Мінфін підготував проєкт змін до Податкового кодексу, який зачепить платників податку на прибуток декількох областей України: Закарпатської, Кіровоградської, Тернопільської, Чернівецької та Чернігівської областей. Це введення з 2021 року для них спеціального податку на прибуток. Хоча, може його правильно все ж таки назвати податком на виведений капітал?
Що таке спеціальний податок на прибуток
Саме думка про податок на виведений капітал, який уже планувалося ввести ще з 1 січня 2019 року по всій Україні, постає при аналіз тих змін до Податкового кодексу (ПК), які уже підготував Мінфін. Якщо призабули, що таке податок на виведений капітал чи перший раз про нього почули – зайдіть на сторінку Податок на виведений капітал .
Головна ідея податку на виведений капітал – оподатковувати не прибуток, а виведення капіталу у формі грошей, майна, інших активів з підприємства через дивіденди, безкоштовні передачі, повернення внесків засновникам з “бонусом” тощо. Це виведення оподатковується з однією умовою – воно спрямоване на користь неплатників податку на виведений капітал, наприклад спрощенцям. Виходить, що якщо дивіденди виплачуються від одного платника податку на виведений капітал іншому – вони не оподатковуються. Тобто кругообіг капіталу в межах платників цього податку та їх прибуток взагалі не оподатковуються (!).
Нинішній мінфінівський проект носить назву Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств” (далі – Проект). З’явився він ще 25 червня 2020 року.
Увага: під оподаткування податком на виведений капітал потрапляють лише дивіденди та прирівняні до них платежі. Сам прибуток напряму не оподатковується.
Якщо прочитати п. 3 згаданого Проекту, то об’єктом оподаткування спеціальним податком на прибуток (далі – СПнП) є зокрема виплата дивідендів неплатнику податку (пп. 3.1.1 Проекту), а також безкоштовна передача майна (пп. 3.1.6 Проекту). Виходить, що спеціальний податок на прибуток = податок не виведений капітал? Виходить, що так, але чому тоді така дивна назва для податку?
Чому податок на прибуток спеціальний
Нагадаємо, що як такий податок на виведений капітал також розглядається як особливий випадок податку на прибуток. Таким чином, з цією дещо дивною назвою “спеціальний податок на прибуток” насправді усе гаразд. Дійсно, такий податок можна розглядати як певний різновид податку на прибуток, коли прибуток оподатковується не прямим чином, а лише при його виведенні. Однак, податком обкладається зовсім не той бухгалтерський прибуток, про який уявляє бухгалтер підприємства, читаючий цей Проект. Можливо, пішли на хитрість, аби не дражнити противників цього експериментального податку та не лякати бухгалтерів? Справжню відповідь знають лише розробники Проекту у Мінфіні.
Увага: спеціальний податок на прибуток – це те саме, що й податок на виведений капітал.
Спеціальний і звичайний податок на прибуток – у чому відмінність
У таблиці нижче унаочнимо різницю між існуючим зараз податком на прибуток та тим, який пропонується:
Критерії порівняння | Існуючий зараз податок на прибуток | Спеціальний податок на прибуток (СПнП) |
Ставка податку | 18% | 18% |
Податок на репатріацію | 15%* | 15%* |
Постійність | Без строку дії, поки існує розділ 3 ПК | Тимчасовий, на 15 років, з 01.01.2021 р. по 31.12.2035 р. |
Об’єкт оподаткування | Прибуток, який визначається за правилами з коригуванням на податкові різниці** | Дивіденди та прирівняні до них платежі на користь неплатників СПнП |
Регіон поширення | Вся Україна | Тільки області, в яких надходження податку на прибуток підприємств ≤ 0,4% від загальних надходжень цього податку. За Проектом це Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Чернівецька та Чернігівська області (виняток – підприємства з Реєстру великих платників податків). |
Звітний період | Квартальний (у тих, хто визначає податкові різниці), річний (у тих, хто не визначає податкових різниць) | Квартальний, якщо була здійснена операція, яка є об’єктом оподаткування |
* якщо інше не передбачено Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування ** податкові різниці враховують лише платники податку на прибуток, у яких обсяг доходу більший 40 млн грн (до змін з Закону № 466 було 20 млн грн) |
На кого спеціальний податок на прибуток не поширюється
Неплатники СПнП будуть:
Будь-яка виплата капіталу таким неплатника підпадає під оподаткування. Зрозуміло, що не є платниками нерезиденти, які отримують доходи і інших країнах.
Що таке платежі прирівняні до дивідендів
СПнП обкладається виплата дивідендів, процентів, роялті неплатникам податку.
Також прирівнюються до дивідендів наступні платежі неплатникам податку:
- безоплатна передача майна;
- повернення внесків учасникам підприємства у сумі перевищення їх вартості початкового внеску;
- надання фінансової допомоги, якщо така допомога не підлягає поверненню або залишається неповернутою протягом 12 місяців. Виняток: фінансова допомога неприбутковим організаціям, які відповідають низці критеріїв, а також фінансова допомога фізособам відповідно до положень колективного договору, якщо вони перебувають у трудових відносинах і не належать до пов’язаних осіб податника СПнП;
- передача майна, якщо протягом 12 місяців оплата не надійшла;
- придбання майна, робіт, послуг у спрощенця;
- контрольовані операції;
- виплата процентів, комісій, інших винагород, штрафі, пені, які пов’язані з залученням коштів на користь неплатника СПнП;
- виплата коштів нерезидентам за договорами страхування/перестрахування та ін.
Якщо виплата здійснюється не грошима, то за грошове вираження має братися звичайна ціна майна.
Увага: спеціальний податок на прибуток може бути введений уже з 1 січня 2021 року.
Операції у негрошовій формі та спеціальний податок на прибуток
При цьому не обов’язкова дана операція має відбутися через сплату коштів. Податок буде нараховуватися й коли відбувається:
- зарахування зустрічних вимог, переведення права вимоги чи переведення боргу, через що припиняються зобов’язання платника податку по тих операціях, які підлягають оподаткуванню;
- закінчення 360-денного строку з моменту виплати коштів та/або передачі майна за кордон. Тобто з підприємством за цей час не розрахувалися, а поставка відбулася. Такий термін відповідає строку валютного контролю у операціях ЗЕД;
- припинення трудових відносин з фізособою, якій була видана фінансова допомога відповідно до положень колективного договору, якщо сума коштів неповернута повністю або частково;
- нестача товарів, яка виявлена після проведення інвентаризації та інші випадки, перераховані у п. 9.5 Проекту.
Задекларована мета введення спеціального податку на прибуток
СПнП нібито має сприяти:
- покращенню інвестиційного клімату;
- спрощення ведення бізнесу;
- збільшення доходів Держбюджету, хоча початково цей Проект призведе до втрати понад 1 млрд грн надходжень від податку на прибуток;
- розв’язання деяких недоліків звичайного податку на прибуток (складність правил розрахунку, необхідність ведення обліку амортизації, проблеми накопичених збитків).
Принаймні такі цілі декларуються у пояснювальній записці до Проекту. Чи дійсно СПнП зможе розв’язати існуючі проблеми та сприяти досягненню означених цілей – покаже час. А ще треба цей проект прийняти, адже уже було декілька спроб введення податку на виведений капітал, які так і не дійшли до Верховної ради.
