Коригування ПДВ 2020

Коли виникає потреба коригувати ПДВ

Причини коригування ПДВ наступні:

• суто господарські ситуації, які не спричинені помилками;
• допущена помилка у податковій накладній, розрахунку коригування, декларації тощо;
• сума податкового кредиту перестала відповідати умовам його визнання – операція придбання скасована, не відбулася (п. 198.3 ПКУ). Наприклад, списання дебіторської/кредиторської заборгованості;
• початок негосподарського/невиробничого використання товарів, результатів робіт, послуг, використання їх у неоподатковуваній ПДВ діяльності (п. 198.5 ПКУ);
• придбання товарів, робіт, послуг подвійного призначення, тобто (використовуються як в оподатковуваній діяльності, так і не оподатковуваній діяльності (ст. 199 ПКУ);
• “свої” мотиви й міркування платника податку, наприклад треба позбутися “мінусу” в уже поданій податковій декларації і платник податку свідомо зменшує податковий кредит.

⚡️ ЗАПОВНЕННЯ РЕКВІЗИТІВ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ⚡️

Наталія Товченикексперт з бухгалтерського обліку та оподаткування, Київ

► графа «Зведена податкова накладна» ► графа «Складена на операції, звільнені від оподаткування» ► графа «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ► заголовна частина ПН ► дата складання ► порядковий номер ► постачальник (продавець) ► отримувач (покупець) ► таблична частина ПН ► підпис в ПН

ЖИВИЙ ЗРАЗОК + АЛГОРИТМ ЗАПОВНЕННЯ ВІД ЕКСПЕРТА ✍

Інструменти коригування ПДВ 2020

Інструментів здійснити коригування існує декілька, але кожний для свої випадків:

• розрахунок коригування. Електронний документ, який за своєю формою нагадує податкову накладну та реєструється у ЄРПН. Його призначення – скоригувати значення конкретної податкової накладної зареєстрованої раніше.
• уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ. По-суті та ж сама декларація, але на окремому бланку. Повна назва – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
• зведена “компенсуюча” податкова накладна. За формою звичайна податкова накладна, але має код причини з зведеності: 1 або 2. Складається до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ.

Розглянемо детальніше застосування даних інструментів.

Розрахунок коригування: коли складається

Це найбільш поширений інструмент коригування. Розрахунок коригування (РК) складається у наступних ситуаціях:

• суто господарські ситуації, які не пов’язані з помилками:
• зміна ціни після отримання авансу чи товарів робіт, послуг, знижки чи збільшення цін.
• зміна кількості отриманих товарів, робіт, послуг (потрібного товару не виявилося, відвантажено не той товар,  в останній момент вирішили взяти більше чи менше, хтось щось забув тощо).
• повернення товару або повне повернення авансу, який було отримано за товари, роботи, послуги.
• зміна номенклатури (з’являються нові номенклатурні позиції, найменування товарів, робіт, послуг або зникають існуючі, сюди ж належить одночасна зміна ціни та кількості, зміна коду УКТ ЗЕД або коду послуг за ДКПП).
• виправлення помилок, наприклад:
• які були допущені у зареєстрованих податкових накладних;
• які виникли внаслідок неправильно складених розрахунків коригування та привели до певних неоднозначності показників у СЕА ПДВ;
• помилково нарахували податкове зобов’язання з ПДВ чи помилилися у його сумі. У цьому випадку необхідним може бути також і складання уточнюючого розрахунку до декларації.

Детально складання розрахунку коригування 2020 розкрито у публікації на порталі: Розрахунок коригування 2020

Хто реєструє розрахунок коригування?

Реєстрація РК відбувається покупцем або продавцем:

^{* РК попередньо складається продавцем надсилається через СЕА покупцю}

ТОЧНО НЕ ЗАБЛОКУЮТЬ!

• АЛГОРИТМ + ЖИВИЙ ЗРАЗОК, з яким заповнити ПН легко

Коли коригувати податковий кредит за розрахунком коригування?

Зменшити податковий кредит за результатами податкового періоду  у декларації необхідно:

• на підставі зареєстрованого розрахунку коригування;
• на підставі бухгалтерської довідки. Наприклад, у ситуації коли РК не зареєстровано, відбулося анулювання ПДВ-реєстрації продавця або пройшло 1095 днів,  які відводяться на реєстрацію РК до податкової накладної (роз’яснення ДФС у ЗІР 101.15, ІПК ДФС від 13.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18, ІПК ДФС від 05.03.2019 р. № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Увага: Якщо внаслідок повернення товару, зменшення ціни тощо податковий кредит треба зменшити, то це треба здійснити навіть якщо постачальник не зареєстрував розрахунок коригування

Збільшити податковий кредит за результатами податкового періоду у декларації необхідно виключно за умови зареєстрованого у ЄРПН РК. Шляхом складання бухгалтерської довідки це здійснювати не можна. 

Коли коригувати податкове зобов’язання за розрахунком коригування?

Зменшити податкове зобов’язання за результатами податкового періоду постачальник може тільки після реєстрації у ЄРПН відповідного РК покупцем.

Увага: Якщо, наприклад, внаслідок збільшення ціни у постачальника зросло податкове зобов’язання, то йому треба збільшити податкове зобов’язання не чекаючи реєстрацію відповідного РК

Збільшити податкове зобов’язання за результатами податкового періоду у декларації постачальник повинен:

• на підставі зареєстрованого розрахунку коригування;
• на підставі бухгалтерської довідки, якщо розрахунок коригування складений, але ще незареєстрований. 

Відмова постачальника реєструвати розрахунок коригування

Якщо постачальник відмовляється реєструвати РК й покупець в результаті втрачає можливість збільшити податковий кредит, то покупець може подати скаргу на нього у додатку 8 Податкової декларації з ПДВ. Наслідком буде позапланова документальна перевірка постачальника. Покупцю треба мати певні документи, які доводять зміну ціни, кількості постачання, суми авансу:

• виписка банку;
• акт повернення товару;
• додаткова угода до договору;
• копія паперового листа з вимогою постачальнику зареєструвати РК (бажано).

Нова дека з ПДВ діє уже!

• Коли і як подавати за новою формою?

Дата складання і дата реєстрації розрахунку коригування

Розрахунок коригування складається на дату, коли фактично відбулася зміна кількості, ціни, номенклатури, суми авансу тобто це буде:

• дата перерахування грошей з рахунку постачальника на рахунок покупця чи навпаки;
• дата складання акта приймання або акта повернення товару;
• дата підписання додаткової угоди до договору тощо.

Однак, датою отримання покупцем РК, який треба йому зареєструвати, є дата надходження РК до ЄРПН (електронного кабінету). Покупцю треба  стежити за електронним кабінетом, так як саме від цієї дати починається відлік терміну на реєстрацію РК.

Увага:  Дата отримання покупцем РК – це дата надходження РК в електронний кабінет

Реєстрація розрахунку коригування відбувається у ті ж самі строки, що й податкових накладних.

Рекомендуємо не відтягувати реєстрацію РК на останній день, так як:

• по-перше, можливий збій/перенавантаження СЕА у крайній день;
• по-друге, може бути ситуація: коштів на спецрахунку в СЕА недостатньо для реєстрації РК, платник податку поповнює рахунок через банк, банк проводить операцію вчасно, але кошти на спецрахунку СЕА з’являється з запізненням, – на наступний день. Результат – РК зареєстрований невчасно.

ДПС наполягає на тому, що зареєструвати РК можна тільки протягом 1095 днів з дати складання податкової накладної. 

Уточнюючий розрахунок до декларації: коли складається

Це найбільш поширений інструмент коригування. Розрахунок коригування (РК) складається у наступних ситуаціях:

• у декларації показали податковий кредит, який не підтверджується податковою накладною або до реєстрації цієї податкової накладної чи розрахунку коригування. Також платник податку не має права на податковий кредит, якщо податкова накладна зареєстрована з помилкою в обов’язкових реквізитах – треба дочекатися реєстрації розрахунку коригування на неї;
• у декларації показали податковий кредит після втрати на нього права, наприклад після дати анулювання реєстрації платником ПДВ;
• виправили певну помарку у сумі податкового кредиту, який було включено до декларації;
• не включили раніше певну групу операцій до податкового зобов’язання/податкового кредиту. Наприклад, операції за якими податкові накладні не складаються: на основі фіскальних чеків, готельних рахунків тощо. Типова ситуація: працівник був у відрядженні й “первинку” привіз пізніше, після подачі декларації.

Якщо внаслідок помилки зачепило одразу декілька податкових декларацій, то треба на кожну з них складати по уточнюючому розрахунку. Наприклад, ситуація перенесення “мінусу” з одної декларації до наступної.

Слід пам’ятати, що такі коригування призводять до:

• переплати ПДВ – якщо сума ПДВ внаслідок помилки була завищена;
• штрафу – якщо сума ПДВ була занижена. Донарахований ПДВ все одно треба сплатити;
• пені – додатково до штрафу, якщо термін строк недоплати перевищив 90 днів. Рахується на основі ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з 91-го.

Уточнюючий розрахунок до декларації: коли він не потрібен

Уточнюючий розрахунок не складається, коли:

• коригування ПДВ здійснюється на основі РК. Однак, це не стосується ситуації, коли покупець показав збільшення податкового кредиту або продавець знизив податкове зобов’язання не дочекавшись реєстрації РК. У такому разі за такий податковий період треба зменшити податковий кредит/збільшити податкове зобов’язання шляхом подачі уточнюючого розрахунку навіть якщо у наступному періоді уже відбулася реєстрація РК;
• нараховано податкове зобов’язання на основі складання компенсуючих податкових накладних за п. 198.5 і 199.1 ПКУ.

Компенсуючі податкові накладні: коли вони потрібні

Ці податкові накладні з кодом причини зведеності “1” або “2” складають до останнього дня того місяця, коли відбулося:

• негосподарське (невиробниче) використання товарів або результатів робіт, послуг, використання їх у неоподатковуваній ПДВ діяльності (п. 198.5 ПКУ). Наприклад, це податкові накладні з типом причини “13”. Це могло бути як одразу при придбанні, так і в ситуації, коли спочатку товари призначалися для господарського використання, а потім передані у негосподарську діяльність. Наприклад, певні товару зі складу вирішили використовувати в офісі для соціально-побутових потреб працівників (чайники, кавоварки тощо). Сюди ж належить випадок крадіжки товарно-матеріальних цінностей, основних засобів тощо. Зобов’язання з ПДВ нараховується на балансову вартість цих вкрадених цінностей;
• придбання товарів, робіт, послуг підприємствами у яких є оподатковувана і неоподатковувана діяльність і їх однозначно не можна розділити між цими видами діяльності, тобто є подвійність їх використання, наприклад податковий кредит з комунальних послуг. Типові приклади: надання послуг з оренди приміщень медзакладами, страховими компаніями, банками, які підпадають під оподаткування ПДВ.  Основна ж діяльність таких підприємств (охорона здоров’я, страхування, фінпослуги) не оподатковується ПДВ. У кінці кожного місяця вони мають складати зведену податкову накладну за ст. 199 ПКУ, а в кінці року здійснювати перерахунок ПДВ і складати розрахунки коригування до раніше зареєстрованих цих щомісячних компенсуючих податкових накладних.

Увага:  Компенсуючі податкові накладні компенсують уже нарахований податковий кредит з ПДВ і таким чином відбувається коригування ПДВ до сплати в бюджет

 ПЕРЕРАХУНОК ПДВ — 2020

• ПРОВОДИМО БЕЗ ТРУДНОЩІВ! АЛГОРИТМ ⋙

Звертаємо увагу: не визнавати податковий кредит не можна. Навіть якщо уже знаєте, що товар буде використовуватися у неоподатковуваній чи негосподарській діяльності тощо.  За діючими правилами треба:

• спочатку визнати податковий кредит;
• потім до останнього дня місяця – скласти компенсуючу податкову накладну;
• в установлені строки для звичайних податкових накладних – зареєструвати цю компенсуючу накладну. Наприклад, якщо вона була складена 31.01, то зареєструвати треба до 15.02 включно.

Увага:  Компенсуючі податкові зобов'язання реєструються не пізніше останнього дня місяця, коли мали місце операції, для яких вони призначені

Якщо платник податку не визнав податковий кредит і одночасно не зареєстрував одночасно компенсуючу податкову накладну, то ДПС все одно при перевірці донарахує податкове зобов’язання за недотримання п. 198.5 або п. 199.1 ПКУ з відповідними штрафами. Незважаючи на той факт, що заниження податкового зобов’язання фактично не сталося.