Якщо є необхідність покористуватися чужим майном, то можна оформити договір позички. У чому різниця договору позички з договором оренди та договором позики? Які його умови та хто його може укладати? Нюанси оподаткування таких договорів, як поєднується позичка і єдиний податок — у огляді.
Позичка чи позика
Договір позички та договір позики часто через схожість назви плутають. Вони мають спільні риси але різні за своєю природою договори. Різниця між ними проілюстрована у таблиці нижче.
ПОРІВНЯННЯ ДОГОВОРІВ ПОЗИЧКИ ТА ПОЗИКИ |
Критерій порівняння | Договір позички | Договір позики |
передачу чого можна оформити цим договором? | річ | гроші або річ |
чи можуть бути предметом договору передача грошей? | ні | так |
з яким цивільно-правовим договором є подібність? | договір оренди (про це прямо сказано у ч. 3 ст. 827 ЦКУ, застосовуються ті ж самі положення) | договір кредитування (вони в одній главі 71 ЦКУ) |
якою має бути річ, яка передається за договором? | Річ має бути неспоживна, тобто мати індивідуальні ознаки і зберігати свій первісний вигляд в процесі використання (ч. 1 ст. 760 ЦКУ). Прикладом може бути те, що в бухгалтерському обліку вважається основними засобами: приміщення, автомобіль, мобільний телефон, меблі, обладнання тощо. Індивідуальні ознаки – це значить, що повертається саме дана річ, а не її замінник/аналог | Річ повинна мати родові ознаки. Це значить, що вона замінна іншими речами такого ж роду. Наприклад, цукор, пісок, бензин. Їх можна замінити на інші цукор, пісок, бензин за умови збереження такого ж виду, якості, ваги, об’єму тощо. Головне, щоб річ можна було виміряти |
чи є плата за користування? | ні – це безоплатні договори (ч. 2 ст. 827 ЦКУ). Інакше – це договір оренди. | договір може бути як безпроцентний, так і з процентами* (ст. 1048 ЦКУ) |
класифікація у бухгалтерському обліку | Такий же облік, як і оренди майна – позичкоотримувач використовує позабалансові рахунки. Майно залишається на балансі у позичкодавця. | Дебіторська (кредиторська) заборгованість у позикодавця (позичальника). У податковому обліку – поворотна фінансова допомога |
чи можна укладати такі договори з фізичними особами? | так | так |
чи можна укладати такі договори з іншими юридичними особами? | так | так |
чи можна розпоряджатися отриманою річчю | ні – річ не можна продати, подарувати. | так – отримані речі можна використати, продати, подарувати. |
тимчасовість | так, річ треба повернути | є строк користування позикою, після якого треба повернути гроші або таку ж річ |
правове регулювання | ст. 827-836 ЦКУ + глава 58 ЦКУ | ст. 1046-1053 ЦКУ |
* можливість наявності процентів у практиці таких договорах є дещо спірним питанням, через близькість операції до фінансової послуги, надання яких потребує ліцензування (таку позицію займають ДПС та колишній Нацкомфінпослуг, повноваження якого перейшли до НБУ) |
Увага: Позичка та позика – це різні за своєю економічною суттю та юридичним оформленням операції. Дані операції аналогічні за своєю природою користуванню майном (оренді) та кредитуванню відповідно.
Позичка чи оренда
Договір позички, виходить, є аналогічним оренді, навіть глава 58 «Найм (оренда)» поширюється на даний вид договорів. Так що таке договір позички і що в нього спільного з орендою, а що відмінного? Це ілюструє порівняльна таблиця нижче.
| ПОРІВНЯННЯ ДОГОВОРІВ ПОЗИЧКИ ТА ОРЕНДИ |
Критерій порівняння | Договір позички | Договір оренди |
отримання плати за користування | ні | так |
речі мають індивідуальні ознаки, є неспоживчими | так | так |
сторонами договору можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, у т.ч. ФОП | так | так |
чи можна передати річ у користування засновнику, учаснику, керівнику, члену органу управління | ні (ч. 2 ст. 829 ЦКУ) | так* |
переважне право у користувача на купівлю речі | ні (ч. 2 ст. 832 ЦКУ) | так, за умови виконання умов договору оренди (ч. 2 ст. 777 ЦКУ) |
лише особисте користування річчю | так | річ можна передати в суборенду (може вимагатися дозвіл орендаря або бути прямо заборонено договором оренди) |
розірвання договору з боку користувача | в будь-який час, попередити за 7 днів (ч. 1 ст. 834 ЦКУ) | врегульовується договором |
оозірвання договору з боку власника речі | можливо, наприклад, коли річ стала потрібною йому самому** (ч. 2 ст. 834 ЦКУ) |
призупинення договору у разі смерті (ліквідації) | без правонаступництва | правонаступництво можливе |
право власності | не переходить | не переходить |
ремонт (поліпшення) речі користувачем | можливий, але за згоди позичкодавця | прописується договором або додатковою угодою до договору оренди; як правило потрібна згода орендодавця |
правове регулювання | ст. 827-836 ЦКУ + глава 58 ЦКУ | глава 58 ЦКУ (ст. 759-809), для суб’єктів господарювання ще й ст. 283-292 ГКУ |
* в бухгалтерському обліку це операції з пов’язаними особами, по яким можуть виникнути нюанси в оподаткуванні; ** наприклад, він її вирішив продати. Позичкодавець має право на відчуження речі, яку він передав у позичку |
Увага: що можна передавати у позичку: речі, які в процесі використання здатні зберігати свій первісний вигляд. Наприклад, автомобіль, мобільний телефон, приміщення, квартира, гараж, перфоратор, зварювальний апарат, дискова пила і т.д.
Кому не можна надавати майно у позичку
Обмеження існує тільки щодо керівників, засновників, учасників підприємства, що згадувалось вище (ч. 2 ст. 829 ЦКУ). Однак такі особи можуть виступити по відношенню до підприємства позичкодавцями. Це дозволено. Також, якщо є така потреба, то можна укласти договір оренду з вартістю послуги 1 грн.
Якщо позичкодавцем є ФОП або юридична особа, то ніяких особливостей окрім податкових для них не виникає. Оформлення операції таке ж, як і між фізособами. Однак неповернення позички може мати податкові наслідки – операцію податківці можуть розглядати як продаж.
Платники податку на прибуток у річній фінзвітності визначають витрати/дохід. Аби звітність відповідала вимогам НП(С)БО, розраховують відстрочені податкові активи та зобов’язання. Як обчислити відстрочений податок на прибуток, — у статті.
Форма договору позички
Форма договору позички може бути як усною, так і письмовою, з нотаріальним завіренням і без такого. Що й коли – пояснює таблиця нижче.
ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ ДОГОВОРУ ПОЗИЧКИ |
Форма договору позички | Коли використовується |
усна | договір позички, який має побутовий характер та укладається між фізособами (ч. 1 ст. 828 ЦКУ) |
проста письмова | договір позички, який укладається між юрособами, а також між юрособою та фізособою (ч. 2 ст. 828 ЦКУ) |
договір позички на будівлі, капітальні споруди, якщо строком до 3 років (ст. 793, ч. 3 ст. 828 ЦКУ) |
письмова з нотаріальним посвідченням | договір позички на будівлі, капітальні споруди, якщо укладається на строк 3 і більше років (ст. 793 ЦКУ, ч. 3 ст. 828 ЦКУ) |
договір позички на транспортний засіб, окрім наземного самохідного транспортного засобу, якщо хоча б одною стороною є фізособа (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). |
* так як таке поняття, як “наземний самохідний транспортний”, у нормативній базі невизначене, то бажано посвідчувати усі договори позички транспортних засобів у фізосіб, аби не було проблем у майбутньому з визнанням договору недійсним |
Увага: договір позички автомобіля у фізособи, наприклад, директора без нотаріального посвідчення стає досить ризиковим. Краще все ж таки нотаріально його посвідчити.
Істотні умови договору позички
Традиційні істотні умови договору (предмет, ціна (безоплатність)) уже були розглянуті. Щодо строку дії договору, який теж є істотною умовою, то період може будь-яким. Якщо ж він не визначений, то тоді він визначається метою передачі речі у користування, наприклад, автомобіль було передано для поїздки у відрядження й після повернення з відрядження строк дії договору припиняється (ст. 831 ЦКУ).
Щодо інших умов, на які слід звернути увагу, то радимо:
- прописати договорі правила користування річчю. Визначити те, що користувач робити з нею не може;
- бажано згадати про позбавлення користувача переважного права на купівлю речі. Хоча це визначено ч. 2 ст. 832 ЦКУ, проте за рішенням окремих судів таке право визнавалося на підставі норм глави 58 ЦКУ (постанова ВСУ від 30.03.2016 р., справа № 6-107цс16, № 56885474);
- визначити договором, як посвідчується факт передачі речі та прийняття її назад. Наприклад, це може бути акта приймання-передачі, форму якого можна затвердити у додатку до договору з урахуванням вимог до обов’язкових реквізитів первинних документів. Такий акт може містити опис технічного стану речі;
- бажано визначити хто несе витрати на поточний ремонт об’єкта, якщо постане таке необхідність. Як правило, це обов’язок користувача, так як він повинен повернути об’єкт у належному стані.
Позичка і оподаткування
Тут, на жаль, «плюси» договору позички закінчуються. Якщо сам факт передачі майна у позичку податками не обкладається, то факт безоплатного користування таким майном – так. По-перше, це може бути об’єктом обкладання ПДВ у позичкодавця. По-друге, це можна розглядати, як додаткове благо у користувача-фізособи. У деталях виглядає все це так, як наведено у таблиці нижче.
ОПОДАТКУВАННЯ ПОЗИЧКИ |
Позичка і податки | Оподаткування |
Позичка і ПДВ | Передача й прийняття назад об’єкта позички – оподаткування немає. Безоплатне надання послуги з користування майна – це об’єкт оподаткування ПДВ. Підстава – пп. «в» пп. 14.1.185 ПКУ (лист ДПС від 11.09.2018 р. № 3968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Оподатковується виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ставка 20%). При цьому реєструвати доведеться 2 податкові накладні: - перша – нульова;
- друга – на перевищення мінімальної бази над ціною послуги, тобто у розмірі середньої орендної плати за оренду подібного майна, так як база постачання нульова (лист ДПС від 07.12.2018 р. № 5162/6/99-15-03-02-15/ІПК)
|
Позичка і податок на прибуток у великодоходників | Слід зупинити нарахування амортизації у податковому обліку – на підставі пп. 138.3.2 ПКУ, так як відбувається невиробниче використання майна. Підприємство передає його у користування, не отримуючи від цього доходу* |
Позичка і ПДФО, ВЗ | Для фізособи, яка користується безоплатно майном, таку операцію слід визнавати як додаткове благо з оподаткуванням ПДФО 18% та військовим збором 1,5%. Тут немає чим заперечити. Якщо ж навпаки – фізособа надає об’єкт у користування підприємству, то тоді доходу ні в кого немає |
Позичка і єдиний податок | Користування майном за договором позички – це безоплатне отримання послуги (ІПК ДПС від 19.06.2018 р. № 2721/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК). Визнається дохід у єдинників виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (середньої орендної плати для таких об’єктів). Це стосується користувачів позички як єдинників юросіб, так і фізосіб |
| *винятком може бути ситуація, коли передане майно якимось чином пов’язується з діяльністю підприємства. Наприклад, передали певне обладнання у позичку для того, щоб воно було використане у наданні послуги на користь підприємства, наприклад, проведення реклами продукції тощо |
Бухгалтерський облік позички
Передачу й приймання назад майна за договорами позички можна обліковувати аналогічно оренді. Це значить, що передані за позичкою об’єкти основних засобів залишаються на балансі позичкодавця-юрособи. У позичкодавця нараховується й амортизація.
Прийняті ж за позичкою об’єкти користувач-юрособа може відобразити за позабалансовим рахунком 01 «Орендовані недобротні активи». Хоча це й не оренда, але в Інструкції до Плану рахунків з наказу Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, сказано те, що «даний рахунок використовується щодо «основних засобів… та інших необоротних активів отримані підприємством на підставі відповідних договорів, зокрема, але не виключно оренди (лізингу)». Таким чином, рахунок 01 не суперечить Інструкції Мінфіну.
Нарахування ПДВ на суму безоплатного користування на основі середньої орендної плати можна показати бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 641.
Користувач при цьому не може мати податкового кредиту, так як не сплачує за дану послугу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»
