Чи можливі ЗЕД-розрахунки за операціями з експорту до рф та до республіки білорусь, якщо граничні терміни припадають на період дії воєнного стану

425

Запитання

Чи можливе здійснення розрахунків у сфері ЗЕД за операціями з експорту до російської федерації та/або до республіки білорусь, та чи буде застосована відповідальність у разі ненадходження грошових коштів від таких операцій, якщо граничні терміни розрахунків припадають на період дії воєнного стану?

Відповідь

Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь (пп. 2 п. 17 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18; далі — Постанова № 18).

Водночас, з 08.03.2022 у випадках, передбачених підпунктом 2 пункту 17-2 Постанови № 18, кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях (у тому числі ті, що надійшли у період до 08.03.2022), за операціями з експорту товарів можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/ білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII; далі — Закон № 2473).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5).

У період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 05.04.2022 року (п. 14-2 Постанови № 18).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікують за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

  • 90 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 11.11.2023 до 11.07.2024 включно;
  • 120 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 12.07.2024 (п. 1-2 постанови НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67; далі – Постанова № 67).

Тимчасово, з 24.02.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими провели та не завершили до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами ЗЕД з іноземними госпсуб’єктами з місцезнаходженням у російській федерації або республіці білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн, крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року (п. 1-1 Постанови № 67).

Штрафи за невчасну сплату пені у сфері ЗЕД

Порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

У разі якщо виконання договору за операціями, зокрема з експорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняють на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюють з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473).

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За інформацією ДПС в Одеській області

додаток

📩 Хочете знати про зміни раніше за колег?

tg_4.png

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Як застосовувати міжнародні договори

Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
12305

Код УКТ ЗЕД: як знайти

Щоб отримати код УКТ ЗЕД онлайн, скористайтеся навігатором від системи «Експертус Головбух» — знайдіть свій код товару за УКТ ЗЕД
53794

Заповнення та подання звіту про експорт (імпорт) послуг (форма № 9-ЗЕЗ (квартальна))

Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
32811

Оферта: що це та як оформити

Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
4108

Інвойс: зразок

Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
70216