Відповідальність за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД

1140

Запитання

Яка відповідальність передбачена за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД?

Відповідь

Статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

НБУ має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст. 13 Закону № 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста ст. 13 Закону № 2473).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого ЗЕД (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем (частина сьома ст. 13 Закону № 2473).

ЗІР, категорія 114.10

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Знижка на ліцензію системи «Експертус Головбух»

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Звіт підприємства з іноземними інвестиціями │Форма № 10-зез (квартальна)

Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. У статті пояснюємо порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна). Також познайомимо із формою звіту на 2027 рік
14709

Як застосовувати міжнародні договори

Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
16760

Валютні обмеження в Україні під час воєнного стану

На період воєнного стану НБУ істотно обмежив валютні операції та розрахунки з нерезидентами. Перелік обмежень він постійно оновлює. Вони стосуються, зокрема, операцій купівлі-продажу та переказу валюти. Зорієнтуватися у новаціях допоможе експерт
26918

Контрагенти з рф, рб та пов’язані з ними особи: обмеження, заборони, ризики госпдіяльності та іншої співпраці

В огляді експерт коментує заборони, обмеження, ризики господарської діяльності та відповідальність за співпрацю з нинішніми, колишніми чи потенційними партнерами, які мають коріння в рф чи рб. Як визначити пов’язаність особи з державою-агресором та як уберегти себе від можливих ризиків незнання такого звʼязку?
19868