Понаднормові години: оплата
Що таке надурочний час
Надурочні години – це години, що були відпрацьовані понад встановлену норму тривалості робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП). Ці ж години називають понаднормові години або надурочний час. Кількість таких годин обмежується.
Роботодавець має вести облік надурочних робіт кожного працівника (ч. 2 ст. 65 КЗпП). Здійснюється такий облік зазвичай через табель обліку робочого часу (табель виходів на роботу – за підсумованого обліку робочого часу).
Як закрити рік: чекліст бухгалтера із зарплати
Часові обмеження понаднормових годин
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника (ст. 65 КЗпП):
- 4-х год упродовж 2-х днів підряд;
- 120 год на рік.
Однак під час воєнного стану таке часове обмеження не застосовується (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136; далі — Закон № 2136).
Як порахувати понаднормові години
Понаднормові години за день рахуються так:
понаднормові години за день = фактично відпрацьовані години за день — години за нормою для відповідного дня
Щоб отримати понаднормові години за місяць чи інший період, треба додати понаднормові денні години.
Отже, аби визначити надурочні години, треба знати самі норми робочого часу, тож розглянемо і їх.
Якими є загальні норми робочого часу
Надурочними годинами є не лише перевищення тижневої норми тривалості, але й норми тривалості за день, у т.ч. скорочених норм для днів напередодні святкових, неробочих і вихідних днів. Норми тривалості для тижня та одного дня стосуються всіх роботодавців — підприємств, установ, фізосіб-підприємців (ФОП) і т.д.
НОРМИ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ | ||
На що спрямовані норми | Особливості | Джерело |
загальна тривалість щоденної роботи, у т.ч. для 5-денного та 6-денного робочого тижня | нормальна тривалість робочого часу працівників ≤ 40 год на тиждень1 | ст. 52 КЗпП, ст. 50 КЗпП, ст. 51 КЗпП |
особливості 6-денного робочого тижня | тривалість роботи на день в залежності від тривалості робочого тижня:
| ст. 52 КЗпП |
тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів | тривалість роботи працівників напередодні:
| ст. 53 КЗпП |
гнучкий режим робочого часу | якщо використовується підсумований облік робочого часу4, то тривалість роботи ≤ нормальне число робочих годин за обліковий період | ст. 61 КЗпП |
1 — у колективному договорі може бути менша норма тривалості робочого часу. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілки підприємства (установи) з додержанням установленої тривалості робочого тижня; 2 — перелік є у ст. 73 КЗпП. Однак під час воєнного стану дія цієї статті призупинена, святкових і неробочих днів немає; 3 — виняток — працівники, які визначені у статті 51 КЗпП. Серед них працівники віком до 18 років та працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці; 4 — правила підсумованого обліку робочого часу, у т.ч. визначення облікового періоду та понаднормових годин, визначено Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, які затверджено наказом Мінпраці та соцполітики України від 19.04.2006 № 138 (далі — Методрекомендації № 138) |
Норми робочого часу під час воєнного стану
Під час воєнного стану норми робочого часу застосовуються з урахуванням Закону № 2136. Роботодавці, які не належать до критичної інфраструктури, можуть і далі застосовувати довоєнні норми робочого часу, тобто ті умови, які визначені колективним договором, правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності.
НОРМИ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ ВОЄННОГО СТАНУ | ||
На що спрямовані норми | Особливості | Джерело |
загальна тривалість щоденної роботи, у т.ч. для 5-денного та 6-денного робочого тижня | нормальна тривалість робочого часу на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) у період дії воєнного стану може бути для:
| |
тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів | тривалість роботи працівників напередодні:
| ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 (призупиняє дію ст. 53 КЗпП) |
хто встановлює графік роботи | роботодавець встановлює:
| ч. 3 та ч. 4 ст. 6 Закону № 2136 |
* у разі встановлення таких збільшених норм оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці (ч. 7 ст. 6 Закону № 2136); ** за звичайних умов графік роботи визначається у колективному договорі, внутрішньому трудовому розпорядку або графіках змінності |
Попри діджиталізацію листків непрацездатності всі етапи, які е-лікарняний проходить на підприємстві, мають бути документально оформлені. Аби не витрачати час на пошуки потрібних зразків – скористайтеся готовими зразками
Надурочні години при підсумованому обліку робочого часу
Підсумований облік робочого часу встановлюється, якщо щоденна або щотижнева тривалість робочого часу не можуть бути дотримані, враховуючи безперервність виробництва чи інші умови виробничого процесу. За підсумованого обліку робочого часу норма визначається не за день, тиждень, а за певний обліковий період, наприклад місяць, тому може бути перевищення кількості відпрацьованих годин у порівнянні з загальною нормою для одного дня чи тижня, але понаднормовими такі години не вважаються.
Є ще одна особливість такого обліку, — робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі. Як наслідок, не виникає чотирикратної оплати роботи у святкові та неробочі дні (подвійний тариф як надурочних, і подвійний тариф як роботи у святкові і неробочі дні) (п. 11 Методрекомендацій № 138).
Детальніше про правила визначення понаднормових годин для підсумованого обліку робочого з прикладами знайдете у матеріалі — Як вести підсумований облік робочого часу. Або ж можна скористатися пунктом 8 Методрекомендацій № 138, який роз’яснює порядок визначення понаднормових годин.
Обмеження щодо видів надурочних робіт
Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, якими зокрема є (ч. 2 та ч. 3 ст. 62 КЗпП):
- проведення робіт, що необхідні для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їхніх наслідків;
- проведення громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, звʼязку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їхнє функціонування;
- необхідність закінчення початої роботи, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також необхідність ремонту машин та обладнання з метою недопущення зупинки робіт для значної кількості працівників;
- продовження роботи при неявці працівника, який заступає, якщо така робота не допускає перерви. Однак треба негайно вжити заходів щодо заміни працівника іншим працівником.
На час воєнного стану обмежень чи розширення випадків надурочних робіт Законом № 2136 не було. При цьому перші два випадки відповідають ситуаціям, що існують під час війни.
Військовий збір за ставкою 5%: утримуємо з 1 грудня
Як оформити надурочні години
Для того, щоб відпрацьовані години можна було вважати надурочними, треба розпорядження (наказом) керівника, у якому вказати винятковий випадок проведення надурочних робіт за частиною 3 статті 63 КЗпП. Якщо працівник виконує певну роботу без розпорядження понад нормальну тривалість робочого дня, то така робота надурочною не вважається.
Також, якщо підприємство має профспілку, то є ще одна умова — для здійснення надурочних робіт треба її проінформувати (ч. 4 ст. 62 КЗпП). Однак для перших двох наведених вище випадків — допускається інформування профспілки наступного робочого дня. Процес узгодження з профспілкою можна оформити так:
- інформування — через подачу заявки до профспілки про надання дозволу на проведення надурочних робіт;
- згода — через лист-відповідь профспілки щодо надання дозволу на проведення надурочних робіт.
Далі — приклад заяви до профспілки про надання дозволу на проведення надурочних робіт. Лист-відповідь, розпорядження (наказ) керівника складаються аналогічно.
Обмеження щодо учасників надурочних робіт
Є обмеження щодо осіб, яких можна залучати до надурочних робіт.
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО УЧАСНИКІВ НАДУРОЧНИХ РОБІТ | ||
Категорія працівників | Особливості | Джерело |
| залучення до надурочних робіт заборонено | ч. 1 ст. 63 КЗпП |
жінки, які мають дітей віком від 3-х до 14 років або дитину з інвалідністю | лише за їхньою згодою | ч. 3 ст. 63 КЗпП, ст. 177 КЗпП |
особи з інвалідністю | лише за їхньою згодою та якщо це не суперечить медичним рекомендаціям | ч. 4 ст. 63 КЗпП, ст. 172 КЗпП |
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
Як оплачується робота в понадурочний час
Оплата надурочних годин здійснюється так:
- за погодинною системою — у подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою — доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.
Наприклад, оклад працівника 8000 грн та він відпрацював 8 понадурочних годин у грудні 2024 року, що має 22 р. дн. (176 год). Тоді годинна ставка дорівнює:
8000 грн ÷ 176 год = 363,64 грн/год
Оплата надурочних годин тоді дорівнює:
363,64 грн/год × 2 × 8 = 5818,24 грн
За підсумованого обліку робочого часу годинна ставка та норма годин визначається за встановлений обліковий період, який може бути місяць, квартал тощо (п. 12 Методрекомендацій № 138).
Надавати відгули у вигляді компенсації надурочних робіт забороняється (ч. 4 ст. 106 КЗпП).