Оподаткування орендної плати натурою: поради

Автор
експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Як правильно оподаткувати орендну плату натурою? Розбираємо оцінку продукції, застосування коефіцієнта для ПДФО та ВЗ і варіанти оптимізації
Типовий договір оренди землі форма із останніми змінами, внесеними постановою КМУ від 19.08.2022 № 921

Коли орендарі (зокрема, сільгоспвиробники) сплачують орендну плату за земельні ділянки чи паї в натуральній формі (наприклад, зерном чи картоплею), виникає низка практичних запитань:

  • як правильно оцінити продукцію — за собівартістю чи за ринковою ціною?
  • як застосовувати коефіцієнт для обчислення ПДФО та військового збору (ВЗ)?
  • чи є можливість оптимізувати податкове навантаження та уникнути розбіжностей із податківцями?

Розглянемо базові правила та найвигідніші варіанти оформлення таких операцій.

Договір оренди: оформлення, облік та оподаткування

Оцінка оренди в натуральній формі

Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Таке правило встановлює ст. 22 Закону «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161 (даліЗакон № 161). Тож оцінювати орендну плату в негрошовій формі (натурою) можна лише за ринковою ціною.

Розмір орендної плати натурою встановлюють у договорі оренди. При цьому об’єкт оподаткування визначають виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством (ст. 170 Податкового кодексу України, даліПК). Податківці наполягають, що для земельних паїв мінімальний розмір становить не менше 3% вартості паю (з урахуванням проіндексованої нормативної грошової оцінки).

Варіант 1. Пряма виплата орендної плати натурою (із застосуванням коефіцієнта)

Якщо орендну плату в натуральній формі нараховують і видають безпосередньо продукцією, виникають особливості обчислення ПДФО та військового збору (ВЗ).

Натуральний коефіцієнт для ПДФО

Якщо доходи надають у будь-якій негрошовій формі, базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними (ринковими) цінами, помножена на коефіцієнт К (п. 164.5 ПК):

К = 100 ÷ (100 – Сп)

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Для базової ставки ПДФО 18% натуральний коефіцієнт становить 1,21951 (= 100 ÷ (100 – 18) = 100/82) (ДПС використовує саме таке округлення — 5 знаків після коми, наприклад y роз’ясненні ЦМУ ДПС по роботі з ВПП).

Застосування коефіцієнта випливає із пп. 168.1.1 ПК, який зобов’язує податкового агента утримувати податок із суми доходу за його рахунок.

Приклад розрахунку ПДФО з орендної плати за землю в натуральній формі 

Якщо сільськогосподарську продукцію (зерно) видають у рахунок орендної плати за ринковою вартістю 3 600,00 грн (включаючи ПДВ), база оподаткування ПДФО становитиме 4 390,24 грн (= 3600 грн × 1,21951).

Сума ПДФО (18%): 4390,24 грн × 0,18 = 790,24 грн

Ситуація з військовим збором або з якої суми його нараховувати

У питанні ВЗ слід дотримуватися позиції ДПС, яка полягає у тому, що для ВЗ не передбачається застосування натурального коефіцієнта (листи ДФС від 27.11.2015 № 25405/6/99-99-17-02-01-15 та від 17.05.2017 № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Справа в тому, що згаданий п. 164.5 ПК, який містить формулу розрахунку натурального коефіцієнта, розроблений виключно для ПДФО і визначає базу оподаткування саме для цього податку, коли дохід надається у негрошовій (натуральній) формі.

Крім того, якщо проаналізувати сучасні норми ПК, то об’єктом оподаткування ВЗ є доходи, визначені ст. 163 ПК (пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 Перехідних положень ПК). При цьому ст. 164 ПК у цілому чи лише п. 164.5 ПК з натуральним коефіцієнтом ніяк не згадуються. Таким чином, збільшувати дохід платника податку на натуральний коефіцієнт при розрахунку ВЗ — це порушення правил визначення об’єкта оподаткування згідно пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 Перехідних положень ПК. Отже, у даному відношенні слід погодитися з податківцями, 5% слід брати нарахованого (наданого) доходу. Тим більше, що нарахування ВЗ з такої бази, як дохід без застосування натурального коефіцієнта, є більш вигідним для платника податку, так як сума ВЗ виходить меншою.

Бухгалтерські проведення за даними нашого прикладу для при прямої виплати орендної плати у натуральній формі наведені у таблиці нижче.

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

1

нараховано орендну плату з урахуванням натурального коефіцієнта для ПДФО

23 (91)

685

3 600,00*

2

утримано ПДФО за ставкою 18% (= 4390,24 грн × 0,18 =790,24 грн)

685

641/ПДФО

790,24

3

утримано ВЗ за ставкою 5% (= 3600,00 грн × 0,05 =180,00 грн)

685

642/ВЗ

180,00

4

відображено виплату орендної плати натурою (сільськогосподарською продукцією) з визнанням доходу від передачі активу за правилами пунктів 8–9 НП(С)БО 15 «Дохід» (= 4390,24 – 790,24 – 180,00 = 3600,00 грн)

685

701

3 600,00**

5

визнана собівартість переданої сільськогосподарської продукції

901

27

2 900,00**

6

сплачений ПДФО

641/ПДФО

311

790,24

7

сплачений ВЗ

642/ВЗ

311

180,00

8

сума податків, які були сплачені підприємством за фізособу, віднесено на витрати (=790,24 + 180,00)

949

685

970,24

9

дохід віднесений на фінансовий результат операційної діяльності

701

791

3 600,00

10

витрати (собівартість) віднесені на фінансовий результат операційної діяльності

791

901

2 900,00

101

інші витрати операційної діяльності віднесені на фінансовий результат такої діяльності

791

949

970,24

* нараховується без застосування натурального коефіцієнта, так як коефіцієнт за п. 164.5 ПК призначений виключно для розрахунку бази оподаткування, а у бухгалтерському обліку треба показати фактичний об’єкт оподаткування — вартість того майна, яке передано орендодавцю;

** вважаємо, що справедливою вартістю (звичайною ціною) сільськогосподарської продукції є вартість орендної плати, у рахунок якої вона передана. Однак собівартість такої продукції для прикладу 2900 грн, тобто нижча за справедливу вартість (звичайну ціну)

Як бачимо, податки фактично сплачені грошима підприємства. Основною проблемою у даній ситуації є джерело утримання ПДФО та ВЗ. Якщо орендодавець-фізособа ніяких доходів у грошовій формі у орендаря, наприклад частини орендної плати чи зарплату не отримував, то утримати податки просто немає з чого. Якщо ці суми «списати» на витрати підприємства, то тоді постає податкова проблема: орендодавець фактично отримав дохід у вигляді додаткового блага. Сума такого доходу: ПДФО + ВЗ. Податківці також вважають, що «сума податкового зобов’язання фізособи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18%» (наприклад, роз’яснення ГУ ДПС у Херсонській області; роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР). Крім того, податківці там же зазначають і що «податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18%)».

Виходить, що такий дохід (у сумі ПДФО + ВЗ) має знову ж оподатковувати орендар як податковий агент. У нашому прикладі з 970,24 грн треба утримати ПДФО та ВЗ (!) за правилом оподаткування додаткового блага. Однак, як це зробити, якщо фізособа ніяких доходів у орендаря не отримувала і тоді немає звідки утримати дані податки? Розглянемо шляхи вирішення даної проблеми.

Варіант 2. Орендодавцю орендна плата частково виплачується грошима

Можна орендну плату розділити на 2 частини, наприклад 2000 грн — натурою, а 1600 грн — нарахувати грошима. З цих грошових 1600 грн і слід утримати податки, тобто «на руки» орендодавець за нашим прикладом має отримати не 600 грн, а 692,98 грн (= 1600 – 2000 × 1,21951 × 0,18 – 2000 × 0,05 – 1600 × 0,18 – 1600 × 0,05 = 1600 – 439,02 – 100 – 288 – 80).

Якщо ж працівнику на картку треба саме 1600 грн «чистими», то тоді слід нараховувати суму більшу, щоб покрити сплату податків. Знайти її можна розв’язавши рівняння:

1600 = Х – 439,02 – 100 – Х × 0,18 – Х × 0,05

Звіди: Х × 0,77 = 2139,02 грн. Х = 2139,02 / 0,77 = 2777,95 грн.

Перевіряємо: 2777,95 – 439,02 – 100 – 2777,95 × 0,18 – 2777,95 × 0,05 = 2238,93 – 500,03 –138,90 = 1600 грн.

Варіант 3. Оптимальний та безпечний: Продаж продукції + Взаємозалік

Натуральна форма розрахунків є суттєво дорожчою з погляду оподаткування через накручування «натурального» коефіцієнта та створює ризики під час перевірок ДПС.

Найпростіший і найбільш економічно доцільний спосіб:

  1. у договорі оренди встановлюють повністю грошову форму орендної плати;
  2. орендар нараховує орендну плату в грошах, утримує ПДФО (18%) та ВЗ (5%) без застосування жодних коефіцієнтів;
  3. окремою операцією оформлюють продаж сільгосппродукції орендодавцю (фізособі) за договором купівлі-продажу або видатковою накладною;
  4. заборгованості за двома операціями закривають актом зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозаліком).

Переваги цього методу:

  • відсутність потреби застосовувати натуральний коефіцієнт за ст. 164 ПК;
  • чіткий і прозорий розрахунок ПДФО та військового збору за діючими ставками (18% та 5%);
  • відсутність спорів із ДПС щодо виникнення додаткового блага чи неправильного нарахування ВЗ.

Приклад обліку через продаж та взаємозалік

Сільгосппідприємство орендує у фізособи пай. Нараховано орендну плату в сумі 5 000,00 грн. За домовленістю сторін частина виплачується грошима, а решта спрямовується на купівлю картоплі з подальшим взаємозаліком.

  • ціна картоплі: 9,00 грн/кг (включаючи ПДВ — 1,50 грн).
  • собівартість картоплі: 4,00 грн/кг.

Розрахунок податків із грошової орендної плати (5 000,00 грн):

  • ПДФО (18%): 5000 × 0,18 = 900 грн;
  • ВЗ (5%): 5000 × 0,05=250 грн;
  • сума до виплати («на руки»): 5000 – 900 – 250 = 3850 грн.

Якщо 50% суми «на руки» (1 925,00 грн) виплачують грошима через касу, то на іншу половину (1 925,00 грн) орендодавець купує 213,89 кг картоплі (= 1925 грн ÷ 9,00 грн/кг).

Бухгалтерські проведення до даної ситуації наведені у таблиці нижче.

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

1

прийнято на позабалансовий облік земельний пай

01

100 000,00

2

нараховано орендну плату орендодавцю

23 (91)

685

5 000,00

3

утримано ПДФО (18%)

685

641/ПДФО

900,00

4

утримано ВЗ (5%)

685

642

250,00

5

виплачено з каси частину орендної плати

685

301

1 925,00

6

на рахунок частину орендної плати

685

311

1 925,00

7

реалізовано картоплю орендодавцю (продаж)

377

701

1 925,00

8

нараховано податкові зобов’язання з ПДВ від продажу (= 1925,00÷6)

701

641/ПДВ

855,56

9

списано виробничу собівартість переданої картоплі (= 213,89 кг × 4 грн )

901

27

1 925,00

10

проведено взаємозалік заборгованостей (актом зарахування)

685

377

5 000,00

11

дохід віднесений на фінансовий результат від операційної діяльності (= 1 925,00 – 855,56)

701

791

1 069,44

12

собівартість віднесена на фінансовий результат від операційної діяльності

791

901

1 925,00

Звітність та інші податки за прикладом з оренди паю

Податковий розрахунок (об’єднана звітність). Суми нарахованої та виплаченої орендної плати за земельні паї відображають із відповідною ознакою доходу (наприклад, «106»).

Земельний податок. Платником є орендодавець-фізособа. Проте, якщо пай передають в оренду платнику єдиного податку групи 4, фізособа звільняється від сплати земельного податку за ст. 281 ПК. Натомість орендар-платник групи 4 включає площу цієї ділянки до об'єкта оподаткування єдиним податком.

Помилки в обліку ОЗ: п’ять зразків бухдовідок

РЕЗЮМЕ

Видача орендної плати безпосередньо «натурою» вимагає застосування натурального коефіцієнта для ПДФО (K=1,21951) та створює неоднозначність із ВЗ (5%).

Застосування схеми «грошове нарахування оренди + продаж продукції + взаємозалік» повністю відповідає вимогам ст. 22 Закону № 161 і ст. 170 ПК, позбавляє від складних коефіцієнтів та повністю захищає підприємство від податкових ризиків.



зміст

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді