⚡️ НОВА ДЕКА З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК: ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ⚡️
Підприємство у Верховному Суді (далі — ВС) оскаржувало податкове повідомлення-рішення (далі — ППР), прийняте Офісом ВПП ДПС через неподання позивачем Звіту про контрольовані операції за господарськими операціями із резидентом Швейцарської Конфедерації у 2015 році.
Позивач не заперечував фактів проведення господарських операцій із резидентом Швейцарської Конфедерації, а також неподання звіту за контрольованими операціями. Утім, він вважає протиправним оскаржуване ППР у зв’язку з незаконністю включення Швейцарської Конфедерації до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим статтею 39 Податкового кодексу України (далі — ПК) відповідно до розпоряджень КМУ «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» від 25.12.2013 № 1042-р та «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» від 14.05.2015 № 499-р.
У ході розгляду справи встановлено, що на період із 09.02.2015 по 10.09.2015 позивач здійснив митне оформлення товару, отриманого від компанії-нерезидента (Швейцарська Конфедерація), що є стороною зовнішньоекономічних контрактів, відповідно до яких здійснено контрольовані операції на суму понад 5 млн грн (без урахування ПДВ). При цьому річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за звітний період перевищив 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків). Що відповідає критеріям, установленим підпунктами 39.2.1.1–39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПК.
На момент виникнення спірних правовідносин зазначені розпорядження КМУ в частині включення до відповідних переліків Швейцарської Конфедерації не були скасовані чи визнані нечинними в судовому порядку. У зв’язку з чим не існувало правових підстав для неврахування контролерами положень цих розпоряджень, про що обґрунтовано зазначили суди першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, суд вважає, що виключення відповідної країни з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 ПК, після здійснення платником протягом періоду контрольованих операцій не є підставою для звільнення такого платника від обов’язку подати Звіт про такі контрольовані операції, здійснені в період, коли така країна перебувала у відповідному Переліку. Оскільки цей обов’язок виник у платника у зв’язку із вчиненням у звітному періоді зазначених контрольованих операцій, які не перестають вважатися такими з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням відповідного звітного року.
