Чи може нерезидент розраховуватися з резидентом за товари шляхом внесення на його рахунок готівки в інвалюті

2426

Запитання

Чи може нерезидент вносити на банківський рахунок резидента готівку в іноземній валюті за товари, роботи, послуги за експортним договором?

Відповідь

Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки у відповідача та позивача

Податківці наголосили, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями слід проводити винятково через рахунки в банках (п. 16 розд. I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в інвалюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5; далі — Положення).

Розраховуватися за ЗЕД-контрактами готівкою не можна. Виняток із цієї заборони передбачає пункту 16 розділу I Положення:

«Коли нерезидент — суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента — суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі — резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента — суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента — суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім пункту 16 розділу I цього Положення».

Тож ані Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ, ані нормативно-правові акти НБУ не передбачають для нерезидента можливості внести готівку в інвалюті на рахунок резидента за експортовані товари (роботи, послуги).

За інформацією ДПС у м. Києві

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2213

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
92713

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
62718

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22421

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
142609