бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Новий закон про фінмоніторинг діє з 28 квітня 2020 року. Він чималий, розібратися що саме змінилося для бізнесу складно. Тому ми вирішили зберегти ваш час і підготували огляд про бенефіціарів та можливі ризики певних операцій, які можуть зупиняти банки.
З фінансовим моніторингом підприємства та підприємці можуть мати справу під час здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах через банки, страхові компанії та інші фінансові установи, а також під час співпраці з аудиторами, податковими консультантами, нотаріусами, ріелторами та навіть адвокатами. Детально про те, що таке фінмоніторинг, його мету, суб’єктів фінмоніторингу та застосування різних сум операцій можна прочитати у матеріалі Фінансовий моніторинг, а про роль у фінмоніторингу фізосіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку – у матеріаліБухгалтери і Держфінмоніторинг: реєстрація та повідомлення про операції клієнтів.
Увага:По фінмоніторингу зросли штрафи за неподачу інформації по операціям
Однак, в інформаційному шумі потонуло головне питання – що все ж таки змінилося й що слід робити бізнесу? Яку інформації слід подати в найближчий час суб’єктам фінмоніторингу?
Фінмоніторинг 2020: оновити інформацію про бенефіціарів
Спершу про питання, яке дещо випадає з уваги: підприємствам необхідно обов’язково у 3-місячний термін з дати набуття чинності Закону № 361 оновити інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів (п. 4 Перехідних положень Закону № 361). Виходить, що зробити це слід по 28.07.2020 року включно.
Бенефіціари – це фізособи, які є кінцевими власниками підприємства (бізнесу), яким належить 25% і більше статутного капіталу. При чому – не обов’язково прямим чином, але й через ланцюжок пов’язаних осіб.
Увага: юрособам треба обов’язково оновити у 3-місячний термін інформацію про бенефіціарів – інакше це загрожує значним штрафом.
Змінюється тут те, що раніше, якщо у юрособи були власники одразу фізособи, то інформацію про бенефіціарних власників подавати було не потрібно. Зараз – треба завжди. Крім того, щороку таку інформацію треба оновлювати навіть якщо нічого не змінювалося – протягом 14 календарних днів з дати реєстрацію юрособи. Якщо змінилися дані протягом року, то теж інформацію треба подати – протягом 30 робочих днів.
Увага:Оновлювати інформацію про бенефіціарів відтепер треба щорічно й щоразу при її зміні
В оновленій інформації за ст. 171 Закону № 361 мають бути:
заява;
структура власності. Раніше це було у довільній формі, а зараз буде по структурі зазначеній у формі від Держфінмоніторингу;
витяг, виписка або інший документ, що підтверджує реєстрацію для засновників-нерезидентів;
нотаріально засвідчена копія документа, який посвідчує особу бенефіціара.
Інформація оновлюється у паперовій формі або в електронній формі і подається держреєстратору, який за плату має внести її до ЄДР. Форму для оновлення має ще оприлюднити Держфінмоніторинг та погодити з Мін’юстом.
Увага: Наслідок неподачі інформації про бенефіціарів – ШТРАФ, а також банк може призупинити платіжні операції у разі недостовірності даних та повідомити про підозрілі операції СБУ, Держфінмоніторинг та інші органи
Все це не стосується підприємців, так як у ФОП не може бути бенефіціарного власника. Він сам собі власник.
Ідентифікація/верифікація – у чому різниця
Для розуміння інших змін спершу зрозуміємо два поняття, якими пронизаний Закон № 361:
ідентифікація – це встановлення особи платника. Принаймні особи, з якою пов’язаний платіж. Наприклад, є банківська картка – будь-який платіж з нею ідентифікується з її власником. Надання паспорту – теж ідентифікація;
верифікація – це доказ, що операцію здійснює дійсно ідентифікований платник. Наприклад, є банківська картка – операція ідентифікована. Однак, нею може розраховуватися й не сам платник, а його дитина, дружина і т.д., яким він її надав разом з паролем і т.д. Верифікація дозволяє переконатися, що платіж здійснює саме власник банківської картки, рахунку тощо. Це може бути здійснено за допомогою системи Bank ID, верифікацію через смс-повідомлення, дзвінок від представника банку, відеофіксація, фотофіксація, кваліфікований електронний підпис (КЕП) та ін. Протягом 2020 року у банків є перехідний період відлагодити систему верифікації.
Також у ході верифікації додатково у визначених Законом № 361 випадках може відбутися це ще й збір інформації про платіж: його призначення, походження коштів.
Фінмоніторинг 2020: що змінилося по сумах операцій
Ключові зміни полягають у наступному:
операції з готівкою на суму понад 5 тис. грн потребуватимуть обов’язково ідентифікації. Мова йде лише про платежі, які йдуть через суб’єкта фінмоніторингу, наприклад, банк. Наприклад, перекинути суму в 10 тис. грн через депозитний термінал (ПТКС) на чийсь рахунок без ідентифікації системою уже не вийде. Однак, якщо платник вставить свою картку у банкомат, то тоді операцію можна здійснити. Банківська картка сама по собі – уже засіб ідентифікації. Якщо платіж здійснюється через відділення банку, то таким засобом ідентифікації ще може бути й паспорт;
безготівкові операції без додаткових процедур безперешкодно здійснюються в межах 30 тис. грн (раніше – 15 тис. грн). Щодо безготівкових операцій ідентифікація є завжди – вона відбулася в той момент, коли особа стала клієнтом банку. Банківський рахунок – це теж засіб ідентифікації, як і банківська картка та паспорт. Після 30 тис. грн настає обов’язкова верифікація;
разові операції без встановлення ділових відносин з банком –до 400 тис. грн. Ділові відносини – наприклад, укладання договору з відкриття рахунку. Якщо фізособа буде поповнювати готівкою рахунок підприємства на суму 500 тис. грн, то вона має спершу відкрити рахунок у банку;
якщо платіж потрапляє в зону 400 тис. грн і більше, то він може бути призупинений банком, якщо є ще одна з чотирьох ознак підозрілості операції (раніше – 150 тис. грн та було більше ознак). Одна з ознак – операція готівкова.
Увага:Ідентифікації не потребують операції готівкою до 5 тис. грн, безготівкові операції до 30 тис. грн, зняття грошей з рахунку, оплата комунальних послуг, оплата товарів за допомогою банківських карт
Отже, принципово новим тут є поріг 5 тис. грн на готівкові операції без ідентифікації та збільшення порогу підозрілості операції. Щодо зменшення ознак підозрілих операцій, то це радше було укрупнення, чим щось змінилося.
Фінмоніторинг 2020 – де послаблення
У цілому малі операції до 400 тис. ніяких проблем викликати не повинні. Особливу у платників з низьким ризиком: офіційно працюючих, студентів, пенсіонерів, при знятті грошей у вигляді зарплати, перекази коштів між фізособами, платежі ОСББ/ЖКГ, оплата комунальних послуг, а також платежі між суб’єктами господарювання, які працюють “по-білому”, сплачуючи податки. Зміни Закону № 361 спрямовані на те, щоб банки основну увагу приділяли саме великим платежам і операціям клієнтів з високим ризиком.
Увага:хто клієнт з високим ризиком, хто з низьким визначає банк на основі рекомендацій (типології) ФАТФ, Держфінмоніторингу та НБУ
Серед інших винятків, на які не поширюється Закон № 361:
сплата кредитів (платежі до 30 тис. грн);
зняття коштів з власного рахунку
оплата товарів за допомогою картки незалежно від суми (якщо номер карти фіксується за операцією).
Останні два платежі, по-суті, є ідентифікованими через саму банківську карту.
Що посилюється – це право банків зупинити операцію клієнта навіть до 400 тис. грн, якщо вона по їх системі внутрішнього моніторингу потрапила під підозрілу, пов’язану з відмиванням коштів. Наприклад, за типологіями ФАТФ і Держфінмоніторингу під підозрілі можуть потрапляти:
безповоротна й поворотна фіндопомога. Особливо, коли вона стосується новостворених суб’єктів господарювання, які взагалі не здійснювали господарських операцій чи їх незначні обсяги. Під ризик і додаткові пояснення може потрапити фінансування від власників на етапі створення бізнесу;
операції з нехарактерного для суб’єкта експорту. Подавали на експорт пшеницю. Раптом на експорт відправляється партія спецодягу;
недостовірні відомості про кінцевого бенефіціара. Власник указаний один, але чомусь майном підприємства фактично розпоряджається зовсім інша особа. Якщо така інформація стає відомою банку, то він зобов’язаний призупинити операції клієнта.
Взагалі будь-яка операція, яка є незвичайною для конкретного суб’єкта господарювання може вважитися підозрілою й банк може її призупинити.
Змінилися терміни призупинення операцій
Закон № 361 визначив терміни додаткової перевірки таких операцій без попередження клієнта:
2 робочих днів – для банків (ч. 1 ст. 23 Закону № 361);
7 робочих днів (раніше було 5 робочих днів) – за рішенням служб державного фінмоніторингу. Про дату та номер рішення Держфінмоніторингу банки повідомляють лише на письмовий запит від клієнта (п. 11 ст. 23 Закону № 361).
Строк блокування у разі вмотивованих причин може бути продовжений до 30 робочих днів.
Якщо клієнт потрапив у банку під надвисокий ризик, то банк зобов’язаний призупинити з ним ділові відносини та обслуговування (раніше це було лише як рекомендація).
Про підозрілі операції повідомляються правоохоронні органи. Наслідок – можлива ухвала суду про арешт майна та коштів на рахунку особи.
Якщо немає операції з надвисоким ризиком у фінмоніторингу “може” не означає завжди. Зупинка операцій вирішується налаштуваннями системи управління ризиками банку. Якщо клієнт маючи незначні надходження раптом приходить у банк для здійснення платежу, наприклад, на 500 тис. грн, то така операція є незвичайною для нього. Зрозуміло, що вона підпаде під моніторинг – доведеться заповнити анкету та пояснити походження. У будь-якому випадку інформація по операції буде збережена та передана у звіті до органу державного органу фінмоніторингу.
Увага:Багато чого у рішеннях по фінмоніторингу залежить від критеріїв по ризикам у банку, налаштувань його внутрішньої системи. Банк може діяти більш жорстко і вимагати додаткові документи навіть при платежах до 400 тис. грн
Якимось чином передбачити ймовірність блокування операції з боку банку бізнес врядчи зможе: багато чого залежить від внутрішньої системи моніторингу банку, налаштувань по ризикам. Також згадані вище рекомендації (типології) ФАТФ досить розпливчасті. Які саме операції потрапляють під низький, середній, високий, надвисокий ризик – межі досить умовні та розпливчасті. Як і раніше буде працювати фактор конкретного банку і банк може встановлювати більш жорсткі критерії й запросити документи на підтвердження походження грошей навіть при платежах до 400 тис. грн.
Однак, звернутися до іншого банку може й не вийти. блокування операції в одному банку може відтепер спричинити блокування і в інших банках: закон передбачає обов’язковий обмін інформацією між банками щодо підозрілих операцій.
Фінмоніторинг 2020: штрафи на бізнес
Також збільшені штрафи за порушення у сфері фінмоніторингу й для бізнесу:
неподання інформації про кінцевих бенефіціарів – від 17 тис. грн до 51 тис. грн (ч. 6 ст. 166-11 КпАП). Раніше було 5100-8500 грн. Цей штраф накладається не на підприємство, а на його керівника. Строк давності по таким адмінштрафам – 3 місяці (ст. 38 КпАП). Штраф буде накладатися Мін’юстом, який контролює ЄДР, а також є теж державним суб’єктом фінмоніторингу;
за неподання інформації про операції, наприклад, на запит державного органу фінмоніторингу – 340 тис. грн.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
