експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
МНМА попри свою малоцінність приносять неабияку користь працівникам поліпшуючи їхні умови праці. Більшість офісного обладнання та меблів — це МНМА. Як скласти наказ про введення в експлуатацію МНМА, акт про введення в експлуатацію МНМА, що треба при цьому врахувати, нюанси введення в експлуатацію — у консультації
Які об’єкти вводяться Наказом про введення в експлуатацію МНМА
Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) — це маловартісні основні засоби, тобто це основні засоби, вартість яких нижча за межу, яка визначена обліковою політикою підприємства. Як правило, за вартісну межу обирають ту, яка визначена податковими правилами — на сьогодні це 20000 грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України,далі — ПК). Однак для МНМА, які були введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року така межа складала 6000 грн, так як саме така вартісна межа тоді була у пп. 14.1.138 ПК. Якщо певні активи уже визначені як основні засоби до 23 травня 2020 за старою вартісною межею 6000 грн, то перекваліфіковувати їх на з основних засобів на МНМА не потрібно. Вартісна межа застосовується лише до новоприбулих активів.
Вартісна межа МНМА має бути закріплена у наказі про облікову політику та може бути й іншою, ніж 20000 грн, тобто відрізнятися від податкової. Податкова межа не має ніякого впливу на облік у єдинників та платників податку на прибуток, які є малодохідниками. Однак у платників податку на прибуток, що є великодохідниками, різниця між податковою та бухгалтерською межею МНМА спричинить податкові різниці, тому таким підприємствам краще використовувати податкову вартісну межу МНМА, тобто 20000 грн.
Типові приклади МНМА (первісна вартість, як правило, ≤ 20000 грн): офісні крісла, столи, шафи, монітори, принтери, сканери, настільні телефони, мишки, клавіатури, дрібний інструмент (електропилки, бензинові пили, шліфувальні машинки, електродрилі, перфоратори, електричні лобзики, електричні викрутки, пневматичні молотки), вимірювальне обладнання (датчики, штангенциркулі, рівнеміри, рулетки, водолічильники, газолічильники, електролічильники), деякі автодеталі (наприклад, акумулятори), медичне обладнання (інгалятори, ультрафіолетові лампи) тощо. Однак визначальним є не вид активу, наприклад «крісло», а його вартість, адже крісла бувають і дорожче ніж 20000 грн.
Так як МНМА є частиною основних засобів та, в свою чергу, необоротних активів, то запланований строк використання таких активів завжди бути більше 1 року.
Правила обліку МНМА, які відрізняють їх від основних засобів
Облік об’єктів МНМА ведеться на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», у той час, як основні засоби (ОЗ) обліковуються на субрахунках рахунку 10 «Основні засоби». Через це у вузькому розумінні ОЗ — це лише об’єкти, що обліковуються на рахунку 10. Однак МНМА у балансі підприємства потрапляють в один рядок з ОЗ, так яку МНМА — це не щось самостійне, а лише частина ОЗ у широкому розумінні. Це частина, яка відрізняється від решти малою вартістю. Однак більшість правил обліку, які стосується ОЗ, стосуються й МНМА.
номенклатурі номери замість інвентарних – дана можливість спрощує облік. Інвентарний номер — це унікальний на кожний об’єкт, а номенклатурний — може бути однаковий для цілої групи об’єктів, які мають однакове призначення, технічні характеристики та вартість;
амортизація, якщо це метод 50/50, нараховується вже в місяці введення в експлуатації, у той час, як для інших ОЗ, — з наступного місяця;
ліквідаційна вартість не визначається. Мова йде про очікувану вартість об’єкта після закінчення очікуваного строку використання. Це недоцільно, так як вартість таких активів несуттєва.
Зверніть увагу, що 20000 грн — це межа для первісної вартості, а не ціни придбання. Первісна вартість, у свою чергу, включає всі компоненти, які перелічені у п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби», зокрема витрати на доставку. Щодо ПДВ, то за загальним правилом цей податок до складу первісної вартості ОЗ у платників ПДВ не включається. Однак ПДВ є частиною первісної вартості, якщо не відшкодовується. Це зокрема ситуації, коли ОЗ придбавається:
платником ПДВ — для негосподарської чи неоподатковуваної діяльності;
неплатником ПДВ — в усіх випадках.
Один і той же об’єкт може бути ОЗ і МНМА у платника і неплатника ПДВ навіть, якщо в обох підприємств однакова вартісна межа ОЗ/МНМА, наприклад 20000 грн. Так, якщо ноутбук придбали за 19950 грн, включаючи ПДВ 3325 грн, а витрати на його доставку складають 170 грн, то цей ноутбук стає:
МНМА — у платника ПДВ, так як первісна вартість ноутбука = 19950 – 3325 + 170 = 16 795 грн ˂ 20000 грн;
ОЗ — у неплатника ПДВ, так як первісна вартість ноутбука = 19950 + 170 = 20 120 грн > 20000 грн.
Для введення МНМА в експлуатацію керуємося наступним алгоритмом:
призначаємо комісію про введення в експлуатацію ОЗ. МНМА — це частина ОЗ. Бажано, щоб у підприємства уже була постійно діюча комісія і це було зафіксовано певним внутрішнім документом, наприклад наказом (положенням) про організацію бухгалтерського обліку. У складі комісії повинні бути відповідальні особи, фахівці, які причетні до об’єктів: керівник (його заступник), головний бухгалтер, бухгалтер з обліку ОЗ (якщо є), працівник з технічною освітою (наприклад, інженер, якщо такий є);
визначаємося, чи дійсно об’єкт належить до МНМА (критерії див. вище). Об’єкт слід оглянути та вивчити документи, які підтверджують його вартість. Це може бути накладна, чек, оплачений рахунок, акт наданих послуг. Ще раз зверніть увагу, що у вартісну межу 20000 грн чи іншу входить не лише вартість самого об’єкта, але й витрати на доставку та інші складові первісної вартості. Якщо підприємство неплатник ПДВ, то буде входити й ПДВ. Наприклад, інструмент купівельною вартістю 22000 грн з доставкою 100 грн є МНМА: 18333,33 (вартість без ПДВ) + 100 грн (доставка) = 18433,33 грн;
перевіряємо, чи вказано метод нарахування амортизації для МНМА в наказі про облікову політику. Керуємося ним. Якщо ні, то вносимо зміни/складаємо наказ про облікову політику. Методів може бути й декілька для різних типів МНМА. Краще обрати метод 100% — вартість об’єкта буде одразу віднесена на витрати, що зменшить податок на прибуток у місяці введення в експлуатацію. Єдиноподатникам щоправда це неважливо;
складаємо документи на введення в експлуатацію. Їх повинно бути два: наказ про введення в експлуатацію та акт про введення в експлуатацію. Чому обидва? Наказ треба для обґрунтування зв’язку з господарською діяльністю та призначення матеріально відповідальної особи, а акт — для постановки на облік, підтвердження технічного стану та строку корисного використання. Можна ще додатково — протокол засідання комісії про введення в експлуатацію, але якщо підписи членів комісії стоять у акті на введення в експлуатацію, то можна обійтися і без нього.
Увага: наказ та акт — основні документи при введення в експлуатацію МНМА.
Чи можна обійтися без наказу про введення в експлуатацію МНМА
Без наказу — не рекомендуємо. Причина: при податковій перевірці через відсутність наказу можна формально вказати, що ОЗ введені без наказу використовуються не в господарській (невиробничій) діяльності платника податку. Наслідок: можна втратити податковий кредит з ПДВ за такими об’єктами (+ штраф за недоплату ПДВ у періоді придбання МНМА).
Увага: наказ про введення в експлуатацію МНМА складаємо обов’язково, особливо якщо платники ПДВ!
Крім того, на практиці бувають спірні ситуації щодо класифікації: МНМА, ОЗ, МШП (малоцінний швидкозношуваний предмет). Наприклад, дрібний інструмент можна обліковувати і у складі МШП (рахунок 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети»). Різниця МНМА і МШП тільки в очікуваному строкові корисного використання — більше 1 року (МНМА) чи менше (МШП). Вказання в наказі класифікації об’єкта як МНМА розставляє всі крапки над «і» у спірній ситуації є ознакою професійного судження. Звичайно, що скласти наказ для керівника допомагає бухгалтер, так як керівник зазвичай у таких нюансах як розділення ОЗ/МНМА/МШП навряд буде обізнаний.
У наказі про введення в експлуатацію слід вказати наступне:
які саме об’єкти вводяться в експлуатацію, їх треба перерахувати та вказати кількість. Один наказ може складатися одразу на кілька об’єктів;
той факт, що об’єкти будуть використовуватися в господарській діяльності. Якщо призначення об’єкта спірне, то бажано деталізувати для чого саме призначений об’єкт МНМА. Наприклад, «з метою забезпечення господарською діяльності, а саме фотографування зразків продукціїдля інтернет-магазину підприємства, наказую ввести в експлуатацію фотоапарат «Nikon 8200» (1 шт.)…». Це піде на користь при податковій перевірці платникам ПДВ;
дії, які слід виконати бухгалтеру (поставити об’єкти на облік).
Можна не зазначати ті відомості, які дублюються в акті про введення в експлуатацію (вартість об’єкта, строки використання), а також метод амортизації (якщо він визначний наказом про облікову політику).
Форма наказу про введення в експлуатацію довільна. Можна скористатися зразком, який наведений нижче.
Окремої форми акта для МНМА немає. Треба використовувати форму акта для введення в експлуатацію ОЗ. І тут може бути три варіанти:
використати форму ОЗ-1 (з уже недіючого наказу Мінстату від 29.12.1995 № 352);
використати форму акта введення в експлуатацію ОЗ (з наказу Мінфіну від 07.10.2016 № 818, далі — Наказ № 818). Попри призначення для бюджетників, її можна використовувати всім підприємствам. Краще всього обрати саме цей акт, так як він найбільше адаптований до умов сучасних НП(С)БО і його використання дозволено п. 6 розділу І Наказу № 818;
Після того, як акт введення в експлуатацію МНМА та наказ були складені, можна поставити МНМА на облік. Бухгалтерські проведення з обліку МНМА наведені у таблиці нижче.
