Все про податкову накладну та готові зразки заповнення
Платники зобов’язані зберігати документи протягом визначених законодавством строків, але не менше:
- 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 Податкового кодексу України (ПК);
- 1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, що складають особи, визначені пунктом 133.1, підпунктом. 133.2.2 та пунктом 133.4 ПК. А також юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування. За винятком документів, до яких застосовують більш тривалий строк зберігання за підпунктом 44.3.1 ПК;
- 1095 днів – для інших документів, на які не поширюють вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 ПК;
- 1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п. 44.3 ПК).
Ці строки зберігання розраховують з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, для складення якої використовують зазначені документи та/або інформацію. А в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності. Для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства – з дня здійснення відповідної господарської операції. Для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії.
У разі ліквідації платника документи передають до архіву за період його діяльності не менш як
- 1825 днів,
- 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 та 39-2 ПК що передували даті ліквідації.
Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого для документів на папері.
Електронні ПН та розрахунки коригування до них (РК) платники зберігають на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.
Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації. А у випадках, визначених законом, також надати засвідчені копії ПН та РК.
