Іноземні представництва діють без статусу юридичної особи та мають свою процедуру реєстрації. Що таке іноземне представництво, постійне представництво нерезидента, різниця між іноземним представництвом і дочірньою компанією, алгоритм дій при реєстрації іноземного представництва – все це знайдете у даній консультації.
Що таке іноземне представництво
Іноземні суб’єкти господарювання можуть відкривати в Україні свої представництва, як і українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на території інших держав (абз. 16 ст. 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959, далі – Закон про ЗЕД). Представництвом вважається установа (або особа), яка представляє інтереси іноземного суб’єкта, маючи належно оформлені повноваження від нього (ст. 1 Закону про ЗЕД).
Різниця між постійним представництвом і дочірньою компанією
Очевидне питання, а яка різниця між представництвом та звичайним підприємством, створеним іноземним суб’єктом? Адже можна й створити дочірнє підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю тощо. Різниця у правовому статусі – представництво не є юрособою. Як наслідок, всю відповідальність по укладеним угодам і боргам такого представництва несе сам іноземний суб’єкт. Представництво здійснює свою діяльність в усіх випадках від імені та за дорученням іноземного суб’єкта господарювання та лише в інтересах того іноземного суб’єкта господарювання, який зазначений при реєстрації (п. 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв суб’єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом МЗЕЗторгу від 18.01.1996 р. № 30 (далі – Інструкція № 30).
Зверніть також увагу, що у ст. 1 Закон про ЗЕД не розділяє філії та представництва, а тому по відношенню до іноземних суб’єктів господарювання всі вони є відокремленими підрозділами та називаються представництвами. Різниця між філією та представництвом існує лише на рівні українських суб’єктів господарювання. Читайте Відкриваємо філію в Україні чи за кордоном.
Навіщо боятися новацій, якщо до них можна змістовно підготуватися?
Проблеми реєстрації іноземного представництва
Реєстрація представництва іноземного суб’єкта справа досить клопітка у порівнянні з реєстрацією юрособи – тієї ж дочірньої компанії. А проблемних відмінностей тут не одна:
- по-перше, тривалість реєстрації. Так, зареєструвати підприємство можна за 24 години, а представництво – 20 р. днів з дня подання документів, а для представництв Росії як держави-агресора аж 60 р. днів. Дані терміни взято з постанови Кабміну «Деякі питання реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні» від 23.10.2019 р. № 893 (далі – Постанова № 893);
- по-друге, податковий облік. Щодо представництва ще й треба здійснити досить клопітку окрему постановку представництва нерезидента на облік у ДПС як платника податків. По юрособі це все можна зробити централізовано – через ЦНАП або іншого державного реєстратора;
- по-третє, плата за реєстрацію. реєстрація юрособи безкоштовна, а тут ще й треба заплатити адміністративний збір, який складає 1 прожитковий мінімум працездатної особи на 01.01 (у 2021 році – 2270 грн), а якщо реєструється представництво Росії – 30 таких прожиткових мінімумів (у 2021 році – 68100 грн);
- по-четверте, бюрократична проблема. Існують інколи «неписані» вимоги від Мінекономіки, яке здійснює реєстрацію іноземних представництв. Приклад таких вимог – щодо кількості іноземних представників (був час – 3 чол.), хоча жодним нормативним документом така чисельність не обмежується, а Мінекономіки є виключно реєстратором і має повноваження лише контролювати дотримання існуючих реєстраційних вимог, а не створювати нові.
З огляду на наведені вище проблеми виникає цілком логічне запитання: навіщо тоді взагалі реєструвати іноземне представництво, якщо є не на стільки обтяжливі альтернативи у вигляді реєстрації окремої юрособи?
Причини реєстрації іноземного представництва
Серед причин реєстрації іноземними суб’єктами господарювання своїх представництв в Україні можна віднайти такі:
- юридична відповідальність і статус. Іноземному суб’єкту потрібне саме укладання договорів «напряму» між українськими суб’єктами господарювання та собою. Представництво – це лише посередник. Не маючи статусу юрособи, воно не може й нести відповідальність по укладеним договорам – усю відповідальність несе іноземний суб’єкт. Це підвищує статус самого договору, аніж він був би укладений з дочірнім підприємством іноземної компанії;
- звичка ведення бізнесу. Іноземний суб’єкт звик проводити діяльність саме через представництва в інших країнах і він не зважає на тонкощі української реєстрації представництв;
- міжнародне право. Практично в усіх міжнародних угодах щодо уникнення подвійного оподаткування окремим розділом згадується статус постійних представництв (як правило, в таких угодах це стаття 5). При чому дані правила міжнародної угоди мають пріоритет над національним законодавством. Через це для іноземного суб’єкта статус представництва більш захищений, аніж дочірньої компанії, статус якої врегульовується лише законодавством України;
- податкова. Витікає з попередньої. Окрім статусу представництва міжнародні угоди й визначають уникнення подвійного оподаткування. Також, якщо представництво нерезидента здійснює лише допоміжну й підготовчу діяльність, то воно не є платником податку на прибуток (див. про представництво нерезидента).
Щодо останнього за міжнародною угодою може бути такий приклад. Якщо іноземний суб’єкт в Україні діє через:
- постійне представництво – прибуток іноземної компанії, яка діє через таке представництво, оподатковується так, якби воно було окремим та самостійним підприємством в Україні, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю;
- окрему юрособу в Україні, наприклад дочірнє підприємство, – тоді він сплачує податок на прибуток за правилами своєї держави.
Прикладом такої угоди є ч. 2 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Читайте також матеріал Міжнародні договори 2021.
Хто здійснює реєстрацію іноземних представництв
Реєстрацію іноземних представництв (крім банків і платіжних установ) здійснює Мінекономіки. У цьому можна переконатися, відвідавши спеціальну сторінку на веб-порталі Мінекономіки Реєстрація представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
Однак ще є й інші представництва. Їхню реєстрацію здійснюють (див. ст. 5 Закону про ЗЕД):
- філії та представництва банків – НБУ;
- іноземних платіжних установ – теж НБУ.
Іноземне представництво і представництво нерезидента – у чому відмінність
Представництво нерезидента – це дещо ширше поняття, аніж іноземне представництво. Воно включає в себе:
- безпосередньо самі відокремлені підрозділи іноземних суб’єктів господарювання, тобто іноземні представництва;
- незареєстровану діяльність. Це будь-яке місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, а також осіб нерезидента, які провадять діяльність, яка відповідає вимогам пп. 14.1.193 ПКУ. Такі «представництва» фактично не мають реєстрації за Інструкцією № 30.
Наприклад, під поняття постійного представництва нерезидента потрапляє надання консультаційних послуг нерезидентом через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться більше 183 дні у будь-якому 12-місячному періоді (пп. «б» пп. 14.1.193 ПКУ). При цьому міжнародними угодами можуть визначатися й інші критерії (!).
Увага: постійне представництво – це податкове поняття, що охоплює не тільки іноземні представництва як зареєстровані відокремлені підрозділи, але й незареєстрована діяльність.
Для податкових цілей представництва бувають двох типів – постійні та непостійні (пп. 14.1.193 ПКУ, п. 13 Інструкції № 30). Щоправда, поняття непостійного представництва чітко в ПКУ не визначене.
| ТИПИ ПРЕДСТАВНИЦТВ НЕРЕЗИДЕНТІВ (для податкових цілей) |
| Відмінні ознаки | Постійне (комерційне) | Непостійне (некомерційне) |
| Види діяльності | «господарська» – повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента | «некомерційна» – діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер* |
| Приклади діяльності | торгівля товарами/продукцією нерезидента | демонстрація, участь у виставках, семінарах, конференціях та їхня організація для нерезидента, реклама товарів/продукції нерезидента, доставка товарів нерезидента, зберігання товарів для нерезидента, збір інформації, дослідження ринку (маркетинг) виключно для нерезидента. Не може бути: торгівля та надання послуг іншим суб’єктам, аніж нерезидент |
| оподаткування | реєстрація платником податку на прибуток | лише стати на облік** |
| * якщо непостійне представництво виходить за межі підготовчої та допоміжної діяльності, то воно має зареєструватися як постійне представництво (індивідуальна податкова консультація ДФС від 31.10.2017 р. № 2455/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Також податківці вважають постійним представництвом, якщо діяльність, яка має підготовчий або постійний характер, збігається з видами діяльності нерезидента; ** таке представництво може бути платником інших податків і зборів, наприклад ПДФО, ЄСВ, земельного податку |
Послідовність реєстрації іноземного представництва
Зверніть увагу, що реєстрація іноземного представництва здійснюється за своїми правилами і традиційний для реєстрації українських суб’єктів господарювання Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755 у даному випадку не застосовується, про що прямо зазначено у ч. 10 ст. 4 цього ж закону.
Документуванню операцій з експорту та імпорту товарів і послуг приділяйте особливу увагу. Позаяк ЗЕД-операції мають низку особливостей, які відрізняють їх від звичайних господарських операцій, здійснюваних усередині країни. Документи за зовнішньоекономічними операціями у деяких випадках складають іноземною мовою. Часто вони мають не характерну для українського законодавства форму. Заповнюють ЗЕД-документи як в іноземній, так і в національній валюті з огляду на положення міжнародного та вітчизняного законодавства.
Так, реєстрація представництва відбувається з дотриманням правил, які визначені ст. 5 Закону про ЗЕД, Інструкцією № 30 та Постановою № 893. Зверніть увагу, що остання спрощує процедуру реєстрації, яка визначена Законом про ЗЕД та Інструкцією № 30, зокрема встановлює менші терміни реєстрації та меншу плату за реєстрацію, аніж згадані нормативні документи.
Опираючись на них можна скласти таку послідовність дій, яка наведена у таблиці нижче.
| АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ РЕЄСТРАЦІЇ ІНОЗЕМНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА |
| № | Крок | Пояснення |
| 1 | Зібрати й підготовити документи за переліком ст. 5 Закону про ЗЕД | До таких документів належать: - заява з проханням про реєстрацію представництва (довільної форми);
- виписка з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний СГД1 має офіційно зареєстровану контору;
- довідка від банківської установи, в якій офіційно відкритий рахунок подавця;
- довіреність на здійснення представницьких функцій, яка оформлена за законодавством країни реєстрації контори іноземного СГД;
- дозвіл державної установи країни реєстрації іноземного СГД – якщо законодавство такої країни вимагає такого дозволу.
Згадані документи мають бути належним чином підготовлені: - нотаріально посвідчені за місцем їхньої подачі;
- легалізовані у консульських установах;
- перекладені українською мовою, а переклад засвідчений печаткою офіційного перекладача.
Документи залишаються чинними впродовж 6 місяців з дня їхньої видачі нерезиденту (п. 3 Інструкції № 30) |
| 2 | Чекати на рішення Мінекономіки | Уже згадані: - 20 р. днів2;
- 60 р. днів для реєстрації іноземних СГД з Росії.
|
| 3 | Отримати Свідоцтво про реєстрацію представництва | Це може зробити директор (голова) представництва. Після видачі даного Свідоцтва дані про реєстрацію Мінекономіки має внести до Реєстру представництв, який ним ведеться. |
| 4 | Звернутися до Держстату за отриманням коду ЄДРПОУ (потрібне потім для ДПС) | Впродовж 10-денного терміну до органу Держстату слід подати отримане Свідоцтво про реєстрацію, інші документи та заповнену облікову картку3 |
| 5 | Стати на облік у ДПС за місцезнаходження представництва (для всіх, і постійних, і непостійних представництв)4 | Необхідно подати у 10-денний термін з дня реєстрації (п. 4.2 Порядку № 1588)4: - заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу), форма № 1-ОПН;
- копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
- копію Свідоцтва про реєстрацію.
Для постійного представництва у заяві слід заповнити поля для реєстрації платником податку на прибуток (п. 5.3 Положення № 1588). Постійне представництво включається до Реєстру платників податків-нерезидентів і стає платником податку на прибуток (п. 5.7 Положення № 1588) |
| 6 | Реєстрація платником ЄСВ (якщо є співробітники) | У 10-денний строк з дня реєстрації слід подати (п. 4.3 Порядку № 21-6): - заяву за формою 1-ЄСВ;
- копію рішення про створення представництва;
- копію Свідоцтва про реєстрацію;
- копію довідки про внесення до ЄДРПОУ;
- копію установчих документів
|
| 7 | Реєстрація платником ПДВ | Якщо обсяг діяльності у майбутньому перевищить 1 млн грн – обов’язкова реєстрація. Можна здійснити добровільну реєстрацію одразу при створенні представництва |
| 8 | Отримати службові картки іноземним співробітника представництва | Мають видаватися Мінекономіки (п. 16 Інструкції № 30) |
| 9 | Розробити Положення про представництва (рекомендація) | У положенні визначити перелік видів діяльності, який відповідає податковому типу представництва (як рекомендація, особливо потрібне для некомерційних (непостійних) представництв нерезидентів – обґрунтування свого статусу для ДПС) |
| 1 – СГД – суб’єкт господарської діяльності; 2 – строк скорочений Постановою № 893. У Законі про ЗЕД – 60 днів; 3 – п. 13 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабміну від 22.01.1996 р. № 118; 4 – Порядок № 1588. Це Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588; 5 – Порядок № 21-6. Це Порядок взяття на обліку у Пенсійному фонді України платників ЄСВ від 27.09.2010 р. № 21-6 |
Бланк Заяви нерезидента 1-ОПН СКАЧАТИ ⏩
