Документування, облік та оприбуткування врожаю зернових культур

Автор
експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Полтава
Автор
провідний експерт з податкового обліку Експертус Головбух, канд. екон. наук, Київ
Сільгосппідприємство виростило урожай зернових культур. Розглянемо особливості документування і бухгалтерського обліку оприбуткування урожаю

Як визначити виробничу собівартість врожаю

Бухгалтер розуміє витрати на вирощування та збирання врожаю як витрати, пов’язані з біологічним перетворенням біологічних активів (п. 17 НП(С)БО 30 «Біологічні активи»). Їх визнають витратами основної діяльності. Обліковуйте ці витрати за окремими об’єктами обліку витрат (окремими видами біологічних активів та/або їх групою) згідно з НП(С)БО 16 «Витрати».

Увага: витрати основної діяльності називають також виробничою собівартістю.

До виробничої собівартості належать:

  • прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • інші прямі витрати;
  • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 НП(С)БО 16, п. 7.2 Методрекомендацій № 1315).

Пам’ятка «П’ять правил обліку врожаю у рослинництві»

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) в плануванні та обліку групують за статтями, які господарство визначає самостійно, виділяючи в окремі статті змінні та постійні витрати (п. 3.5 Методрекомендацій № 132).

Примірний перелік статей витрат у рослинництві наведений у пункті 3.6 Методрекомендацій № 132. А саме:

  • витрати на оплату праці; 
  • насіння та посадковий матеріал; 
  • паливо та мастильні матеріали; 
  • добрива; 
  • засоби захисту рослин;
  • роботи та послуги; 
  • витрати на ремонт необоротних активів; 
  • інші витрати на утримання основних засобів; 
  • інші витрати; 
  • непродуктивні витрати (в обліку); 
  • загальновиробничі витрати.

Бухгалтерський облік виробничих витрат збирання урожаю

Для обліку витрат основної діяльності (виробничої собівартості) призначений рахунок 23 «Виробництво».

Отже, всі витрати до моменту збирання врожаю, тобто оприбуткування сільгосппродукції, акумулюйте на рахунку 23.

Первісне визнання сільгосппродукції відобразіть у тому звітному періоді, в якому її відокремили від біологічного активу (п. 12 НП(С)БО 30). Тобто на дату, коли продукцію зібрали та доправили до місця зберігання. У бухобліку зробіть проведення: Д-т 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» К-т 23.

До виробничої собівартості зібраної сільгосппродукції потрап­ляють витрати, понесені до франко-місця зберігання (п. 8.1 Методрекомендацій № 132). Подальші витрати на підготовку продукції до реалізації і реалізацію відносьте на витрати на збут. Тобто у разі, якщо звозите зібране збіжжя з поля на елеватор, витрати на транспортування до елеватора включайте до виробничої собівартості продукції. Подальші витрати — це витрати на збут.

Як оцінити та облікувати готову продукцію

Сільгосппродукцію під час її первісного визнання оцінюють:

  • за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;

або

  • виробничою собівартістю згідно з НП(С)БО 16.

Увага: метод оцінки оберіть самостійно та зафіксуйте його у своїй обліковій політиці.

Як визначити кількість та облікувати доробку зерна

Сільгосппродукцію в натуральному виразі визначайте на підставі її фактичної маси (кількості) у місці оприбуткування (п. 6.4 Методрекомендацій № 1315). Приміром, для зерна, насіння соняшнику — це франко-місце зберігання (франко-тік). Фактичну кількість сільгосппродукції розрахуйте за вирахуванням мертвих відходів, усушки (зерна та насіння соняшнику на току тощо), угару зеленої маси в процесі ферментації тощо. У статистичній звітності наведіть передбачені окремі показники врожаю у початково оприбуткованій масі й у масі після доробки.

Візьмемо форму № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду». Показник валового збору зернових після доробки (графа 4) визначте, відрахувавши від початково оприбуткованої маси невикористані відходи та втрати під час сушіння (доведення зерна до базисних кондицій). Основа для цього — дані складських документів. Якщо їх немає, орієнтуйтеся на значення середнього показника за останніми наявними даними підприємства. Врахуйте кліматичні умови року.

У графі 3 форми № 21-заг (місячна) та (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» відобразіть кількість продукції, що є безпосередньо в підприємства (власної і прийнятої на зберігання) на кінець звітного періоду. Держстат пояснює, що в цій графі відображають дані у заліковій масі — після очищення, сушіння тощо. Тобто в масі, що оплачуватимуть під час подальшої реалізації. Сюди не потрапляє збіжжя, що зберігають на зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах.

Форму № 37-сг (місячна) не чіпайте. У графі 2 «Обсяг виробництва» розділу 1 покажіть продукцію у початково оприбуткованій вазі. Йдеться про масу без урахування доробки.

Як розподілити вартість між основною продукцією та зерновідходами

Витрати на вирощування та збирання зернових культур, у т. ч. вартість з доробки зерна на току в межах календарного року, становлять собівартість зерна, зерновідходів і соломи.

Загальну суму витрат (без вартості соломи) розподіліть між зерном і зерновідходами. Зерно прийміть за одиницю, а зерновідходи прирівняйте до нього за коефіцієнтом, що розрахуйте за вмістом у них повноцінного зерна (п. 8.3 Методрекомендацій № 132).

Документування збирання врожаю зернових

Збирання врожаю і доставка його до місця зберігання

На розсуд сільгосппідприємства може застосовуватися одна з трьох систем документування – із застосуванням:

  • Путівок на вивезення продукції з поля;
  • Реєстрів відправки зерна й іншої продукції з поля;
  • Талонів.

Відповідні первинні документи затверджені ще за радянських часів. Тому їх застосування не обов’язкове. Але оскільки вітчизняних документів поки не затверджено, на наш погляд, сільгосппідприємство може застосовувати такі документи. Або на їх основі розробити власні.

Особливості застосування путівок

Форми Путівок на вивезення продукції з поля (сільгоспоблік, форма № 77а) затверджені Наказом № 269-2 (Наказ Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2).

Сільгосппідприємству доречно замовити друк путівок блоком, згрупованим по три примірники, два з яких на самокопіювальному папері, всі примірники різного кольору.

Перед видачою комбайнеру бланків путівок їх оформляють в бухгалтерії сільгосппідприємства, заповнюючи назву сільгосппідприємства, прізвище комбайнера, марку і номер комбайну, реєструють в журналі виданих путівок.

Комбайнер на кожен завантажений автомобіль оформляє один комплект путівок. Записує дані автомобіля, ПІБ водія, бункерну масу зерна. Комбайнер і водій розписуються в путівках. Один примірник залишається комбайнерові, два водієві.

Водій доставляє зерно до місця зберігання, де автомобіль зважується на автомобільних вагах перед (брутто-вага) і після (нетто-вага) розвантаження. Масу зерна визначають різницею між брутто і нетто. Вагар (комірник) записує ці показники до путівок, ставить власний підпис і повертає один примірник водієві, а другий собі.

Вагар заносить дані путівок у реєстр зерна, а дані реєстру у відомість. Він може застосовувати Реєстр приймання зерна вагарем та Відомість руху зерна та іншої продукції (форми сільгоспоблік № 78а та № 80 відповідно), затверджені Наказом № 269-2.

Особливості застосування Реєстру

Форми Реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля (сільгоспоблік, форма № 77) затверджені Наказом № 269-2. Особливості їх застосування подібні до процедури застосування путівок. Тобто, спершу замовляють друк реєстрів, потім перед видачою комбайнеру оформляють, видають комбайнерові.

Реєстри застосовують у разі закріплення автомобіля за конкретним комбайном. На кожен такий автомобіль комбайнер оформляє на одну зміну окремий реєстр. Оформляються реєстри, повторимося, подібно до путівок.

Особливості застосування талонів

Наказом № 269-1 (Наказ Мінсільгоспу СРСР від 16.05.77 р. № 269-1) затверджено:

  • талон комбайнера (сільгоспоблік, форма № 77в);
  • талон шофера (сільгоспоблік, форма № 77б);
  • Реєстр приймання зерна від шофера (сільгоспоблік, форма № 71а);
  • Реєстр приймання зерна вагарем (сільгоспоблік, форма № 78а).

Бухгалтер сільгосппідприємства перед видачею талонів комбайнерам і шоферам заповнює в них назву сільгосппідприємства, ПІБ комбайнера, шофера, номер комбайну, автомобіля тощо. Видані талони реєструють в Журналі виданих талонів (форма № 188, затверджена Наказом № 269-1). Окрім того, шоферам видають по одному примірнику реєстру приймання зерна від шофера.

Після завантаження автомобіля зерном комбайнер і шофер обмінюються своїми талонами, з розрахунку – 1 талон на 1 завантажений бункер.

На місці зберігання водій передає талон комбайнера вагареві (комірникові). Після зважування автомобіля до і після вивантаження зерна вагар заповнює реєстр шофера і повертає йому з власним підписом. Разом з тим вагар заповнює реєстр вагаря, який відкривається на кожен день (зміну). Шофер розписується в цьому реєстрі.

В кінці дня (зміни) комбайнер передає вагареві талони шофера й отримує від нього Виписку з реєстру про намолот зерна та зібрану площу (сільгоспоблік, форма № 67а, затверджена Наказом № 269-1).

Не пізніше наступного робочого дня вагар передає до бухгалтерії відомість разом з доданими до неї реєстрами вагаря і талонами (комбайнера і шофера), а комбайнер – виписку з реєстру.

Доробка зерна власними силами

Передачу з місця зберігання на місце доробки (тік, сушарка) можна оформити накладною (форми № ВЗСГ-8). Результати доробки – Актом на сортування та сушіння продукції рослинництва (форми № 82, затвердженої Наказжом № 269-2).

Доробка зерна на сторонньому елеваторі

При зберіганні, переробці зерна на сторонньому елеваторі застосовуються документи, форми яких затверджені Наказом Мінекономіки від 08.04.2021 № 728. Доробка зерна оформляється Розпорядженням-актом на доробку зерна, насіння олійних культур, типової форми № 34.


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді