Чи можливі ЗЕД-розрахунки за операціями з експорту до рф та до республіки білорусь, якщо граничні терміни припадають на період дії воєнного стану

836

Запитання

Чи можливе здійснення розрахунків у сфері ЗЕД за операціями з експорту до російської федерації та/або до республіки білорусь, та чи буде застосована відповідальність у разі ненадходження грошових коштів від таких операцій, якщо граничні терміни розрахунків припадають на період дії воєнного стану?

Відповідь

Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь (пп. 2 п. 17 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18; далі — Постанова № 18).

Водночас, з 08.03.2022 у випадках, передбачених підпунктом 2 пункту 17-2 Постанови № 18, кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях (у тому числі ті, що надійшли у період до 08.03.2022), за операціями з експорту товарів можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/ білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII; далі — Закон № 2473).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5).

У період запровадження воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 05.04.2022 року (п. 14-2 Постанови № 18).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікують за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

  • 90 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 11.11.2023 до 11.07.2024 включно;
  • 120 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 12.07.2024 (п. 1-2 постанови НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67; далі – Постанова № 67).

Тимчасово, з 24.02.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими провели та не завершили до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами ЗЕД з іноземними госпсуб’єктами з місцезнаходженням у російській федерації або республіці білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн, крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року (п. 1-1 Постанови № 67).

Штрафи за невчасну сплату пені у сфері ЗЕД

Порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

У разі якщо виконання договору за операціями, зокрема з експорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняють на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюють з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473).

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За інформацією ДПС в Одеській області

додаток

👇 Спекотна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (Форма № 10-зез (квартальна))

Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. Але ми допоможемо освіжити вашу пам’ять, роз’яснивши порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна)
14160

Імпорт товарів: бухгалтерський облік

Імпорт товарів в Україні має свої особливості в бухгалтерському обліку. Додаються облік міжнародних розрахунків, облік митних платежів, облік курсових різниць. Основні правила бухгалтерського обліку таких операцій та приклади проводок при імпорті товарів — у консультації
204281

Підакцизні товари в Україні 2026

Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2026 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
89227

Інвойс: зразок

Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
86464