Платник зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (ПК) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цю норму застосовують до всіх платників, в тому числі спрощенців (п. 49.2 ПК).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню, зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники госпдіяльність у звітному періоді (абз. 2 п. 49.2-1 ПК).
Прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа ДПС, в якому перебуває на обліку платник, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, що зазначив в податковій декларації платник, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ПК).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник самостійно виявляє помилки у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абз. 1 п. 50.1 ПК).
Тож, у випадку помилкового подання податкової звітності (подали звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подали не до того контролюючого органу) необхідно:
- до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;
- після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.
За інформацією ДПС у Житомирській області
Тримайте практичний гайд для тих, хто має справу з ЄСВ. Розповімо, коли обов’язково складати довідку-розрахунок, коли можна обійтися без неї, в яких випадках дозволено платити менше ЄСВ та як заповнити довідку правильно залежно від конкретної ситуації
