суму уцінки основних засобів і нематеріальних активів та на суму втрат від зменшення їх корисності, які визначені за правилами бухгалтерського обліку;
• ФР зменшується на суму дооцінки основних засобів і нематеріальних активів (в межах колишньої уцінки) та на суму вигід від відновлення корисності (в межах раніше визнаних витрат від зменшення їх корисності), які визначені за правилами бухгалтерського обліку.

Крім того, для цілей податкового обліку первісна вартість переоцінених об’єктів не змінюється, що спричиняє податкові різниці внаслідок відмінності в амортизаційних відрахуваннях за бухгалтерським обліком та вимогами ПК (див. вище).

При ліквідації (або продажу чи іншому вибутті основних засобів і нематеріальних активів) також здійснюються коригування:

• збільшувальне в ряд. 1.1.2 — на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ПК);
• зменшувальне в ряд. 1.2.2 — на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням статті 138 ПК, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.2 ПК).

Приклади заповнення додатків АМ, ПН, ТЦ, АВ, ПП, РІ, ВП

Невиробничі основні засоби та нематеріальні активи. Такі об’єкти непризначені для використання у господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПК). Достатньо навіть самого факту невикористання їх у господарській діяльності, тобто навіть якщо вони спочатку були призначені для господарської діяльності, а потім перестали такими бути, то для ДПС вони стають невиробничими (ІПК від 17.10.2017 № 2251/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

На невиробничі основні засоби амортизація не нараховується, а також не визнаються витрати пов’язані з ремонтом. Все це відображається подібно до виробничих необоротних активів (див. вище), тобто в таких рядках Додатка РІ:

• різниці в нарахування амортизації — у ряд. 1.1.1;
• різниці, які пов’язані з ремонтом, — у ряд. 1.1.4

Приклад. За 3 місяці 2025 року підприємство нарахувало амортизацію невиробничих основних засобів у сумі 9500 грн та здійснило ремонт невиробничого міні-холодильника на суму 12000 грн. Отже, необхідно:

• збільшити ФР на суму 9500 грн (ряд. 1.1.1 Додатка РІ);
• збільшити ФР на суму 12000 грн (ряд. 1.1.4 Додатка РІ).

А ще щодо невиробничих основних засобів та нематеріальних активів у пункті 138.2 ПК є зменшувальне коригування фін результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у т. ч. віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу. Для нього у Додатку РІ відведено рядок 1.2.3.

Важливо! Ця зменшувальна різниця діє лише за продажу негоспдіяльних основних засобів чи не матеріальних активів. Зменшують бухфінрезультат саме на первісну вартість та витрати на їх ремонт і поліпшення, але не більше доходу від продажу. За ліквідації чи безоплатної передачі негоспдіяльних об’єктів не можна зменшити бухфінрезультат до оподаткування.

Воєнні курсові різниці: особливості обліку та оподаткування

Навіть під час дії воєнного стану підприємства продовжують проводити валютні операції. На які обліково-податкові моменти звернути увагу, коли розраховуєте курсові різниці під час експортно-імпортних операцій

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів)

До цієї групи різниць належать:

• різниці за сумнівними боргами (п. 139.2 ПК);
• різниці на забезпечення щодо відшкодування майбутніх витрат (крім забезпечень витрат пов’язаних з оплатою праці) (п. 139.1 ПК). До таких забезпечень можуть належати, наприклад, забезпечення гарантійних зобов’язань. Такі коригування здійснюються в ряд. 2.1.1 (збільшення) та в ряд. 2.2.1 і 2.2.1.1 (зменшення);
• різниці щодо резерв очікуваних кредитних збитків (п. 139.2 ПК). Аналогічно все резерву сумнівних боргів.

Щодо забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток, то коригування на нього не поширюється (п. 139.1 ПК), тому такі витрати для цілей складання декларації визнаються за правилами бухгалтерського обліку.

Сумнівні борги (резерв очікуваних кредитних боргів — аналогічно). Здійснюються такі коригування ФР:

• збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів згідно НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.2.1 ПК);
• збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. При цьому збільшення відбуваються на суму всієї списаної дебіторської заборгованості, включаючи ПДВ, незалежно від того чи відповідала така заборгованість податковим ознакам безнадійності (пп. 14.1.11 ПК) чи не відповідала (ІПК від 22.08.2017 № 1707/ІПК/04-36-12-32-20) (пп. 139.2.1 ПК);
• зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився ФР до оподаткуванням згідно НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.2.2 ПК);
• зменшується на суму списання дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок створення резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним у пп. 14.1.11 ПК для безнадійної заборгованості (пп. 139.2.2 ПК).

ФР зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості незалежно від того, чи був створений резерв сумнівних боргів та з урахуванням суми ПДВ (ІПК від 22.08.2017 № 1707/ІПК/04-36-12-32-20). Також не впливає період формування резерву сумнівних боргів (ІПК № 1553/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Різниці, що виникають через штрафи, пені та неустойки

Коригування здійснюється, якщо у звітному періоді були сплачені суми штрафи, пені, неустойки (пп. 140.5.11 ПК):

• на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб, які сплачують ПДФО). Це стосується й платників єдиного податку (пп. 140.5.10 ПК, п. 44 підрозд. 4 Перехідних положень ПК, лист Мінфіну від 10.04.2017 № 11210-09-10/9617 та роз’яснення ДПС у 102.13 ЗІР);
• на користь платників податку на прибуток, які застосовують ставку оподаткування 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 Перехідних положень ПК.

ФР необхідно збільшити на такі сплачені штрафні санкції (ряд. 3.1.11 Додатка РІ).

На замітку: на думку податківців, штрафну різницю можна не визначати в разі, якщо з нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки сплачується податок на репатріацію згідно з пунктом 141.4 ПК. А ось якщо застосовуються правила міжнародного договору (у частині звільнення від податку на прибуток такої виплати), то платник, який виплачує штраф нерезиденту, повинен здійснити збільшуюче коригування згідно з підпунктом 140.5.11 ПК (лист ДФСУ від 08.11.2018 № 4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК; ЗІР, категорія 102.16).

Безлімітна підтримка користувачів «Експертус Головбух»

Інші податкові різниці

Крім вищеописаних існують податкові різниці щодо:

• придбання в неприбуткових організацій (пп. 140.5.4 ПК; ряд. 3.1.6 Додатка РІ);
• придбання в нерезидентів з офшорів (пп. 140.5.4 ПК; ряд. 3.1.6.1, 3.1.6.2 Додатка РІ);
• реалізації на користь нерезидентів з офшорів (пп. 140.5.5-1 ПК; ряд. 3.1.7, 3.1.7.1 Додатка РІ);
• нарахування роялті (пп. 140.5.6,140.5.7 ПК; ряд. 3.1.8 Додатка РІ);
• подарунків неприбутковим організаціям (пп. 140.5.9 ПК; ряд. 3.1.9 Додатка РІ);
• безповоротної фінансової допомоги (пп. 140.5.10 ПК, 140.5.9 ПК; ряд. 3.1.10, 3.1.10.1 Додатка РІ);
• поворотної фінансової допомоги (пп. 139.2.1 ПК, пп. 140.5.10 ПК; ряд. 2.1.3 і ряд. 3.1.10 Додатка РІ);
• від участі в капіталі (пп. 140.4.1 ПК, 140.5.3 ПК; ряд. 3.2.3 та ряд. 3.1.5 Додатка РІ);
• отримання дивідендів (пп. 140.4.1 ПК; ряд. 3.2.3.1 Додатка РІ);
• бюджетних ґрантів, що включені до витрат звітного періоду, які визначені за правилами НП(С)БО/МСФЗ (пп. 140.5.16 ПК).

Однак це лише найбільш популярні податкові різниці. Та ПК передбачає й інші коригування, зокрема, щодо контрольованих операцій, ціна яких не відповідає принципу «витягнутої» руки тощо. Тож здійснюючи ту чи ту операцію, слід проштудіювати, чи бува немає стосовно неї різниць у ПК, а тоді відшукати відповідний рядок у додатку РІ для такої різниці — за формулюванням вони типово збігаються із нормами ПК.