До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника не включають, зокрема, кошти, отримані платником на відрядження або під звіт і розраховані згідно з пунктом 170.9 Податкового кодексу України; ПК.
Не є доходом платника — фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому витрат на відрядження в межах фактичних витрат. Зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, у тому числі на орендованому транспорті (абз. 2 пп. «а» пп. 170.9.1 ПК).
Вказані витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать, зокрема:
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Буває, що працівник у відрядженні скористався послугами таксі або камери схову. Чи можна компенсувати такі витрати і чи будуть ці суми для працівника додатковим благом, розповімо у консультації
При цьому будь-які витрати на відрядження не включають до оподатковуваного доходу платника за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Тож, у разі якщо юрособа не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то суми відшкодованих витрат за користування таксі під час відрядження як в межах території України, так і за кордоном не є об’єктом оподаткування ПДФО, за умови виконання вимог, встановлених пунктом 170.9 ПК.
За інформацією ДПС у Запорізькій області
