Відповідь
Нормами Податкового кодексу України (ПК) не визначили терміну «кредит-нота».
За загальними приписами кредит-нота — це розрахунковий документ, в якому міститься повідомлення, яке направляється однією зі сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми.
Одним із методів, які використовують постачальники для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців (організацій, які придбавають товари у постачальника), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника.
Маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп. 14.1.108 ПК).
Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції (робіт, послуг), спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визнаються як оплата маркетингових послуг.
Отже, при виплаті продавцем-нерезидентом кредит-ноти у вигляді винагороди у грошовій формі (бонусу, мотиваційних виплат) покупцю-резиденту об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), своєю чергою, є компенсацією вартості таких послуг.
Місцем постачання маркетингових послуг відповідно до пункту 186.4 ПК є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку митна територія України.
Таким чином у покупця-резидента при отриманні від продавця — нерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).
Юрособа на загальній системі застосовує податкові різниці, має кредит на обладнання за програмою «Доступні кредити 5–7–9», за якою Фонд розвитку підприємництва компенсує частину відсотків за кредитом. Чи потрібно показувати компенсовані відсотки в додатку РІ до квартальної/піврічної прибуткової декларації?
Базою оподаткування ПДВ, відповідно до пункту 188.1 ПК, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).
Для визначення порядку оподаткування отриманої підприємством кредит-ноти, яка зменшує суму зобов’язання покупця - резидента перед постачальником - нерезидентом за поставлений товар потрібно врахувати, що базою оподаткування для товарів, що ввозять на митну територію України відповідно до пункту 190.1 ПК, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України (МК), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовують в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозять на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Датою виникнення податкових зобов’язань ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ПК).
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 ПК (п. 198.2 ПК).
Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПК).
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч. 1 ст. 257 МК).
Із моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК)
Декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МК; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей (ч. 1 ст. 266 МК).
У разі самостійного декларування товарів декларантом відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену МК, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч. 4 та 5 ст. 266 МК).
Оскільки декларант до митного оформлення подав документи, які підтверджували відомості, внесені до митних декларацій, то підстави для зміни цих відомостей у митних деклараціях відсутні, а тому відсутні і підстави для коригування податкового кредиту, визначеного на підставі митної декларації.
За інформацією ДПС у Черкаській області
